Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.15
08:16
Ви можете писати папірці,
Тягнути у безсовісні угоди -
Та тільки знайте: гнів мого народу
Не спинять вже ніякі стрибунці.
Вам затишно? Не бачили ви тих
В Ізюмі вбитих, страчених у Бучі?
Запам'ятайте: помста неминуча
Тягнути у безсовісні угоди -
Та тільки знайте: гнів мого народу
Не спинять вже ніякі стрибунці.
Вам затишно? Не бачили ви тих
В Ізюмі вбитих, страчених у Бучі?
Запам'ятайте: помста неминуча
2025.12.15
07:40
Попри снігу і дощу,
Попри слюнь і всячини —
Я не згоден, не прощу,
Краще б розтлумачили…
Попередження своє,
Попри зауваженням,
Настрій кожен з них псує
В мінус зоощадженням…
Попри слюнь і всячини —
Я не згоден, не прощу,
Краще б розтлумачили…
Попередження своє,
Попри зауваженням,
Настрій кожен з них псує
В мінус зоощадженням…
2025.12.15
06:33
Дочекалися і ми
Явних проявів зими -
Прошуміла завірюха,
Вкривши землю білим пухом,
А опісля на мороз
Несподівано взялось,
Ще й канікули тривалі
На догоду нам настали...
Явних проявів зими -
Прошуміла завірюха,
Вкривши землю білим пухом,
А опісля на мороз
Несподівано взялось,
Ще й канікули тривалі
На догоду нам настали...
2025.12.15
00:20
Чого хоче жінка, того хоче Бог,
а ти про що мрієш, панянко?
Усе в тебе є: на полиці — Ван Гог,
у серці палаючім — Данко.
В піалі фаянсовій щедрі дари:
червона смородина, сливи.
Корицею пахнуть твої вечори,
терпкими кислицями зливи.
а ти про що мрієш, панянко?
Усе в тебе є: на полиці — Ван Гог,
у серці палаючім — Данко.
В піалі фаянсовій щедрі дари:
червона смородина, сливи.
Корицею пахнуть твої вечори,
терпкими кислицями зливи.
2025.12.14
22:21
Зима невідчутна і геть невловима.
Непрошений сніг скиглить, проситься в рими.
Куди ж закотилась її булава?
Напевно, порожня зими голова.
Ми втратили зиму, як грізний двобій
Переднього краю ідей і вогнів.
Непрошений сніг скиглить, проситься в рими.
Куди ж закотилась її булава?
Напевно, порожня зими голова.
Ми втратили зиму, як грізний двобій
Переднього краю ідей і вогнів.
2025.12.14
18:39
Той ряд бабусь,
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.
2025.12.14
17:36
Цвіркун очерету співає сонети зірок,
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео
2025.12.14
15:10
По піску у Сахарі ідуть,
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.
Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.
Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,
2025.12.14
11:48
Туман висів, як молоко густий.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.
2025.12.14
10:33
Якби усі людей любили,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.
Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.
Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,
2025.12.14
10:29
Красою приваблював завше,
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.
2025.12.14
09:23
Перед мною уранці
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.
2025.12.14
06:11
Стіна що із пророцтвами
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?
2025.12.14
04:43
Мені приємно у твоєму товаристві.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе
нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе
нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.
2025.12.14
02:46
Повстань!
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.
Прівіт, мала.
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.
Прівіт, мала.
2025.12.14
00:08
Було колись під шістдесят,
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.04.24
2024.08.04
2023.12.07
2023.02.18
2022.12.19
2022.11.19
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Володимир Ляшкевич (1963) /
Поеми
/
Кінець Древності, епос
Розставання. Гл.1. Ч III. Кінець Древності
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Розставання. Гл.1. Ч III. Кінець Древності
'Кінець Древності'
Частина IІІ: 'Сходини Сходу'

Глава 1. Розставання
1
Сліпучо-чистий, первозданний ранок.
Раі, тримаючи за плечі Са,
стоїть на заколисаній м’якою
ходою веслярів кормі побіля
доладного хвоста рибини з кедра.
Не менш майстерно зроблена на носі
гриваста кінська голова вже звикло
спішить за лотосами - у чолі
пливучої флотилії Царя.
Наздоганяє ж тільки на привалі.
2
Залишений на березі старий -
в новеньких шатах, зовсім непорушний.
Не в силі розлучитися з онуком
стоїть печально возз'єднавшись зором
з принишклим, переляканим хлоп'ям.
Все тоншою і довшою прямою
їм видимого тягнуться вони
один до одного, аж доки простір
не забиває зір безмежжям далей,
осліплюючи вітром і сльозами
обмежені так сильно зовнім очі.
Лишаючи сприйманню надтонкого
мереживо думок і зори серця.
3
Старий останні доживає дні.
