Молюся Трійці за пахкий жасмін
настояний так добре в моїм чаю.
Що цю вечерю усамітню маю.
І дякую, що поки все без змін.

Молюся тихо – не почути слів
і Дух Святий народжує ця тиша.
У хвіртку янгол заліта і блища
стає хвилина явлення волхвів.

Лоскоче ніздрі запах парафіну.
Я повернув свій вік у вороття.
А на столі вогнем блищить кутя
і чутно в яслах плакання дитини.

А за вікном хурдига й темна ніч.
Там за вікном підказуючи рими
Є хтось хто чує все і цими
Словами мовить дивлячись настріч.

А у пічі горить з дубів гілля
потріскує й передчуває диво.
З-під столу тихо й несміливо
на світло завітало мишення.

П’янить. Ліг вечір на мої вуста.
Я обережно надломив хлібину.
А хтось бреде вже біля тину,
немовби, знятий із хреста.

Я кинув миші хліб – гризе.
Згасив свічу і помолився.
Й здалося, ніби, світ наснився
і ми наснилися.То все!