ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Пиріжкарня Асорті
2026.02.13 10:25
Протокол 01/02.2026 від тринадцятого лютого цього року. Спостерігається поле образів, в якому сакральне, космічне й наукове не стільки з’єднані логічно, як взаємно взаємно розчиняються. "Миро" як ритуальна субстанція і "місячність" як холодна кос

Борис Костиря
2026.02.13 10:21
Я бачу в полоні минулих років
Своїх сьогоденних знайомих.
Вони подолали великий розрив
Епох і часів невідомих.

Ну звідки вони там узятись могли
У зовсім далекій епосі?
Знамена і гасла стоїчно несли,

Олена Побийголод
2026.02.13 07:49
Із Леоніда Сергєєва

Починає світлий образ Тещі:
Ну, от і слава Богу, розписали.
Сідайте, гості-гостеньки, за стіл!
Ослін займе, звичайно, баба Валя,
якраз із дідом Петриком навпіл!

Віктор Кучерук
2026.02.13 06:43
Злісні ракетні удари
Горе раз-по-раз несуть, -
Запах дошкульного гару
Легко породжує сум.
Скрізь повибивані вікна,
Скрипи розкритих дверей, -
Нищать роками без ліку
Орки невинних людей.

С М
2026.02.13 03:10
Я – той
Ким він є, так само
Ти – той, ким я є
І ми всі разом

Бачте, свиня
Тікає від ножа
Або летить

Іван Потьомкін
2026.02.12 19:13
Заграйте, Маестро Перельмане ,
«Наспіви циганські» з Сарасате .
А поки настроюєте скрипку,
Оповім, як довелось почуть про вас уперше.
...За обідом, який завжди передував уроку,
Учителька івриту в моєму диптиху про Гріга
Порадила змінити Швейцера на

Сергій Губерначук
2026.02.12 18:03
У джунґлях я на тигра наступив,
і все довкола стало враз смугастим,
цей жах мене злякав і притупив –
сон зник – і в пащі я не встиг пропасти.

На ковзанах лечу по кризі я,
яка вже надломилася на краї;
ось ріже лід, ось-ось підводний яр –

Євген Федчук
2026.02.12 17:32
Серед степу в глухій балці багаття палає.
Утомився, зупинився козак, спочиває.
Коня пустив, хай пасеться – трави у достатку.
Сам сидить та на сорочці пришиває латку.
Вже подерлася сорочка, на тілі зіпріла.
Давно уже козаченьки в похід не ходили.
Нем

Борис Костиря
2026.02.12 11:59
Я піду крізь дощ, і град, і бурі.
Я піду крізь болі лихоліть.
Я піду крізь снігу кучугури,
Щоб пізнати глибину століть.

Я пройду випробування світу,
Пастку сатани, вогонь проклять,
Продерусь крізь зарості і віти,

В Горова Леся
2026.02.12 10:31
Мила подруго, сестро чи мамо старенька й недужа
У холодному домі, де зимно від вікон і стін,
У замерзлому місті, де небо тривогами тужить,
Там усе, що ти мала, поставила доля на кін.

Найрідніші твої опинились у кроці до прірви.
А усе, що бажалос

Микола Дудар
2026.02.12 09:18
Тужать не дужі… очі нужденних…
Боже, байдужі… гори консервних
Дико прикуті, зморені горем.
Прадід забутий без обговорень.
В сходах безсмерття панство панує,
А у конвертах старість сумує…
Тужаться дужі… тож небезпека?
Боже, байдужі… небом лелеки…

Віктор Насипаний
2026.02.12 09:03
Нині в класі про прикмети
Завели розмову:
Що це значить, як знайдеш ти
Враз стару підкову?

Всі мовчать. Один сміється:
- Певно, хитрість є там.
Бо мені чогось здається, -

Лесь Коваль
2026.02.11 22:42
Зима шаліла - її лютий половинив,
прохожі куталися, ковзали і грузли,
а ми щасливі у тенетах хуртовини
стояли осторонь від всіх.
Землею
Тузли.

З твоїх очей на білий сніг летіли іскри.

