ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2019.03.26
10:30
Ой не в грошах щастя,
Та тяжко без них.
Не лягає карта,
Ні в будень, ні на вихідних.
"Оце так ледащо!" -
Не похвалять люди.
"Руки тобі нащо?
Та тяжко без них.
Не лягає карта,
Ні в будень, ні на вихідних.
"Оце так ледащо!" -
Не похвалять люди.
"Руки тобі нащо?
2019.03.26
10:28
Доле бурлацька,
Талане худий,
Не коси зненацька
Явір* молодий.
Не рубай, сокиро,
Дерево живе,
Хай воно розкине
Талане худий,
Не коси зненацька
Явір* молодий.
Не рубай, сокиро,
Дерево живе,
Хай воно розкине
2019.03.26
10:16
Розлад особистості: полум'я і лід.
Наближайся, грійся... таці - на шматочки.
Хочеш бути вище, а не зроду під...
По-англійськи втеча, у стосунках - точка.
"...я тебе зондую... найсильніша ти!
Де таку наснагу віднайду, о Майє?..".
Наближайся, грійся... таці - на шматочки.
Хочеш бути вище, а не зроду під...
По-англійськи втеча, у стосунках - точка.
"...я тебе зондую... найсильніша ти!
Де таку наснагу віднайду, о Майє?..".
2019.03.26
09:57
Таану хітін вегода бісеорін
Хто про Хому, а він про Ярему.
Ти йому про образи, а він тобі про гарбузи.
Таану - ми твердимо
Хітін - пшениця
Вегода - а він доводить
Сеорін - ячмінь
2019.03.26
09:11
Листівки, пазлики, картинки,
спогАдки, домисли, слова…
З надії здмухую пилинки
і прислухАюся: жива?...
03.2019
спогАдки, домисли, слова…
З надії здмухую пилинки
і прислухАюся: жива?...
03.2019
2019.03.26
06:11
Сизифові гора упала з пліч,
Вилазять з нір зацьковані таланти.
Почвара почалапала у ніч,
Не будемо за нею жалкувати.
Тепер варю з бельмесами віршець,
Несуть колеги похвалу-приправу.
А критика нехай ухопить грець
Вилазять з нір зацьковані таланти.
Почвара почалапала у ніч,
Не будемо за нею жалкувати.
Тепер варю з бельмесами віршець,
Несуть колеги похвалу-приправу.
А критика нехай ухопить грець
2019.03.25
23:20
Не сумуй, моя кохана,
Днів печальних не лічи.
Ще твоя сердечна рана
Тихо заживе вночі.
Йде по струнах душ гліссандо,
Знову разом квіти ці –
Оксамитова троянда
Днів печальних не лічи.
Ще твоя сердечна рана
Тихо заживе вночі.
Йде по струнах душ гліссандо,
Знову разом квіти ці –
Оксамитова троянда
2019.03.25
21:06
Голубить повітряна свита,
Чарує місцеве тепло,
І зелень росте соковита.
Нехай би так само й було:
Не тільки сьогодні чи завтра,
А вічно - без шоків і змін.
Горіла би сонячна ватра
Чарує місцеве тепло,
І зелень росте соковита.
Нехай би так само й було:
Не тільки сьогодні чи завтра,
А вічно - без шоків і змін.
Горіла би сонячна ватра
2019.03.25
10:38
Гадання на кавовій гущі
осилила - знаю, що нині.
Пручається-коле минуще.
У кошику зайчики, свині,
виблискує мідь... порцеляна...
Так затишно мило і любо!
Цілують іуди... уляни...
осилила - знаю, що нині.
Пручається-коле минуще.
У кошику зайчики, свині,
виблискує мідь... порцеляна...
Так затишно мило і любо!
Цілують іуди... уляни...
2019.03.25
10:19
У час весняних рівнодень
Лунає світом «Дзень-дзелень!» -
Поезії всесвітній день
І уродини у Поета!
- Між днями бузьків і Галин
Він серед нас такий один! -
у сяйві сонячних краплин
Лунає світом «Дзень-дзелень!» -
Поезії всесвітній день
І уродини у Поета!
- Між днями бузьків і Галин
Він серед нас такий один! -
у сяйві сонячних краплин
2019.03.25
09:29
Час іти, відкрилася тюрма,
Змив з душі брудні шматочки піни.
Тут мого нічого вже нема,
Все віддав, що мав, нарешті вільний.
Діти - врозтіч, внуки - хто куди,
Висипав дружини прах у море.
Власний гроб пропив, вінки, сатин,
Змив з душі брудні шматочки піни.
Тут мого нічого вже нема,
Все віддав, що мав, нарешті вільний.
Діти - врозтіч, внуки - хто куди,
Висипав дружини прах у море.
Власний гроб пропив, вінки, сатин,
2019.03.25
08:45
Дощ розписав на срібні смужки світ,
Упало небо в хмари... соковиті...
Забувши свій міжзоряний політ,
Душа блукає, смутком оповита.
Вона шукає: світла і тепла,
Яскавих вражень, щастя і... любові,
Правдивості, натхненного добра
Упало небо в хмари... соковиті...
Забувши свій міжзоряний політ,
Душа блукає, смутком оповита.
Вона шукає: світла і тепла,
Яскавих вражень, щастя і... любові,
Правдивості, натхненного добра
2019.03.25
02:06
Я не вельми жалкую, що залишаю сайт. У моєму віці і статусі перебувати тут можна лише за умови підтримки адміністрації.
Коли я у 2009 році прийшла на майстерні, мені зауважували, я дослухалася, зростав коефіцієнт прозорості.
Мені дали статус майстра
Коли я у 2009 році прийшла на майстерні, мені зауважували, я дослухалася, зростав коефіцієнт прозорості.
