ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.11.21 22:43
ніхто ні разу не просив
мене
дістати з неба зірку
мабуть життя пройшло дарма
поезія це рух окремий
або рух
усього із усім
і звідки взяти певність

Артур Курдіновський
2026.11.21 18:28
В душі - гіркий відбиток болю втрат.
Лунають самоти осінні дзвони.
Та тільки вірний перстень Соломона
Не дозволяє бити у набат
І темний проклинати каземат,
В якому все життя дарма спливає.
Як лячно підійти до вогнеграю,
Бо він чужий! У когось є свя

В Горова Леся
2026.11.21 14:59
ПЗ неба червоно захід хлюпає,
Зафарбовує сокурину.
Будуть в осені сумнолюбої
Ще погідні та теплі днини.

Будуть в осені любоніжної
Над водою легкі тумани.
Буде осінь щоранку іншою,

Борис Костиря
2026.11.21 13:13
Я лезами тендітних пелюсток
Прийду у край нечуваний, незнаний
Крізь сонце і розпечений пісок,
Де квітне час глибокий, несказанний.

Так важко парадоксами іти,
Шляхами незбагненними, чужими.
Ти битим склом дістанешся мети,

М Менянин
2026.11.21 12:33
Гусак містом ходить-бродить*
винуватий без вини,
що шукає – не знаходить
бо довкола стан війни.

Ой, шкода як, сумний пташе,
не гроза, не буревій
так змінили життя наше –

Оксана Лозова
2026.11.21 11:57
Ні промінчика. Ніч смоляна.
Вже націлені жерла…
Люд у світі дивується нам:
Ще живі, ще не вмерли.
Стіни зводим і сієм жита,
Хоч війна за війною,
І бороним безцінне життя –
Та якою ціною…

Юрій Гундарів
2026.11.21 11:18
Унаслідок російської атаки на Київ 19 листопада 2026 року вибухова хвиля від падіння уламків пошкодила вікна, рами та окремі елементи фасаду й карнизів Володимирського собору.
Одними з авторів розписів у цьому храмі є видатні художники Віктор Васнєцов і

Олена Побийголод
2026.11.21 07:39
Із Василя Лебедєва-Кумача)

Барвить РАНОК світозорий
мури в древньому Кремлі.
Прокидається бадьорий
люд радянської землі.

Прохолода добромисно

Віктор Кучерук
2026.11.21 07:20
Німіють, поколюють, просто болять
Натруджені працею руки,
Та хочуть, як завжди, мене обійнять
Опісля гіркої розлуки.
В зусиллі притиснуть - прожиті літа,
Турбота, терпіння і ласка,
І мамина мудрість, одвічно свята,
Що з буднів утворює казку.

Артур Сіренко
2026.11.20 23:44
Колись, не так давно, в часи не такі уже й давні і навіть не епічні, і не міфічні я написав новелу «Дружина прокурора». Мене тоді звинуватили в упередженості, однобічності, суб’єктивності, надлишковій актуальності (це не література, мовляв), гіперболізова

хома дідим
2026.11.20 22:24
видива осінні
мокнуть під дощем
красоту зацінить
дехто із нікчем
начебто дизайнер
інколи естет
часом копірайтер
може і поет

Володимир Бойко
2026.11.20 21:23
Догоряє свіча горизонту,
Розповзається напівпітьма.
Вовкулаки незримого фронту
У облогу беруть крадькома.

Поховалися далі чимдалі,
Світ уклався у відстань руки.
Лиш в астралі, мов авта на ралі

Світлана Пирогова
2026.11.20 21:11
Осіння ніч
примчала на колісниці,
зупинилась…
п'є чашу темряви
до самого дна.
Ловить крізь тишу звуки -
гучно…
гучно…

Артур Курдіновський
2026.11.20 20:59
Не забуду! І свічка ніколи не згасне!
Я шукаю Її серед суму алей,
Заглядаю в обличчя байдужих людей,
Все навколо здається пустим і невчасним.
О, насніться мені, рідні очі прекрасні!
Вся реальність - поламана. Все шкереберть.
Ніжний погляд юрбою спап

Борис Костиря
2026.11.20 13:05
Чоловік, що прожив небагато
І розтанув у розквіті сил,
Мов згоріле до часу багаття,
Наче птах без польоту і крил.

