ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2025.12.23 17:30
Перше моє прозвисько (в дитинстві) -- Євик, Свинопас, і пішло -- Сем, Кальок, Борода, Будулай, Татарин, Боніфацій, Лабух...
ПРИСВЯТА. ДЕЯКИМ:

Оптимістично налаштований, не згас…
Все те, що було придбане, з тобою.
Одне із прозвиськ, схожість, «свиноп

Тетяна Левицька
2025.12.23 17:18
Я босоніж пройду
по тонкому льоду —
не потону в сутужну хвилину.
А та біль, що в мені
пропаде навесні
у рожевім суцвітті люпину.

І не страшно іти,

Кока Черкаський
2025.12.23 15:31
Ой, нема чого читати,
усе нецікаве,
кожен пише про те саме
іншими словами

Усі стали патріоти,
проклинають рашку,
бо без рашки гарно жити,

Сергій Губерначук
2025.12.23 11:38
Повертатися годі
з-під чужого крила.
На далекому сході
ти за себе була.
Там династії бились,
там точились бої,
там на тебе дивились
через очі твої.

Віктор Кучерук
2025.12.23 08:01
Шумить стривожено Дніпро,
Коли борвій здіймає хвилі, -
Коли лякається добро
У вир стрибнути з мокрих схилів.
Пропахле пилом і багном,
Воно боїться обмивати
Себе при світлі чи смерком,
Щоб оминало річку свято.

Тетяна Левицька
2025.12.22 19:59
Видно не того любила,
розірвала, попалила
помаранчові вітрила.
Деревом вросла в землицю —
погляд гострий, серце — криця,
а душа, немов криниця:
милосердна, хлібосільна,
щира, горда, своєрідна,

Іван Потьомкін
2025.12.22 17:40
Він надійшов не з того Миколаєва, на який зазіхав кремлівський загарбник-мрійник, а з невеличкого містечка на Львівщині. У відповідь на свої дві книжки («Запорожець за Йорданом» та «Заплутавшись у гомоні століть») я отримав три («Розчарована осінь», «Тере

Борис Костиря
2025.12.22 15:26
Ліс як віддзеркалення
твоєї особистості.
Ліс як відбиття
твоїх думок.
З ким ще говорити,
як не з лісом?
Ти стоїш із ним
віч-на-віч.

Олена Побийголод
2025.12.22 13:54
Із Олександра Васильовича Некрасова *

Зміст
Глава перша
Глава друга
Глава третя
Глава четверта
Глава п’ята

Сергій Губерначук
2025.12.22 13:39
Дама. Вино.
У цих Броварах за кожним столом
грають у дурня!
А як до кишені за козирем!
А як переможно сміються!
Дотепність!
Дотепність!
Цілуйте чемпіона!

Віктор Кучерук
2025.12.22 09:43
Сліди імперської сваволі
Рясніють досі навкруги,
Бо заганяють у неволю
Нас знов неправедні торги.
Вчуваю ясно силу впливу
Боліт на дії та думки,
Коли читаю директиви
Про те, куди нам йти з руки.

В Горова Леся
2025.12.22 07:16
Пройшло сьогодні найкоротший шлях,
Торкаючись верхівок, сонце срібне,
Й занурилось у жовте сяйво німба,
Який за лісом підіймався, ніби
Фантомна позолота із гіллЯ.

А стовбурів увіткнуті списИ
Врізалися у небо, рвали хустя

Володимир Бойко
2025.12.21 22:38
Політиків із бездоганною репутацією не буває, є недостатньо скомпрометовані. Спільні вороги об’єднують надійніше, аніж спільні друзі. Люди приручаються набагато краще за тварин завдяки розвиненим товарно-грошовим відносинам. Інстинкт самознищенн

Ігор Терен
2025.12.21 18:35
А ми на мапі світу трохи інші.
Воюємо, не вішаємо ніс
як і раніше...
та у моно більше
спецоперацій, бо у них безвіз.

***
А бути дурнями відомими

Артур Курдіновський
2025.12.21 16:13
Самотня ніч. Холодне підвіконня.
Зима в душі, негода за вікном.
Гостей немає. Тиша безпардонна
Заволоділа дійсністю та сном.

