ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.10.09 22:26
Чи є сенс шукати дівчину
на базарі, на торжищі,
де все купується і продається?
Ти загубив дівчину
за масками повсякденного
життя, у хаосі століть,
а тепер шукаєш її,
як єдино потрібний маяк,

Іван Потьомкін
2025.10.09 21:47
Той, хто по смерті захоче розшукать мене,
серед мурашок поспішних хай шукає
або ж серед кошлатих бджілок.
Змалку трудитись звик, як і вони,
тож залюбки до них прилину…
…Люблю пісні ще з повоєнної пори,
коли дівчата з хлопцями на колодках
козацький

Олександр Буй
2025.10.09 20:59
Закричав болотяний бугай
І шаманка вдарила у бубон...
Я хотів інакше, але знай:
Що було – ніколи вже не буде.

Гай дубовий листям шелестить,
Кидає багаття в небо іскри...
Ти продовж оцю останню мить

Євген Федчук
2025.10.09 20:04
Хан не встигне іще й чхнути у Бахчисараї,
А козаки запорозькі уже про то знають.
Тож не встиг він ще подумать у похід рушати
На Угорщину – не прямо, а через Карпати,
Тобто через Україну – вже козаки взнали
І ту вістку королеві одразу й послали.
Нач

Сергій Губерначук
2025.10.09 15:56
КУЛЯ, ЯКА ПОЧИНАЄ ГРУ.
ДЕМОС РУСОС, ЯКИЙ не НЕ.
УЯВА ПОГОРБЛЕНА.
ПРИЗВОЛЯЩЕ дівчинки під назвою НАДІЯ.
У КИЄВІ усі КИЇ.
ТИ теж КИЙ, який ганяє КУЛЬКУ,
коли довкіл роздирливо зіпає:

С М
2025.10.09 13:39
Я шпарку заб’ю, через неї дощить
Спиняючи свої думки
Все кудись-то

Заклею ці тріщини в дверях атож
Спиняючи свої думки
Все кудись-то

Віктор Кучерук
2025.10.09 12:49
Яскравими фарбами осінь
Забарвлює стихлі гаї
І міцно бере верболози
В холодні обійми свої.
Дощем затяжним умиває
Від пилу дороги пусті,
А потім тумани безкраї
Лаштує на кожній путі.

Сергій СергійКо
2025.10.09 12:18
Ти вмієш слухати мене роками поспіль.
Ти вмієш слухати мовчання навіть дужче.
Ми можем намовчатись разом вдосталь,
Допоки спілкуватимуться душі.
Юнацьких, ми позбавлені ілюзій,
І зайвої поспішності у рухах.
Ласуєм почуттям, неначе смузі
І обираєм

Юрій Гундарєв
2025.10.09 09:47
Сьогодні, 9 жовтня, йому могло би виповнитися 85 років. Але він пішов у захмар’я сорокарічним.
Можливо, такі яскраві особистості конче потрібні не лише тут…
До речі, одна з львівських вулиць носить його ім‘я.

Дві маленькі зелені фари
висвітлюють шл

Борис Костиря
2025.10.08 22:17
Давно я не був
на залізничному вокзалі.
Узимку він промерзає
до самих глибин,
як серце печалі.
Вокзал став для мене
землею обітованою,
куди спрямовані мої мрії,

Сергій СергійКо
2025.10.08 16:12
Я сьогодні відкрив Америку!
Та не ту, що Колумбом знайдена,
Не могутню й блискучу з телеку,
а старим імпотентом займану.
Її тіло, колись привабливе,
У вбранні дивувало вродою,
Та всередині – вся оманлива
І тепер виглядає хвойдою.

Сергій СергійКо
2025.10.08 16:12
Я сьогодні відкрив Америку!
Та не ту, що Колумбом знайдена,
Не могутню й блискучу з телеку,
а старим імпотентом займану.
Її тіло, колись привабливе,
У вбранні дивувало вродою,
Та всередині – вся оманлива
І тепер виглядає хвойдою.

Леся Горова
2025.10.08 15:15
Перед осінню ніби винною
Почуваюся без вини.
Розлітається павутиною
Перший зАзимок слюдяний.

І жовтневого дня короткого
Багровиння снує клубки.
Кривда в них примостилась котиком

Володимир Мацуцький
2025.10.08 13:20
грудня 2025 року Норвезький Нобелівський комітет винесе рішення: «нікому з глав держав не присуджувати премію миру». До такого рішення потенційні члени комітету прийшли заздалегідь, ознайомившись з дослідженнями міжнародної групи науковц

Володимир Бойко
2025.10.08 11:12
Колись бункери були прихистком героїв, а нині по бункерах рятує шкуру якесь пуйло. У майбутньому вивчення історії рашизму буде справою не політологів, а паразитологів. Право сильного сильне, але не праве. Малодушним завжди мало загублених душ.

Віктор Кучерук
2025.10.08 06:14
Зранку за вікнами осінь
Хлюпає нудно дощем, -
Плани зруйновано зовсім,
Душу охоплює щем.
Тільки корити не стану
Час дощовитий ніяк, -
Осінь - обманлива пані, -
Знати повинен усяк...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поеми):

Пекун Олексій
2025.04.24

Полікарп Смиренник
2024.08.04

Артур Курдіновський
2023.12.07

Зоя Бідило
2023.02.18

Тетяна Танета
2022.12.19

Софія Цимбалиста
2022.11.19

Емі Троян
2022.05.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Ляшкевич (1963) / Поеми / Кінець Древності, епос

 Кінець Древності, епос. Зміст
 Художник - Девід Робертс - Храм в Абу-Симбел. www.kemet.ru


'Кінець Древності'






Володимир
Ляшкевич



Готуючи шухляду письмового стола до нового літературного вантажу, виносиш кудись попереднє наповнення. І, схоже, Net саме те місце, куди навіть потрібно додавати, і де напій може досягнути своєї нормальної зрілості, і різний паперовий супровід не згубиться...

