ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.11.16 21:47
Вже день добігає кінця.
І посмішка тане з лиця.

Чимдужче прискорився час,
Засипавши брилами нас.

Куди він, шалений, летить?
Де все спресувалось у мить.

Володимир Бойко
2025.11.16 20:32
На світанку граби і дуби
Лаштувались піти по гриби
Узяли і корзин і мішків,
Та знайти не зуміли грибів.
Бо лисиці сховали лисички,
По печерах сидять печерички,
А дідусь-лісовик до комори
Позаносив усі мухомори.

Богдан Фекете
2025.11.16 15:29
Шосе тікає під мою машину
Закінчую цю погожу, погожу днину
І мить у декілька коротких хвилин
Змагається з вічністю, один на один

Осіннє сонце на призахідному обрії
Гріє мій мозок крізь скло і шкіру
Мружу очі тримаюся колії

Віктор Кучерук
2025.11.16 15:27
Тоді, коли пухнастим квітом
Духмяний дерен повнив двір, -
Теплом бабусиним зігрітий
Я був щоденно і надмір.
Та, як вареник у сметані,
Недовго добре почувавсь, -
Пора дитинства - гарна пані,
На мить з'явилась, пронеслась.

Сергій СергійКо
2025.11.16 14:56
Хмари, хмари примарні, зловісні,
Небосхилу розхитують ребра,
Де пітьма поглинає зірок неосяжне кубло.
Їм, натомість, самотні – злочинно, навмисно,
З оксамиту підступного неба,
З диким воєм, летять у приречене мирне житло.

Стіни, стіни зпадають, я

Артур Сіренко
2025.11.16 14:50
Вчитель Амок стояв біля прозорого чисто вимитого вікна і дивився на пейзаж пізньої глухої осені. Безнадійної, наче очі оленя, що побачив націлений на нього мушкет мисливця. Учні (капловухі та веснянкуваті, патлаті і закосичені, в чорній шкільній формі і з

Олена Побийголод
2025.11.16 13:04
– Наші захисники та захисниці
борються з ворогами (та ворогинями)!
...Втім, у кого є цицьки (чи циці?) –
не займатись їм богослужіннями...

(Серпень 2025)

Євген Федчук
2025.11.16 12:42
Розкажи-но нам, Миколо, як там було діло?
Як ви з князем Довгоруким до Криму ходили?
А то москалі собі все приписати хочуть
Та про свої перемоги тільки і торочать.
А ми чули, що й козаки там руку доклали.
І не згірше москалів тих в Криму воювали.
Ді

Микола Дудар
2025.11.16 11:46
В сфері внутрішніх відносин —
Вівці, гуси і кролі…
Кожне з них поїсти просить
І стареча, і малі…
В сфері зовнішніх відносин —
Поле, ліс, кущі, ріка…
Що не день, свої покоси
Кожним з них своя рука…

Олександр Сушко
2025.11.16 10:21
Лечу крізь час за обрій золотий
Туди, де колисає сонце тишу.
Немає там злостивої шопти,
Мелодії лишень, пісні та вірші.

Мажорний лад обарвлює печаль,
Пастельні фарби тонуть у веселці.
Мого життя не згасла ще свіча,

Тетяна Левицька
2025.11.16 02:27
Під прицілом чарівної Геби*
блискавка не вдарила тебе?
Будеш жити поки є потреба
зачерпнути море голубе.

Мрій затято про Гаваї тихі,
в фінікових пальмах острови.
Щоб яругою блукало лихо

Борис Костиря
2025.11.15 22:18
Хлопець вирвшив улаштувати
похорон свого кохання
і поклав жалобний вінок
до хвіртки своєї пасії.
Дівчина вийшла з двору
і нічого не розуміє:
хто це міг зробити?
Лише тут небо

Іван Потьомкін
2025.11.15 18:28
Відтоді, як з ночов кленових
Мене життя закинуло в цей світ,
Не пригадаю дядька Хведося
Без стружок та олівця за вухом.
Теслею був знаний
Дядько на Канівщину всю.
А в Грищенцях
Його вважали ще й диваком.

Ігор Шоха
2025.11.15 13:36
Ще, напевне, мене пам'ятає
та, що знає – між нами війна,
та луною у небі витає:
« Це вона... це вона... це вона...»
І якби не дароване фото,
що не відаю, де заховав,
то не вірив би, нехотя, хто то
невідправлений лист написав,

С М
2025.11.15 10:30
Як я ходив іще у семінарську школу
Була особа там, напучувала, буцім
Як оце звернутися до Бога молитвою
Звернутися до Бога молитвою
Звернутися до Бога молитвою
Ти не у змозі звернутися до Бога молитвою!

