ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Мацуцький
2026.10.21 10:32
Критичний аналіз вірша
Поезія «Вмирає хата без батьків» українського поета Володимира Мацуцького була написана у вересні 2022 року. Це глибокий і проникливий вірш, що поєднує біль особистої втрати з трагедією війни в Україні. Нижче наведено повний текст твору: ______________

хома дідим
2026.10.21 08:52
* 236 *
він не / імя /
і не / іще імя /
і до усього
підходить він геть інакше
тобі поезія
йому маячня хоча
те саме необовязково завше
ще він торкається сердець

Віктор Кучерук
2026.10.21 06:03
* * *
Затягнуло димом просинь,
Стогне змучена земля
І в глухого Бога просить
Покарати москаля.
За усі дитячі сльози,
За зруйновані міста, -
За погрози і за грози,
І за спалені жита.

Олег Герман
2026.10.20 20:08
Під жовтим листям
Здається іншим світ під жовтим листям.
Коли імлисто
у тихім плачі
старі невдачі
спадають мрякою з будинків та дерев,
він виглядає, начебто завмер.
Без літніх барв у сирості холодній
згорнувся кволо

Марія Дем'янюк
2026.10.20 17:07
Чарівно
Як тут чарівно, мамо, як чарівно,
У жовте листя увібралася царівна!
Кленовий лист, тонкі вербові віти,
Вільха і буки прагнуть золотіти.
Краплини срібла на багрянім листі,
Думки прозорі, стишені і чисті...
Мережки хмар - тендітне павутиння,
І павучк

Світлана Пирогова
2026.10.20 16:18
Іди
Густий туман укутав перехрестя,
Сховав орієнтири і шляхи.
Чи зможеш ти дійти до Евресту
І подолати всі свої страхи?

Не видно далі аніж на пів кроку.
Праворуч і ліворуч є межа.
Туман розлив відвагу. Змокнув?

Борис Костиря
2026.10.20 14:05
* * *
Підійде понеділок, і для битви
Здійматися напружено пора.
Запеклим бути в боротьбі й молитві.
Під натиском розсиплеться гора.
У круговерті боротьби і смутку,
Тріумфів, катаклізмів і невдач,
У круговерті радощів і муки
Заглянь у серце, зрозумій, про

Вячеслав Руденко
2026.10.20 13:54
У вікнах Овертона
Струмки зі сліз і дзвоники із ружі,
Престол повітряний, сезон стрімких річок
Супротив простору над дзеркалом калюжі
Смарагдове чіпляє на гачок,
Аби ловити в невідомий день
Осінній дощ наметом мізерабля,
За словом лізе до масних кишень,
Граблі шукає

Володимир Мацуцький
2026.10.20 10:36
Не зліть Україну
Не зліть Україну,
ви – держиморди!
Подавитесь кров’ю
своєї породи…
Землі захотілось? –
в землі нажеретесь.
В чию таку милість
Вкраїною претесь?

Віктор Кучерук
2026.10.20 06:53
* * *
Уночі, задумою обнятий,
Через скло вглядаючись у тьму,
Починаю сам себе питати:
Де, коли, навіщо і чому?
Де зникають на світанні зорі?
І коли не буде бігти час?
І навіщо в світі стільки горя
І чому знаходить лихо нас?

Володимир Бойко
2026.10.20 03:39
Міжсловесні контроверсії – 2
Майбутнє нібито належить молодим, але вирішують долі світу чомусь-то старі маразматики. Взимку страшні не так морози, як відморозки. Диктатора від серійного вбивці відрізняють лише масштаби злодіянь. Питання влади в Україні для декого набагато ва

хома дідим
2026.10.20 00:14
* 235 *
могли би стрітися класично
все за програмою курити пити і т. д.
у цій ледь індивідуальній притчі
ніхто нікого особливо не зведе
немає жодних таємниць
є недомовленість і таємничість
па-де-труа не зовсім па-де-де
ця таємничість

Борис Костиря
2026.10.19 13:58
Море
Я в море заходжу, у розум кипучий
Для вищого смислу і вічних благань.
Заходжу у задум потужний, сліпучий,
У поле безмежне надсадних волань.

Візьму у долоні солоні печалі,
Солоні розлуки, солоні гріхи.
В цю мить у затоці невтомно кричали

Тетяна Левицька
2026.10.19 13:54
Сполоханий
З дев'ятого поверху зрію нову
тутешньої днини картину барвисту.
Дощ срібними згардами та падолистом
оздоблює зеленкувату траву.

Так дивно, бо літо, здається, стекло
іржавою хною по спраглій землиці,
а квіти буяють, соснові ялиці

Вячеслав Руденко
2026.10.19 13:25
Смуток калиновий
Палісандрами прикрашений,
За часів доби гнітючої,
До прихованого простору
Віднеси мій барельєф!

