ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.11.18 22:50
відомо
виживає сильний
перемагає найсильніший
а дружба не перемагає
бо це лукавство й евфемізм
пригадуючи друзів навіть
атож були і в мене друзі
всі розійшлись кудись із часом

Артур Курдіновський
2026.11.18 19:48
Слова, слова... Яка ж у них ціна?
Вони - лише слабка анестезія.
Підробний світ чекає на месію,
Ми поодинці бачимо з вікна
Фантазії свої, в яких весна
Перемагає осінь, світлій Музі
Дарує сукню на казковім лузі
З тендітних синіх пролісків своїх...

Олена Побийголод
2026.11.18 17:06
Ану, нам пісню проспівай, веселий вітре,
веселий вітре, веселий вітре!
Моря і гори облетів ти всі на світі,
і всі на світі вислухав пісні.

    Заспівай нам про гори й пустині,
    про таємні глибини морів,
    про небокраї сині,

Борис Костиря
2026.11.18 16:24
Я шукаю в бездонному морі
Той важливий непізнаний знак,
Ніби спогади сиві, прозорі,
Що впіймає сумний неборак.
Я шукаю у пеленах ночі
Тіні натяку, впізнаний жест.
Я забуть наполегливо хочу
Те видіння, що прагнуло жертв.

Вячеслав Руденко
2026.11.18 14:49
Під шерех листя верб мені співало в гливах
Одне, мов з лісу, довге і густе,
А інше — ніби у раптових зливах,
Як згадка про минуле і пусте…

Лунало гучно, як стара бандура,
В потоках звуків між пожовклих крон,
Чи чумака забутого натура

Віктор Кучерук
2026.11.18 07:16
Хоч завтра вітер хмари розведе
І зацвіте колись побите поле -
Від горя не сховатися ніде
І болю не позбутися ніколи.
На серці будуть видимі рубці,
Повік душа чорнітиме від туги, -
Це мрію не утримати в руці,
Коли їй тісно в межах виднокругу.

М Менянин
2026.11.18 02:21
Прокинулась в цей час застава –
до зброї кожен богатир,
палає обрію заграва,
а потім бою страшний вир.

Повільно повстають до справи
дружини цих чоловіків,
бо захист краю – їхнє право

Світлана Пирогова
2026.11.17 20:44
Огорни мене скоріш любов'ю,
Бо без тебе сіро все і мрячно.
Лілії цвіли - торкалось слово.
Озеро кохання вже у рясці.

Тихе-тихе, мовчазне уранці.
Квіти-поцілунки - спогад помарнілий.
Не загоїть серпня вечір рани.

хома дідим
2026.11.17 19:59
розчулення найзначущіші
чому би і не омани
ґатунки найзолотіші
така собі маячня
коли огортає холод
болить порожніючий шлунок
у сутіні цій безпутній
полуді наступного дня

Борис Костиря
2026.11.17 18:58
Я ніколи туди не вернусь,
У простори довіри і болю.
Я могилам святим не вклонюсь,
Не ввійду у величні собори.

Я ніколи уже не піду
Сизим степом у ніжнім смерканні.
Я упав на слизькому льоду

В Горова Леся
2026.11.17 11:10
Свіжа рілля запахтіла корінням і дизелем.
Сита ворона з бенкету злетіла нарешті.
Сонце латунне до обрію хмара притиснула.
З крони високої дня доливаються рештки.

Ще до зими кілька кроків, ще трохи осіннього
Полудня в затишку листям сухим зарудіє.

Ірина Вовк
2026.11.17 07:34
«МІКЕЛАНДЖЕЛО: СЕРЦЕ БІЛОГО КАМЕНЮ»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)

Дійові особи:
Мікеланджело Буонарроті – 26-річний скульптор, одержимий красою, закоханий у досконалість людського духу.
Голос Каррарської Брили (Гіганта) – поран

Віктор Кучерук
2026.11.17 05:47
Синє небо й жовте поле
Маю споконвік -
Не хитнути силу волі
Ані в жоден бік.
Бо тепер громи сердиті
Падають згори
І щодня несамовито
Гримає: "Умри!.."

С М
2026.11.16 23:58
дідусь був мореходом
поплавав між льодів
у цього китобоя
на колінах я сидів
чувши «синку я на березі
вмираю із нудьги
мені би із друзяками
зайти в чужі піски»

Ігор Терен
2026.11.16 17:21
А влада пшеків дещо пойняла
стосовно українського ґаранта,
бо довела –
від білого орла
не більше толку як від номінанта.

