ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.07.12 22:06
Після невдалої операції на очах
чоловік став утрачати зір,
світ став поринати в темряву,
береги стали губитися,
навколо панував океан пітьми.
Як побачити знайомі
і такі дорогі обриси?
Як насолодитися картинами

Світлана Пирогова
2025.07.12 14:16
А літо виставляє слайди:
гаряче сонце та асфальт гарячий;
із льодом склянку і мохіто...
Лиш думкою несешся в мандри.
Суцільна спека нині влітку,
а дощ, як зваба, вдалині маячить.

У нас ні краплі, лиш сушарка

С М
2025.07.12 13:54
в очах моїх ти
в очах моїх ти
в очах моїх ти ще на порозі
нумо зайдім іще для чогось
іще для чогось іще для чогось

в очах моїх ти
в очах моїх ти

Іван Потьомкін
2025.07.12 12:38
Нехай мене Зоська про вірш не просить,
Бо коли Зоська до вітчизни верне,
То квітка кожна вірш проголосить,
Зіронька кожна заспіває напевне.
Допоки квітка розквітне,
Допоки зіронька в леті,
Слухай, бо то щонайкращі поети.
Зірки блакитні, рожеві квіт

Юрій Гундарєв
2025.07.12 10:12
Якось незрозуміло… Ось він ще зовсім маленький хлопчик. Утім, відчуває себе центром Всесвіту, навколо якого обертаються тато, мама, бабуся і навіть пухнастий песик Віскі… Вони живуть у сивому будинку в самісінькому центрі чарівного міста. Оточують його

Юрій Гундарєв
2025.07.12 09:50
річний український воїн Костянтин втратив на війні обидві ноги…
Але саме там знайшов своє кохання - Ірину.
Миру і любові молодому подружжю!

Війна - це свіжі хрести,
це сльози, біль і руїни…
Ірина і Костянтин,
Костянтин та Ірина.

Артур Курдіновський
2025.07.12 07:39
В Парижі люди слухають Бізе,
У Римі носять вітчизняні кеди.
А в мене вже давно інакше все -
Четвертий рік я слухаю "шахеди".

Хоча відвідувати хочу теж
Борделі дорогі, кафе гостинні.
Базікають експерти з соцмереж:

Віктор Кучерук
2025.07.12 05:15
Хоч задум розумом відхилений
Бував разів, напевно, п’ять, –
Думки, надіями окрилені,
В одному напрямку летять.
Здійснити хочеться задумане
І врешті вирушить мені
До облюбованої Умані
На швидкоплинні вихідні.

Борис Костиря
2025.07.11 21:58
Він писав сценарії для тупих серіалів,
а вночі мріяв про справжню прозу.
Ці мрії були як утрачена Атлантида,
як підземна течія, непомітна назовні.
І ось він відчув, як його талант
стирається, як він перестає
бути самим собою, митець
уже не здат

Юрій Лазірко
2025.07.11 18:19
Ти наступила, як наступає на крила метелика вітер.
Легкість приборкана. Попіл весни у спалених дотиках квітів.
Місячним сяйвом до спраглої згуби намокла цнотливість паперу,
чайною хаткою серце чекає ходи церемонної. Ще раз

сад розібрався, він вивчив

Віктор Кучерук
2025.07.11 06:20
Прохолодні туманності
Повсякденних світань, –
Відчуття первозданності
Вберегла глухомань.
Відчуття безконечності
Найглухіших боліт,
Де від всіх суперечностей
Ізольований світ.

С М
2025.07.11 05:53
Метушня й штовхання ліктем
У кольоровій веремії
Явиться на зламі блиском
Інша сцена за хвилину

В темній самоті зійшло
Був ключем калейдоскоп

Володимир Бойко
2025.07.11 00:03
Кожне світило вважає, що світ має обертатися довкола нього. Де ванька напаскудив – там і «русскій дух». Велика брехня – спосіб реалізації великої політики. Ті, що не зупинили зло, так само за нього відповідальні. Велич у спадок не передається,

Борис Костиря
2025.07.10 21:40
Опадає цвіт безнадійно,
Опадає цвіт, як любов.
Опадає цвіт, як події,
Що хитають твердині основ.

Опадає цвіт прямо в серце
І кривавий лишає слід.
Поцілунком цвіт озоветься,

Козак Дума
2025.07.10 14:10
Стара Планина – лісом криті гори,
лунає мило поряд… саксофон.
До горизонту тепле, синє море
і раптом – голос скрипки їм у тон!

