ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Марія Дем'янюк
2026.06.24 14:44
Цілувало сонечко пальчик немовляти,
А воно сміялося — це мені від тата.

Цілувало сяєво дитятко у скроню —
Тепло тішив тато свою любу доню.

Цілував промінчик донечку у щічку —
Це татусь бажає добрих снів на нічку.

Олена Побийголод
2026.06.24 13:39
Олексій Сурков (1899-1983)

В боротьбі та тривозі
нас тримав у дорозі
бойовий вісімнадцятий рік.
Ми збирались не довго,
від Кубані до Волги
розливався наш кінний потік.

Борис Костиря
2026.06.24 13:25
Порину в сон чудовий і величний
Без страхітливих тюрем і тортур.
Чарівний птах у майбуття покличе,
Де вже нема маркізи Помпадур,
Де сяє світ новий, багатоликий,
Де розвалився споконвічний мур.

Нарешті висплюсь після злої битви,

Ірина Вовк
2026.06.24 11:13
Розділ ІV. ПЕРША ЗУСТРІЧ: ЗІТКНЕННЯ ДВОХ СВІТІВ «Травень розсипав цвіт над Реймсом, кам’яні химери застигли у німому подиві. Вона йде по кубах холодного каміння, двадцятирічна весна у вишитих шатах. Поруч – король, сивий від битв і років, дивиться

хома дідим
2026.06.24 08:11
consider death
співає майкел стайп
consider death
з динаміків у супермаркеті
на пенсіонерів
на поліціянтів
на матусь із дитями
на візки для гавчиків

Віктор Кучерук
2026.06.24 06:54
Знову спека шалена
Непорушно стоїть, -
В'яне пагін зелений
І зривається цвіт.
Ні хмаринок над нами,
Ні поривів вітрів, '
Лиш пече до нестями
В глибині літніх днів.

С М
2026.06.23 20:42
Більш не буде тут такої ось, як ти
Більш не буде ось такої, хто би
Щось витворяв подібне, о

Чи даси мені той шанс?
Спробуєш хоча би, га?
Зупинися, згадай-но
Ми були разом

Охмуд Песецький
2026.06.23 18:31
Охайна дівчина і при скромному макіяжі викликала потаємний інтерес і швидку згоду на послуги. Чому приваблюють саме такі, якщо мені потрібна робітниця лише для прибирання, для мегамаркетів і як водійка мого майбутнього авто? Про ескортні виходи того дня

Володимир Бойко
2026.06.23 17:18
Історія сповнена історичних парадоксів і парадоксальних істориків. Були царі, були і блазні, але щоби цар і блазень у одній особі? Що більше є нагарбаних територій, то більше їх бракує для повного щастя. Можна і концтабір у країні створити, а мож

Борис Костиря
2026.06.23 12:56
Протоптую стежину у снігах,
Єдину, неповторну і глибоку.
Іду снігами, нібито у снах,
Гамуючи ненависть і тривогу.

Протоптую стежину у полях
Прологом у небачене майбутнє,
Яка укаже подорожнім шлях,

Вячеслав Руденко
2026.06.23 12:03
Будь ласка! - Гра у сквош -
Дарунок нам на втіху,
Щоб у степах нічних
Не загубити слід!

В рожевих дзеркалах
Витають духи сміху.
Та нам їх не впізнать

хома дідим
2026.06.23 07:23
у своїй непрозорій стихії
віршувати
недбало як слід
відкидаючи ревнощі хитрі
розбиваючи сяючий лід
у коморі своїй
саркастичній
обдираючи рештки шпалер

Віктор Кучерук
2026.06.23 06:09
Сонце жаром запашіло
І відразу вітер стих, -
І вогнем взялося тіло,
І робити важче вдих.
Усього проймає потом
Й обпікає водночас, -
Сонце встало до роботи
І отак гартує нас.

Ірина Вовк
2026.06.23 01:44
Розділ III: КОЛИ ДЗВОНИТЬ СОФІЯ, ЗАТИХАЄ ПАРИЖ Це було навесні 1048 року. Київ тільки-но скинув із себе зимові кайдани, коли до Золотих воріт підходила пишна кавалькада заморських гостей – французьке посольство, очолюване єпископом Роже Шалон

Володимир Бойко
2026.06.22 14:33
Не хочете стати овочем на старості – їжте овочі замолоду. Глибше лизнеш – більше куснеш. Безкорислива любов корисніша для здоров’я. Сила мистецтва не залежить од сили звуку. Не втрачайте голову – шануйте працю перукаря. Політ думки був пере

Борис Костиря
2026.06.22 13:22
Я заблукав поміж дерев зимових,
І нитка Аріадни на снігу
Згубилася, немов прадавня мова,
Забруднена у лютому гріху.
Поміж дерев зимових я шукаю
Нитки, які врятують нас усіх.
Мене ж у сутінках чекає Каїн.
А сніг летить, як первозданний сміх.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші / З Обличчя

 Прихід материнства
Тягнулись з-під фіранки на паркет лискучі вуха -
це вітер припадав і ними нишком слухав
пружинно-співану, скрипучу колискову ліжка,
де янгол крила скуб, а ерос муркотів, мов кішка.

