ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.26
14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.
Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.
Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,
2024.04.26
08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.
Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.
Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,
2024.04.26
08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.
Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.
Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.
2024.04.26
07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.
У тишу ненадійну, нестійку.
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.
У тишу ненадійну, нестійку.
2024.04.26
05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.
2024.04.25
19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’
2024.04.25
17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.
2024.04.25
11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.
2024.04.25
09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…
Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…
Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік
2024.04.25
09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом
2024.04.25
08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?
Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?
Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,
2024.04.25
07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.
Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.
Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови
2024.04.25
06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.
2024.04.25
00:03
Вельмишановна леді… краще пані…
Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д
Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д
2024.04.24
21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!
Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!
Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,
2024.04.24
20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2024.04.15
2024.04.15
2024.04.15
2024.04.12
2024.04.01
2024.03.28
2024.03.26
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Станіслава Єжи Лєца
Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 15
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 15
НІЯК НЕ ПОЗБУТИСЬ
Побуть наодинці з собою так ні разу й не випадало:
Почуття гумору не покидало.
ВЕСЕЛКА -- Й ТА ЧОРНО-БІЛА
Настільки похмура пора у житті наступила,
Що веселка – вже й та чорно-біла.
БУДЬТЕ ОБАЧНІ
Слід буть обачним, як мрії вибираються,
Адже інколи вони збуваються.
ЦЕ ВЖЕ НЕСТЕРПНО
Безсоння і бездумство –
Що за кошмар і безумство!
МЕТАМОРФОЗА
Навіть колишня людина, як сваришся з нею,
Може виявитись теперішньою свинею.
ДОБРЕ, ЩО ЛЮБОВ НЕ ВІЧНА
Якби любов була вічна, а не на строк,
То з чого б тоді жили решта жінок?
ЗАВАЖАЮТЬ АМБІЦІЇ
Інколи, щоб оцінить ситуацію,
Слід позбутись думки, що маєш рацію.
РЕЗУЛЬТАТ ТОЙ ЖЕ
Завдяки пекельним машинам най-
достойніші теж відправились в рай.
СЕКРЕТ БЕЗСМЕРТЯ
Безсмертя лиш той сподобився,
Хто взагалі не родився.
ВИЙШЛИ З ПОЛОЖЕННЯ
Явившись перед юрбою,
Вони прикрили стид ганьбою.
НЕУЗГОДЖЕНІСТЬ
Часто очі мене вдаль вести хочуть,
А ноги, як це чують, аж зубами скрегочуть.
У СЛУГ МОЖЛИВОСТЕЙ БІЛЬШЕ
Важить більше жерцям один уклін,
Ніж перед божеством весь день схиляння колін.
НЕ ЗАВЖДИ СМІХ ОЗНАКА ВТІХ
Чи ж міг сповна відчуть я втіху,
Як дрож пробрала від власного сміху.
СОБІ В ЗБИТОК
“Небезпечні думки у вас!” – кажуть мені строго.
Для кого? Хіба що для мене самого.
МРІЇ І ДІЙСНІСТЬ
Мистецтво із чотирьох стін кімнати
Прагне на волю – й потрапляє за грати.
ДЕРЖАВНА ТАЄМНИЦЯ
У деяких державах складає таємницю
Й те, що устрій в них нагадує в’язницю.
ВЖЕ КРАЩЕ БУТЬ ГЛУХИМ
Влетить у вухо ненароком,
А вийде боком.
ПРАВДА І БРЕХНЯ
Остався від правди один лиш скелет,
А м’ясо пішло все брехні на бенкет.
У КОЖНОГО СВОЯ ДОЛЯ
Жертвами буть не всі сподобляються:
І кати ще нерідко трапляються.
ПРИСТОСОВУЮТЬСЯ ДО ВСЬОГО
Для декого й небуття
Трансформується в спосіб життя.
ПИТАННЯ МАЙЖЕ РИТОРИЧНЕ
Чи може стать генієм дитина,
Зачата від кретина?
І ВСЕ ДАРМА
Співав собі турецькі колискові,
Та заснуть так і не зміг, бо не розумів мови.
