ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2021.03.04 22:32
Україною ходять Чужі –
Вовкулаки із позамежі,
Чортовиння із дикого поля,
Що не дасть супокою ніколи.

Хижі пики і пащі голодні,
Що на будь-які підступи згодні...
Лицемірні гадючі личини

Марія Дем'янюк
2021.03.04 16:20
Ти торкнувся мене думками - у очах голубінь заясніла,
Ти торкнувся мене словами - і умить виростали крила,
Доторкнувся мене вустами - і я більшого щастя не знаю,
Ти покликав мене з собою, щоб дістатися небокраю.

У обіймах твоїх щезала, як у променях

Микола Дудар
2021.03.04 15:12
Разбужу себя к обеду,
Две ноги приставлю к полу.
Грех не выпить за победу —
Ночь прошла без димедролу…

2.
Лишь взглядом праведным возможно
Определить свой негатив,

Ігор Шоха
2021.03.04 12:30
Якщо не хочемо за ґрати,
то є боятися чого
«колаборації» і «вати»...
любити ворога не варто,
а бити мусимо його.

***
Нема війни – не буде миру,

Ніна Виноградська
2021.03.04 10:03
Вони стоять, морозами сповиті,
Заметені снігами в холоди.
Це найсвятіші нині люди в світі,
Які боронять всіх нас від біди.

Боронять од війни і чортоградів,
Щоб не упали в села і міста.
Їм вороги, звичайно, тут не раді

Олена Побийголод
2021.03.04 09:47
Друзі торкнули кувалду важку,
рашпіля смугу бугристу...
Й раптом помітили в дальнім кутку
чорну велику каністру.

Зразу згадали про дідів наказ,
категоричну умову...
Видно, каністра і містить якраз

Ніна Виноградська
2021.03.04 09:42
Липневий день ще спить. Четверта ранку.
Матуся встала, вже підходить хліб.
О сьомій бігти з сапкою на ланку.
Народ по хатах в глибині садиб.

У піч кидає зібраного хмизу,
Соломи й картоплиння для вогню.
Спалахує і гасне. Ще валізу

Микола Соболь
2021.03.04 06:30
До ранку небо упаде снігами
картина маслом, посіріло тло.
Чи зможе ніжна квітка – орігамі
зігріти світ даруючи тепло?

Не знаю точно, але певно зможе.
На вікнах ікебани пелюстки.
Милуються найперші перехожі,

Сергій Губерначук
2021.03.04 06:13
Весноводи ойдуть!
Сновигай по мені,
на мені, у мені,
за хребет упіймися,
о, зелений мій вітре,
зеленаво холодний мій,
у кістках у моїх
там

Іван Потьомкін
2021.03.03 20:46
Виходьте зі свого сидячого будення, пані Шело.
Поминувши невгамовних голубів,
Потьопаєм туди, куди Ви мене якось позвали.
Недавно був я там. Бузок ще не зацвів.
Поведу і я Вас на єрусалимську вулицю Лілах,
Де тільки івритська назва бузку причаї

Сергій Гупало
2021.03.03 18:42
Дивовижа нудьгу не стерпить,
Відшукає вірша, різця.
А тебе – обіймає серпень,
І немає цьому кінця.

Опинюся у морі туги,
Притулюся до втіхи слів,
І з тобою, немовби вдруге,

Віктор Кучерук
2021.03.03 13:37
Між народженням і смертю
Слід життя, –
На всі боки розпростертий
Без пуття.
І посіви, і обжинки
Вік увесь,
І чекання відпочинку
Потім, десь.

Микола Дудар
2021.03.03 12:54
Поміж зажур - шатро вербове…
Поміж думок - проміння вербне…
Як добре, що живий ще ровер —
Бо я навідаюсь, як смеркне…
І все згадаю по-хвилинно.
Перецілую наші кроки…
І те, загублено безвинно,
Що у собі несу допоки…

Сергій Губерначук
2021.03.03 08:01
Ні, я ненавиджу.
Безтямні очі опустились в яму…
Метелики весною більш не народяться
серед хмільного хламу,
бо вже ненавиджу –
така весна.
Тетерею глухим блукаю я,
коли люблю.

Микола Соболь
2021.03.03 06:17
Зацвітала китайка* щороку
на городі раніше за всіх
і врожаю давала нівроку,
й біля неї гучний лунав сміх.
Убереться до літа плодами
кожна гілочка, як оксамит
і чекає, коли прийде мама
урожаю збір благословить.

