ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.10.30 21:33
Сонце істини
Знімаєш чорні окуляри
І дивишся на сонце так,
Немов на лицаря Каяли,
Що подає таємний знак.

Дивитися у вічі правді,
У вічі істині сумній,
Мов пережити час розправи,

Євген Федчук
2025.10.30 20:00
Від Хухри до Охтирки (той таки 1668 рік)
А знаєте, - то вже Петро озвавсь, -
Я ж у Котельві був тамтого року,
Як москалі упхались з того боку
І Ромодан нас облягати взявсь.
Про те Мирон словечком лиш згадав,
Мені б хотілось більше розказати,
Як боронились ми від супостата,
Як Ромодан від

Юрко Бужанин
2025.10.30 18:21
***
Землетруси, повені, цунамі,
Ще дощів кислотних дикі танці...
Це земля здригається під нами,
Атмосфера з нею в резонансі.

Смог і смерчі, різні катастрофи –
Вдосталь уже знаків Провидіння.
Руйнуватиме свій Світ допоки

Павло Сікорський
2025.10.30 11:18
Автопортрет
Люблю, коли біцухами натягую футболку,
Іду, такий, по вулиці — знімаю собі тьолку.

Сергій Губерначук
2025.10.30 10:52
Україна салом заросла…
«На вікні свіча миготіла»…
Мати дитинча мовчки їла,
їла-доїдала.
Смачно чи не смачно було,
але всі про те вже забули.
Україна салом заросла!

Пнеться в матки пузо вгору

Микола Дудар
2025.10.30 10:03
Мені би трішечки...
Мені би трішечки б тепла
Твоїх очей і губ, не проти?
І ти щоб пахла і цвіла…
Дай Боже, знати
До суботи…

Мені би спокою… мені б…
І бажано, щоб без сюрпризів

Іван Потьомкін
2025.10.29 22:28
Сьогодення
Не вслухаюсь в гамір дітвори,
у гомінкі перепалки дорослих,
а от пронизливі надривні
зойки амбулансів тривожать серце,
і на їхній одчайдушний клич
пошепки Всевишнього прошу,
щоб швидше добрались до мети,
і потерпілого вдалося врятувати.

Борис Костиря
2025.10.29 21:47
Старий парк
Старий зруйнований парк
ніби після запеклого бою.
Старі атракціони й будівлі
зносять, утворюючи пустку,
яку нічим заповнити,
яка волає до нас усіх,
яка ставить питання,
на які неможливо відповісти,

С М
2025.10.29 18:32
Надгробковий Блюз (Bob Dylan)
Вже гарненькі дівчатка у ліжку, мабуть
Вітці сього міста намагаються, жмуть
Щоб коня Пола Ревіра реінкарнуть
А містечку – чого нервувати

Душа Бели Стар поглум передає
Єзавелі-черниці й та шалено плете
Півперуку для Різника-Джека що є

Сергій СергійКо
2025.10.29 17:54
До тих, хто прагне серцем діалогу
Народжуються десь, а може поруч,
Цнотливі та незаймані слова.
Та де шукати? Спереду, праворуч?
Як завжди таємниця вікова.
Промовить хто, почуєш їх від кого?
Як лине недоторкана трава
До сонця. Так торуємо дорогу
До тих, хто має справжні почуття,

В Горова Леся
2025.10.29 13:15
Негода
А для мене негода - вона у замащених берцях
Об окопної глини тягучу і ржаву багнюку.
То не дощ, що мені цілу ніч підвіконнями стукав.
Дощ - це там, де солдату на плечі натомлені ллється.

Де тяжіє розгрузка, де мокрі несушені ноги,
Де гарячого чаю

Микола Дудар
2025.10.29 11:51
***
Іржа в іржі не іржавіє…
Вода з водою все це бачить.
Тому, хто бачити не вміє
Навряд чи Видиво пробачить.
Надія, все ж, оптомістична:
Є інші видиви: калюжі…
Ну а якщо ви симпатичні —
Вам поталанило предуже…

Віктор Кучерук
2025.10.29 06:04
* * *
Пообіді в гастрономі
Я зустрів сусідку Тому
З імпозантним чоловіком
Одного зі мною віку.
Він всміхався без упину
І все гладив Томи спину,
Поки та не захотіла
Від руки звільнити тіло,

Борис Костиря
2025.10.28 22:03
Вогненні мечі
Вогненні мечі - це основа закону.
Ми перед мечами присягу даєм.
Вогненні мечі, як таємні ікони,
Які кровоточать у полі знамен.

