ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2019.11.18 12:30
Сни
Вирвано, витолочено печаль
І забуттям переорано пам'ять.
Чом же я знов уві сні кричав,
Наче кацапи ізнову палять?

Різали тризуб на серці ножем
І цвяхували до свОлоку длані.
Я не в окопах п'ять років уже,

Іван Потьомкін
2019.11.18 12:17
***
Не похиляйся над собою,
Не дай розлитися журбі.
Всевишнім подароване тобі,
Не все в нові світи полине за тобою:
Сумлінно ноосфера ще стоїть на чатах:
Аби земне на Землю повертати.
І як у вічність відліта душа,
Борги твої бере хлопчина чи дівча.

Юрій Сидорів
2019.11.18 09:35
La mia canzone
Морозяних начерків дублі
Лягають на вікна скляні.
І форми жіночі округлі
Приходять у згадках мені.

Як тільки замріяно гляну,
Зміняється видих на вдих:
Я бачу - і тільки Уляну...

Ярослав Чорногуз
2019.11.18 07:47
Темрява і світло
Ти ледь пішла, і я вже сам не свій –
Чому прощання? Чом ідеш туди ти?
І туги найчорнішої сувій
Всього мене зумів таки сповити.

Байдужий світ навколо занімів,
І течія несе у інше русло –
В обійми до холодної зими,

Микола Соболь
2019.11.18 05:18
Вірш на вибір читача
Він відчував красу на дотик,
Любив рельєф її волосся,
Леліяв ніжно кожен подих,
Тепло, яке від губ лилося…
І дарував коханій квіти,
У ресторані кращі блюда…
Як за таких не порадіти?
Коли кохають сильно люди.

Віктор Кучерук
2019.11.18 04:56
* * *
Сірість неба, сирість вулиць
І грудей твоїх тепло, –
Мов у втіху обернулось
Те, що розпачом було.
Бо холонув, як статуя,
Й никнув гордо, мов печать,
А тепер – тебе цілую
Так, що губ не роз’єднать.

Марґо Ґейко
2019.11.17 18:42
Ріка однієї душі
Каліграфія долі лягла на смиренне обличчя,
Занімілі вуста промовляють чиїсь імена,
І немов на долоні, насправді, така таємнича,
Їх замало лишилося, мало чи майже нема.

А вона як могла, як уміла жила і служила,
Відправляла човни, по воді розлітались

Сергій Губерначук
2019.11.17 16:29
Просто
Волосся моє стало жовтим,
як осінь.
Висвітлилося.
З одного боку штучно,
а з іншого – природно,
як осінь.
Загорілося.
У глибині, наприклад, серце,

Ніна Виноградська
2019.11.17 12:39
Вборони
Моя любове сонячна,
На крилах
Твоїх колись злітала
До зірок.
Несли удаль тоді
Твої вітрила,
Тобі назустріч
Був найперший крок.

Вадим Василенко
2019.11.17 11:00
***
Вдосвіта тиша – по вінця наповнений дзбанок.
Зрониш пів слова й відлуння далеке, як постріл,
вдарить у груди і довго тремтить. Наостанок
всотуєш дим і стаєш незапрошеним гостем
сонних дерев, що у воду ввійшли по коліна.
Вогкі й тривкі, древні творива

Олександр Сушко
2019.11.17 10:38
Не жалійся
Мій Пегас жує сирі гриби,
Теща (з голодухи) - шкло і тирсу.
Не журися, куме! Воду пий!
На сніданок дулю гамай лису.

Хтів до неба та упав на дно?
Не жалійся - сам у цьому винний.
Гетьманом у нас - паяц з кіно,

Тамара Шкіндер
2019.11.17 09:28
***
Коли самотністю прилине ніч
Під злато-блиском темної вуалі,
Далекий спомин доторкнеться пліч
І перлами розсипле на скрижалі

Ось ті хвилини-зерна збіглих літ.
Не сіються - густе занадто сито.
Милує око мальв рожевий цвіт

Тетяна Левицька
2019.11.17 09:13
Хоч ти не йди
Ще раз примусив день грачину зграю
для нас на біс зіграти водевіль.
Хоч ти не йди з мого життя благаю
у літо з листопаду заметіль.