Хто надасть мені притулок? Місце, де ховатис

Юрко Бужанин
2025.11.15 10:16
Я - мов раб...
Близькість з котрим
компрометує.
Ти - наче
високопоставлена
Персона...
Не дай Боже,
побачать
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Майк Науменко / Вірші

 Женщина
Твоя плоть - как хлеб, твоя кровь - как вино
И листки твоих писем - как жесть,
Твои сны - как молитвы, глаза - как стекло
И твои оскорбленья - как лесть, но
Кто здесь есть, кто сможет удивить тебя?
Кто здесь есть, кто сможет подчинить тебя?
Но я бы не стал завидовать им,
Хоть на их месте мог быть и я...
Прости, но мне жаль тебя.
И ты умеешь быть слабой, и ты умеешь быть злой
И умеешь не верить словам,
Но ты не умеешь брать сразу все,
Зато ты берешь по частям, но
Кто здесь есть, кто сможет отказать тебе?
Кто здесь есть, кто сможет наказать тебя?
Но я бы не стал завидовать им,
Хоть на их месте мог быть и я...
Прости, но мне жаль тебя.
И в твоей колоде не хватает туза
И джокером служит валет
И имя знакомцам твоим - легион,
Но друзей, пожалуй что, нет, но
Кто здесь есть, кто сможет избежать тебя?
Кто здесь есть, кто сможет удержать тебя?
Но я бы не стал завидовать им,
Хоть на их месте мог быть и я...
Прости, но мне жаль тебя.
И ты всегда найдешь тех, кто накормит тебя,
И взамен ты кинешь им кость,
Тех, чей ветер наполнит твои глаза,
Тех, чей крест примет твой гвоздь,
Ты всегда найдешь тех, кто поможет тебе,
Кто возьмет на себя твою боль,
Тех, кто будет ранен в твоей войне -
Ты насыплешь им в раны соль, но
Кто здесь есть, кто сможет полюбить тебя?
Не за то, чего в тебе нет, а за то, что ты есть.
Кто здесь есть, кто сможет убедить тебя,
Что ты, в общем, такая же, как все?
Но я бы не стал завидовать им,
Хоть на их месте мог быть и я...
Прости, но мне жаль тебя.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2006-03-18 12:24:05
Переглядів сторінки твору 1906
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 3.790 / 5  (3.969 / 5)
* Рейтинг "Майстерень" 3.446 / 5  (3.428 / 4.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.677
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 1999.11.30 00:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2006-03-18 13:44:13 ]
Вірш пана Майка Науменка мені дуже сподобався.
Переклад такого вірша зробити дуже нелегко, спроба пана Володимира Вакуленко-К викликає повагу, - а хто бажає, нехай перекладе краще.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Вакуленко (Л.П./Л.П.) [ 2006-03-20 21:48:45 ]
Жінка
Твоє тіло - як хліб, твоя кров - як вино
І листів твоїх спомин - як жерсть,
Твої сни – як молитви, а очі як скло
І твоя неповага, мов лакиз дав-но
Хто тут є, хто зможе вдивовижить тебе?
Хто тут є, хто зможе підкорить тебе?
Однак я б не став заздрити їм,
Хоч на їхньому місці міг бути і я... Вибач, утім мені жаль тебе.
І ти вмієш буть слабкою, ти вмієш бути злою
І ти вмієш не вірить словам,
Та все ж не умієш одразу брать все,
Зате ти у роздріб береш, знов
Хто тут є, хто зможе відмовить тобі?
Хто тут є, хто зможе покарати тебе?
Однак я б не став заздрити їм,
Хоч на їхньому місці міг бути і я... Вибач, утім мені жаль тебе.
І у твоїй колоді не знаходжу туза
І джокером служить валет
І ім'я знайомим твоїм - легіон,
Без друзів, немовби, ти дав-но
Хто тут є, хто зможе уникнуть тебе?
Хто тут є, хто стримати зможе тебе?
Однак я б не став заздрити їм,
Хоч на їхньому місці міг бути і я... Вибач, утім мені жаль тебе.
І ти завжди знайдеш тих, хто нагодує тебе,
А натомість їм кинеться кість,
Тих, чий вітер наповнить очі твої,
Тих, чий хрест прийме твій цвях,
Ти завжди знайдеш тих, хто підсобить тобі,
Хто візьме на себе твій біль,
Тих, кого поранять у твоїй війні
Ти посієш в порізи їм солі зер-но,
Хто тут є, хто зможе полюбить тебе?
Не за те, чого нема в тобі, а за те, що ти є
Хто тут є, хто зможе упевнить тебе,
Що ти, взагалі , така ж, як усі?
Однак я б не став заздрити їм,
Хоч на їхньому місці міг бути і я... вибач, утім мені жаль тебе.
Переклад Володимира Вакуленко-К.