Покрились льодом почуття бездонні,
Зів'яв букет яскравих еустом.
Тепер мій світ - безбарвне царство сонне,

Ігор Шоха
2025.12.21 16:03
А на кону – на видимому фронті
ніякої містерії нема.
Тяжка робота
бити ідіотів,
бо їх уже не тисячі, а тьма.

***
А у раю не яблуко дешеве,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші / Емігрантські

 Колискова стуку
З кишень старих набитого вокзалу
вагонний тяг і люду течія.
Заколесився ранок, лічить шпали,
мов кроки перехожих перія.

Переганяє серце стуком власним
ритмічні переходи по рубцях
і місто на очах тремтить i гасне,
розкидує "прощай" небитий шлях.

Бігцем простує вигнана дорога,
пустельником здається небосхил.
Купейна колискова, даль розлога,
розділена на тисячі мірил.

Вкладаю в портмоне за гріш надію,
спливає поминальна по устах.
І туляться натужно в згадках вії,
забувши на хвилину за розмах.

В клітках сидінь валізи, наче звірі
голодні, пережовують роки.
А я годинника за серцем звірю,
п'ястук розтисну ватної руки.

Хай за плечима кілометрів ранець,
а у душі ні пуху, ні пера.
У слові материнськім, як у рані
на біль врожайний випала пора.

28 Грудня 2007

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-12-28 19:34:11
Переглядів сторінки твору 3240
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.939 / 5.5  (5.076 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.135 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.749
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2025.12.19 18:39
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2007-12-28 19:46:14 ]
Юрію, зізнаюся, ця мені з Ваших останніх речей найбільше сподобалася :) Якась така близька, щиро життєва композиція!
А що таке "перія" ?
"прощай" ніби треба в лапки; між "тремтить" і "гасне" краще І - а на початку рядка А :) Ще оте "пРО РОзмах" надто рокоче...
"Бутон ватної руки" - бутон то щось трохи надто...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-28 19:49:58 ]
Добрий вечір, пане Юрку! Сподіваюся, ви з розумінням поставитеся до моїх зауваг щодо голосу зозули у попередніх коментарях. Вони стосуються не так вас, як словника.
А щодо цого вірша, то відразу почався спотикач на колії, а потім на незрозумілому пе(И?)рії. Поки не зясую з ними, не можу рушити далі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-28 19:56:39 ]
Дякую Вандочко, п.Валентине,
Замінив...
***
ПЕРІЯ, -ї, ж., діал. 1. Ряд будинків. 2. Бік вулиці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-28 19:59:43 ]
Думаю над кОлією...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2007-12-28 20:00:43 ]
Завше приємно підказати щось корисне :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2007-12-28 20:01:41 ]
Юрію, ходіть до мене на сторінку - може, теж щось скажете :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-28 20:37:30 ]
Цікавий варіант.
Дякую Вандочко - обміркую... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-12-28 22:49:46 ]
А мені оце посмакувало:
"В клітках сидінь валізи, наче звірі
голодні, пережовують роки.
А я годинника за серцем звірю,"

Може тому, що маю настрій валізовий ;) А про годинник сильно! Дякую:) Цьомки)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кропива (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-29 01:14:04 ]
Так затишно стає од Вашого вірша- по-дорожньому затишно. "п'ястук розтисну ватної руки."- це взагалі шедевр, як на мене, бо в одній цій фразі заховано стільки асоціацій: і те, що ми у дорозі сам на сам з собою, особливо, коли прокидаємось вночі під стукіт колес, і уся чарівність незручності умов, і швидкоплинність стану невагомості, який відчувається у дорозі. Я з кожним перечитуванням все більше закохуюсь у цей вірш!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вячеслав Семенко (Л.П./М.К.) [ 2007-12-29 04:34:45 ]
Два останніх рядки схвилювали.Я ж навіть не зміг бути в своїх батьків на похоронах у Тернополі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Дігай (М.К./М.К.) [ 2007-12-29 06:14:19 ]
"З кишень старих набитого вокзалу" може бути як моновірш - сильний точний образ!