І вирішив скінчити шлях отут,
аби на Суд прийти зі свого краю,
з папірусом на грудях лігши вдома,
а не в далеких, невідомих землях.
Для нього вчора відшукав Раі
шмат поля при каналі і хатину
на пагорбі, де селище тіснилось.
За золото також найняв слугу,
домовився з общиною про поміч.
Община радо прийняла старого
і золото правителя, якому
було б цілком байдуже, як дари
його за роки мандрувань потратять.
4
Неспішно плинуть ладні береги,
тримаючи в розписаних лугами,
садами, різносходами долонях
повернуту до русла душу Річки.
Дрібненький Са в міцних руках жерця
зіщулився налякано клубком,
немов би щойно піймане звіря,
і тільки очі витоком сльози
виказують відмінності суттєві,
вкарбованих у силу почуття.
Зненацька, справа, синім плином хвиль
далекі від води ожили схили.
Чорнобороді кинули гребти,
піднялися із вичовганих місць -
кивають шанобливо головами.
Раі показує малому диво.
Пояснює докладно, що до чого,
під звуки лагідно текучих слів
світ непомітно хлопчику вертає
в підсохлі очі своє відбиття...
- Дивись на справжню таємницю Кемет -
в полях зростає тонколистий льон.
5
- Ось, на красуні нашій, глянь, прозора
міцна накидка виткана із льону...
Дівча, почувши своє ім'я, зводить
на них наповнений сльозами погляд
і посміхається.
Раі говорить
і насолоджується тим, як хлопчик
у відповідь всміхається красуні.
- І, глянь, із голубої глибини
до поля, до Ріки, до кораблів,
до нас всміхається палке Світило!
і ми радіємо Його вітанню,
Його турботі, доброму теплу!
Хвала тобі Творець Єдиносяйний!
Хай буде Лик Животворящий Твій
прихильним до дітей Твоїх безпечних...
* * *


Читати далі, Част.ІІІ. Гл.2
Повернутися до змісту
Всі примітки
ПРИМІТКИ:
47. Хапі – божество повноводного Нілу. Інакше кажучи, Ніл при повеневому розливі.
48. Межиріччя, Міжріччя - долина, сформована Тигром і Євфратом.
49. Ху – (др.єг.) – одне із значень – “блиск”, потім так називали образ лева з людською головою (сфінкса).
50. Чаті – на кшталт Візира, перший міністр, найвищий сановник при Пераа.
51 Владика Кемет – Владика Єгипту - Пераа (фараон). Кемет (Та – Мері) (др.єг.) - дослівно “чорна земля” долини річки (Нілу), оброблена, люба.
52. Ка (др.єг.) – (душа) за віруваннями древніх єгиптян це - життєва сила людини, чи духовний вираз, персоніфікація людського видимого, тілесного образу, - “двійник”, що продовжує жити після смерті тіла. Окрім Ка, у др..єгиптян були й інші „душевні” поняття, як то – Ба – очевидно духовна складова Творця у сутності людини....
53. Тутмоси – Тутмос I (1530-1520р.), Тутмос II (1520-1505р.), Тутмос III (1505-1450р.), Тутмос IV (1425-1408р.), - Владики Кемет. “Тутмос” дослівно древньоєгипетською - “Дитина бога Тота”.
54. Маа Херу (др.єг.) - “право гласний”, титул померлого, виправданого на суді Усера (Осіріса).
55. Ес (др.єг.) - чоловік.
56. Амамат (др.єг.) - чудовисько гіпопотам–лев–крокодил, прислуговуючий катом на суді Осіріса.
57. Тір – місто–царство на Середземномор’ї, в тій його частині, яку древні греки пізніше назвуть Фінікією.
58. Яхмос І – Перший фараон XVIII династії (1580 – 1310 роки до н. е.), спадкоємець незалежного від гіксосів царя Уасету Камоса, який організував за часи свого правління повстання, що переросло у визвольну війну. Яхмосу І вдалося близько 1580 року до н.е. вигнати гіксосів до Ханаану і знову об’єднати Єгипет. Провів енергійні та успішні реформи з відновленням і подальшим розвитком економіки, адміністрації, війська.
Частина IІІ: 'Сходини Сходу'

Глава 1. Розставання
1
Сліпучо-чистий, первозданний ранок.
Раі, тримаючи за плечі Са,
стоїть на заколисаній м’якою
ходою веслярів кормі побіля
доладного хвоста рибини з кедра.
Не менш майстерно зроблена на носі
гриваста кінська голова вже звикло
спішить за лотосами - у чолі
пливучої флотилії Царя.
Наздоганяє ж тільки на привалі.
2
Залишений на березі старий -
в новеньких шатах, зовсім непорушний.
Не в силі розлучитися з онуком
стоїть печально возз'єднавшись зором
з принишклим, переляканим хлоп'ям.