Не залишай мені лише на згадку
гербарію словесний фоліант.
Укотре розпочнемо все спочатку -

Микола Соболь
2019.11.17 06:55
Герої виходять з народу
Героїв обере нарід!
Ні президент, ні депутати
Не в змозі проголосувати,
Бо хто вони? – брехливий збрід.
Коли біда прийшла до хати –
Благословляла сина мати:
«Збирайсь, дитино, у похід.
Чуєш? На сході б’ють гармати,

Олена Побийголод
2019.11.16 21:47
10. Пісня Миші
Володимир Висоцький. «Аліса»

Рятуйте, рятуйте! Ніяк не причалюсь!
Не випірну більше, якщо знов пірну!
Ще трошки поборсаюсь, ще попручаюсь,
та сили залишать - й піду я до дну!

І хто розбереться, де скоїлась хиба:

Серго Сокольник
2019.11.16 21:42
Свєтька. Еротично-драматичне оповідання
сучасне еротично-драматичне оповідання*** Ти вже не так часто, як колись, приходиш у мої сни... Я все рідше роздивляюсь у комп’ютері твої фото... Десь у коробці досі лежать напівзношені, колись подаровані мені тобою в нашу останню зустріч туфлі, що д
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Тетяна Глінчук
2019.11.14

Андрій Скакодуб Архіп
2019.11.06

Петро Іщук
2019.11.03

Олег Дорош
2019.11.03

Владимир Лесник
2019.10.31

Ірина Осінь
2019.09.28

Наталія Шандра
2019.09.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Василина Іванина / Вірші

 Пам’яті Катерини Бойко-Шевченко
З тайстрИнами, бесАгами, торбами
рушали бойки у широкий світ
і тисячу тому, і сотню літ.
... О Срібна Земле! Вже ти за горами!
ВітцІзнина – гіркий дарАбчик в горах, –
плаї, міжгір’я, урвища бескид...
По всіх усюдах це тавро нести –
мізерні статки і незбутнє горе.
Відлуння в горах – хто се так загОйкав?
Чий голос виповідує жалі?
А верховинське горде плем’я бойків
розсіялося по усій землі.
Діаспора – в долішніх пишних селах,
діаспора – по всіх материках.
Лиш рідний край живицею пропах,
лиш рідним словом серце воскресало.
Співучий край дніпровський – зовсім інший,–
він теж насіння бойківське прийняв.
І ЦВІТ ВІД ПАПОРОТІ ЧАРІВНІШИЙ
всю Україну звідси осіяв...





• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання
• Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-03-09 15:20:39
Переглядів сторінки твору 3216
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.577 / 5.5  (4.884 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.814 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.689
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.10.31 18:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-09 15:28:37 ]
Дякую, пані Василино, за таку згадку про Тарасову маму. Бачите, як ми переплетені-перевязані. Маю перепис частини Волині (теперішньої півночі Хмельницької області) за 1620 рік, і там уже є і Бойки і Лемки...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Критус Нахман (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-09 16:04:53 ]
Пані Василинко, чудового вірша написали! Колоритний, яскравий, з чудово вплетеною стрічкою місцевої говірки Твір. Без перебільшення приємно вражений!
Єдине, що контроверсує, то це Ваша версія походження матері Шевченка з Бойківщини. Справа в тім, що прізвище Бойко дуже поширене на Черкащині, землі, що дала крім Пророка ще й назву нашій країні. Скоріше всього, прізвище і назва етнічної спільноти має випадковий збіг. Прізвище "Бойко" радше походить від слова "бойкий", яке до сих пір побутує разом зі словом "ловкий" в селах Київщини, Полтавщини, Черкащини, Чернігівщини. Навряд чи ті десятки тисяч носіїв цього чудового прізвища в цих же областях є нащадками переселенців з Вашого Краю. Принагідно ось пробили базу тут базу 09 Києва, Черкас, Полтави. Так Бойків - власників укртелекомівських телефонів тільки в цих містах досягає 20 000. От така от арифметика.
Але Ваша версія цікава і має право на існування.
Успіхів. :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-09 17:17:02 ]
Славцю, це не Василинина версія. Вона вже давно визнана біографами Т.Шевченка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-09 17:28:26 ]
Кількість записів про людей з роду "Бойки": 16
Нижче показано 16 результатів, починаючи з #1.
Переглянути (попередня 50) (наступна 50) (20 | 50 | 100 | 250 | 500).

