Та це ж наш "Скрипач на крыше", так, Ларочко? Впізнаю "брата Фєдю" :))) Люблю дивитися на нього з боку консерваторії :))

Еге ж! :)) А я — зовсім з іншого боку: покажу свій малюнок у книжці, коли даруватиму.

До речі, наш клуб, відсвяткувавши не то річницю, не то похорони :)), відродився в новому форматі, складі і на новому місці. Запрошую 20 лютого о 18-й годині. Тема першої години — «Стус — сучасний і маловідомий», а потім після перерви — наша творча година. То як, Любонько?

Ти граєш - і...
Читаю - і зірки летять навколо...

А танці до упаду будуть? :)))) Постараюсь, а де саме? Чи по милу?

Лесю, дякую за відгук.

Любо, нам тепер надають приміщення на Іванова, 27, кв. 4. Зустрічаємось за 10 хвилин на шосту. Танців не обіцяю, але до упаду можна. :))
Приходь, я думаю, тобі сподобається.
Відтепер — перша і третя середа кожного місяця.

Ларисонько, який близький мені вірш... Я ж бо скрипалька:) Дякую Вам щиро за нього.
Тіко "принишла" певно - "принишКла", а чи "поникла"? Хоча можу і помилятись.
Наснаги Вам і повну торбу Муз!
З повагою, НН:)

Цінна інформація, записую, щоб у квітні не заблукати ))

Ксюню, не турбуйся, зустрінемо, доставимо :))

:!: (то танцюючий смайлик)

Дівчата, дякую всім.
Ніко, дійсно, я не помітила помилку, зараз виправлю. Ви також виправте в новому вірші російські дієслова з м’яким знаком в кінці: говоришь, сгоришь.

Оксанко, звичайно зустрінемо. Приїздіть та обов’язково повідомте, коли будете їхати.

Видно, сьогодні мені поезії читати протипоказано: бачу багато "нестиковок" чисто прагматичних (не поетичних):
"Чи хтось тебе почує, мій скрипалю?" - почули ж зірки і "летять навколо,
пускаючись у чардаш запальний!"
А хто ж їх за хмарами побачиить. адже ж
"То сипле сніг, то дощик накрапає" ...
А чому на авторку не подіяла музика скрипаля і
пані Лариса "принишла без причин...", а не під чарівним впливом музики?
Понеділок є понеділок (для всіх), а технар є технар (це я про себе). Не ображайтесь.:)

Дякую, Володю. То не є нестиковки. Я ж не написала, що дощ іде саме зараз. Він то йде, то не йде, а сюртук просто ще не висох. Зірки чують музику, а люди — ні. Про це і вірш. Моя героїня чує, бо її коханий навчив слухати, тому вона й принишкла, бо мовчить, слухає і згадує про нього.

Дякую, Ларочко, все виправила. Награлась вже, більше не буду:)
Успіху Вам.
Щиро, з повагою,
НН)

Я також виправила.
Ніко, чому «награлась»? Щось не так?

Більше не граєте на скрипці???

Граю, граю! Люблю свою скрипку безумно, хоч любов до її співу розділяє не така вже й широка публіка:(
То я зі словами награлась і з граматикою:) Не зважайте;)