Ярослав Чорногуз
2026.02.11 19:48
Он засяяв сніг за віконечком,
Пішли іскорки у танок,
Народилося ясне сонечко –
Молодесенький Божич - Бог.

І надворі вже дні погожії,
Знову більшає білий день.
Прибуває нам сила Божая,

Юрко Бужанин
2026.02.11 12:29
Арчі —
мій малий читирилапий друг —
завершив свій ранковий ритуал
на газоні біля під’їзду.
Потім він подивився на мене
цими вологими очима,
у яких —
і любов, і виклик,

Тетяна Левицька
2026.02.11 11:23
Про ідеал, мій друже, не пишіть —
дурман ілюзій в полисках звабливих.
Немає цвіту в змореній душі,
це Вам здалося, що я особлива.

То Ви мене намріяли з пісень,
зліпили із фантазій феєричних.
А я скажу відверто Вам, лишень,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Святослав Вакарчук / Вірші

  НОВИЙ ДЕНЬ

Чуєш як весна день починає
Бачиш як сонце зустрічає
Там де вода воду шукає
Ти побувай
Знову і знову видно з вікна
Наше розпатлане сонце і знов
Новий день прийшов
Чуєш як весна день починає
Бачиш як тінь в скелі тікає
Голосом дивним нас вітає
Цей новий день
Знову і знову видно з вікна
Наше розпатлане сонце і знов
Новий день прийшов
Чуєш як весна день починає
Бачиш як краплями падає вниз
Там де вода воду шукає
Ти побувай
Знову і знову видно з вікна
Наше розпатлане сонце і знов
Новий день прийшов




Найвища оцінка Наталія Літвінова 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Володимир Ляшкевич 4 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2006-03-14 21:46:26
Переглядів сторінки твору 2782
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 3.796 / 4.5  (4.372 / 4.71)
* Рейтинг "Майстерень" 3.197 / 4  (3.961 / 4.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.738
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 1999.11.30 00:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстер Рим (Л.П./Л.П.) [ 2006-07-10 15:58:26 ]
Зауважив "високу" (на даний момент "1" !!!) позицію пана Святослава і перечитую його тексти.
За конкретний пісенний текст ставлю "4", якби оцінювалась мелодія, то за мелодійність була би "4".

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-12 04:08:17 ]
Люди добрі, ну за що ж ви його так? О_о :*( Виставили далеко не найкращі тексти, низько їх оцінили... так, погоджуюся, більшість Вакарчукових поетичних творів (у тому числі й цей)- то відверта графомань. Але ж є і "Кавачай":

Після дощу висохла ніч, вітер погас.
Ми не одні, ми не живі, виключіть нас.
Ти не вогонь і не вода- ти манекен.
Змило давно ангельський сад: хочу назад...

Це, на мій скромний погляд, заслуговує на досить високу оцінку (5.25 за критеріями "Любителя поезії").

...є і "SuSy":

Разом будем їсти,
потім будем пити,
я-таки не знаю,
як з тобою жити,
як без тебе жити...

У цьому тексті блискуче відтворено стосунки Автора і плодів його творчості. Часом авторові справді невимовно тяжко від своєї здатности творити, та й від того, ЩО він творить, але жити без цього він теж не може.

А деякі рядки з "Вище неба"? А "Друг"? Надто ж якщо врахувати надтонке виконання?

Знаю, що будуть люди, які цікавитимуться, чи не впала я звідкись, але мені байдуже. Бачу, що автора- недооцінено, ось і все...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-22 11:00:44 ]
Важко сказати, Ганно, що недооцінено. Я бачу, що як виконавець Славко не втрачає балів, але з точки зору пані високої поезії треба бути об'єктивнішими. Симпатизую автору як співаку і людині, яка має власний світогляд, але... Можливо, доречно ввести ще одну категорію авторів саме пісенної поезії, тоді рейтинг, з огляду на особливість матеріалу, буде вищим. Подивившись неупереджено на твір Славка, забудемо про популярність, про музику і у сухому залишку лишаться тільки слова. Спробуйте такий підхід.