ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2026.08.06 20:14
Лунная поляна
светит серебром,
там, где сердца рана –
родина и дом.
Там же пелась песня
и родных тепло...
Боже, дай воскреснуть
с тем, когда светло.

Володимир Бойко
2026.08.06 17:39
Вже давно у лісах Амазонії
Не лунають чарівні симфонії.
Щонайкращих співців
Алігатор поїв
І печально в лісах Амазонії.

На великий банкет у Ракошино
Поз’їжджалися гості запрошені.

Євген Федчук
2026.08.06 15:33
Дід у вицвілій мазепинці на клас подивився.
Йому раптом щемно стало, що аж просльозився.
Це ж уперше, як героя його запросили
До дітей. Бо з того часу, як проголосили
Їх запроданцями, навіть і мислі не мали
Про таке розповідати, у собі тримали.
А те

Артур Курдіновський
2026.08.06 15:09
У липневому номері "Української Літературної Газети" надруковано магістральний вінок із моєї корони сонетів "Смарагдова тиша". Це для мене, дійсно, подія. Пригадуються слова та погрози деяких авторів Поетичних Майстерень, наших провідних новаторів-про

Борис Костиря
2026.08.06 14:28
Острів Епштейна в далекому морі.
Острів розпусти. Розкладений Рим
Так розвалився у плотській покорі.
Посох історії буде твердим.

Дика еліта вже геть занепала,
У дебілізмі не відає меж.
І словеса, як фальшиві опали,

В Горова Леся
2026.08.06 14:27
Лускаті хмари - окуні рожеві.
Заграви блиск на кожному зажеврів.
Їх неба невід викине на берег,
Де млою стануть кольорові пера

Тих дивних риб, що хмарами здалися.
А променю блесна над краєм блисне,
Над пляжем, де із оніксами гравій,

Ірина Вовк
2026.08.06 12:01
Суд історії на балконі палацу Клеопатра увірвалася на відкриту терасу палацу, де Цезар спостерігав за пожежею. Її сукня з найтоншого китайського шовку тріпотіла на вітрі, а важке золоте намисто-пектораль із зображенням крилатої Ісіди тремтіло від част

хома дідим
2026.08.06 11:52
для чого епатаж
зарафаель собі
життєве щось
знайоме всім тутешнє
із музикою
хай комусь верлібр
ще інший видить
ярлики аптечні

Вячеслав Руденко
2026.08.06 07:59
Коли ми розумом своїм
Досягнемо зразків
І кобзи наші кам’яні
Зігріють світ батьків,

Де телепати-ковалі
Лежать в основах рун,
І плем’я юних гендлярів

Віктор Кучерук
2026.08.06 07:21
Вітер розвіяв туман над покосами,
Небо безкрає укрила блакить, -
Серпень старанно вмивається росами,
Запахом яблук приємно п'янить.
Ранок серпневий свіжить прохолодою
Та звеселяє піснями птахів, -
Тішуся знову ясною погодою
І позолотою щедрих полі

М Менянин
2026.08.05 23:07
І був народ близьким до краху –
від рабства «несолона сіль»,
не стало в нім до Бога страху –
так корабель сіда на міль.

Серед Своїх народів в світі
Господь обрав послами їх,
в своїй землі були щоб ситі –

С М
2026.08.05 22:02
Сіре місто це
Залізних рук сплеск
І вечірка для клоунів, хай
Падає дощ недалеко
Прошу ласки, лимонадна бейбі

Як увечері сонце сідає
І земля розливається, вранці

Ольга Садкова
2026.08.05 21:37
Ешелон довжелезний. «Телячі» вагони.
По півсотні у кожнім невинних людей.
Чи із розуму це, чи з якихось агоній,
чи від вбивчих якихось примарних ідей?!

Виселенцями стали вкраїнські селяни,
що одвіку трудились на рідній землі.
А тепер конвоїри зухв

В Горова Леся
2026.08.05 16:32
Притулюся тобі до плеча, у смиренні притихну,
І бажання незмінності впреться кутом у висок.
Загустілим повітрям ухватиться порція вдиху,
Та у шелесті ранку відчується часу пісок.

