ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2025.11.14 08:28
Вчорашнім днем сьогоднішній керує
Від імені знайомих нам медслужб…
І кожен крок той Бог фотографує
По дозволу всевидячих… довкруж
Їх ґаджети і телемоно блоки
Просвічують в реальності усіх…
І жодних перемінь, надіюсь поки.
Потрібен буде свіжий перес

Борис Костиря
2025.11.13 21:46
Уже не літо, а зима.
Фатальне листя облітає.
Так неминучості тюрма
В кайданах болісно тримає.

Зима гряде, немов тиран,
Змітаючи усе навколо.
Я прикладатиму до ран

Євген Федчук
2025.11.13 19:42
Вже двісті літ минуло з тих часів,
Як москалів у поміч запросив
Богдан. Наївно, мабуть сподівавсь,
Що цар московський справді поміч дасть.
Та, де ступила лапа москаля,
Там, він вважа, що вже його земля.
Тож помочі від них було на гріш
Та вже г

С М
2025.11.13 19:19
люди говорять а не зна ніхто
чому тебе я покохав ото
мовби старатель злотоносний пісок
ґо танцюймо добрий час зійшов
ей

багато хто живе в полоні мрій
ретельно бруд ховаючи у рукаві

Сергій СергійКо
2025.11.13 19:13
Вогнем оманливих ідей
Там харчувалися потвори,
Страждання множачи і горе –
Вже, мабуть, каявсь Прометей!

«Хто був ”ніким“ – той став ”усім!“» –
Юрба вигукувала гасло.
І ті ”ніякі“ кров’ю рясно

Іван Потьомкін
2025.11.13 18:52
Вирви досаду з того саду,
Що ти плекав і боронив.
У дальню путь візьми відраду,
Щоб золотавий помах нив,
Черешень квіт, гомін бджолиний
До тебе піснею прилинув.
Аби і в найщаслившім краї,
Коли, буває, розпач крає,

М Менянин
2025.11.13 13:07
Живи Україно
віка і віка,
Отця де і Сина
керує рука.

Бо воля як криця
танок де і спів –
слів Божих криниця

Тетяна Левицька
2025.11.13 08:59
Якби ж ми стрілися раніше,
коли ще весни молоді
в гаю нашіптували вірші,
а я ходила по воді.

Якби Ви зорі дарували,
метеликів у животі,
та кутали в шовкові шалі

Борис Костиря
2025.11.12 21:52
Перший сніг
розділяє життя
на "до" і "після".
Перший сніг бомбрдує
думки і слова.
Перший сніг розтанув,
як невидимий рукопис,
як зникомі письмена.

Володимир Бойко
2025.11.12 20:09
Ти без довгих прощань застрибнула в останній вагон,
Ти вже бачиш себе у світах на дорозі широкій.
А мені зостається хіба що порожній перон,
Де за спокоєм звичним чатує незвичний неспокій.

В Горова Леся
2025.11.12 18:20
Все карр та карр - пісні старої тітоньки.
Коли садили верби ще діди,
Питалися у неї: птахо, звідки ти
Перенесла гніздо своє сюди?

І що облюбувала, чорнопера, тут?
Околиці затишшя чи сади?
Гукала дощ і випасала череду,

Микола Дудар
2025.11.12 10:31
Підійди сюди тихенько
Роздивись, не пожалкуєш
Тут і білі, і опеньки
Не спіши, ще поцілуєш…
Хтось садив, а ми збираєм
Ось би встрітить слід провидця
Ти диви, природа дбає
Берем ще і ще — згодиться

Віктор Кучерук
2025.11.12 08:53
Пам'яті сестри
Людмили

Сил нема спинити,
Хоч я так хотів, -
Метушливі миті
Найкоротших днів.
Квапляться аж надто

М Менянин
2025.11.11 23:09
Накуй зозуленько роки ті
де все цвіте у оксамиті,
де почуття несамовиті,
де Сонце гріє, ще в зеніті,
і сяє золотом в блакиті.
Щасливі люди тої миті,
бо наслідки гріха відмиті,
ех, відати б, що люди ми ті.

Борис Костиря
2025.11.11 22:06
Осінь - час збирати каміння,
важке, мов голова Чингісхана.
Осінь - час підбивати підсумки,
але рахівницю
засипало листям.
Терези зламалися і заіржавіли.
Осінь - час збирати ідоли
на дикому зарослому полі.