Все тоншою і довшою прямою
їм видимого тягнуться вони
один до одного, аж доки простір
не забиває зір безмежжям далей,
осліплюючи вітром і сльозами
обмежені так сильно зовнім очі.
Лишаючи сприйманню надтонкого
мереживо думок і зори серця.
3
Старий останні доживає дні.
І вирішив скінчити шлях отут,
аби на Суд прийти зі свого краю,
з папірусом на грудях лігши вдома,
а не в далеких, невідомих землях.
Для нього вчора відшукав Раі
шмат поля при каналі і хатину
на пагорбі, де селище тіснилось.
За золото також найняв слугу,
домовився з общиною про поміч.
Община радо прийняла старого
і золото правителя, якому
було б цілком байдуже, як дари
його за роки мандрувань потратять.
4
Неспішно плинуть ладні береги,
тримаючи в розписаних лугами,
садами, різносходами долонях
повернуту до русла душу Річки.
Дрібненький Са в міцних руках жерця
зіщулився налякано клубком,
немов би щойно піймане звіря,
і тільки очі витоком сльози
виказують відмінності суттєві,
вкарбованих у силу почуття.
Зненацька, справа, синім плином хвиль
далекі від води ожили схили.
Чорнобороді кинули гребти,
піднялися із вичовганих місць -
кивають шанобливо головами.
Раі показує малому диво.
Пояснює докладно, що до чого,
під звуки лагідно текучих слів
світ непомітно хлопчику вертає
в підсохлі очі своє відбиття...
- Дивись на справжню таємницю Кемет -
в полях зростає тонколистий льон.
5
- Ось, на красуні нашій, глянь, прозора
міцна накидка виткана із льону...
Дівча, почувши своє ім'я, зводить
на них наповнений сльозами погляд
і посміхається.
Раі говорить
і насолоджується тим, як хлопчик
у відповідь всміхається красуні.
- І, глянь, із голубої глибини
до поля, до Ріки, до кораблів,
до нас всміхається палке Світило!
і ми радіємо Його вітанню,
Його турботі, доброму теплу!
Хвала тобі Творець Єдиносяйний!
Хай буде Лик Животворящий Твій
прихильним до дітей Твоїх безпечних...
* * *


Читати далі, Част.ІІІ. Гл.2
Повернутися до змісту
Всі примітки
ПРИМІТКИ:
47. Хапі – божество повноводного Нілу. Інакше кажучи, Ніл при повеневому розливі.
48. Межиріччя, Міжріччя - долина, сформована Тигром і Євфратом.
49. Ху – (др.єг.) – одне із значень – “блиск”, потім так називали образ лева з людською головою (сфінкса).
50. Чаті – на кшталт Візира, перший міністр, найвищий сановник при Пераа.
51 Владика Кемет – Владика Єгипту - Пераа (фараон). Кемет (Та – Мері) (др.єг.) - дослівно “чорна земля” долини річки (Нілу), оброблена, люба.
52. Ка (др.єг.) – (душа) за віруваннями древніх єгиптян це - життєва сила людини, чи духовний вираз, персоніфікація людського видимого, тілесного образу, - “двійник”, що продовжує жити після смерті тіла. Окрім Ка, у др..єгиптян були й інші „душевні” поняття, як то – Ба – очевидно духовна складова Творця у сутності людини....
53. Тутмоси – Тутмос I (1530-1520р.), Тутмос II (1520-1505р.), Тутмос III (1505-1450р.), Тутмос IV (1425-1408р.), - Владики Кемет. “Тутмос” дослівно древньоєгипетською - “Дитина бога Тота”.
54. Маа Херу (др.єг.) - “право гласний”, титул померлого, виправданого на суді Усера (Осіріса).
55. Ес (др.єг.) - чоловік.
56. Амамат (др.єг.) - чудовисько гіпопотам–лев–крокодил, прислуговуючий катом на суді Осіріса.
57. Тір – місто–царство на Середземномор’ї, в тій його частині, яку древні греки пізніше назвуть Фінікією.
58. Яхмос І – Перший фараон XVIII династії (1580 – 1310 роки до н. е.), спадкоємець незалежного від гіксосів царя Уасету Камоса, який організував за часи свого правління повстання, що переросло у визвольну війну. Яхмосу І вдалося близько 1580 року до н.е. вигнати гіксосів до Ханаану і знову об’єднати Єгипет. Провів енергійні та успішні реформи з відновленням і подальшим розвитком економіки, адміністрації, війська.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Харемху. Гл.2. Ч III. Кінець Древності"
• Перейти на сторінку •
"Громадський конкурсний фонд «Майстерень»"
• Перейти на сторінку •
"Громадський конкурсний фонд «Майстерень»"
Про публікацію