Дай не знати коли і куди розійдуться дороги.
І не відати де і кому об

Борис Костиря
2026.08.05 13:59
Так цілий світ для тебе замалий.
Нікуди не подінешся від себе.
Проб'ється вірш крізь серце запальний,
Тікаючи від ницого вертепу.
Усі маршрути поведуть не в Рим,
А в точку відбуття, у точку пустки.
Втомився без надії херувим.
Немає в болю жодної в

Ірина Вовк
2026.08.05 12:51
Ця оповідь – спроба зазирнути за завісу сухої історичної хроніки. Мені хотілося показати стародавню Александрію 48 року до н.е. періоду цариці Клеопатри та римського імператора Юлія Цезаря як живий організм: з її шумом порту, запахами нільського мулу, роз
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Святослав Вакарчук / Вірші

  НОВИЙ ДЕНЬ

Чуєш як весна день починає
Бачиш як сонце зустрічає
Там де вода воду шукає
Ти побувай
Знову і знову видно з вікна
Наше розпатлане сонце і знов
Новий день прийшов
Чуєш як весна день починає
Бачиш як тінь в скелі тікає
Голосом дивним нас вітає
Цей новий день
Знову і знову видно з вікна
Наше розпатлане сонце і знов
Новий день прийшов
Чуєш як весна день починає
Бачиш як краплями падає вниз
Там де вода воду шукає
Ти побувай
Знову і знову видно з вікна
Наше розпатлане сонце і знов
Новий день прийшов




Найвища оцінка Наталія Літвінова 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Володимир Ляшкевич 4 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2006-03-14 21:46:26
Переглядів сторінки твору 3050
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 3.796 / 4.5  (4.372 / 4.71)
* Рейтинг "Майстерень" 3.197 / 4  (3.961 / 4.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.738
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 1999.11.30 00:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстер Рим (Л.П./Л.П.) [ 2006-07-10 15:58:26 ]
Зауважив "високу" (на даний момент "1" !!!) позицію пана Святослава і перечитую його тексти.
За конкретний пісенний текст ставлю "4", якби оцінювалась мелодія, то за мелодійність була би "4".

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-12 04:08:17 ]
Люди добрі, ну за що ж ви його так? О_о :*( Виставили далеко не найкращі тексти, низько їх оцінили... так, погоджуюся, більшість Вакарчукових поетичних творів (у тому числі й цей)- то відверта графомань. Але ж є і "Кавачай":

Після дощу висохла ніч, вітер погас.
Ми не одні, ми не живі, виключіть нас.
Ти не вогонь і не вода- ти манекен.
Змило давно ангельський сад: хочу назад...

Це, на мій скромний погляд, заслуговує на досить високу оцінку (5.25 за критеріями "Любителя поезії").

...є і "SuSy":

Разом будем їсти,
потім будем пити,
я-таки не знаю,
як з тобою жити,
як без тебе жити...

У цьому тексті блискуче відтворено стосунки Автора і плодів його творчості. Часом авторові справді невимовно тяжко від своєї здатности творити, та й від того, ЩО він творить, але жити без цього він теж не може.

А деякі рядки з "Вище неба"? А "Друг"? Надто ж якщо врахувати надтонке виконання?

Знаю, що будуть люди, які цікавитимуться, чи не впала я звідкись, але мені байдуже. Бачу, що автора- недооцінено, ось і все...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-22 11:00:44 ]
Важко сказати, Ганно, що недооцінено. Я бачу, що як виконавець Славко не втрачає балів, але з точки зору пані високої поезії треба бути об'єктивнішими. Симпатизую автору як співаку і людині, яка має власний світогляд, але... Можливо, доречно ввести ще одну категорію авторів саме пісенної поезії, тоді рейтинг, з огляду на особливість матеріалу, буде вищим. Подивившись неупереджено на твір Славка, забудемо про популярність, про музику і у сухому залишку лишаться тільки слова. Спробуйте такий підхід.