***
А бомонд богемі помагає

Борис Костиря
2026.11.16 16:53
Не хочу квітку я зривати,
Бо я порушу у житті
Якусь важливу рівновагу
У космосі й серцебитті.

Краса проб'ється через вінця,
Крізь огорожі і мейнстрим.
Краса проб'ється через віно,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Маківка
2026.11.16

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валентин Бендюг (1954) / Вірші

 Між двох розп’ять
“Після смерті вашої вибуде ще більше
і, може, ще за життя вашого
діти ваші вже не будуть вашими.”
М.Смотрицький


Ніч прийшла у Дермань,
Як прочанин голодний,
Принесла, як вериги, туман;
Одягла власяниці на дзвони холодні,
Сповила монастир у дрімотний дурман.

Тільки гавкіт собак
У розорених селах
Долітає крізь мжичковий мак...
Віковічний вітряк скоро муку домеле,
Бо життя вже змолов той безкрилий вітряк.

Залишилася ніч
І остання вже свічка...
Відцуралися Київ і Січ...
Я сьогодні піду, моя Мамо, у вічність, -
Вже душа моя чує чаїний сей клич.

Сповідаюсь Тобі,
Моя Нене єдина.
На одрі я у скруті й журбі.
Причасти і прости, Мамо, блудного сина, -
Не шукав у світах я розкошів собі.

Я спасення шукав.
Не собі, а народу,
Що сліпцем серед зрячих блукав.
Я в освіті його бачив ключ до свободи, -
Тож, себе ув`язнивши, “Граматику” склав.

Для Литви і Руси,
Для Поділля, Волині, Вкраїни,
Для братів, які гризлись, мов лютії пси,
Для сиріт і старчат на безкраїй руїні
Я надію шукав на прийдешні часи.

Був колись я Максим...
Вже Мелетій в сивинах...
Де мій Смотрич, Острог, а де Єрусалим?
Знав я польську і грецьку, й латину,
Та за Тебе молився лиш словом своїм.

Причасти і прости,
Мамо, блудного сина, -
Бо ж не був я безгрішним святим, -
Та коли тяжкий хрест свій несла Батьківщина,
Я підставив плече, щоб його донести.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-01-30 08:21:03
Переглядів сторінки твору 6544
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.729 / 5.5  (4.700 / 5.24)
* Рейтинг "Майстерень" 4.711 / 5.5  (4.494 / 5.03)
Оцінка твору автором 5
* Коефіцієнт прозорості: 0.724
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 1999.11.30 00:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Якимчук (Л.П./М.К.) [ 2008-01-30 10:43:38 ]
Гарно! Одначе, трохи попридираюсь: "На одрі я скруті й журбі" може тут " у скруті? І, як на мене, з наголосом все гаразд, коли "для братів, які гризлись, мов лютії пси". І отут краще з розміром, якщо "Знав я польську і грецьку, німецьку й латину,". Та всеж, дуже сильний вірш.
P.s. Відповіть про Маяковського за мною.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-01-30 15:56:28 ]
Валентине, чудуюся широті Вашого творчого діапазону - від карамельок до речей серйозних і вічних. Оце, вона, її високість Поезія, власною персоною, хай хтось би й заперечував.
Ви не повірите, моя мама народилася у Дермані, бачила Уласа Самчука. Щороку у вересні Дермань зустрічає Самчукове свято.
Вірш - класика. Вам не здається, що перший рядок просить зміни ритму: ніч приходить у Дермань? Далі дієслова легко змінити - "одяга власяницю", "сповива монастир"? Так дітям у школі буде легше вчити напам'ять. Щиро - ЛР.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-30 19:17:16 ]
Дуже вдячний за поради, пані Лесю і пане Павле за "придирки". Пані Лесю, я не знав тоді наголосу у назві Дермані та й тепер щось сумніваюся... Зараз перегляну і щось виправлю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-30 19:24:44 ]
Пане Павле, здається тоді німецької як окремої мови ще не було, а німці і жиди користувалися так званою чорною латиною. Принаймні, біографи Смотрицького не згадують, що Мелетій знав і користувався німецькою. Тоді латина була міжнародною мовою, і навіть полковники Богдана Хмельницького писали листи московським воєводам латиною, на що останні скаржилися цареві та просили тлумача.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2008-01-30 21:31:59 ]
"Дермань" має наголос на першому складі


