ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2025.12.04 00:46
Найпевніший спосіб здолати українців – поділити їх і розсварити. Хто зазирнув у душу політика – тому дідько вже не страшний. На зміну турецьким башибузукам прийшли російські рашибузуки. Краще ламати стереотипи, аніж ламати себе. Дзеркало душі

Тетяна Левицька
2025.12.04 00:28
Я скоріш всього сова,
що боїться світла
і улесливі слова,
що яскраво світять.
Не розказую про те,
як яси жадаю —
вранці сонце золоте
запиваю чаєм.

Світлана Пирогова
2025.12.03 22:58
М-алий Фонтан - для серця люба батьківщина.
А-вжеж, найкращеє в житті село.
Л-юблю красу його і неньку Україну.
И-верень - грудочку землі і тло.
Й-оржисті трави, щедрий ліс, гаї, дорогу.

Ф-онтанські зваби - поле і ставок.
О-бійстя і садки. Летить

Артур Курдіновський
2025.12.03 21:51
НЕ ТРЕБА "ПОТІМ" (діалог у співавторстві з Лілія Ніколаєнко)

***

Прощай сьогодні. “Потім” вже не треба.
Я скнію в римах, ніби в ланцюгах.
Від тебе в них тікаю, та нудьга
Згорілими рядками вкрила небо.

Микола Дудар
2025.12.03 21:39
Куди і з ким — не коментую.
Лишила осінь повноважень.
Це наче в ліс послати тую
Від алілуї персонажем…

Коли кого — вже не цікавить.
Лишила ніч передумови.
Це наче вдих бензин заправить

Борис Костиря
2025.12.03 18:52
Зима ударила у бруд
Лицем в безсилості нещасній.
І бруд заполоняє брук,
Мов Брут з ножем несвоєчасним.

Зима пірнула у абсурд
І стала стала осінню неждано.
І Божий замисел заглух

Тетяна Левицька
2025.12.03 15:31
Якби лише земля мала
тримала на цім світі,
то я б під хатою росла,
Черемхою в розквіті.
Пахтіла б медом навесні,
і раювала літом,
а восени удалині
блищала фіанітом.

Юрій Лазірко
2025.12.03 01:01
хотів тобі я наспівати
про любов
про блиски у очах
і як бурлила кров
і блиснуло в очах
і закипіла кров
нам у вогні палати
в ритмі рок-ен-рол

Іван Потьомкін
2025.12.02 22:34
Потойбіч і посейбіч – все це ти.
Ти розпростерся мало не по самий Ніжин.
А в серці, як колись і нині, й вічно –
Одна і та ж синівська ніжність.
На древніх пагорбах стою,
Немовби зависаю над святим Єрусалимом,
І, як йому, тобі пересилаю ці рядки:
“М

Тетяна Левицька
2025.12.02 22:17
Насправді грудень не зігріє,
мою невтішну безнадію,
сніжниці білу заметіль.
Жасминові, легкі, перові
летять лелітки пелюсткові —
на смак не цукор і не сіль.
Льодяники із океану,
що на губах рожевих тануть

Олександр Буй
2025.12.02 21:18
Поворожи мені на гущі кавовій!
Горнятко перекинь, немов життя моє:
Нехай стікає осад візерунками –
Пророчить долю дивними малюнками...

На порцеляні плямами розмитими
Минуле з майбуттям, докупи злитії.
Можливо, погляд вишень твоїх визрілих

Володимир Мацуцький
2025.12.02 20:34
Вже і цвіркун заснув.
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання

В Горова Леся
2025.12.02 17:20
Грудень сіє на сито дощ,
І туману волога завись
Осіда на бетоні площ.
Голуби на обід зібрались.

Віддзеркалення лап і ший
Мерехтить, ніби скло побите.
Хтось би хліба їм накришив,

Борис Костиря
2025.12.02 14:53
Дивлюсь у туман непроглядний, дівочий,
У епос далеких самотніх лісів.
Немов Гільгамеш, я бреду через очі
Дрімотних лугів і нежданих морів.

Я бачу в тумані чудовиська люті,
І посох пророка, і знаки біди.
Несеться полями нестриманий лютий,

Сергій Губерначук
2025.12.02 10:58
Дехто, хто де.
Тільки ти не зникаєш нікуди,
головно в думці моїй осіла,
сплела невеличку стріху,
загидила ваксою ґанок,
курочку рябу примусила знестись,
зненавиділа сусіда
і запросила,

Вікторія Лимар
2025.12.01 23:04
Закінчує справи свої листопад,
згрібаючи листя навколо .
А вітер жбурляє його невпопад,
Осіннє руйнуючи  лоно.