По собі він залишив надгробок,
Ну а пам'ять розтала в літах,
Почорнілих, як зношена роба,

Ігор Терен
2026.11.20 12:46
Настала драма у комедіанта –
розтанули ілюзії і ось
нема кому у вічі заглядати,
прокажене продовжує стріляти,
а західне недочуває, – SOS!!!

***
Малоросійців зомбувати просто
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Маківка
2026.11.16

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші / Емігрантські

 Колискова стуку
З кишень старих набитого вокзалу
вагонний тяг і люду течія.
Заколесився ранок, лічить шпали,
мов кроки перехожих перія.

Переганяє серце стуком власним
ритмічні переходи по рубцях
і місто на очах тремтить i гасне,
розкидує "прощай" небитий шлях.

Бігцем простує вигнана дорога,
пустельником здається небосхил.
Купейна колискова, даль розлога,
розділена на тисячі мірил.

Вкладаю в портмоне за гріш надію,
спливає поминальна по устах.
І туляться натужно в згадках вії,
забувши на хвилину за розмах.

В клітках сидінь валізи, наче звірі
голодні, пережовують роки.
А я годинника за серцем звірю,
п'ястук розтисну ватної руки.

Хай за плечима кілометрів ранець,
а у душі ні пуху, ні пера.
У слові материнськім, як у рані
на біль врожайний випала пора.

28 Грудня 2007

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-12-28 19:34:11
Переглядів сторінки твору 3759
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.939 / 5.5  (5.081 / 5.68)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.149 / 5.76)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.749
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2026.11.13 16:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2007-12-28 19:46:14 ]
Юрію, зізнаюся, ця мені з Ваших останніх речей найбільше сподобалася :) Якась така близька, щиро життєва композиція!
А що таке "перія" ?
"прощай" ніби треба в лапки; між "тремтить" і "гасне" краще І - а на початку рядка А :) Ще оте "пРО РОзмах" надто рокоче...
"Бутон ватної руки" - бутон то щось трохи надто...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-28 19:49:58 ]
Добрий вечір, пане Юрку! Сподіваюся, ви з розумінням поставитеся до моїх зауваг щодо голосу зозули у попередніх коментарях. Вони стосуються не так вас, як словника.
А щодо цого вірша, то відразу почався спотикач на колії, а потім на незрозумілому пе(И?)рії. Поки не зясую з ними, не можу рушити далі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-28 19:56:39 ]
Дякую Вандочко, п.Валентине,
Замінив...
***
ПЕРІЯ, -ї, ж., діал. 1. Ряд будинків. 2. Бік вулиці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-28 19:59:43 ]
Думаю над кОлією...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2007-12-28 20:00:43 ]
Завше приємно підказати щось корисне :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2007-12-28 20:01:41 ]
Юрію, ходіть до мене на сторінку - може, теж щось скажете :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-28 20:37:30 ]
Цікавий варіант.
Дякую Вандочко - обміркую... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-12-28 22:49:46 ]
А мені оце посмакувало:
"В клітках сидінь валізи, наче звірі
голодні, пережовують роки.
А я годинника за серцем звірю,"

Може тому, що маю настрій валізовий ;) А про годинник сильно! Дякую:) Цьомки)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кропива (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-29 01:14:04 ]
Так затишно стає од Вашого вірша- по-дорожньому затишно. "п'ястук розтисну ватної руки."- це взагалі шедевр, як на мене, бо в одній цій фразі заховано стільки асоціацій: і те, що ми у дорозі сам на сам з собою, особливо, коли прокидаємось вночі під стукіт колес, і уся чарівність незручності умов, і швидкоплинність стану невагомості, який відчувається у дорозі. Я з кожним перечитуванням все більше закохуюсь у цей вірш!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вячеслав Семенко (Л.П./М.К.) [ 2007-12-29 04:34:45 ]
Два останніх рядки схвилювали.Я ж навіть не зміг бути в своїх батьків на похоронах у Тернополі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Дігай (М.К./М.К.) [ 2007-12-29 06:14:19 ]
"З кишень старих набитого вокзалу" може бути як моновірш - сильний точний образ!