НЕ ДОПОМОЖЕ Й ПОЛІЦІЯ
В голові його одна ерудиція,
А власної думки не знайде й поліція.
НУ Й ГОЛОВИ В БЕЗГОЛОВИХ!
Ех, трахнуть би києм дубовим
По башці усім цим безголовим!
ЩЕ ГІРШ
Погано, як олігархія,
Але ще гірш хулігархія.
КОЖЕН РОЗУМІЄ ПО-СВОЄМУ
“Карлики ростуть!” –
Від оптимістів й від песимістів чуть.
БЕЗ ЗАЙВИХ РОЗДУМІВ
Не зупинивсь на роздоріжжі – в світи широкі
Він рушив одразу на всі чотири боки.
МАСКУВАННЯ
Це лис, та, щоб не здогадались кури,
Перевдягнутий вовком в овечій шкурі.
ЗДОБУТКИ І ВТРАТИ
Перша людина говорить не вміла.
Зате вона звірів розуміла.
ДАХ НАД ГОЛОВОЮ
Іноді лиш в пантеоні герою
Дістається дах над головою.
ВАГАТИСЬ ЧИ СУМНІВАТИСЬ
Не впевнений, якщо чесно зізнатись,
Навіть чи варто сумніватись.
КРАЙНІЙ ЗАСІБ
Якщо не зміг переконать,
То треба доконать.
ЯК ХОЧ, ТАК І РОЗУМІЙ
“Віддамо катам належне...” –
Поле для фантазії безмежне.
ПРЕТЕНЗІЇ ТУТ ЗАЙВІ
Не дорікайте варті,
Що відстала іще на старті.
ЗУСИЛЛЯ БУЛИ НЕ МАРНІ
Вдалось йому після років навчань
Сховать невігластво під шаром знань.
ЖНИВА ІСТОРІЇ
Багатий врожай з історії полів:
Повні корзини голів.
ПЕРЕМОГА ПРОЛЕТАРІАТУ
Пролетаріат перемагає – й це найгірш,
Бо його стає все більш.
ВТІК, ТА НЕ В ТОЙ БІК
Він від розуму й логіки втік,
Й добре б ще, якби в мудрості бік.
ВІДХІД В МАЙБУТНЄ
Люди, що зробили щось путнє,
Відходять в майбутнє.
ЧИ ДОЧЕКАЄМОСЬ?
Світ розумнішає потроху,
Й триває це вже не одну епоху.
ЄДНАННЯ ОДИНИЦЬ
Ідеал, що символізує міць –
Єднання одиниць.
Побуть наодинці з собою так ні разу й не випадало:
Почуття гумору не покидало.
ВЕСЕЛКА -- Й ТА ЧОРНО-БІЛА
Настільки похмура пора у житті наступила,
Що веселка – вже й та чорно-біла.
БУДЬТЕ ОБАЧНІ
Слід буть обачним, як мрії вибираються,
Адже інколи вони збуваються.
ЦЕ ВЖЕ НЕСТЕРПНО
Безсоння і бездумство –
Що за кошмар і безумство!
МЕТАМОРФОЗА
Навіть колишня людина, як сваришся з нею,
Може виявитись теперішньою свинею.
ДОБРЕ, ЩО ЛЮБОВ НЕ ВІЧНА
Якби любов була вічна, а не на строк,
То з чого б тоді жили решта жінок?
ЗАВАЖАЮТЬ АМБІЦІЇ
Інколи, щоб оцінить ситуацію,
Слід позбутись думки, що маєш рацію.
РЕЗУЛЬТАТ ТОЙ ЖЕ
Завдяки пекельним машинам най-
достойніші теж відправились в рай.
СЕКРЕТ БЕЗСМЕРТЯ
Безсмертя лиш той сподобився,
Хто взагалі не родився.
ВИЙШЛИ З ПОЛОЖЕННЯ
Явившись перед юрбою,
Вони прикрили стид ганьбою.
НЕУЗГОДЖЕНІСТЬ
Часто очі мене вдаль вести хочуть,
А ноги, як це чують, аж зубами скрегочуть.
У СЛУГ МОЖЛИВОСТЕЙ БІЛЬШЕ
Важить більше жерцям один уклін,
Ніж перед божеством весь день схиляння колін.