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-30 21:42:25 ]
Тепер так, пані Оксано. А тоді? Що значить це слово?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-30 22:02:43 ]
За переказами, Дермань спочатку іменували Дрімань, бо ніби на цьому місці у час миттєвої "дрімоти" острізький князь ледь не став жертвою хижого звіра. Розповідають інше: тут, де село, люди, готуючи місце для посівів, казали - "Дери й май!", тобто очищай землю від хащів і матимеш добро". Звідси, мовляв, початкове "Дермай", потім "Дерман". А ще кажуть: тут, де село Демань, загинув і похований турецький воєвода Дерман.
Коли вірити цим переказам, то наголосу на першому складі не повинно б бути. Очевидно цей теперішній наголос - наслідок польського впливу.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2008-01-30 22:07:06 ]
Це родове село моєї бабусі.... Наголос міг змінитися, бо село було вщент спалене, а люди вивезені у Сибір... Нинішнє село відродилося з попелу... В таких перипетіях наголос міг змінитися не раз. Але та Дермань, про яку пам'ятають люди, у якій була перша друкарня, носила наголос на першому складі :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-30 22:17:18 ]
То та Дермань чи той дермань?
Випускники Волинської духовної семінарії ганнопільського періоду її існування були організаторами та вчителями Дерманського (що на Рівненщині) Парафіяльного та Повітового училищ. 16 і 29 червня 1833 року в с. Дермань з м. Аннополя були відправлені два студенти, які щойно закінчили Семінарію – Михайло Лучицький та Тимофій Романовський. Перший з них був призначений тимчасово виконувати обов’язки вчителя вищого відділення та наглядати за поведінкою учнів Повітового й Парафіяльного училищ, а другий – вчителем 1-го класу Парафіяльного училища. Ці ж випускники семінарії мали приготувати усе необхідне для відкриття училищ.
До цих училищ у с. Дермань з м. Аннополя за розпорядженням Волинського духовного правління (постановою 25 від 25 червня 1833 року) були переведені ті учні, які були родом з Дубнівського, Рівненського, Луцького, Володимирського та Ковельського повітів, а також туди мали поступати на навчання діти, що досягли шкільного віку, з Дубнівського та Рівненського повітів та з тих благочиній Луцького повіту, які ближчі до с. Дермань, аніж до міста Ковеля. За цією постановою з Острозьких, що в Аннополі, училищ було переведено у Дерманські училища 159 учнів, а саме: 53 – вище відділення Повітового училища, 51 – у нижче, 31- у 2-й клас та 24 – у 1-й клас Парафіяльного училища.
(це - з моєї розвідки "Забута столиця волинського православя")


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2008-01-30 22:31:13 ]
Я змалку знаю про жіночий рід цієї назви. Тільки що була здивована чоловічим родом. Точніше зможу відповісти завтра - запитаю у старійшин нашого роду :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-31 21:21:22 ]
Дякую, пані Лесю і пані Оксано за цікаві коментарі. Бачите, як ми усі поріднені. Шкода, що у мене наголос не той... Вірш друкувався у "Жовтні" 1988 року. Тоді це було намаганням "реабілітувати" Мелетія Смотрицького - патріота України, якого раз прокляли католики і двічі православні... А він казав, що не віра робить русина русином, а кров.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2008-01-31 23:30:31 ]
Так, пані Лесю, у ті часи, коли пан Валентин написав свій вірш, навіть просто вимовляти слово "Дермань" було заборонено... Не сперечатимуся з вами щодо роду, одне і те ж слово часто сприймається по-різному... І я, і старійшини мого роду (нині питалася) знаємо жіночий рід назви цього села, ваша мама знає чоловічий... Головне, що жива пам'ять про Дермань і що село ожило ... ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Критус Нахман (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-26 21:19:01 ]
Провокатор!!! Провокатор!!!Провокатор!!! Провокатор!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-27 00:56:43 ]
Пане Ляшкевичу, ще раз звертаю увагу на поведінку Нахмана Критуса, який порушує правила коментування і оцінювання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-29 18:33:47 ]
Критусе, ви, мабуть, придворний блазень у РМ, бо щось ніхто на ваші витівки не реагує.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-01 01:07:21 ]
Критусе, ваші матюки я викинув.