ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2026.04.28 00:31
Історія
Візьми мене, мов поїзд, на ходу,
Аби хотілось так, щоб не здавалось.
Нехай в чужі обійми упаду,
Аби-но лиш паскудним не дісталось.

Минуть усі, і я колись мину –
Історія нікого не жаліла.
Лишень шкода змарновану весну

Іван Потьомкін
2026.04.27 22:02
Ролан Биков (1929-1998)
Чом такі трагічні лики,
Чом мудреці такі сумні,
Такі печальні всі святі?
В очах страждань живі в них бліки,
Їх сумніви такі прості,
Живі вони і без покриву,
Істини дивляться такі сумні.
На печальній оцій тризні

Світлана Пирогова
2026.04.27 21:12
Весні - осанну
Пора вечірня тулиться до вікон,
Немов вуаллю покриває ззовні.
Утомлений весняний лікоть
Впирається, насолодившись вповні.

За день не знали руки відпочинку.
Весна барвінок з рястом розстеляла
І підбирала кольори й відтінки.

Володимир Невесенко
2026.04.27 19:44
Журавель
Тишина в місцині хирій.
Бойовища відгули.
Лиш ключі летять у вирій,
звідусіль: «Курли, курли!..»

Небосхил горить пурпурно,
блякне хмар линка фланель.
А над цямрою зажурно

Охмуд Песецький
2026.04.27 16:08
Вузли
Кораблі нашого жеребу
не покидають річищ,
йдучи за лоціями
Старших Арканів,
до затоки
вікової недуги 
колись молодої води.

Борис Костиря
2026.04.27 11:45
* * *
Час іде скрадливо і неспішно
Хижим звіром, птахом, павуком,
Протікаючи у вічні вірші
І б'ючись об скелі літаком.

Його плин прискорюється звучно,
Не спитавши дозволу у нас.
Тигром невситимим стрімко, рвучко

Вячеслав Руденко
2026.04.27 10:59
Що відділяє нас від плину часу?
Хто постіль розстеляє?
Хміль чи боги?
Вівчар блаженний ?
Мармуру жарина?

Бажання, сенс,
Питоме животіння,
Маяк в молитві

Тетяна Левицька
2026.04.27 10:34
Чорнобиль
Знайди розраду, де її нема в помині.
В минуле стежка лопухами заросла.
На роздоріжжі рип'яхи і конюшина,
А на бруківці - кропива і ковила.

Ковтають сиві небеса хмарини спілі,
Немов колись зефір місцеві дітлахи.
Покинутих приміщень сходи задубілі

хома дідим
2026.04.27 06:34
* 57 *
гуляти із батьками в парк роззиратися на каруселі на інших людей із дітьми скриньки із морозивом а ще там сухий лід · оркестр із репродукторів виконує щось життєстверджувальне чим не едем але морозива ніколи не досить · роззиратися на газетний автомат 60х

Віктор Кучерук
2026.04.27 05:51
* * *
Там немає ні вікон, ні стін,
Ні упертої в небо покрівлі, -
Тільки плач господині, як дзвін,
Б'ється навкруг руїни будівлі.
Там немає нічого уже,
Крім побитої цегли і тиньки,
Які сумно щодня стереже
Від біди збожеволіла жінка...

Володимир Бойко
2026.04.26 23:37
Нетривіальні думки – 3
На свято життя абонемент не купиш. Старечий маразм правителів успішно пережив часи СРСР і досі в світовому тренді. Кремлівський медвежатник міняє пуйло на бухло. Заполоханий диктатор міняє клаустрофобію на бункерофілію. Хто панічно боїться ни

Ігор Шоха
2026.04.26 20:41
Туманні перспективи
                    І
Повільно не вмирає Україна
і поки ще воює, то жива,
та марно не міняємо слова
позиченого у поляків гімну,
аби не в’яла слава бойова.
Коли усе покладено на карту,
цей засіб оправдовує мету.

хома дідим
2026.04.26 17:26
* 56 *
хотів би обійняти друзів
яких все менше рік у рік
щось відкладав усе не встиг
сказати
наче би не мусив
повіщо врочити
загин загуба згин
усякий в космосі своїм

Євген Федчук
2026.04.26 17:11
Похід суздальців на Новгород у лютому 1170 року
Коли на нас напали москалі,
То багатьом то дивним видавалось.
Вони ж своїми, начебто здавались,
Мов рідні діти одної землі.
Звідкіль у них жорстокість та взялась?
Тож на монголів, іго їх звертали,
Мовляв, від них їх предки нахапали.
Вони ж слов‘яни

Вячеслав Руденко
2026.04.26 17:08
Смерть під вітрилом
ти знову бігаєш по колу
і бачиш спалах у вікні
який збігає по стіні
в кімнату тиху , захололу
де вже шукає валідолу
рука для серця у борні,

щоб стати враз котигорошком -

Борис Костиря
2026.04.26 13:52
* * *
Коли впаду осіннім листям
У суєту, у сонми снів,
Коли нудьга моторним лисом
Увірветься у магму днів,
Коли проб'є жорстоким списом
Прозріння серце у вогні,

Тоді прийди у ці простори
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Леся Романчук (1961) / Вірші

 КОХАНІ РУКИ
ЛЮ

Дай мені свою руку -
Велику, міцну, мужичу.
Дай мені свою руку —
По-справжньому чоловічу.

