ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сонце Місяць
2019.10.18 22:11
хмари забуті так навздогін
анексовані круком зрідка
відлабує партію скрипка
вічно блукав один


у яві позмінній чому б його ні
маринарка небесна свитка

Серго Сокольник
2019.10.18 21:58
Друзі) Маю сповістити, що 12 жовтня у славному древлянському місті Коростень було урочисто проведено нагородження Лауреатів літературної премії ім. Василя Юхимовича, що надається згідно статуту, за значний внесок у розвиток української літератури. Я мав ч

Олена Малєєва
2019.10.18 14:29
Цей Бог не любить носити краватки.
І надто багато, напевно, палить,
А ще Мефістофеля в нього задатки:
Він поглядом ріже і словом жалить.

Коли він ступає - вступаються люди.
Коли багровіє - чекати лиха.
Проте повсякденно нечемним не буде,

Вікторія Лимарівна
2019.10.18 13:45
Пригортаюсь думками до тебе:
Чую голос знайомий крізь сон,
Що порушив залізний кордон
Затяжної для мене розлуки.
Сонце щиро всміхнулось на Небі.
І на крилах пташиних пісень
Надсилає осяяний день,
Зігріваючи стомлені руки.

Матвій Смірнов
2019.10.18 13:44
Тут доволі тепло, в широтах наших.
Ми навчились як, та забули нащо
Ми осіли тут, на оцих вологих
Островах, навіщо мочили ноги
По коліно в теплій воді Гольфстріму?
Але - клімат лагідний, без екстриму,
Ані гір, ні хащ, ні глухих безодень
На фізичних

Сергій Губерначук
2019.10.18 12:26
Київ. Неділя. 27 липня 1969 року. Кінотеатр імені Т.Г. Шевченка. Молода подружня пара дивиться кіно. Яке – мені невідомо. Потім сонце. Морозиво. Ще один кінотеатр. "Дорвалися," – як то кажуть. Мабуть, молоді філологи не знаходили слів під враженнями літ

Лілія Ніколаєнко
2019.10.18 11:04
Вінок 12. Прокляття Афродіти

1.
Одвічністю стає прекрасна мить –
То знову Афродіта сни тривожить.
Жагою у сонетах палахтить
Її велична і сліпуча розкіш.

Віктор Кучерук
2019.10.18 09:24
Не спиться… Тоскно… Самотужки
Не подолати сум оцей,
Коли улюблена подушка
Тікає рвучко від грудей.
Знедавна їй уже несила
Вдавати радість силоміць, –
Терпіти довго і безсило
Моїх обіймів шал і міць.

Олександр Сушко
2019.10.18 09:18
Вдягнув мороз ув іній сивий луг,
Свинцем гарячим ворог душу кропить.
Команда ЗЕ царює у тилу,
А я лежу, поранений, в окопі.

Бо кожному - своє. Мені - війна,
Криваві сльози вдів, брати-каліки.
А дезертири ріжуть кабана -

Тетяна Левицька
2019.10.18 08:21
Не думала, що все банально скінчиться,
ховаючи у серці таїну.
Розкришиться в руках свята обітниця,
лиш у звабливі очі зазирну.
Розтану, не тужавітиму крицею,
холодною, байдужою...так є.
Та поділитися хоча б дещИцею
любові - нам сумління не дає.

Микола Соболь
2019.10.18 06:08
За вікном листопаду краса
Літо бабине ген догорає,
Йду осіннім, золоченим раєм,
Де берізок палає яса.
Ще не тулиться лист до землі,
Свіжим подихом дихає осінь,
Павутинку гойдає між сосен
І благають про щось журавлі…

Серго Сокольник
2019.10.18 02:57
трохи іронічне, трохи літературне*

Хтось хотів літератором стати?
Я порадити можу багато,
Як повстати з колін... Та на власні граблі...
(Власні гулі зручніш набивати)))

Власне поле доцільно зорати

Ярослав Чорногуз
2019.10.17 23:48
Мов осіннього сну поволока,
Вечір ліг на затінений сад.
Не була до нас доля жорстока.
Як достиглий була, виноград.

І неначе зорею від Бога
Вечорова засяяла мла.
Мов із дерева нам чарівного -

Олександр Сушко
2019.10.17 19:45
В Ерато дар лежить на терезах,
Вирішує чи дати... довго судить.
А я сузір'я слів у небесах
Пасу і кличу:- Забирайте, люди!

Звела нас доля чи щасливий рок?
Це ключ до раю чи бандитська фомка?
Не відпуска від себе ні на крок,

Оксана Логоша
2019.10.17 17:55
І помирали руки,
І опадало листя.
Які ж пекельні мУки
Багряні ті намИста!

І в*янули суцвіття,
І закривались вени.
О!Як у цьому світі

Роксолана Вірлан
2019.10.17 15:55
Вона піде...вона завжди іде...
Вона не обертається ніколи
На ті дороги, де погибнув день,
Де окіл поторочений і доли.

Вона піде зникати в чорний гай-
Гордіша сонця і висока духом.
Не окликає в мить оцю нехай
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поеми):

Ігор Якименко
2019.07.12

Сергій Губерначук
2019.07.07

Зоя Войтович
2019.04.04

Костянтин Головко
2018.09.05

Томаш Кучерук
2018.06.04

Юлія Новікова Сидоренко
2017.11.11

Сергій Булат
2017.09.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Ляшкевич / Поеми / Кінець Древності, епос

 Кінець Древності, епос. Зміст
 Художник - Девід Робертс - Храм в Абу-Симбел. www.kemet.ru


'Кінець Древності'






Володимир
Ляшкевич



Готуючи шухляду письмового стола до нового літературного вантажу, виносиш кудись попереднє наповнення. І, схоже, Net саме те місце, куди навіть потрібно додавати, і де напій може досягнути своєї нормальної зрілості, і різний паперовий супровід не згубиться...