С М
2025.11.11 19:39
Цей нестямний час
Видиш як округ тебе міняють маски
Цей нестямний час
І робиш те чому нема ще назви
Щодо любові твоєї
Хоч у негоду хоч би у розмай

Цей нестямний час(4x)
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші / З Обличчя

 На подолі літа
Збирає літо лісові на ніч суниці,
кладеться грим і сонячне рум`яно -
стає у спілих вишнях трунком п`яним,
стуляє небо для повік, котрим не спиться,

вливає зелень в лист, неначе подих в слово,
як міць надії в долю неслухняну.
Землі в дощі цілитимуться рани
та грім із Богом заведе гучну розмову -

про голос неба, про політ та життєдайність,
про ту любов, розділену в краплинах,
про те, що серце б`ється без причини
так часто, пристрасно і так, завчас, печально.

Мов кола по воді - відлуння діалогу,
що, наче поплавцем, веде в незнане.
А серце битися не перестане,
коли ще подих є на слово і дорога...

25 Лютого 2008




Найвища оцінка Валентин Бендюг 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Жорж Дикий 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-02-26 21:44:57
Переглядів сторінки твору 4589
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.043 / 5.75  (5.076 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 4.815 / 5.5  (5.135 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.728
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2025.11.10 15:48
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-26 22:16:00 ]
Спасибі, п.Валентине - я виправив.
Зараз перегляну...




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-02-26 22:19:58 ]
Юрцю, ку-ку. У тебе вже літо? Ти проминув весну, навіть не помітивши? А не пошкодуєш? Ти часто пропускаєш етапи розвитку? Стоп, давай до суниць.
Вони у нас лісові, так? І вишні доспіли. Це щонайменше липень!
Далі ти пішов вишивати образами карколомно. Зелень в лист, пожих в слово, міць надії в долю - комусь на три вірші потягнуло б. Шиковний ти хлопець, не економний.
Чи не здається Вам, о метре, що третій рядок у нас якийсь кострубатий? Чи не міг би Дощ землі вигоювати рани? Ну, відповідно до задуму і розміру.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-26 22:24:16 ]
Щось у нас, пані Лесю, мабуть, сезони не збігаються. Я саме у Юрків час і знаходжу оті трускавки...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-26 22:31:25 ]
Ну ніби то і я так думав, але щоб не було сумніву - з`їв суниці... :)))
...і замінив дещо 3й рядок.
Дякую Лесю - як тепер?
А в мене 4 сезони на день... :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-02-26 22:33:20 ]
Юрцю, сьогодні на ПМ шалений стукіт сердець. Нервовий, злий. Монітори б з ладу повиходили, медсестри металися б із седативами, немов божевільні. І тільки твоє серце стукає часто, але з любов'ю. Хочеться слухати саме цей стукіт.
Краплини - гарно, а завчас печально - не треба, встигнеш. Ми такі досвідчені, ми все знаємо наперед. А міокард пожалій.
Кола по воді нехай розходяться, вони ведуть у знане. Ти добре знаєш, куди.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-26 22:35:41 ]
Вражений швидкістю і вправністю правки (вибачте за масло масляне). Мені так вірш звучить краще і образи не плутаються. Ставлю 6.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-02-26 22:38:51 ]
Ось чого мені не вистачало наприкінці цього шаленого дня! Дякую, друже мій! Після цього жоден бруд не страшний...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-02-26 22:40:58 ]
Я тут йому до серця пригортаюсь,
І ягідкою мрію розговіться,
бо літо вже настало! Дулі з маком!
Лазірку, Зеню, де мої суниці???


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-26 22:48:06 ]
Привіт, Аміго! :)
Підсвідомо по прочитанні з"явилось якесь відчуття "дежавю" (відносно ритму).
"Епічна поема"... "Гомер".... "Одісея" ("Іліада") (місцями)
Ти знаєш, - цікаво і оригінально (чесне слово)...

PS Ти знаєш, я чомусь згадав твій "Наркотик"... :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-26 22:54:11 ]
Дякую Лесю, п.Валентине, Чорнявко,
Весна справді вже зависла у повітрі - буде
всім тепло від котячого переспіву :)
***
Суниці розгубилися в криниці,
зате п`янкіша стала вишня ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-26 22:58:32 ]
Привіт Аміґо ;)
Давно не чув від Тебе слова, Друже!
У нас по-тихеньки крадеться весна...
Gracias,
Л.Ю. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-02-26 23:05:32 ]
Нічого не знаю, віддавайте суниці!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-26 23:11:31 ]
Для тебе Лесю - лю..бе! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-26 23:14:16 ]
"По-тихеньки"? А в нас вже тече, аж свистить :))
Та віддай вже дитині суниці (потопилися в криниці? - то доведеться вже до сюпєрмакету чимчикувати) - а то ще буде тут сліз, а в нас і так весна вологи піддає........ :)))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-02-26 23:21:49 ]
О, видно справжнього джентльмена. Сержику - дяко-ко-ю!
Юрку, на завтра - суниці, і не просто, а з вершками! Бо капризуватиму!
Залишаю кабальєрос для чоловічої розмови!