ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.04.10 21:34
І, вийшовши звідти, Ісус відійшов
У землі тирські й сидонські
Євангелія від св.Матвія. 15:21
На північ попростував Ісус із учнями своїми.
З гори на гору од Гінасерету прослався шлях
З гори на гору... Під спекотним сонцем.
Треба ж одвідати усіх юдеїв

Мирон Шагало
2026.04.10 21:25
Десь там, за рогом — велике місто,
трамвай дзеленьком зупинки мітить,
крізь невгамовне щоденне дійство
кочують юрби туди і звідти —
турбот потоки
(десь там, за рогом).

Давно не ходять сюди туристи,

Світлана Пирогова
2026.04.10 19:54
Вітаю щиро з книгою новою —
Вона, мов птах, злетіла в височінь.
У кожнім слові — серце із тобою,
У кожному рядку —слів глибочінь.

Нехай її читають і відчують
Те одкровення, що в душі зростив.
Нехай слова торкають і чарують,

хома дідим
2026.04.10 18:44
цвіте форзиція
на форзаці квітневому
дехто байдужий звичайно
ще дехто у власній
нейропетлі
мало що помічає
хлопчик і дівчинка
років семи чи восьми

Костянтин Ватульов
2026.04.10 18:22
Уткнешся в кістляве плече та безслівно
Заснеш і на вигляд здасися святою.
Я знову по тілу відчую тремтіння
Від того, що поруч вляглася зі мною,

Від того, що все поміж нами серйозно,
Неначе невидима ниточка божа,
Що квітами митого вранці волосся

Володимир Ляшкевич
2026.04.10 18:02
Тремкі сніжинки, радощі зими,
старого і нового пеленання,
провулкового ліхтаря гойдання
у повні теракоти й білини.

Колядки хвилі з-за віконних рам,
гул в небі над святковими свічками,
тривога над вітальними ладами -

Юрій Лазірко
2026.04.10 16:49
наснилося мені
все місто у вогні
бо небо розцвіло
в гучних салютах
і радість на очах
і смуток у свічах
сирен і голосінь
давно не чути

С М
2026.04.10 14:08
В лапці у киці – криця
Хірургічний ніж – яскриться
Параноя з-за дверей токсичних

Твій шизоїде 21-й вік

Дріт колючий – дерті нари
Грець політики на палі

Юхим Семеняко
2026.04.10 11:51
У цій промовистій поезії чується голос автора, який не пропагуючи, створює власний метафоричний "дим" – дим внутрішнього бачення. Це не наркотичний ефект, а спосіб модерністського самовідсторонення. Спираючись на таку метафору як "оптика двох незамар

Борис Костиря
2026.04.10 11:44
Осінні дні ідуть, як мудрі старці
Із посохами, кашлем, у плащах.
Комусь, напевно, випадає трясця,
Як нагорода по сумних дощах.

Старі пророки рухають Усесвіт,
Потік ідей і круговерть часів.
Коли настане Ера Милосердя

Артур Курдіновський
2026.04.09 21:35
Зачиняються двері
У минуле моє.
А в прямому етері
Час, цинічний круп'є

Презентує новини,
Вщент усе розтрощив...
Кожна з них - домовина

Євген Федчук
2026.04.09 19:53
Кажуть, був їх Іван Третій скупердяй страшний.
Аж білів, коли копійку діставав з мошни.
Хоч багатства мав чимало: вже і сам надбав
Та й від предків своїх скупих теж чимало мав.
І країну мав безмежну, і багатства в ній.
Та сидів на тих багатствах, нач

Іван Потьомкін
2026.04.09 18:53
Узяв з собою Петра та Зеведеєвих синів.
Трохи відійшли од дому,
Став під оливою Ісус і каже:
«Млосно мені на серці якось.
Побудьте тут одні. Невдовзі повернуся».
Десяток кроків не пройшов – упав
І став молитися й благати Бога:
«Отче мій, якщо можли

М Менянин
2026.04.09 17:36
А для вас, хто
Ймення Мойого боїться,
зійде Сонце Правди… Мал. 4:2

Ілля прибув на Україну,
Блага є вість початку Дня –
єднає серце батька й сина
і зцілена в краях рідня.