♂ w Іван Федорович Бойко b. 1845
♂ w Іларіон Федорович Бойко b. 1840
♂ Антон Бойко
♂ Богдан Бойко b. 29 липня 1948
* ♂ Дед Катерины Бойко
♀ Катерина Бойко (Шевченко) b. 1783c d. 6 серпня 1823
* ♂ Кіндрат Бойко b. < 1790?
♂ w Лаврентій Федорович Бойко b. 1847
♂ w Логвин Федорович Бойко b. 1842
* ♂ Мирослав Бойко
♀ # Мирослава Бойко (Худоба) b. 26 серпня 1976
♀ # Оксана Бойко (Терещенко) b. 1786
♀ w Устина Федорівна Бойко b. 1836
♂ # Федір Кіндратович Бойко b. 1811 d. 1850
♂ Юрій Бойко b. 4 травня 1975
♂ # Яким Бойко


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-08-30 23:36:53 ]
Той нащадок – із роду Красицьких, імені не пам’ятаю, на жаль...
Тайстра – торба; бесаги – сакви; дарабчик –шматочок; гойкати – кричати; вітцізнина – батьківщина.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2009-08-31 01:14:12 ]
Так і хочеться вигукнути: моє шанування, землячко ! :)
Шановна Василинко, дарабчик - шматочок?
Знаю, що є професія "дараби" - ті, хто переплавляє ліс через ріки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-09-05 15:08:25 ]
Так і хочеться відгцкнутися: і Вам низький уклін, землячко за пошанування :))
Дуже тішуся Вашою увагою :)
............
із дарабчиком справи довгі:))
Мені здається, це слово має спільний корінь із такими: дробити, подрібнювати, дора...
із мовлення моєї бабки: чоловік добрий,як дарабчик хліба; файний дараб городу зорали нині; голод – і дарабчика в хижі ниє тощо. Отже, дараб – це шматок, частина чогось. А ДАРАБА – це й справді зрубані дерева, зв*язані у пліт, які спускали водою з гір вниз, у доли, до залізниці; але значення шматка простежується і тут, адже деревина була виміряна строго – і частинами (дарабами) спускалася :) Угорці мають запозичене від слов’ян слово "доралні" – подрібнювати, перемелювати. Ось так без наукових розвідок можу пояснити :))
Взагалі-то годилося б подивитися в етимолог. словник, аж самій стало цікаво, чи правильна моя версія.
а ще до дараби є синонім БОКОР, а вже професія – бокораш. "Бокор" в угор. мові – кущ, або група людей, об’єднаних спільною діяльністю; зв’язані дерева – теж мають щось спільне :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2009-09-05 15:50:46 ]
Василинко, Ваша відповідь заслуговує на оцінку "бездоганно". За Вашим побажанням я покопалася у мережі, знайшла, внесла на севаму і завантажила собі електронний етимологічний словник української мови. У т.2 на 12 сторінці наведено абсолютно таке ж пояснення слова "дараб" і "дараба". Там ще є безліч цікавих уточнень. Браво Вам і укладальникам словника, звісно, а ще - Вашій бабусі та роду нашому, що береже і множить рідну мову :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-09-05 16:06:18 ]
Дякую, Оксанко, на добрім слові! Тепер і я зможу користуватися словником цим:)
я взагалі з технікою не дуже, у мене на екрані тільки є щось виведено – і все... :((
А знаєте, що означає слово "дора"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2009-09-05 21:55:09 ]
Вочевидь, вам треба встановити програму djvu.

"дора" - паска, проскура (від грецького "дар"), "Дора" = Дорця, Дарія, Дарка, Дарця - жіночі імена :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-09-06 15:57:32 ]
а у нас "дора" і паска – різні речі: дорк дають у церкві мирянам перед мированням на великі храмові свята;
на Великдень паски святять, але дори тоді нема;
слово "проскура" я у нас не чула;
дора тут – малесенькі кубики сушеного хліба


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2009-09-06 23:32:02 ]
у нас кажуть "проскурка". а "дори" я також не чула - нашкрабала зі словника етимологічного..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-03-07 21:46:33 ]
Зі святами Вас.
З повагою Михайло.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2010-03-08 21:25:22 ]
Дякую. І всіх – взаємно.