Ці руки знають роботу
Усяку, нехай найважчу,
А наші земні турботи
Для них нічого не важать.

І пахнуть одеколоном
Найвишуканішим дзвінко.
О, як у твоїх долонях
Хороше бути жінкою!

Можна бути примхливою,
Пташкою, лялею, мишкою,
Бо знаю — зорю тремтливу
Ти з неба знімеш з усмішкою.

Ці руки вміють кохати,
Ці руки вміють робити.
Такі були в мого тата.
Такі були в мого діда.

Дай мені твою руку —
Дужу, неупокорену.
Лінії, наче плугом,
Долею й часом зорані.

Знали гірку науку,
Доля їх важко вчила.
Дай мені свої руки.
Хай вони відпочинуть.




Найвища оцінка Валентин Бендюг 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Я Велес 4.5 Майстер-клас / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-01-25 21:24:16
Переглядів сторінки твору 9500
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.151 / 5.25  (5.108 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 5.376 / 5.5  (5.096 / 5.59)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.836
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2011.02.07 19:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-25 21:36:58 ]
Цікаво, бо мені чомусь видавалось, що жінки люблять
руки, котрі ніжні і вміють ласкати...
Особливо до вподоби - 5,6 - стовпчики.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-25 21:40:46 ]
Прекрасно!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-01-25 22:13:23 ]
Ю, жінки люблять ніжну силу. І руки, які вміють все, що належить уміти чоловікам. Втішена, що зробила приємність чоловічій частині ПМ. Наче сьогодні й не чоловіче свято?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-25 22:26:39 ]
Лесю,
Але погодьтесь - "мужича рука" - це дещо грубувато.
Моя уява малює серп і молот і "разум вазмушчьонний"... чомусь.
Можна мати силу, але не обов`язково "мужичу руку".
Але це вже справа смаку.
Не мужичою, але сильною рукою тисну на "клаву",
Л.Ю. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Я Велес (М.К./М.К.) [ 2008-01-25 22:28:56 ]
Вірш доволі цікавий, але вельми традиційно вирішений в ідейно-композиційному аспекті. Це схоже на народнопісенну творчість позаминулого віку

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-25 22:36:53 ]
Я теж чомусь не люблю, коли чую: "Ей, мужик!", але рука мужича у цьому вірші мене зовсім не розчаровує, бо її суть гарно розкрита у вірші. Та й міцного мужицького кореня не соромився ніколи. Для мене це слово має не лише соціальний, але й національний відтінок безбуржуазної нації.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-25 22:42:13 ]
Я теж свого попадівсько-мішаного коріння не цураюсь :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-25 22:45:19 ]
Лесю,
А Ви чули таке село Яблунів?
Там моє дитинство улітку від школи ховалось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-25 22:51:56 ]
Попадівського чи попівського кореня, пане Юрію?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-25 23:18:00 ]
Ну це я жартома :)
З родини священослужителів...
А хист до писанини напевно від письменника Стефана Коваліва (пра-пра-діда) - чули мо` коли такого?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-25 23:25:41 ]
Я знайомий, мабуть з вашим родичем, Вітольдом-Йосифом Ковалівим, ксьондзом з Польщі, який тепер живе в Острозі на Рівненщині та видає вісник "Волання з Волині". Десь на сайтах, здається зустрічав, що він також нащадок того роду. Ану ж бо пошукайте!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдана Шацька (Л.П./М.К.) [ 2008-01-26 10:41:05 ]
Велесе, звертаю вашу увагу на рубрику - поезія ТРАДИЦІЙНА! "вельми традиційно вирішений в ідейно-композиційному аспекті"- повністю згодна. Хіба це погано?...
як на мене,навпаки.Лесю,моє шанування.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-26 10:55:15 ]
"Чоловікам не догодиш - якщо зміст не може не припасти до смаку, то бач, форма народнопісенна!"
Прошу не узагальнювати!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-01-26 10:59:17 ]
Пане Валентине, чи не Ви десь у своїх коментарях процитували Спінозу: "Слова Павла про Петра більше кажуть нам про Павла, ніж про Петра"? Геніальна цитата. А мужичими руками збудовано світ. Саме ними, мужичими, простими, селянськими. За те їм і шана. Спасибі, що відчули.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-01-26 11:02:12 ]
Узагальнювати більше не буду. Проникнення - річ індивідуальна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-26 11:09:13 ]
Боруха Спінозу я читав так давно, що вже цитат не памятаю. То, здається, пан Олексанр ДЕ ним захоплюється. А цитата хороша.