ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.06.07 21:42
жовтогарячі нагідки
та лілії тигрові
пташки співочі навкруги
немовби у діброві
увесь такий ліричний ти
замислений на слові
життя же промовля утім
на мові невідомій

Євген Федчук
2026.06.07 17:17
Як знімали Хрущова і намагалися Горбачова.

Так, багато при Хрущову устигли зробити.
І супутник, і людину перші запустити
В космос. Цілину при тому дружно піднімали,
Хоча про те у казахів згоди не питали.
Культ особи «подолали», невинних звільнили,

Володимир Ляшкевич
2026.06.07 16:40
То мир і справді є театром? Як не глянеш:
актори, сцена, мла за нею, глядачі.
Проте присутні в цій великій виставиці
і ті, що обирають непримітні ролі,
але міняють участю своєю долі.

Коли ж вони нарешті покидають сцену,
тоді провіщене й дох

Борис Костиря
2026.06.07 13:28
Дайте випити кави ковток
Перед боєм важливим, вагомим
І пізнати життєвий урок,
Що промчиться в стрімкому вагоні.

Дайте випити чашу до дна
Хоч вина, хоч рясної цикути.
Не моя буде в тому вина,

Олег Герман
2026.06.07 11:42
Шукаю дорогу між тисяч думок,
Де цінності тонуть у шумі розмови,
Де кожен навколо — мудрець та пророк,
Хоч жоден насправді нічого не робить.

Змішалися контури, знаки, слова,
Ховаються тексти за тінню контексту.
У цих лабіринтах болить голова

Вячеслав Руденко
2026.06.07 11:10
… на човнику не видно пасажирів,
біля корми не чути руху сліз,
де заповіт новий що склали за ранжиром
під юним місяцем ховають до валіз,

раніше тут з півдюжини агентів
у квітень дощовий плели з верби вінки,
тепер щури рятуються в моменті

Віктор Кучерук
2026.06.07 06:27
В тепле літо золоті ворота
Відчиняє червнева пора, -
Душу вабить лежача робота
І напущена в сплячку мара.
Зріє літо пахуче, півсонне
І принадне в наряді своїм, -
Барви й звуки його ніжнотонні
Час від часу сполохує грім.

Володимир Бойко
2026.06.07 01:22
Окремі москалі нібито і не страшні. Вони, як і вовки, небезпечні, коли збиваються у зграї. Без московської мавпи з гранатою світ поки що не здатний уявити собі миротворчий процес. Гіркий досвід – незамінний інгредієнт у кулінарії. Людям найпрості

хома дідим
2026.06.06 22:03
не перевершуй не жени
не віддавай усе що
тим демонам поза дверми
хоча у них є дещо
стезя стежина стеж її
дерева милість божа
вони усе пережили
самі собі тотожні

С М
2026.06.06 19:21
В оп’янінні усілякою розкішшю
Задля продукції
Що зносить усе все на хвилі
Бездуховно безсмертній, і коли
Божий кельнер бере твій останній дайм
Ось рахунок тобі
І нема в цім фарватері
Припливу, ні розсуду

Вячеслав Руденко
2026.06.06 17:36
…подуєш на людську біду -
затихне морок на дзвіницях
у бомбосховищах, світлицях,
у Гестиманському саду,

де бродять ангели по три,
вітхозавітно, задзеркально,
де чути неупинний рух

Охмуд Песецький
2026.06.06 17:26
Готовий сплакнути, раніш як бувало,
Коли на оголені груди впадеш
Жагучого серця пругкими губами,
Як тільки згадаєш забутий backstage.

Одна у тобі розпізнає акина,
А друга чи третя – лише прохача.
Від них і находить на тебе провина

Борис Костиря
2026.06.06 12:53
Я прийду у спустошений ліс,
Як у храм, до якого не ходять.
Між тополь і дівочих беріз
Бачу слів невідомі породи.
Пробіжить зграя зляканих кіз.
І лаштується Ігор в походи.

Я прийду в невідомі краї,

Олена Побийголод
2026.06.06 09:04
Павло Горінштейн (1895-1961; народився й прожив життя в Україні)

Армія Біла, Чорний Барон
знову готують нам царський трон,
та від тайги до нормандських узвиш –
Червона Армія всіх сильніш!

    Так хай червоний

Іван Потьомкін
2026.06.06 08:56
Що може порізнить навіки батька з сином? В родині Штрауса до того спричинилась... скрипка. Був батько вже на троні «короля вальсів», Коли син з-під столу всотував чарівні звуки скрипки. Батько боявся невдовзі поступитись троном, тож заборонив маляті

Костянтин Ватульов
2026.06.06 08:21
— Ти малюєш на мапі вчорашніх обмежень
Апельсинове вицвіле сонце.
Ставиш знак здивування до впевнених речень,
Креслиш спогадам ґрати чи необережно
Розливаєш свій біль та незгоду.

