ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

С М
2026.01.21 05:30
нам потрібен хтось-то, щоб опертись
і як захочеш на мене обіпрись
нам потрібен хтось-то щоб опертись
і якщо хочеш на мене обіпрись

її фальцет ”груди мої невідмовні бейбі
о випади тут якби утомивсь
і завжди на парківці місця доволі є

Артур Курдіновський
2026.01.21 01:09
Начувайтеся, поети!
Римами пихатими
Ваші всі оті сонети
Розберу на атоми.

Сам, щоправда, не пишу я
Надтонку поезію.
А за мене все віршують

Артур Курдіновський
2026.01.20 16:41
Хоча б краплинку справжнього знайти
У білосніжній лютій хуртовині!
Душа занурюється в холоди,
А тіло, ніби в темній домовині.

Рубає навпіл ніч зимовий сон,
Кричить реальність бенефісом фальші.
Нав'язує світанок свій канон,

Артур Сіренко
2026.01.20 15:48
Накликали літній прозорий дощ:
В час посухи:
Стукали в шкіряний козячий бубон,
Співали заклично, по вовчому,
А Небо порожнє, чи то посліпло,
Поглухло, почерствіло.
Думали, що то наше селище,
А то Вавилон – цегляний, стобрамний

Ярослав Чорногуз
2026.01.20 12:40
Поїхати б в Арабські Емірати,
Там є тепло, і світло, і вода.
А нам без цього лиш поумирати
Залишилось... Оце така біда.

Та скиглити не будем анітрохи,
А затанцюєм краще на золі.
Для нас це так, мов покусали блохи.

Микола Дудар
2026.01.20 11:42
В ніч на двадцяте січня не спалося. Серіали по ютубу не заходили. Задрімав. Очнувся. О другій ночі почалось. Сирена, гул, свист… ба-бах. Я в дерев’яній хатині 1937 року. Погріб поруч, але в хаті тепло і більш спокійно… Кілька разів йокнуло, стіни затремті

Вероніка В
2026.01.20 10:44
сніг білозубо всміхається
перезирається з небом
задивляється в його око
сміх його сиплеться крихтами як у дитини
небо дивиться
дивиться на його посмішку
дивиться сіро-блакитним уламком

Борис Костиря
2026.01.20 10:41
Розчарування роздирають вкотре
У людях ненадійних і гнилих.
Розчарувань, немов піщинок, сотні,
І хочеться не думати про них.

Розчарування душать, і турбують,
І спати рівномірно не дають,
І б'ють розпачливо у грізний бубон,

Тетяна Левицька
2026.01.20 00:53
Тебе вибираю, коханий, щодня,
тому, що радієш зі мною і плачеш.
Коли мої мізки гризе маячня,
усі ревні сумніви зносиш терпляче.

І знов обираю, якщо у багні
загруз по коліна, та вибратись тяжко.
Так відчай вишукує у вихідні

М Менянин
2026.01.19 23:12
Менян вподобання

Поклон чеснотам вашим
від наших від чеснот,
хто звик вважатись старшим –
той дбає за народ.

Є благочестя сина,

Кока Черкаський
2026.01.19 23:03
Я такий талановитий,
Що самому дивно,
Це ще змалку відчував я
Інтуїтивно.

В мене сумнівів нема,
Впевнений щомиті,
Що усі мої вірші

Іван Потьомкін
2026.01.19 21:20
Прости мені, Боже, що Тебе забуваю,
Як музику чую чи полотно оглядаю,
Як клопоти дня, немов листя, спадають.
Тільки потому про Тебе згадаю,
Бо ж колір і звуки від Тебе зринають.
І чую у відповідь: «Благословляю й прощаю!»
І легше на серці одра

Олена Побийголод
2026.01.19 16:35
Із Леоніда Сергєєва

Мадам з товстим... пакунком! Та не ви,
а бабка, що вмостилася он скраю.
Глуха, матусю? Й ніс, як у сови...
Чвалай сюди, я місце уступаю.

А всім, дивлюсь, байдуже зазвичай,

Володимир Мацуцький
2026.01.19 14:43
Немає світла і холодні батареї

Немає світла і холодні батареї,
у небі зграя дронів. Вибух. Вибух.
Ми у війні, як у війні євреї:
вже п’ятий рік зі строю вибув.
Насправді ж вибув п’ятисотий
в війні з смердючою рашнею.