Що стосується віртуальної книжечки, що перед вами, то вона збирає деякі як реальні, так і не підтверджені явними доказами події від Атлантиди (... - 45000 років до Р.Х.) до часів Мойсея (біля 1320 - 1200 років до Р.Х.). Матеріали філософічні і не розраховані на широкі верстви читача.

З повагою,

автор.



Коли би смерть несла кінець всьому,
то для недолюдків була б вона
закінченням щасливим.
                        Раз померши,

вони би позбувалися одразу,
із тілом і душею вкупі, сонму
своїх пороків, та коли насправді
вже вияснилося - душа безсмертна,
то, певно і для неї не існує
притулку іншого та порятунку
од бід окрім єдиного - зробитись
ще ліпшою, даладнішою більш.

Якщо душа безсмертна, то вона
турботи потребує на часи
не тільки нинішні, які ми звем
життям своїм, але і на майбутнє.

Отож, як не піклуються душею,
надалі будемо таке вважати
страшною небезпекою.
Ось так...

Можливо в когось бачення інакше?

Гадаю, розповідь для вас була
цікавою, і є про що згадати?

На лицях учнів награна покора,
кивають Аристоклу головами,
мовляв, аякже, буде що згадати,
та не сьогодні, - бо невдовзі вечір,
чого ж тут гомоніти про сумне.

Домовилися видно між собою.
Жадають відпочинку і розваг.

Учитель згідний: - На сьогодні досить.
І вмить, немов крізь прорвану загату
в долину з гір кидається потік,
зірвались юнаки й мужі поважні.
Наставнику вклонившись, заспішили
строкатим юрбищем стежками саду,
махаючи руками й язиками,
покваплюючись на нову виставу,
яку привезли щойно із Афін.
- Говорять, там гарненькі танцівниці.
- А ще кумедності про Аристокла!
- Він голий буде стрибати! - Не брешеш?
- Клянусь, учора бачив тренування!
- Нехай не думає, що наймудріший...
- Він чує нас, замовкніть ідіоти!

Наставник посміхається їм вслід,
так радісно вбираючим життя.
Він любить їх, як любить це повітря -
промінням ткане з трав і евкаліптів,
морської безконечності й свободи,
і незабутого повік блаженства
від осягання величі краси
залишеного на людей Творіння.

“Ось чаша з моїм серцем, о як терпко!
І чаша з Правдою. Терези, прошу,
замріть, не коливайтеся!
                        О, серце

моєї матері, о серце мого
народження! що було в мене завжди,
там, на землі, не свідчи проти мене!
Не будь же супротивником ти перед
Божественною Владою, не тяж
супроти мене, не розповідай:
“Ось що робив насправді, він вчинив це...”
Не накликай на мене зла!
                                О Ваги!

Замріть, не коливайтеся!
                            О, Боже…”




Зміст:

Частина I: 'Дім Сонця'

Глави:             Бену (Фенікс)
                        Круг Тота (Зодіакальні Сузір'я)
                        Змія

Частина II : 'Уасет' (Фіви)

Глави:             Палац
                        Сади
                        Єдем
                        Син Хапу
                        Са
                        Святилище Амона

Частина III : 'Сходини Сходу'

Глави:             Розставання
                        Харемху (Великий Сфінкс)
                        Он (Геліополь)
                        - Менес

                        - Унефер
                        Витоки
                        Велике море
                        Арвад
                        Долина Оронту

Частина IV : 'Міжріччя'

Глави:             Мітані
                        Ефрат
                        Вавилон
                        Харан
                        Тадухепу (Нефертіті)

Частина V : 'Повернення'

Глави:             Повчання
                        Атлант
                        Тір

Частина VІ : 'Ехнатон'

Глави:             Он
                        Столиця
                        Менес

Частина VІІ : 'Ахатетон'

Глави:             Ахет
                        Перніт
                        Шему
                        Хамсин

Частина VІІІ : 'Нефертіті'

Глави:             Семнехкара
                        Тутанхамон
                        Цариця

Частина ІХ : 'Мойсей'

Глави:             Са
                        Раі
                        Епілог

                       

ВСІ ПРИМІТКИ.

 Художник - Девід Робертс - Ваді Кардассі, Нубія.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.




Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-01-23 17:28:02
Переглядів сторінки твору 5797
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.064 / 5.5  (5.154 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 5.058 / 5.5  (5.151 / 5.53)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.774
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ЕПОС
РОМАН У ВІРШАХ
Автор востаннє на сайті 2019.09.30 22:07
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Я Велес (М.К./М.К.) [ 2007-12-05 21:52:46 ]
Ну й ну! Беруся все перечитати, добре б цю річ знайти в одному файлі, щоб надовго не зависати в Ін-ті, а спокійно почитати на своєму компі в зручний час

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Я Велес (М.К./М.К.) [ 2007-12-09 15:34:14 ]
То що, зачекати трохи? Гаразд.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Баліга (М.К./Л.П.) [ 2010-09-22 22:52:38 ]
Ви, як завжди, на висоті - текст глибокодумний. Поки що почуваюся наче у нічному густому лісі. Але надіюся знайти потрібну стежину.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-09-22 23:04:50 ]
Дякую за увагу, важко буде з того лісу вийти, бо в інтернеті таки лише демо-версія, хоча і обширна. Більш завершене знову у шухляді... :)