ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Кока Черкаський
2026.01.21 23:00
Я не пишу сонети
Писати сонета - це мука,
Вже краще сапать буряки,
Чи підгортати картоплю,
Чи збирати жуки.

Буває, напишеш сонета,
Глядь- а воно ж не сонет!
Й рука мимоволі підносить

Олександр Буй
2026.01.21 21:17
Фенікс
Бувало, пишався, куражився,
Бувало, на щось не наважився –
А підсумок буде простий:
Красива життя ораторія
Завершиться у крематорії.
Як кажуть, «хоч падай, хоч стій»...

Траплялося, жили розтягував,

Сергій Губерначук
2026.01.21 20:10
Ти
Я доторкнувся думкою до тебе.
Від тебе я іще не відчахнувся.
Ти ще моя. І скільки ж сили треба,
щоб я забув тебе, тебе позбувся.

Я що завгодно ладен сотворити,
щоб пам’ять стерла всі твої принади,
щоб і не бачити тебе, не говорити…

Олена Побийголод
2026.01.21 18:50
2001. Горілка у спекоту (в скороченні)
Із Леоніда Сергєєва

В якій ненависті горілку п’є на сонці
шахтар, комп’ютерник, розклеювач афіш!
І те, що, нібито, вона виводить стронцій,
її не робить прохолодніш чи смачніш.

В зеніті буйствує загрозливе світило.

Ярослав Чорногуз
2026.01.21 18:43
Дока
Я закоканий в Тетяну,
От мені морока -
Заражать її не стану --
Власним гоноркоком.

Вірш писати поможу я --
Бліх половлю поки.
Хіть свою я замаскую --

Кока Черкаський
2026.01.21 14:36
Ахеронт
Пливу Ахеронтом у тихім човні,
І страшно, і боязко дуже мені:
А раптом оте? А раптом осе?
Ніхто не врятує мене й не спасе.

Сусід мій праворуч сидить в темноті.
Від страху у нього бурчить в животі.
Він теж в невідомість пливе, як і я,

Микола Дудар
2026.01.21 14:24
Присвята
Обіцянки... обіцянки
Не про мир, не діалог.
Чисто воплі куртизанки
Моно моно монолог…
Хто б повірив, хто б довірив,
Змоноложив і схитрив,
Обіцянки розчепірив —
Я, їй-богу б, пригостив…

Федір Паламар
2026.01.21 11:50
Невірна
Ти не думала зовсім про нього,
Коли я був з тобою на «ти»,
Позабула усі застороги,
Як несила було вже знести.

Я схопив тебе грубо за руку,
Придушив і притис до стіни;
Ти тоді опиралась на муку

Борис Костиря
2026.01.21 10:34
Повалені дерева
Повалені дерева, немов царі полеглі,
Спираються на вічність, спираються на страх.
Повалені дерева, що обіймають легко
Свободу і неволю у вічних небесах.

Повалені дерева, як воїни упалі
У грандіозний битві, у січі вогневій,
Спираються на мужніс

С М
2026.01.21 05:30
Хай лляє кров (The Rolling Stones)
нам потрібен хтось-то щоб опертись
і як захочеш на мене обіпрись
нам потрібен хтось-то щоб опертись
і якщо хочеш на мене обіпрись

її фальцет ”груди мої невідмовні бейбі
о випади тут якби утомивсь
і завжди на парківці місця доволі є

Артур Курдіновський
2026.01.21 01:09
Знаному критику
Начувайтеся, поети!
Римами пихатими
Ваші всі оті сонети
Розберу на атоми.

Сам, щоправда, не пишу я
Надтонку поезію.
А за мене все віршують

Артур Курдіновський
2026.01.20 16:41
Справжнє
Хоча б краплинку справжнього знайти
У білосніжній лютій хуртовині!
Душа занурюється в холоди,
А тіло, ніби в темній домовині.

Рубає навпіл ніч зимовий сон,
Кричить реальність бенефісом фальші.
Нав'язує світанок свій канон,

Артур Сіренко
2026.01.20 15:48
Річкові острови снів
Накликали літній прозорий дощ:
В час посухи:
Стукали в шкіряний козячий бубон,
Співали заклично, по вовчому,
А Небо порожнє, чи то посліпло,
Поглухло, почерствіло.
Думали, що то наше селище,
А то Вавилон – цегляний, стобрамний

Ярослав Чорногуз
2026.01.20 12:40
Ситуація
Поїхати б в Арабські Емірати,
Там є тепло, і світло, і вода.
А нам без цього лиш поумирати
Залишилось... Оце така біда.

Та скиглити не будем анітрохи,
А затанцюєм краще на золі.
Для нас це так, мов покусали блохи.