Домінік Арфіст
2021.03.02 14:25
В байдужих водах Рік, узятий течією,
Лишився я один без вірних моряків:
Індійці здобиччю зробили їх своєю,
Припнувши голими до писаних стовпів.

І не жалкую я про втрачену поклажу
Фламандського зерна, англійського ткання.
Одразу як мого не стало
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Пан Сам
2021.03.01

Неоніла КОВАЛЬСЬКА
2021.02.22

Вікторія Павлишин
2021.02.03

Валентина Інклюд
2021.01.08

Анастасія Федорова
2020.12.21

Богдан Грай
2020.12.16

Артем Пархомчук
2020.12.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валентин Бендюг (1954) / Вірші

 Між двох розп’ять
“Після смерті вашої вибуде ще більше
і, може, ще за життя вашого
діти ваші вже не будуть вашими.”
М.Смотрицький


Ніч прийшла у Дермань,
Як прочанин голодний,
Принесла, як вериги, туман;
Одягла власяниці на дзвони холодні,
Сповила монастир у дрімотний дурман.

Тільки гавкіт собак
У розорених селах
Долітає крізь мжичковий мак...
Віковічний вітряк скоро муку домеле,
Бо життя вже змолов той безкрилий вітряк.

Залишилася ніч
І остання вже свічка...
Відцуралися Київ і Січ...
Я сьогодні піду, моя Мамо, у вічність, -
Вже душа моя чує чаїний сей клич.

Сповідаюсь Тобі,
Моя Нене єдина.
На одрі я у скруті й журбі.
Причасти і прости, Мамо, блудного сина, -
Не шукав у світах я розкошів собі.

Я спасення шукав.
Не собі, а народу,
Що сліпцем серед зрячих блукав.
Я в освіті його бачив ключ до свободи, -
Тож, себе ув`язнивши, “Граматику” склав.

Для Литви і Руси,
Для Поділля, Волині, Вкраїни,
Для братів, які гризлись, мов лютії пси,
Для сиріт і старчат на безкраїй руїні
Я надію шукав на прийдешні часи.

Був колись я Максим...
Вже Мелетій в сивинах...
Де мій Смотрич, Острог, а де Єрусалим?
Знав я польську і грецьку, й латину,
Та за Тебе молився лиш словом своїм.

Причасти і прости,
Мамо, блудного сина, -
Бо ж не був я безгрішним святим, -
Та коли тяжкий хрест свій несла Батьківщина,
Я підставив плече, щоб його донести.





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією
Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-01-30 08:21:03
Переглядів сторінки твору 3666
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.729 / 5.5  (4.700 / 5.24)
* Рейтинг "Майстерень" 4.711 / 5.5  (4.494 / 5.03)
Оцінка твору автором 5
* Коефіцієнт прозорості: 0.724
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 1999.11.30 00:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Якимчук (Л.П./М.К.) [ 2008-01-30 10:43:38 ]
Гарно! Одначе, трохи попридираюсь: "На одрі я скруті й журбі" може тут " у скруті? І, як на мене, з наголосом все гаразд, коли "для братів, які гризлись, мов лютії пси". І отут краще з розміром, якщо "Знав я польську і грецьку, німецьку й латину,". Та всеж, дуже сильний вірш.
P.s. Відповіть про Маяковського за мною.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-01-30 15:56:28 ]
Валентине, чудуюся широті Вашого творчого діапазону - від карамельок до речей серйозних і вічних. Оце, вона, її високість Поезія, власною персоною, хай хтось би й заперечував.
Ви не повірите, моя мама народилася у Дермані, бачила Уласа Самчука. Щороку у вересні Дермань зустрічає Самчукове свято.
Вірш - класика. Вам не здається, що перший рядок просить зміни ритму: ніч приходить у Дермань? Далі дієслова легко змінити - "одяга власяницю", "сповива монастир"? Так дітям у школі буде легше вчити напам'ять. Щиро - ЛР.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-30 19:17:16 ]
Дуже вдячний за поради, пані Лесю і пане Павле за "придирки". Пані Лесю, я не знав тоді наголосу у назві Дермані та й тепер щось сумніваюся... Зараз перегляну і щось виправлю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-30 19:24:44 ]
Пане Павле, здається тоді німецької як окремої мови ще не було, а німці і жиди користувалися так званою чорною латиною. Принаймні, біографи Смотрицького не згадують, що Мелетій знав і користувався німецькою. Тоді латина була міжнародною мовою, і навіть полковники Богдана Хмельницького писали листи московським воєводам латиною, на що останні скаржилися цареві та просили тлумача.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2008-01-30 21:31:59 ]
"Дермань" має наголос на першому складі


