ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.04.26 23:36
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віктор Марач (1955) / Вірші / Із Станіслава Єжи Лєца

 Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 3
НЕМОЖЛИВО УЯВИТИ

Ви тільки уявіть собі таку річ:
Жінка слухає казочки коханця 1001 ніч!

ПРО ЖІНОК

Як вдягнені модно, жінки інтелігентні доволі,
Та враз стають дикунками, як голі.

ВІКНО У СВІТ

Вікно у світ! – Що ж бачить дозволяє,
Якщо його газета затуляє?

ПРО ГЕНІЇВ

Розплодилось занадто геніїв, ще більш – їх ідей;
Може, є й серед них кілька здібних людей.

ПРО ОПЕРУ

Оперу ще рано, як вид мистецтва, закривать,
Бо нема такої дурниці, яку не можна проспівать.

САТИРА І ПАФОС

Повинна відновлювать часто сатира,
Те, що знищила пафосу сокира.

МІСТИКИ І СТАТИСТИКИ

Дні наші злічені не містиками,
А людьми науки – статистиками.

ПРО ПЕСИМІЗМ І ОПТИМІЗМ

В чому рушійна сила песимізму? –
У зіткненні з оптимізмом оптимізму.

ПРО КРУГОЗІР

У людини з вузьким кругозором
Широкі перспективи встають перед зором.

ПРО ГРАФОМАНІВ

Графомани в апофеозі гордості
Здатні на все, ... крім творчості.

БЕЗСМЕРТНИЙ ПИСЬМЕННИК

Безсмертний письменник, любимець мільйонів,
Вмирає у творах своїх епігонів.

СЛОВА

Слова, що їх вже не вживають люди,
Подовгу ще засмічують талмуди.

ПІСЛЯ ЛІКНЕПУ

Наснивсь кошмар: бюрократизм розцвів
Там, де раніш читать ніхто не вмів.

ЛАВРОВИЙ ВІНОК

Про вінок лавровий мрійте і ви,
Але – не з чужої голови.

ПРОМІННЯ СЛАВИ

Не одне згоріло боже створіння
Від слави своєї проміння.

ПРО НІКЧЕМНОСТЕЙ

Ніколи не страждають нікчемності
Від манії чемності.

СТВОРЮЙТЕ ЛЕГЕНДИ

Створюйте собі легенди з нічого:
Боги починали з цього.

ПРО СВЯТИХ

Спробуйте заявить, що й святі – аферисти,
Як озвіріють навіть атеїсти.

ПРО ЖИТІЯ СВЯТИХ

Люблю інколи читати житія святих з кінця:
Приємно бачить, як знов стає людина з мерця.

ПРО НАПИСИ

Напис “Вхід заборонено!” кожен краще сприйма,
Ніж той, де вказано: “Виходу нема!”

СПОЧАТКУ БУЛО СЛОВО

“Спочатку було слово,”– згадуєш не раз,
Втомившись від гучних і довгих фраз.

ПРО ПЛІТКИ

Плітки, пошарпані об тисяч вух рифи,
Перетворюються потім у міфи.

НЕ ДОВІРЯЙТЕ ЛЮДЯМ

Не довіряйте людям – і будете праві:
Вони здатні на великі справи!

ПРЯМА ПОСТАВА

Буває, що і пряма постава
Не спорту, а паралічу справа.

ПРО МАСШТАБ

Я – письменник регіональний,
То ж масштаб мій – лише планетарний.

ПРО МИСЛЕННЯ

Мисленню слово напутнє:
В тебе – колосальне майбутнє!

ДВІ ПЕРСПЕКТИВИ

Дві перспективи обмірковує опус із тремтінням:
Стать автора твором – чи мистецтва творінням?

ПРО ПИСЬМЕННИКІВ

Письменник, що сягнути глибин не старається,
На поверхні прекрасно тримається.

З’ЯСУВАТЬ НЕПРОСТО

З’ясувать непросто, як не вдивляйся пильно,
Хто пливе за течією добровільно.

ДОСВІД СТРІЛЬЦЯ

Досвід стрільця навчив мене лиш одного:
У великого важче вцілити, аніж в малого.

ПРО ЩАБЛІ КАР'ЄРИ

Декотрі щаблі кар’єри
Ведуть до печерної ери.

ПРО МИСТЕЦТВО

Мистецтво вперед іде,
А за ним сторожа бреде.

НА КОГО СХОЖІ ПИСЬМЕННИКИ

Дехто з письменників нагадує кралю з Парижа,
Що вішається на шию, муркочучи: “Я така хижа!”

НЕ ТРЕБА

І рота відкривать не треба,
Щоб оплювать самого себе.

ЛИШЕНЬ ОДНЕ СЛОВО

Лишень одне слово я хотів сказать світу.
Не вдалось... Став письменником, здобувши освіту.

ГОВОРІМ СТИСЛО

Будем говорить стисло й потроху,
Щоб закінчить думку ще в цю епоху.

ПРО ВАГАННЯ

Навіть на те, щоб вагатись,
З ваганням потрібно змагатись.

ПЕРЕРІСШИ ЕПОХУ

Той, хто вже виріс із епохи,
Ходить, схиливши голову трохи.

ЛЮДИ БЕЗ ПЛЯМ

Бережіться, люди без плям!
Вас видасть зовсім не шрам.

ПРО ЛЮДОЇДІВ

Не опиняйсь із людоїдами в одному місці,
Бо можеш опинитися в них у мисці.

ПРО ПОВІШЕНОГО

Повісився на мотузці найбільшого дзвона,
Щоб той роздвонив усім про це з амвона.










      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-01-24 15:23:55
Переглядів сторінки твору 1883
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.555 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.493 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.714
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2020.07.02 19:13
Автор у цю хвилину відсутній