Микола Дудар
2026.01.20 11:42
***
В ніч на двадцяте січня не спалося. Серіали по ютубу не заходили. Задрімав. Очнувся. О другій ночі почалось. Сирена, гул, свист… ба-бах. Я в дерев’яній хатині 1937 року. Погріб поруч, але в хаті тепло і більш спокійно… Кілька разів йокнуло, стіни затремті

Вероніка В
2026.01.20 10:44
Кип'яток
сніг білозубо всміхається
перезирається з небом
задивляється в його око
сміх його сиплеться крихтами як у дитини
небо дивиться
дивиться на його посмішку
дивиться сіро-блакитним уламком
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Аліна Гурин
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юрій Лазірко / Вірші / З Обличчя

 На подолі літа
Збирає літо лісові на ніч суниці,
кладеться грим і сонячне рум`яно -
стає у спілих вишнях трунком п`яним,
стуляє небо для повік, котрим не спиться,

вливає зелень в лист, неначе подих в слово,
як міць надії в долю неслухняну.
Землі в дощі цілитимуться рани
та грім із Богом заведе гучну розмову -

про голос неба, про політ та життєдайність,
про ту любов, розділену в краплинах,
про те, що серце б`ється без причини
так часто, пристрасно і так, завчас, печально.

Мов кола по воді - відлуння діалогу,
що, наче поплавцем, веде в незнане.
А серце битися не перестане,
коли ще подих є на слово і дорога...

25 Лютого 2008




Найвища оцінка Валентин Бендюг 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Жорж Дикий 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-02-26 21:44:57
Переглядів сторінки твору 4652
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.043 / 5.75  (5.076 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 4.815 / 5.5  (5.135 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.728
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2026.01.20 00:57
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-26 22:16:00 ]
Спасибі, п.Валентине - я виправив.
Зараз перегляну...




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-02-26 22:19:58 ]
Юрцю, ку-ку. У тебе вже літо? Ти проминув весну, навіть не помітивши? А не пошкодуєш? Ти часто пропускаєш етапи розвитку? Стоп, давай до суниць.
Вони у нас лісові, так? І вишні доспіли. Це щонайменше липень!
Далі ти пішов вишивати образами карколомно. Зелень в лист, пожих в слово, міць надії в долю - комусь на три вірші потягнуло б. Шиковний ти хлопець, не економний.
Чи не здається Вам, о метре, що третій рядок у нас якийсь кострубатий? Чи не міг би Дощ землі вигоювати рани? Ну, відповідно до задуму і розміру.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-26 22:24:16 ]
Щось у нас, пані Лесю, мабуть, сезони не збігаються. Я саме у Юрків час і знаходжу оті трускавки...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-26 22:31:25 ]
Ну ніби то і я так думав, але щоб не було сумніву - з`їв суниці... :)))
...і замінив дещо 3й рядок.
Дякую Лесю - як тепер?
А в мене 4 сезони на день... :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-02-26 22:33:20 ]
Юрцю, сьогодні на ПМ шалений стукіт сердець. Нервовий, злий. Монітори б з ладу повиходили, медсестри металися б із седативами, немов божевільні. І тільки твоє серце стукає часто, але з любов'ю. Хочеться слухати саме цей стукіт.
Краплини - гарно, а завчас печально - не треба, встигнеш. Ми такі досвідчені, ми все знаємо наперед. А міокард пожалій.
Кола по воді нехай розходяться, вони ведуть у знане. Ти добре знаєш, куди.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-26 22:35:41 ]
Вражений швидкістю і вправністю правки (вибачте за масло масляне). Мені так вірш звучить краще і образи не плутаються. Ставлю 6.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-02-26 22:38:51 ]
Ось чого мені не вистачало наприкінці цього шаленого дня! Дякую, друже мій! Після цього жоден бруд не страшний...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-02-26 22:40:58 ]
Я тут йому до серця пригортаюсь,
І ягідкою мрію розговіться,
бо літо вже настало! Дулі з маком!
Лазірку, Зеню, де мої суниці???


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-26 22:48:06 ]
Привіт, Аміго! :)
Підсвідомо по прочитанні з"явилось якесь відчуття "дежавю" (відносно ритму).
"Епічна поема"... "Гомер".... "Одісея" ("Іліада") (місцями)
Ти знаєш, - цікаво і оригінально (чесне слово)...

PS Ти знаєш, я чомусь згадав твій "Наркотик"... :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-26 22:54:11 ]
Дякую Лесю, п.Валентине, Чорнявко,
Весна справді вже зависла у повітрі - буде
всім тепло від котячого переспіву :)
***
Суниці розгубилися в криниці,
зате п`янкіша стала вишня ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-26 22:58:32 ]
Привіт Аміґо ;)
Давно не чув від Тебе слова, Друже!
У нас по-тихеньки крадеться весна...
Gracias,
Л.Ю. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-02-26 23:05:32 ]
Нічого не знаю, віддавайте суниці!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-26 23:11:31 ]
Для тебе Лесю - лю..бе! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-26 23:14:16 ]
"По-тихеньки"? А в нас вже тече, аж свистить :))
Та віддай вже дитині суниці (потопилися в криниці? - то доведеться вже до сюпєрмакету чимчикувати) - а то ще буде тут сліз, а в нас і так весна вологи піддає........ :)))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-02-26 23:21:49 ]
О, видно справжнього джентльмена. Сержику - дяко-ко-ю!
Юрку, на завтра - суниці, і не просто, а з вершками! Бо капризуватиму!
Залишаю кабальєрос для чоловічої розмови!