НЕ ЗАВЖДИ СМІХ ОЗНАКА ВТІХ
Чи ж міг сповна відчуть я втіху,
Як дрож пробрала від власного сміху.
СОБІ В ЗБИТОК
“Небезпечні думки у вас!” – кажуть мені строго.
Для кого? Хіба що для мене самого.
МРІЇ І ДІЙСНІСТЬ
Мистецтво із чотирьох стін кімнати
Прагне на волю – й потрапляє за грати.
ДЕРЖАВНА ТАЄМНИЦЯ
У деяких державах складає таємницю
Й те, що устрій в них нагадує в’язницю.
ВЖЕ КРАЩЕ БУТЬ ГЛУХИМ
Влетить у вухо ненароком,
А вийде боком.
ПРАВДА І БРЕХНЯ
Остався від правди один лиш скелет,
А м’ясо пішло все брехні на бенкет.
У КОЖНОГО СВОЯ ДОЛЯ
Жертвами буть не всі сподобляються:
І кати ще нерідко трапляються.
ПРИСТОСОВУЮТЬСЯ ДО ВСЬОГО
Для декого й небуття
Трансформується в спосіб життя.
ПИТАННЯ МАЙЖЕ РИТОРИЧНЕ
Чи може стать генієм дитина,
Зачата від кретина?
І ВСЕ ДАРМА
Співав собі турецькі колискові,
Та заснуть так і не зміг, бо не розумів мови.
НЕ ДОПОМОЖЕ Й ПОЛІЦІЯ
В голові його одна ерудиція,
А власної думки не знайде й поліція.
НУ Й ГОЛОВИ В БЕЗГОЛОВИХ!
Ех, трахнуть би києм дубовим
По башці усім цим безголовим!
ЩЕ ГІРШ
Погано, як олігархія,
Але ще гірш хулігархія.
КОЖЕН РОЗУМІЄ ПО-СВОЄМУ
“Карлики ростуть!” –
Від оптимістів й від песимістів чуть.
БЕЗ ЗАЙВИХ РОЗДУМІВ
Не зупинивсь на роздоріжжі – в світи широкі
Він рушив одразу на всі чотири боки.
МАСКУВАННЯ
Це лис, та, щоб не здогадались кури,
Перевдягнутий вовком в овечій шкурі.
ЗДОБУТКИ І ВТРАТИ
Перша людина говорить не вміла.
Зате вона звірів розуміла.
ДАХ НАД ГОЛОВОЮ
Іноді лиш в пантеоні герою
Дістається дах над головою.
ВАГАТИСЬ ЧИ СУМНІВАТИСЬ
Не впевнений, якщо чесно зізнатись,
Навіть чи варто сумніватись.
КРАЙНІЙ ЗАСІБ
Якщо не зміг переконать,
То треба доконать.
ЯК ХОЧ, ТАК І РОЗУМІЙ
“Віддамо катам належне...” –
Поле для фантазії безмежне.
ПРЕТЕНЗІЇ ТУТ ЗАЙВІ
Не дорікайте варті,
Що відстала іще на старті.
ЗУСИЛЛЯ БУЛИ НЕ МАРНІ
Вдалось йому після років навчань
Сховать невігластво під шаром знань.
ЖНИВА ІСТОРІЇ
Багатий врожай з історії полів:
Повні корзини голів.
ПЕРЕМОГА ПРОЛЕТАРІАТУ
Пролетаріат перемагає – й це найгірш,
Бо його стає все більш.
ВТІК, ТА НЕ В ТОЙ БІК
Він від розуму й логіки втік,
Й добре б ще, якби в мудрості бік.
ВІДХІД В МАЙБУТНЄ
Люди, що зробили щось путнє,
Відходять в майбутнє.
ЧИ ДОЧЕКАЄМОСЬ?
Світ розумнішає потроху,
Й триває це вже не одну епоху.
ЄДНАННЯ ОДИНИЦЬ
Ідеал, що символізує міць –
Єднання одиниць.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 16"
• Перейти на сторінку •
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 14"
• Перейти на сторінку •
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 14"
Про публікацію