Так і хочеться відгцкнутися: і Вам низький уклін, землячко за пошанування :))
Дуже тішуся Вашою увагою :)
............
із дарабчиком справи довгі:))
Мені здається, це слово має спільний корінь із такими: дробити, подрібнювати, дора...
із мовлення моєї бабки: чоловік добрий,як дарабчик хліба; файний дараб городу зорали нині; голод – і дарабчика в хижі ниє тощо. Отже, дараб – це шматок, частина чогось. А ДАРАБА – це й справді зрубані дерева, зв*язані у пліт, які спускали водою з гір вниз, у доли, до залізниці; але значення шматка простежується і тут, адже деревина була виміряна строго – і частинами (дарабами) спускалася :) Угорці мають запозичене від слов’ян слово "доралні" – подрібнювати, перемелювати. Ось так без наукових розвідок можу пояснити :))
Взагалі-то годилося б подивитися в етимолог. словник, аж самій стало цікаво, чи правильна моя версія.
а ще до дараби є синонім БОКОР, а вже професія – бокораш. "Бокор" в угор. мові – кущ, або група людей, об’єднаних спільною діяльністю; зв’язані дерева – теж мають щось спільне :))

Василинко, Ваша відповідь заслуговує на оцінку "бездоганно". За Вашим побажанням я покопалася у мережі, знайшла, внесла на севаму і завантажила собі електронний етимологічний словник української мови. У т.2 на 12 сторінці наведено абсолютно таке ж пояснення слова "дараб" і "дараба". Там ще є безліч цікавих уточнень. Браво Вам і укладальникам словника, звісно, а ще - Вашій бабусі та роду нашому, що береже і множить рідну мову :)

Дякую, Оксанко, на добрім слові! Тепер і я зможу користуватися словником цим:)
я взагалі з технікою не дуже, у мене на екрані тільки є щось виведено – і все... :((
А знаєте, що означає слово "дора"?

а у нас "дора" і паска – різні речі: дорк дають у церкві мирянам перед мированням на великі храмові свята;
на Великдень паски святять, але дори тоді нема;
слово "проскура" я у нас не чула;
дора тут – малесенькі кубики сушеного хліба

Дякую. І всіх – взаємно.