Легенький вітер пестить сосен віти,
метелики вальсують поміж крон…
У розпалі гаряче мирне літо,

Тетяна Левицька
2025.07.10 13:42
Мені уже двічі по віку Христа,
то що я від інших ще хочу?
Пора вже туди, де зоря золота
завершує долю пророчу.

Де Бог заколисує тишу небес
утомленим сонцем в зеніті,
де праведний порох в час тління воскрес
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валентин Бендюг (1954) / Вірші

 Між двох розп’ять
“Після смерті вашої вибуде ще більше
і, може, ще за життя вашого
діти ваші вже не будуть вашими.”
М.Смотрицький


Ніч прийшла у Дермань,
Як прочанин голодний,
Принесла, як вериги, туман;
Одягла власяниці на дзвони холодні,
Сповила монастир у дрімотний дурман.

Тільки гавкіт собак
У розорених селах
Долітає крізь мжичковий мак...
Віковічний вітряк скоро муку домеле,
Бо життя вже змолов той безкрилий вітряк.

Залишилася ніч
І остання вже свічка...
Відцуралися Київ і Січ...
Я сьогодні піду, моя Мамо, у вічність, -
Вже душа моя чує чаїний сей клич.

Сповідаюсь Тобі,
Моя Нене єдина.
На одрі я у скруті й журбі.
Причасти і прости, Мамо, блудного сина, -
Не шукав у світах я розкошів собі.

Я спасення шукав.
Не собі, а народу,
Що сліпцем серед зрячих блукав.
Я в освіті його бачив ключ до свободи, -
Тож, себе ув`язнивши, “Граматику” склав.

Для Литви і Руси,
Для Поділля, Волині, Вкраїни,
Для братів, які гризлись, мов лютії пси,
Для сиріт і старчат на безкраїй руїні
Я надію шукав на прийдешні часи.

Був колись я Максим...
Вже Мелетій в сивинах...
Де мій Смотрич, Острог, а де Єрусалим?
Знав я польську і грецьку, й латину,
Та за Тебе молився лиш словом своїм.

Причасти і прости,
Мамо, блудного сина, -
Бо ж не був я безгрішним святим, -
Та коли тяжкий хрест свій несла Батьківщина,
Я підставив плече, щоб його донести.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-01-30 08:21:03
Переглядів сторінки твору 5703
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.729 / 5.5  (4.700 / 5.24)
* Рейтинг "Майстерень" 4.711 / 5.5  (4.494 / 5.03)
Оцінка твору автором 5
* Коефіцієнт прозорості: 0.724
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 1999.11.30 00:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Якимчук (Л.П./М.К.) [ 2008-01-30 10:43:38 ]
Гарно! Одначе, трохи попридираюсь: "На одрі я скруті й журбі" може тут " у скруті? І, як на мене, з наголосом все гаразд, коли "для братів, які гризлись, мов лютії пси". І отут краще з розміром, якщо "Знав я польську і грецьку, німецьку й латину,". Та всеж, дуже сильний вірш.
P.s. Відповіть про Маяковського за мною.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-01-30 15:56:28 ]
Валентине, чудуюся широті Вашого творчого діапазону - від карамельок до речей серйозних і вічних. Оце, вона, її високість Поезія, власною персоною, хай хтось би й заперечував.
Ви не повірите, моя мама народилася у Дермані, бачила Уласа Самчука. Щороку у вересні Дермань зустрічає Самчукове свято.
Вірш - класика. Вам не здається, що перший рядок просить зміни ритму: ніч приходить у Дермань? Далі дієслова легко змінити - "одяга власяницю", "сповива монастир"? Так дітям у школі буде легше вчити напам'ять. Щиро - ЛР.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-30 19:17:16 ]
Дуже вдячний за поради, пані Лесю і пане Павле за "придирки". Пані Лесю, я не знав тоді наголосу у назві Дермані та й тепер щось сумніваюся... Зараз перегляну і щось виправлю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-30 19:24:44 ]
Пане Павле, здається тоді німецької як окремої мови ще не було, а німці і жиди користувалися так званою чорною латиною. Принаймні, біографи Смотрицького не згадують, що Мелетій знав і користувався німецькою. Тоді латина була міжнародною мовою, і навіть полковники Богдана Хмельницького писали листи московським воєводам латиною, на що останні скаржилися цареві та просили тлумача.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2008-01-30 21:31:59 ]
"Дермань" має наголос на першому складі