Охмуд Песецький
2026.04.09 17:27
Дивитись крізь оптику двох незамараних скелець,
І бачити світ у серпанку з вогнями пожеж,
І визнавати, що ти не хазяїн життя, а лише поселенець,
І не владарюєш, а в мареннях так і живеш.

Ти іноді куриш "траву", і затим забуваєшся в димі,
На довгі

Тетяна Левицька
2026.04.09 14:37
Дорогі друзі, хочу вам повідомити, що вчора на 62 році життя помер мій найкращий друг, наставник, людина з Великої Літери Ярослав Чорногуз.
Член НСПУ, журналіст, талановитий поет, співак, композитор, чуйний, добрий, емоційний, справедливий. Величезна вт
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

Олена Квітуча
2026.03.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Святослав Вакарчук / Вірші

 Без бою
Що ж це я, що ж це я не зумів
Зупинитися вчасно, все ясно
Зі мною тепер і назавжди.
Пізно не йди, не йди від мене...
Я налию собі, я налию тобі вина,
А хочеш із медом.

Хто ти є? Ти взяла моє життя,
І не віддала,
Хто ти є? Ти випила мою кров,
І п'яною впала,
Твої очі кличуть, хочуть мене,
Ведуть за собою...

Хто ти є, ким би не була ти -
Я не здамся без бою!
Я не здамся без бою!

Шо ж це я, шо ж це я не зумів,
Зупинити себе - тебе, сьогодні,
Сьогодні так дує, без тебе сумую,
Сумую без тебе... Накинь шось на себе...




Найвища оцінка Володимир Вакуленко 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Майстер Рим 3 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2006-03-14 21:41:07
Переглядів сторінки твору 5953
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.975 / 4.96  (4.372 / 4.71)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.961 / 4.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.905
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 1999.11.30 00:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Вакуленко (Л.П./Л.П.) [ 2006-03-14 23:03:52 ]
Що ж це я... Мій бій продовжений, мій бій(з Маргарити Пушкіної). А принаймі пісня є над чим дуже подумати. Кому зараз легко(До себе). Все ж я думаю МИ вистоємо. Ми маємо на це право. Ми ж чоловіки. Жаль що жінки стали копіювати нашу силу. Ми вже так - аби погрітися.Згадується частенько Омар Хайям. але ж вічно не буде ж знущатися тиша. Щось та буде. Ми знайдемо. Знаєш, часто дивлюся на чорний квадрат Малєвіча і знаходжу нові образи. Але це вже інша тема, хоча біль від жінки чимось нагадує цю картину. Знущаєшся над собою, і над іншими. Чомусь скільки не слухаю цю пісню, біль просинається...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2006-03-16 01:22:14 ]
Вразливо. Зворушливо. Розділяю. Сумую...