Мені дали статус майстра
2019.03.25
01:03
Ми ледь зустрілися, і ти пішла –
Хворіють рідні – біль сіпнув за очі.
Боги дозовано дали тепла,
Чи наших зустрічей вони не хочуть?
Чи хочуть, щоб ми друзями були?
Ми ними й так уже віддавна стали.
Та більше не ходжу, на долю злий,
Хворіють рідні – біль сіпнув за очі.
Боги дозовано дали тепла,
Чи наших зустрічей вони не хочуть?
Чи хочуть, щоб ми друзями були?
Ми ними й так уже віддавна стали.
Та більше не ходжу, на долю злий,
2019.03.25
00:17
Тремтять зіщулені дерева
Іще в притишених садах,
А вже кохання березневе
Проторувало в душу шлях.
І так уміло розбудило
Поснулі міцно почуття,
Що побіліли почорнілі
Убогі залишки життя.
Іще в притишених садах,
А вже кохання березневе
Проторувало в душу шлях.
І так уміло розбудило
Поснулі міцно почуття,
Що побіліли почорнілі
Убогі залишки життя.
2019.03.24
22:04
Собачий хвіст заважав зосередитися. Веселий песик Шобтиздох віддано дивився мені у вічі, очікуючи аби я його погладив, і вихляв обреп’яченим вертуном як пропелером. На носі сидів кліщ завбільшки з ніготь і безплатно ссав кров з мого гавкуна. Як тут мож
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2019.03.24
2019.03.18
2019.03.17
2019.03.15
2019.03.10
2019.03.10
2019.03.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Юлія Овчаренко (1984) /
Вірші
A.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
A.
Извини за вторжение в крепость -
Это дверь не была заперта.
Я уйду, положив у порога
Два измятых, но свежих листа
Земляники.
Я беру на себя смелость
Позвенеть твоим хрусталем,
Потушить канделябра палец
И, смеясь, улететь в Содом
Со своим ветром...
Как-то странно меня занесло
Из песков в райский сад
Из терновника. Он цветет.
И пустыням на зло
Я позволю себе задержаться,
Монолит изваять ледяной,
И на утро - одно - остаться
На цветах и колючках росой.
Пусть ее выжжет солнце.
Не жалко!
Здесь у каждого свой оркестр -
Мой не впишется по звучанию:
Тихий сопрано.
Но спасибо, что дарите звуки
Безвозмездно.
Сейчас никому не нужно молчание.
Даже вредно...
...воздух бежит, как песок, в руки
и вытекает сквозь пальцы - не взлететь!
Что письма? Что письма? - Ты их не любишь,
Хоть и рисуешь на стенах мелом.
Мне быть стеною? - Шутишь!
Я их ненавижу тоже. Черная кровь
На белом -
Слишком большой контраст.
Тебе все равно, ты холоден
и не одинок в своем затворничестве.
А мне когда-то хотелось
Твой мир разукрасить красками.
Но кто-то из нас дальтоник.
Птица, цветок, насекомое.
Ты веришь?
Но не доверяешь? Не надо...
Пусть все будет по-прежнему.
Прости за вторжение в крепость.
Я не войду. Ты не выйдешь.
Меня унесет мой ветер.
У тебя есть свои купола.
Не будет стихов и портретов,
Все это лишнее...
Сферы и так полноценны.
И вряд ли когда пожалею,
Что каплю росы отдала
Совсем чужому призраку,
В замке из воска живущему.
Не бесполезно!
И зачем меня так занесло
В адской сладости мир из терновника?
Да, пути чуть повыше земли -
неисповедимы...
Это дверь не была заперта.
Я уйду, положив у порога
Два измятых, но свежих листа
Земляники.
Я беру на себя смелость
Позвенеть твоим хрусталем,
Потушить канделябра палец
И, смеясь, улететь в Содом
Со своим ветром...
Как-то странно меня занесло
Из песков в райский сад
Из терновника. Он цветет.
И пустыням на зло
Я позволю себе задержаться,
Монолит изваять ледяной,
И на утро - одно - остаться
На цветах и колючках росой.
Пусть ее выжжет солнце.
Не жалко!
Здесь у каждого свой оркестр -
Мой не впишется по звучанию:
Тихий сопрано.
Но спасибо, что дарите звуки
Безвозмездно.
Сейчас никому не нужно молчание.
Даже вредно...
...воздух бежит, как песок, в руки
и вытекает сквозь пальцы - не взлететь!
Что письма? Что письма? - Ты их не любишь,
Хоть и рисуешь на стенах мелом.
Мне быть стеною? - Шутишь!
Я их ненавижу тоже. Черная кровь
На белом -
Слишком большой контраст.
Тебе все равно, ты холоден
и не одинок в своем затворничестве.
А мне когда-то хотелось
Твой мир разукрасить красками.
Но кто-то из нас дальтоник.
Птица, цветок, насекомое.
Ты веришь?
Но не доверяешь? Не надо...
Пусть все будет по-прежнему.
Прости за вторжение в крепость.
Я не войду. Ты не выйдешь.
Меня унесет мой ветер.
У тебя есть свои купола.
Не будет стихов и портретов,
Все это лишнее...
Сферы и так полноценны.
И вряд ли когда пожалею,
Что каплю росы отдала
Совсем чужому призраку,
В замке из воска живущему.
Не бесполезно!
И зачем меня так занесло
В адской сладости мир из терновника?
Да, пути чуть повыше земли -
неисповедимы...
| Найвища оцінка | Оксана Яблонська | 6 | Майстер-клас / Майстер-клас |
| Найнижча оцінка | Тетяна Дігай | 5.5 | Майстер-клас / Майстер-клас |
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ | Підтримка сайту "Altopix"
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0867 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0867 seconds