Що стосується віртуальної книжечки, що перед вами, то вона збирає деякі як реальні, так і не підтверджені явними доказами події від Атлантиди (... - 45000 років до Р.Х.) до часів Мойсея (біля 1320 - 1200 років до Р.Х.). Матеріали філософічні і не розраховані на широкі верстви читача.

З повагою,

автор.



Коли би смерть несла кінець всьому,
то для недолюдків була б вона
закінченням щасливим.
                        Раз померши,

вони би позбувалися одразу,
із тілом і душею вкупі, сонму
своїх пороків, та коли насправді
вже вияснилося - душа безсмертна,
то, певно і для неї не існує
притулку іншого та порятунку
од бід окрім єдиного - зробитись
ще ліпшою, даладнішою більш.

Якщо душа безсмертна, то вона
турботи потребує на часи
не тільки нинішні, які ми звем
життям своїм, але і на майбутнє.

Отож, як не піклуються душею,
надалі будемо таке вважати
страшною небезпекою.
Ось так...

Можливо в когось бачення інакше?

Гадаю, розповідь для вас була
цікавою, і є про що згадати?

На лицях учнів награна покора,
кивають Аристоклу головами,
мовляв, аякже, буде що згадати,
та не сьогодні, - бо невдовзі вечір,
чого ж тут гомоніти про сумне.

Домовилися видно між собою.
Жадають відпочинку і розваг.

Учитель згідний: - На сьогодні досить.
І вмить, немов крізь прорвану загату
в долину з гір кидається потік,
зірвались юнаки й мужі поважні.
Наставнику вклонившись, заспішили
строкатим юрбищем стежками саду,
махаючи руками й язиками,
покваплюючись на нову виставу,
яку привезли щойно із Афін.
- Говорять, там гарненькі танцівниці.
- А ще кумедності про Аристокла!
- Він голий буде стрибати! - Не брешеш?
- Клянусь, учора бачив тренування!
- Нехай не думає, що наймудріший...
- Він чує нас, замовкніть ідіоти!

Наставник посміхається їм вслід,
так радісно вбираючим життя.
Він любить їх, як любить це повітря -
промінням ткане з трав і евкаліптів,
морської безконечності й свободи,
і незабутого повік блаженства
від осягання величі краси
залишеного на людей Творіння.

“Ось чаша з моїм серцем, о як терпко!
І чаша з Правдою. Терези, прошу,
замріть, не коливайтеся!
                        О, серце

моєї матері, о серце мого
народження! що було в мене завжди,
там, на землі, не свідчи проти мене!
Не будь же супротивником ти перед
Божественною Владою, не тяж
супроти мене, не розповідай:
“Ось що робив насправді, він вчинив це...”
Не накликай на мене зла!
                                О Ваги!

Замріть, не коливайтеся!
                            О, Боже…”




Зміст:

Частина I: 'Дім Сонця'

Глави:             Бену (Фенікс)
                        Круг Тота (Зодіакальні Сузір'я)
                        Змія

Частина II : 'Уасет' (Фіви)

Глави:             Палац
                        Сади
                        Єдем
                        Син Хапу
                        Са
                        Святилище Амона

Частина III : 'Сходини Сходу'

Глави:             Розставання
                        Харемху (Великий Сфінкс)
                        Он (Геліополь)
                        - Менес

                        - Унефер
                        Витоки
                        Велике море
                        Арвад
                        Долина Оронту

Частина IV : 'Міжріччя'

Глави:             Мітані
                        Ефрат
                        Вавилон
                        Харан
                        Тадухепу (Нефертіті)

Частина V : 'Повернення'

Глави:             Повчання
                        Атлант
                        Тір

Частина VІ : 'Ехнатон'

Глави:             Он
                        Столиця
                        Менес

Частина VІІ : 'Ахатетон'

Глави:             Ахет
                        Перніт
                        Шему
                        Хамсин

Частина VІІІ : 'Нефертіті'

Глави:             Семнехкара
                        Тутанхамон
                        Цариця

Частина ІХ : 'Мойсей'

Глави:             Са
                        Раі
                        Епілог

                       

ВСІ ПРИМІТКИ.

 Художник - Девід Робертс - Ваді Кардассі, Нубія.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-01-23 17:28:02
Переглядів сторінки твору 8440
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.066 / 5.5  (5.194 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 5.062 / 5.5  (5.203 / 5.59)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.774
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ЕПОС
РОМАН У ВІРШАХ
Автор востаннє на сайті 2025.09.25 17:51
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Я Велес (М.К./М.К.) [ 2007-12-05 21:52:46 ]
Ну й ну! Беруся все перечитати, добре б цю річ знайти в одному файлі, щоб надовго не зависати в Ін-ті, а спокійно почитати на своєму компі в зручний час

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Я Велес (М.К./М.К.) [ 2007-12-09 15:34:14 ]
То що, зачекати трохи? Гаразд.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Баліга (М.К./Л.П.) [ 2010-09-22 22:52:38 ]
Ви, як завжди, на висоті - текст глибокодумний. Поки що почуваюся наче у нічному густому лісі. Але надіюся знайти потрібну стежину.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-09-22 23:04:50 ]
Дякую за увагу, важко буде з того лісу вийти, бо в інтернеті таки лише демо-версія, хоча і обширна. Більш завершене знову у шухляді... :)