Щоб трохи розрядити патетику суму,
пропоную одновірш:
Біль від жінки
достає до печінки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Вакуленко (Л.П./Л.П.) [ 2006-03-17 21:19:24 ]
Тоді неписав, напишу зараз. Біль минула, залишилась важка і довга пам"ять.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Вакуленко (Л.П./Л.П.) [ 2006-03-18 18:51:16 ]
Зворотньо, посміхнутись? Ви знаєте, близько 50 чоловік на мене надіється, бо я виконую завжди доручення, вони знають мене в масці вічного щасливця. Чи не досить? А інші? А що вони думають, які щодо мене в них плани, чи не хочуть(я відверта людина) розпитати про все, а потім або підстелити або використати в своїх цілях. Вибачте, шановний, але я вічний параноїк. надивився - дость. Кращого не буде, тож і нащо спробувати міняти себе. Я такий як є, інше в мені вбили. Я не вірю в те, що щось стосується мене. Я звик. Це не песимізм. Гірше. Це реалізм!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Вакуленко (Л.П./Л.П.) [ 2006-03-18 21:39:49 ]
Ще добавлю. Трохи я стомився, виснажився. За тридцять три роки я не бачив нічого окрім олжі. Я не вірю змінам, я таким народився. Попереду обман!
Я не прошу нічого, щось у мене виходить це добре. Помру, може згадають, а ні то й ні. Мене вже немає в цьому світі, залишилась тінь розпачу яка завершує розпочаті справи!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2006-03-18 21:51:41 ]
Пане Володимире.
Схоже що цей вірш перетворюється в "Вірш Двох Коментаторів". Та й коментарі не стосуються твору, а відсилають до власних інтенцій. То ж - закінчуємо.
Про зворотній ефект - я мав на увазі себе. Це, мабуть, тому, що ми абсолютно різні за світосприйняттям. Ваші слова: Кращого не буде, тож і нащо спробувати міняти себе.
А я кажу - КРАЩЕ БУДЕ!!! Для цього і живемо.
Кожен має те - що вибирає. Це велика таємниця, яка лежить на поверхні. От я, наприклад, думаю зовсім інакше за Вас. І це тому, що я не оптиміст, а РЕАЛІСТ! Обов!язково буде краще!
Скажіть - хто з нас правий!!?
І я собі уявляю трагедію людини яка думає і відчуває !ОТАКЕ!, а ходить з маскою вічного щасливця!
І,вибачайте, я не підстеляю Вас, і не використовую ні в яких цілях. Для цього в мене є інші люди (ха-ха). Навпаки - я також надіюсь на Вас! ЩИРО! Отже на Вашому боці вже цілих 51 чоловік (чи чоловіків).

З повагою і надією.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2006-03-18 22:01:11 ]
Ще раз - пане Володимире.
Поки писав вищого коментаря, Ви запостили ще один. Це майже он-лайн листування.І Ви змусили мене взятись за голову! Дивлячись отак! на світ в 33 і оприлюднюючи своє кредо, Ви чого чекаєте - що я поспівчуваю, чи пожалію Вас, чи розділю Ваші погляди? Я вас запевняю - нормальні, адекватні люди дивляться на себе і своє місце в світі зовсім інакше.
Більше на цю тему - ні слова.

З надією.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Вакуленко (Л.П./Л.П.) [ 2006-03-19 11:47:29 ]
І все ж таки останній коментар. Жаль що їх неможливо звідси видалити. Я обдумаю, не завжди буває утопія, вибачаюсь за такий каламбур. Я знаю себе, розцвіте весна - відійду, почну жити більш оптимістично. Щодо людей які поважають мене. Більш за все це діти, у них ще не має властивості вкусити. + я доросла дитина, в якої не виходить дорослішати. А жалю я не вимагаю, бо сили волі в мене достатньо! А що буде краще погоджуюсь, але це буде тоді, коли люди любитимуть одне одного, а не нал гаманця! Все, мабуть таки справді забагато коментів. Я виходжу звідси і більше не повертаюсь(Зате вишло магічно 9(жартую)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2006-03-19 13:16:30 ]
ПАНЕ ВАКУЛЕНКО К ВОЛОДИМИРЕЕЕЕЕЕЕ - МИР!!!
Розслабтеся.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фешак Адріана (Л.П./Л.П.) [ 2006-06-22 12:16:12 ]
Боротьба, як стиль життя. Це мені просто близьке


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2006-10-25 22:51:59 ]
Пане Володимире, повірте, 33 - це тільки початок. Попереду - завжди є надія. Мені в 33 теж було зле. Це, певно, історично-генетична дата. І настрій був упадницький, і полетіти в Космос та не вернутись. Але зараз мені трохи більше, я радію і тішуся життям, я закохуюсь і страждаю, втрачаю і страждаю знов. Та всі ці страждання свідчать лиш про одне - я іще жива. А це, повірте мені, варте того, щоб тішитись життям.