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-30 21:42:25 ]
Тепер так, пані Оксано. А тоді? Що значить це слово?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-30 22:02:43 ]
За переказами, Дермань спочатку іменували Дрімань, бо ніби на цьому місці у час миттєвої "дрімоти" острізький князь ледь не став жертвою хижого звіра. Розповідають інше: тут, де село, люди, готуючи місце для посівів, казали - "Дери й май!", тобто очищай землю від хащів і матимеш добро". Звідси, мовляв, початкове "Дермай", потім "Дерман". А ще кажуть: тут, де село Демань, загинув і похований турецький воєвода Дерман.
Коли вірити цим переказам, то наголосу на першому складі не повинно б бути. Очевидно цей теперішній наголос - наслідок польського впливу.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2008-01-30 22:07:06 ]
Це родове село моєї бабусі.... Наголос міг змінитися, бо село було вщент спалене, а люди вивезені у Сибір... Нинішнє село відродилося з попелу... В таких перипетіях наголос міг змінитися не раз. Але та Дермань, про яку пам'ятають люди, у якій була перша друкарня, носила наголос на першому складі :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-30 22:17:18 ]
То та Дермань чи той дермань?
Випускники Волинської духовної семінарії ганнопільського періоду її існування були організаторами та вчителями Дерманського (що на Рівненщині) Парафіяльного та Повітового училищ. 16 і 29 червня 1833 року в с. Дермань з м. Аннополя були відправлені два студенти, які щойно закінчили Семінарію – Михайло Лучицький та Тимофій Романовський. Перший з них був призначений тимчасово виконувати обов’язки вчителя вищого відділення та наглядати за поведінкою учнів Повітового й Парафіяльного училищ, а другий – вчителем 1-го класу Парафіяльного училища. Ці ж випускники семінарії мали приготувати усе необхідне для відкриття училищ.
До цих училищ у с. Дермань з м. Аннополя за розпорядженням Волинського духовного правління (постановою 25 від 25 червня 1833 року) були переведені ті учні, які були родом з Дубнівського, Рівненського, Луцького, Володимирського та Ковельського повітів, а також туди мали поступати на навчання діти, що досягли шкільного віку, з Дубнівського та Рівненського повітів та з тих благочиній Луцького повіту, які ближчі до с. Дермань, аніж до міста Ковеля. За цією постановою з Острозьких, що в Аннополі, училищ було переведено у Дерманські училища 159 учнів, а саме: 53 – вище відділення Повітового училища, 51 – у нижче, 31- у 2-й клас та 24 – у 1-й клас Парафіяльного училища.
(це - з моєї розвідки "Забута столиця волинського православя")


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2008-01-30 22:31:13 ]
Я змалку знаю про жіночий рід цієї назви. Тільки що була здивована чоловічим родом. Точніше зможу відповісти завтра - запитаю у старійшин нашого роду :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-31 21:21:22 ]
Дякую, пані Лесю і пані Оксано за цікаві коментарі. Бачите, як ми усі поріднені. Шкода, що у мене наголос не той... Вірш друкувався у "Жовтні" 1988 року. Тоді це було намаганням "реабілітувати" Мелетія Смотрицького - патріота України, якого раз прокляли католики і двічі православні... А він казав, що не віра робить русина русином, а кров.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2008-01-31 23:30:31 ]
Так, пані Лесю, у ті часи, коли пан Валентин написав свій вірш, навіть просто вимовляти слово "Дермань" було заборонено... Не сперечатимуся з вами щодо роду, одне і те ж слово часто сприймається по-різному... І я, і старійшини мого роду (нині питалася) знаємо жіночий рід назви цього села, ваша мама знає чоловічий... Головне, що жива пам'ять про Дермань і що село ожило ... ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Критус Нахман (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-26 21:19:01 ]
Провокатор!!! Провокатор!!!Провокатор!!! Провокатор!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-27 00:56:43 ]
Пане Ляшкевичу, ще раз звертаю увагу на поведінку Нахмана Критуса, який порушує правила коментування і оцінювання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-29 18:33:47 ]
Критусе, ви, мабуть, придворний блазень у РМ, бо щось ніхто на ваші витівки не реагує.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-01 01:07:21 ]
Критусе, ваші матюки я викинув.