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-30 21:42:25 ]
Тепер так, пані Оксано. А тоді? Що значить це слово?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-30 22:02:43 ]
За переказами, Дермань спочатку іменували Дрімань, бо ніби на цьому місці у час миттєвої "дрімоти" острізький князь ледь не став жертвою хижого звіра. Розповідають інше: тут, де село, люди, готуючи місце для посівів, казали - "Дери й май!", тобто очищай землю від хащів і матимеш добро". Звідси, мовляв, початкове "Дермай", потім "Дерман". А ще кажуть: тут, де село Демань, загинув і похований турецький воєвода Дерман.
Коли вірити цим переказам, то наголосу на першому складі не повинно б бути. Очевидно цей теперішній наголос - наслідок польського впливу.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2008-01-30 22:07:06 ]
Це родове село моєї бабусі.... Наголос міг змінитися, бо село було вщент спалене, а люди вивезені у Сибір... Нинішнє село відродилося з попелу... В таких перипетіях наголос міг змінитися не раз. Але та Дермань, про яку пам'ятають люди, у якій була перша друкарня, носила наголос на першому складі :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-30 22:17:18 ]
То та Дермань чи той дермань?
Випускники Волинської духовної семінарії ганнопільського періоду її існування були організаторами та вчителями Дерманського (що на Рівненщині) Парафіяльного та Повітового училищ. 16 і 29 червня 1833 року в с. Дермань з м. Аннополя були відправлені два студенти, які щойно закінчили Семінарію – Михайло Лучицький та Тимофій Романовський. Перший з них був призначений тимчасово виконувати обов’язки вчителя вищого відділення та наглядати за поведінкою учнів Повітового й Парафіяльного училищ, а другий – вчителем 1-го класу Парафіяльного училища. Ці ж випускники семінарії мали приготувати усе необхідне для відкриття училищ.
До цих училищ у с. Дермань з м. Аннополя за розпорядженням Волинського духовного правління (постановою 25 від 25 червня 1833 року) були переведені ті учні, які були родом з Дубнівського, Рівненського, Луцького, Володимирського та Ковельського повітів, а також туди мали поступати на навчання діти, що досягли шкільного віку, з Дубнівського та Рівненського повітів та з тих благочиній Луцького повіту, які ближчі до с. Дермань, аніж до міста Ковеля. За цією постановою з Острозьких, що в Аннополі, училищ було переведено у Дерманські училища 159 учнів, а саме: 53 – вище відділення Повітового училища, 51 – у нижче, 31- у 2-й клас та 24 – у 1-й клас Парафіяльного училища.
(це - з моєї розвідки "Забута столиця волинського православя")


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2008-01-30 22:31:13 ]
Я змалку знаю про жіночий рід цієї назви. Тільки що була здивована чоловічим родом. Точніше зможу відповісти завтра - запитаю у старійшин нашого роду :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-31 21:21:22 ]
Дякую, пані Лесю і пані Оксано за цікаві коментарі. Бачите, як ми усі поріднені. Шкода, що у мене наголос не той... Вірш друкувався у "Жовтні" 1988 року. Тоді це було намаганням "реабілітувати" Мелетія Смотрицького - патріота України, якого раз прокляли католики і двічі православні... А він казав, що не віра робить русина русином, а кров.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2008-01-31 23:30:31 ]
Так, пані Лесю, у ті часи, коли пан Валентин написав свій вірш, навіть просто вимовляти слово "Дермань" було заборонено... Не сперечатимуся з вами щодо роду, одне і те ж слово часто сприймається по-різному... І я, і старійшини мого роду (нині питалася) знаємо жіночий рід назви цього села, ваша мама знає чоловічий... Головне, що жива пам'ять про Дермань і що село ожило ... ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Критус Нахман (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-26 21:19:01 ]
Провокатор!!! Провокатор!!!Провокатор!!! Провокатор!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-27 00:56:43 ]
Пане Ляшкевичу, ще раз звертаю увагу на поведінку Нахмана Критуса, який порушує правила коментування і оцінювання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-29 18:33:47 ]
Критусе, ви, мабуть, придворний блазень у РМ, бо щось ніхто на ваші витівки не реагує.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-01 01:07:21 ]
Критусе, ваші матюки я викинув.