Микола Дудар
2026.01.19 13:38
Ти знаєш, млосно на душі…
Зникає придбане роками.
Спіткнешся, глянеш — торгаші
З своїми мо… монастирями…
Своїх молитв «колокола»,
Своє насіння «колокольне».
І час — заплакана вдова,
Що заблукала у недолі…

Борис Костиря
2026.01.19 11:24
Цей сон такий неповний, поверховий.
Він сил не додає, немов кошмар.
Він лиш виснажує, як цар верховний,
Оточений прислугою примар.

Вогненні води болі не зупинять,
А тільки рани роз'ятрять нові.
Беруть тебе на злі, ворожі кпини,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Аліна Гурин
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віра Вовк (1931) / Вірші

 Із книги "ЖІНОЧІ МАСКИ" (1994, 2000)
САМАРИТЯНКА
той подорожній не приїхав
на балагулі
у запорошених сандалях
при цямрині сидів
і попрохав води —
я його скоро позбулася
він — чужинець
прийняв мою відмову
тільки мовив
якби ти знала ...

я тепер канею
по білім світі скиглячи шукаю
живущої-цілющої води
яка навіки гасить спрагу


ДЖУЛЬЄТТА
Я — вигадка чи дійсність ?
пуп’янок рожевий
зів’ялий рано

швидкоплинна мить —
розливи жайворонка
чи соловейка ?

без поруччя моє буття —
порцелянова чаша в землетрусі

доля ламає все крихке
об корінь
і тільки смерть увінчує
безсмертям


НАНА
шматяна лялько
з ганчірками саксофонів
у вухах

карбуєш торси
укусом гетери
бо любовне мистецтво
відоме також
скорпіонам

твої жести — порожні
м’ясожерна рослино
з передміської грядки


ЯРОСЛАВНА
не знаю як прочитати
залізний степовий запах
скигління чайки
багрець неба

ось айва б’є поклін землі
дрижить струна ? тятива ?
де ти
мій ладо ?

акафист гуде від каплиці
жертву приносять на капищі

Сонцю Вітру Дніпрові
молюся


МАРУСЯ БОГУСЛАВКА
з очисної покути
билиною мене співають

рятувати життя це — добре вмирати
щоб не скривдити ні тотема
ні людини ні дерева
ні птаха ні каменя

щоб земля не прокляла
твоєї плоті
не вивернула її
з очима повними порожняви
падлом для гайвороння

рятувати життя це — повертати обличчя
соняшником
за сумлінням


КАТЕРИНА
полями
байраками
канавами міста
несу своє важке лоно
за семафорами
до сподіваного гнізда

байдуже сонце
не просльозиться
не поласиться до колін
вовчий вітер

не знаю —
пречиста грішниця —
що мені заборонений рай
навіть баштан
навіть убогий квітник

тільки одна грядка моя
десь біля тину
чужого цвинтаря


ЖІНКА
усі мої маски
то мозаїка
мого обличчя

я — баня світлого храму
я — темної мряки долина

у темну мряку завиваю землю
купаю землю світлом храму

я — мед і цикута
я — ласка і гріх
я — корінь і крона

1994-2000




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2008-03-04 12:45:53
Переглядів сторінки твору 7164
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.824 / 4.4)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.405 / 4.08)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.776
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 1999.11.30 00:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-03-04 12:50:09 ]
Маємо Лауреатку і маємо її вірші - вчимося високій поезії.
КАТЕРИНА
полями
байраками
канавами міста
несу своє важке лоно
за семафорами
до сподіваного гнізда...

ЧИМ НЕ ШЕВЧЕНКО?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-03-04 12:54:03 ]
А знаєте, коли кілька років тому мені до рук потрапляли подібні вірші, я була щиро впевнена, що мені просто не дано їх осягнути. Буває, і зараз так думаю :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-03-04 13:06:07 ]
Боюся, Ніко, що і Тарас Григорович теж би не зумів те все осягнути, вловити те все, як мистецтво...

Слава, Слава Лубківському і нашим Комітетчикам - поетам і непоетам - вони зуміли осягнути!!!
Сором нам - нещасним. :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-03-04 13:17:42 ]
Трохи схоже на казочку про голого короля:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-03-04 13:37:39 ]
Недавно прочитала, що пані Вовк так багато для України зробила, так багато! То, може, зараз премію дають саме за це?