Вогненні мечі у танку хаотичнім,
У щільному колі хоругв і списів.
Вогненні мечі в нетривалім затишші,

Сергій СергійКо
2025.10.28 16:14
Париж
Безліч творчих людей
Тут приймали за честь
Набувати ідей
В центрі всіх перехресть,
В місті цім, де стою.
Тож вкладав свій талант
І амбітність свою
Генерал, музикант,

Володимир Мацуцький
2025.10.28 12:32
Безхатченко
Він міг розрізнити сміттєві контейнери за запахом. Пам’ятав господарів, які викидали в них сміття. Промишляв на скляній тарі та макулатурі. Якщо везло знайти пристойні ношені речі, здавав по п’ять гривен Вірці – стерві у дві точки: на барахолці і
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юрій Лазірко / Вірші / З Обличчя

 На подолі літа
Збирає літо лісові на ніч суниці,
кладеться грим і сонячне рум`яно -
стає у спілих вишнях трунком п`яним,
стуляє небо для повік, котрим не спиться,

вливає зелень в лист, неначе подих в слово,
як міць надії в долю неслухняну.
Землі в дощі цілитимуться рани
та грім із Богом заведе гучну розмову -

про голос неба, про політ та життєдайність,
про ту любов, розділену в краплинах,
про те, що серце б`ється без причини
так часто, пристрасно і так, завчас, печально.

Мов кола по воді - відлуння діалогу,
що, наче поплавцем, веде в незнане.
А серце битися не перестане,
коли ще подих є на слово і дорога...

25 Лютого 2008




Найвища оцінка Валентин Бендюг 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Жорж Дикий 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-02-26 21:44:57
Переглядів сторінки твору 4579
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.043 / 5.75  (5.076 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 4.815 / 5.5  (5.135 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.728
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2025.10.15 15:10
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-26 22:16:00 ]
Спасибі, п.Валентине - я виправив.
Зараз перегляну...




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-02-26 22:19:58 ]
Юрцю, ку-ку. У тебе вже літо? Ти проминув весну, навіть не помітивши? А не пошкодуєш? Ти часто пропускаєш етапи розвитку? Стоп, давай до суниць.
Вони у нас лісові, так? І вишні доспіли. Це щонайменше липень!
Далі ти пішов вишивати образами карколомно. Зелень в лист, пожих в слово, міць надії в долю - комусь на три вірші потягнуло б. Шиковний ти хлопець, не економний.
Чи не здається Вам, о метре, що третій рядок у нас якийсь кострубатий? Чи не міг би Дощ землі вигоювати рани? Ну, відповідно до задуму і розміру.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-26 22:24:16 ]
Щось у нас, пані Лесю, мабуть, сезони не збігаються. Я саме у Юрків час і знаходжу оті трускавки...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-26 22:31:25 ]
Ну ніби то і я так думав, але щоб не було сумніву - з`їв суниці... :)))
...і замінив дещо 3й рядок.
Дякую Лесю - як тепер?
А в мене 4 сезони на день... :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-02-26 22:33:20 ]
Юрцю, сьогодні на ПМ шалений стукіт сердець. Нервовий, злий. Монітори б з ладу повиходили, медсестри металися б із седативами, немов божевільні. І тільки твоє серце стукає часто, але з любов'ю. Хочеться слухати саме цей стукіт.
Краплини - гарно, а завчас печально - не треба, встигнеш. Ми такі досвідчені, ми все знаємо наперед. А міокард пожалій.
Кола по воді нехай розходяться, вони ведуть у знане. Ти добре знаєш, куди.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-26 22:35:41 ]
Вражений швидкістю і вправністю правки (вибачте за масло масляне). Мені так вірш звучить краще і образи не плутаються. Ставлю 6.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-02-26 22:38:51 ]
Ось чого мені не вистачало наприкінці цього шаленого дня! Дякую, друже мій! Після цього жоден бруд не страшний...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-02-26 22:40:58 ]
Я тут йому до серця пригортаюсь,
І ягідкою мрію розговіться,
бо літо вже настало! Дулі з маком!
Лазірку, Зеню, де мої суниці???


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-26 22:48:06 ]
Привіт, Аміго! :)
Підсвідомо по прочитанні з"явилось якесь відчуття "дежавю" (відносно ритму).
"Епічна поема"... "Гомер".... "Одісея" ("Іліада") (місцями)
Ти знаєш, - цікаво і оригінально (чесне слово)...

PS Ти знаєш, я чомусь згадав твій "Наркотик"... :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-26 22:54:11 ]
Дякую Лесю, п.Валентине, Чорнявко,
Весна справді вже зависла у повітрі - буде
всім тепло від котячого переспіву :)
***
Суниці розгубилися в криниці,
зате п`янкіша стала вишня ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-26 22:58:32 ]
Привіт Аміґо ;)
Давно не чув від Тебе слова, Друже!
У нас по-тихеньки крадеться весна...
Gracias,
Л.Ю. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-02-26 23:05:32 ]
Нічого не знаю, віддавайте суниці!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-26 23:11:31 ]
Для тебе Лесю - лю..бе! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-26 23:14:16 ]
"По-тихеньки"? А в нас вже тече, аж свистить :))
Та віддай вже дитині суниці (потопилися в криниці? - то доведеться вже до сюпєрмакету чимчикувати) - а то ще буде тут сліз, а в нас і так весна вологи піддає........ :)))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-02-26 23:21:49 ]
О, видно справжнього джентльмена. Сержику - дяко-ко-ю!
Юрку, на завтра - суниці, і не просто, а з вершками! Бо капризуватиму!
Залишаю кабальєрос для чоловічої розмови!