Годинник перетакував короткий вивих тіків.
"Дев`ятий вал" тримався стінки, хвилями повіки.
В куток забилася, побожно дихала лампада,
до світла Бог припав, святим чолом на думку падав.

Із борошна небесного, з жади, що струменіла -
одвічне тісто замісили - в нім душа і тіло
росли, мов розпускалися пелюстки та листочки...
мостилось щастя материнське під сузір`ям квочки.

20 Грудня 2007

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Юрій Б 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Ванда Нова 5 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-12-20 00:42:05
Переглядів сторінки твору 9865
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.651 / 5.58  (5.079 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 4.158 / 5  (5.142 / 5.76)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.684
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2026.06.22 05:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2007-12-21 16:43:52 ]
Якщо я правильно зрозуміла, Валентине, то такі коментарі честі вам не роблять.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-21 16:49:16 ]
Що серед одних честь - то серед інших безчестя. Я на те не дуже зважаю, бо маю честь серед тих, кого поважаю і хто мене розуміє. Хотілося б, щоб і вм долучилися до того кола.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2007-12-21 16:59:15 ]
Тішуся за те ваше коло, Валентине, і вдячна за запрошення. Долучаюся лише до тих кіл, які мені до душі :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-21 17:01:46 ]
Сподіваюся, панно Вандо, на щирість вашитх слів і намірів. Отож - до порозуміння.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2007-12-21 17:08:10 ]
Валентине, якщо те коло мені буде мені до душі - я обов"язково долучуся. Тільки у ваших силах його таким зробити. А наразі ви (ймовірно, мимоволі) від нього відштовхуєте...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-21 17:25:49 ]
Колись скорпіон утікав від фаланги і прибіг до арика, на березі якого сиділа жаба-лягуха, та й просить перевезти його на той берег. Лягуха каже: - Я б тебе перевезла, але ж ти мене вжалиш! Скорпіон божиться, що ні, а жаба вірить йому і підставляє спину. Посеред арика скорпіон жалить жабу і обоє тонуть: - Пробач,- каже у розпачі скорпіон, - таке вже я гі... Тут, здається, є якась аналогія. Хоча, чк відомо, всяка аналогія зарання хибна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-12-22 02:36:24 ]
Юркові
"де янгол крила скуб, а ерос муркотів, мов кішка."
пропоную замінити на
не янгол, а суккуб, і ерос муркотів мов кішка :Р

Суккуб - демон-спокусник, який уночі спокушає жінок, на відміну від Ліліт, яка спокушає чоловіків ;) це до еротики... ;)))


Валентине, що ви до Вандочки вчепилися із дивними натяками? Фе! Вона такі класнючі вірші пише! Що це з вами?

І, узагалі, Валентине і Юрку, ваші натяки про курку-квочку а-ля жінку є не гарними. Жінка - то квіточка, поезія... а вам квочку подавай :( Можу висунути аналогію про те, на чому квочка сидить... Тоді ваші спроби є зрозумілими 8)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-22 09:13:05 ]
Дивні ці жінки! Коли їх називають ангелами, то вони не заперечують (хоча ангели не мають плоті і статі), коли пташечками, рибоньками - теж (але без конкретизації, з якою саме рибою - щукою, оселедцем чи там якою піранією, чи з якою птицею - квочка теж птиця, коли вже не пташка), але коли нагадують про природню функцію вити гніздо та плодитися (чи метати ікру), то вони сприймають це як образу. Поезія є не лише кукуріканні, але й у квоктанні. Боюся, що знову мені скажуть "Фе", але куди правду подіти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-12-22 23:26:13 ]
Он як, Валентине, тоді за вашою філософією мужчині має бути приємно, щоб його сприймали тільки (за "фізіологічною функцією") як продовжувача роду, а таке явище, як розум уже і не потрібне, бо "дурне діло не хитре" і розуму не потребує... "Плодіться і розмножуйтесь!" Пощо вам розум?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
мічурін гектор нечай (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-23 16:57:18 ]
нічо так, але як на мене сильні моменти з яких все починається стають слабшими і взагалі гаснуть до кінця, як на мене, то останній стовп не вдався,