— Я не знаю... Мене огортає буденне,
Осідає на плечі. Та вкотре
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші / З Обличчя

 Прихід материнства
Тягнулись з-під фіранки на паркет лискучі вуха -
це вітер припадав і ними нишком слухав
пружинно-співану, скрипучу колискову ліжка,
де янгол крила скуб, а ерос муркотів, мов кішка.

Годинник перетакував короткий вивих тіків.
"Дев`ятий вал" тримався стінки, хвилями повіки.
В куток забилася, побожно дихала лампада,
до світла Бог припав, святим чолом на думку падав.

Із борошна небесного, з жади, що струменіла -
одвічне тісто замісили - в нім душа і тіло
росли, мов розпускалися пелюстки та листочки...
мостилось щастя материнське під сузір`ям квочки.

20 Грудня 2007

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Юрій Б 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Ванда Нова 5 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-12-20 00:42:05
Переглядів сторінки твору 9782
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.651 / 5.58  (5.077 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 4.158 / 5  (5.138 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.684
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2026.06.05 16:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2007-12-21 16:43:52 ]
Якщо я правильно зрозуміла, Валентине, то такі коментарі честі вам не роблять.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-21 16:49:16 ]
Що серед одних честь - то серед інших безчестя. Я на те не дуже зважаю, бо маю честь серед тих, кого поважаю і хто мене розуміє. Хотілося б, щоб і вм долучилися до того кола.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2007-12-21 16:59:15 ]
Тішуся за те ваше коло, Валентине, і вдячна за запрошення. Долучаюся лише до тих кіл, які мені до душі :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-21 17:01:46 ]
Сподіваюся, панно Вандо, на щирість вашитх слів і намірів. Отож - до порозуміння.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2007-12-21 17:08:10 ]
Валентине, якщо те коло мені буде мені до душі - я обов"язково долучуся. Тільки у ваших силах його таким зробити. А наразі ви (ймовірно, мимоволі) від нього відштовхуєте...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-21 17:25:49 ]
Колись скорпіон утікав від фаланги і прибіг до арика, на березі якого сиділа жаба-лягуха, та й просить перевезти його на той берег. Лягуха каже: - Я б тебе перевезла, але ж ти мене вжалиш! Скорпіон божиться, що ні, а жаба вірить йому і підставляє спину. Посеред арика скорпіон жалить жабу і обоє тонуть: - Пробач,- каже у розпачі скорпіон, - таке вже я гі... Тут, здається, є якась аналогія. Хоча, чк відомо, всяка аналогія зарання хибна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-12-22 02:36:24 ]
Юркові
"де янгол крила скуб, а ерос муркотів, мов кішка."
пропоную замінити на
не янгол, а суккуб, і ерос муркотів мов кішка :Р

Суккуб - демон-спокусник, який уночі спокушає жінок, на відміну від Ліліт, яка спокушає чоловіків ;) це до еротики... ;)))


Валентине, що ви до Вандочки вчепилися із дивними натяками? Фе! Вона такі класнючі вірші пише! Що це з вами?

І, узагалі, Валентине і Юрку, ваші натяки про курку-квочку а-ля жінку є не гарними. Жінка - то квіточка, поезія... а вам квочку подавай :( Можу висунути аналогію про те, на чому квочка сидить... Тоді ваші спроби є зрозумілими 8)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-22 09:13:05 ]
Дивні ці жінки! Коли їх називають ангелами, то вони не заперечують (хоча ангели не мають плоті і статі), коли пташечками, рибоньками - теж (але без конкретизації, з якою саме рибою - щукою, оселедцем чи там якою піранією, чи з якою птицею - квочка теж птиця, коли вже не пташка), але коли нагадують про природню функцію вити гніздо та плодитися (чи метати ікру), то вони сприймають це як образу. Поезія є не лише кукуріканні, але й у квоктанні. Боюся, що знову мені скажуть "Фе", але куди правду подіти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-12-22 23:26:13 ]
Он як, Валентине, тоді за вашою філософією мужчині має бути приємно, щоб його сприймали тільки (за "фізіологічною функцією") як продовжувача роду, а таке явище, як розум уже і не потрібне, бо "дурне діло не хитре" і розуму не потребує... "Плодіться і розмножуйтесь!" Пощо вам розум?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
мічурін гектор нечай (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-23 16:57:18 ]
нічо так, але як на мене сильні моменти з яких все починається стають слабшими і взагалі гаснуть до кінця, як на мене, то останній стовп не вдався,