Там співати стану голосно
Міфи давнього блискучого
Для забутого півострова —

Віктор Кучерук
2026.10.19 06:54
* * *
В темінь вгорнувшись поволі,
Сонце заплющило очі
І уляглося охоче
Поміж житами край поля.
Ніч опустила завісу
Соснам високим під ноги,
Щоби не йшли на дорогу
Тіні всілякі із лісу.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юрій Лазірко / Вірші / З Обличчя

 На подолі літа
Збирає літо лісові на ніч суниці,
кладеться грим і сонячне рум`яно -
стає у спілих вишнях трунком п`яним,
стуляє небо для повік, котрим не спиться,

вливає зелень в лист, неначе подих в слово,
як міць надії в долю неслухняну.
Землі в дощі цілитимуться рани
та грім із Богом заведе гучну розмову -

про голос неба, про політ та життєдайність,
про ту любов, розділену в краплинах,
про те, що серце б`ється без причини
так часто, пристрасно і так, завчас, печально.

Мов кола по воді - відлуння діалогу,
що, наче поплавцем, веде в незнане.
А серце битися не перестане,
коли ще подих є на слово і дорога...

25 Лютого 2008




Найвища оцінка Валентин Бендюг 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Жорж Дикий 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-02-26 21:44:57
Переглядів сторінки твору 5051
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.043 / 5.75  (5.081 / 5.68)
* Рейтинг "Майстерень" 4.815 / 5.5  (5.149 / 5.76)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.728
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2026.09.25 17:47
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-26 22:16:00 ]
Спасибі, п.Валентине - я виправив.
Зараз перегляну...




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-02-26 22:19:58 ]
Юрцю, ку-ку. У тебе вже літо? Ти проминув весну, навіть не помітивши? А не пошкодуєш? Ти часто пропускаєш етапи розвитку? Стоп, давай до суниць.
Вони у нас лісові, так? І вишні доспіли. Це щонайменше липень!
Далі ти пішов вишивати образами карколомно. Зелень в лист, пожих в слово, міць надії в долю - комусь на три вірші потягнуло б. Шиковний ти хлопець, не економний.
Чи не здається Вам, о метре, що третій рядок у нас якийсь кострубатий? Чи не міг би Дощ землі вигоювати рани? Ну, відповідно до задуму і розміру.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-26 22:24:16 ]
Щось у нас, пані Лесю, мабуть, сезони не збігаються. Я саме у Юрків час і знаходжу оті трускавки...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-26 22:31:25 ]
Ну ніби то і я так думав, але щоб не було сумніву - з`їв суниці... :)))
...і замінив дещо 3й рядок.
Дякую Лесю - як тепер?
А в мене 4 сезони на день... :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-02-26 22:33:20 ]
Юрцю, сьогодні на ПМ шалений стукіт сердець. Нервовий, злий. Монітори б з ладу повиходили, медсестри металися б із седативами, немов божевільні. І тільки твоє серце стукає часто, але з любов'ю. Хочеться слухати саме цей стукіт.
Краплини - гарно, а завчас печально - не треба, встигнеш. Ми такі досвідчені, ми все знаємо наперед. А міокард пожалій.
Кола по воді нехай розходяться, вони ведуть у знане. Ти добре знаєш, куди.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-26 22:35:41 ]
Вражений швидкістю і вправністю правки (вибачте за масло масляне). Мені так вірш звучить краще і образи не плутаються. Ставлю 6.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-02-26 22:38:51 ]
Ось чого мені не вистачало наприкінці цього шаленого дня! Дякую, друже мій! Після цього жоден бруд не страшний...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-02-26 22:40:58 ]
Я тут йому до серця пригортаюсь,
І ягідкою мрію розговіться,
бо літо вже настало! Дулі з маком!
Лазірку, Зеню, де мої суниці???


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-26 22:48:06 ]
Привіт, Аміго! :)
Підсвідомо по прочитанні з"явилось якесь відчуття "дежавю" (відносно ритму).
"Епічна поема"... "Гомер".... "Одісея" ("Іліада") (місцями)
Ти знаєш, - цікаво і оригінально (чесне слово)...

PS Ти знаєш, я чомусь згадав твій "Наркотик"... :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-26 22:54:11 ]
Дякую Лесю, п.Валентине, Чорнявко,
Весна справді вже зависла у повітрі - буде
всім тепло від котячого переспіву :)
***
Суниці розгубилися в криниці,
зате п`янкіша стала вишня ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-26 22:58:32 ]
Привіт Аміґо ;)
Давно не чув від Тебе слова, Друже!
У нас по-тихеньки крадеться весна...
Gracias,
Л.Ю. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-02-26 23:05:32 ]
Нічого не знаю, віддавайте суниці!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-26 23:11:31 ]
Для тебе Лесю - лю..бе! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-26 23:14:16 ]
"По-тихеньки"? А в нас вже тече, аж свистить :))
Та віддай вже дитині суниці (потопилися в криниці? - то доведеться вже до сюпєрмакету чимчикувати) - а то ще буде тут сліз, а в нас і так весна вологи піддає........ :)))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-02-26 23:21:49 ]
О, видно справжнього джентльмена. Сержику - дяко-ко-ю!
Юрку, на завтра - суниці, і не просто, а з вершками! Бо капризуватиму!
Залишаю кабальєрос для чоловічої розмови!