Повітря холодним  вкриває рядном.
Відчутна  пронизлива  туга.
Зима  перетнула  швиденько кордон.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші / Емігрантські

 Моя земля
Вона мені рясним дощем насниться,
що підупав на переправі звідтіля,
де зістарілися знайомі лиця,
а чорнобривці небом обпеклися -
бо спопелився небокрай. Моя земля

у тератоннах серце стисне тягом
і сім годин переведе на переліт,
відкриє душу та прийме наснагу,
у безвість кануть чвари та зневага...
і в чужину не понесе Вітчизни цвіт.

І так проймуся небом, що займуся -
у краплях-іскрах благовісних втрачу річ.
Допоки в мене - ти - я сильний в дусі,
я, мов тонема у чутливім вусі,
спадатиму собі горою з пліч.

21 Квітня 2008




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-04-21 19:11:56
Переглядів сторінки твору 2497
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.298 / 6  (5.076 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.135 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.734
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2025.12.03 01:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-04-21 19:17:27 ]
Юрку, така щира поезія - відчутна туга автора за рідною землею...
А "втрачу річ" - це у сенсі "втрачу мову"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-04-21 19:22:30 ]
Так Вандочко -
у сенсі "мову", бо коли доходять до зрозуміння - мова не є суттєвою.
Дякую,
з емігрантським вітанням,
Л.Ю. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-04-21 19:36:23 ]
Юрцю, тепер я знаю, чому чорнобривці такого кольору - це вони "небом обпеклися"! "Спадатиму собі горою з пліч" - ого!
Юрцю, а чомусь не модно нині признаватися у тому, що серце болить за рідною землею. Чомусь 8 з 10-ти бравують - он, мовляв, як у вас усе погано, і який я мудрий, що звідси поїхав! Такі думки були?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-04-21 19:52:37 ]
Ле`,
В мені живе дві половини. Одна тут - інша там.
Це як два життя прожити. Одній половині вже добре тут, інша
тягнеться туди. Я ні про що не жалію і не нарікаю - так сталося, так мало бути.
Але Вітчизна - вона завжди в серці (без жадної патетики) - і я би був не я
і світ би не ділився на "до" і "після", коли би там Її раптом не стало.
І згадались рядки Міцкевича:
Litwo! Ojczyzno moja, ty jeste's jak zdrowie!
Ile ci'e trzeba ceni'c, ten tylko si'e dowie,
Kto ci'e straci'l. Dzis pi'ekno's'c tw'a w calei ozdolie
Widz'e i opisuj'e, bo t'eskni'e po tobbie!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-04-21 20:38:06 ]
Значить, ти нормальний. Мені здається, що люди (а серед них є добрі мої друзі), які тішаться тим. що "як у вас все погано", насправді знають, що впороли дурницю, і не мене, а себе переконують у тому, що все правильно. Але це хіба перша стадія,адаптація, потім буде те, що у тебе - "одній половині вже добре тут". Дай їм Бог цього заспокоєння і усвідомлення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-04-21 21:06:19 ]
Бачиш, Ле`,
Так воно є - це життя між світами. Я вже настільки відвик від "тамтешнього" життя,
що мені би було досить важко адаптуватися. Це вже, як інша країна для мене,
а моя країна, я світлина, завмерла і відкарбувалась, де всі ще молодші, живіші і
так - до останньої клітини - мої. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-04-21 20:38:03 ]
привіт! з пилу-з жару, тільки з печі! як гарячу паляницю можна перекидати з руки в руку:) мов тонема у чутливім вусі - оце класно! маю однісіньке питаннячко: постарілися. постаріли чи зістарілись - це результативне від цих двох, чи я щось не доганяю... чи переганяю?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-04-21 21:06:36 ]
Се`,
Маєш рацію (я десь шмайсера згубив ;)))
Зістарілись!!!!!
Ідея файна - рима була би люкс -
"зістарілись/застрілились". Нє?
Спасибі, Майстре - зараз виправлю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-04-22 10:21:27 ]
Скучив? Та що я питаю.. Звісно скучив за домівкою...