ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2025.12.25 14:53
Феєричне колесо Ярила
покотило знову до весни,
тогою сріблястою укрило
ясла, де у сонмі таїни
народила Сина Діва-мати,
але людям нині не до свята.
На святій і праведній землі
убивають віру москалі

Борис Костиря
2025.12.25 14:03
Я іду крізь незміряне поле
Несходимих і вічних снігів.
Я шукаю вселенської волі,
Що не має стійких берегів.

Ген далеко у полі безмежнім
Постає споважнілий монах.
Він здолав маяки обережні

Віктор Кучерук
2025.12.25 09:09
Різдвяна зірочка ясніє
Понад оселями в імлі
І подає усім надію
На мир та радість на землі.
Вона одна з небес безкраїх
До нас з'явилася смерком
І крізь густу імлу вітає
Своїм світінням із Різдвом.

Ярослав Чорногуз
2025.12.25 08:06
Замерехтіли трояндові свічі,
Мов розлились аромати весни.
Ти подивилася ніжно у вічі,
Мов пелюстками усипала сни.

ПРИСПІВ:
Вечір кохання, вечір кохання,
Іскри, як зорі, летіли увись,

Кока Черкаський
2025.12.24 21:29
Сказав туристу футурист:
- Я-футурист! А ти -турист!

- Все вірно, - відповів турист,-
Який я в біса футурист?

Артур Курдіновський
2025.12.24 15:51
Безсніжна зима. Беззмістовний мороз.
Безрадісний вечір, безмовний світанок.
В повітрі - відлуння сумних лакримоз,
Сліди від порожніх палких обіцянок.

Беззахисне місто. Безсовісний світ.
Безбарвні думки та безплідна планета.
Свиней не відтягнеш від

Микола Дудар
2025.12.24 14:40
Ти бачив те, небачене ніким…
Забутий ним і згублений між ними.
Вдавав себе завбачливо глухим
Своїми (Господи, сприйми…) гучними.

В тобі ховалось сховане від сліз
З усіх доріг назбиране роками…
І ти як той у долі доле-віз,

Борис Костиря
2025.12.24 12:14
Ці паростки весни проб'ються безумовно
Крізь кригу і сніги, крізь сумніви і страх.
Вони здолають підступи і мову,
Якою говорив зими старий монах.

Вони здолають забуття і змову
Ненависті і зла, потворної тюрми
І так здобудуть певну перемогу

Сергій Губерначук
2025.12.24 09:23
– Який пан товстий та негарний.
– О-о-о, у пана в животі – риба.
У риби всередині – ікра.
А ікра та – очі.
А очі то – світ.
Світ – то пан.

23–24 серпня 1996 р., Київ

Віктор Кучерук
2025.12.24 06:54
Мов тополиний пух прилинув
На мерзлу землю за вікном, -
Рої сніжинок безупинно
Літали й вихрились кругом.
Кружляли, никли, шурхотіли
Навколо хати аж надмір
І світ ставав ще більше білим,
І білість вабила на двір.

Артур Сіренко
2025.12.23 23:51
Ми ховались від холодного дощу чужих слів під чорною парасолькою віри. Барабанні постукування по натягнутому пружному шовку китайщини здавались нам то посмішкою Будди, то словами забутого пророка-халдея, то уривками сури Корану. Ми ховались від дощу чужих

С М
2025.12.23 22:04
О докторе добрий – на поміч!
Там де серце було в мене – біль
Він тихий він б’ється
Можте вирвати і
У банці отій зберегти?

О мамо мені все недобре
І сьогодні не день а стрибок

Олександр Буй
2025.12.23 21:12
Я прочитати дам вогню твої листи,
А фото покладу чим глибше до шухляди, –
І потім сам-на-сам для пані Самоти
Співати заведу мінорні серенади...

Хай полум’я горить, ковтаючи слова,
Що зранили навік понівечену душу, –
І запалає вмить від болю голова

Борис Костиря
2025.12.23 19:57
Я іду забутими стежками
У глухих, неходжених місцях.
Заблукав поміж двома віками,
Хоч порив небесний не зачах.

Заблукав у лісі чи у полі,
У далеких хащах наземних.
Я шукаю волі у неволі,

Микола Дудар
2025.12.23 17:30
Перше моє прозвисько (в дитинстві) -- Євик, Свинопас, і пішло -- Сем, Кальок, Борода, Будулай, Татарин, Боніфацій, Лабух...
ПРИСВЯТА. ДЕЯКИМ:

Оптимістично налаштований, не згас…
Все те, що було придбане, з тобою.
Одне із прозвиськ, схожість, «свиноп

Тетяна Левицька
2025.12.23 17:18
Я босоніж пройду
по тонкому льоду —
не потону в сутужну хвилину.
А та біль, що в мені
пропаде навесні
у рожевім суцвітті люпину.

І не страшно іти,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші / Емігрантські

 Моя земля
Вона мені рясним дощем насниться,
що підупав на переправі звідтіля,
де зістарілися знайомі лиця,
а чорнобривці небом обпеклися -
бо спопелився небокрай. Моя земля

у тератоннах серце стисне тягом
і сім годин переведе на переліт,
відкриє душу та прийме наснагу,
у безвість кануть чвари та зневага...
і в чужину не понесе Вітчизни цвіт.

І так проймуся небом, що займуся -
у краплях-іскрах благовісних втрачу річ.
Допоки в мене - ти - я сильний в дусі,
я, мов тонема у чутливім вусі,
спадатиму собі горою з пліч.

21 Квітня 2008




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-04-21 19:11:56
Переглядів сторінки твору 2514
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.298 / 6  (5.076 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.135 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.734
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2025.12.19 18:39
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-04-21 19:17:27 ]
Юрку, така щира поезія - відчутна туга автора за рідною землею...
А "втрачу річ" - це у сенсі "втрачу мову"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-04-21 19:22:30 ]
Так Вандочко -
у сенсі "мову", бо коли доходять до зрозуміння - мова не є суттєвою.
Дякую,
з емігрантським вітанням,
Л.Ю. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-04-21 19:36:23 ]
Юрцю, тепер я знаю, чому чорнобривці такого кольору - це вони "небом обпеклися"! "Спадатиму собі горою з пліч" - ого!
Юрцю, а чомусь не модно нині признаватися у тому, що серце болить за рідною землею. Чомусь 8 з 10-ти бравують - он, мовляв, як у вас усе погано, і який я мудрий, що звідси поїхав! Такі думки були?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-04-21 19:52:37 ]
Ле`,
В мені живе дві половини. Одна тут - інша там.
Це як два життя прожити. Одній половині вже добре тут, інша
тягнеться туди. Я ні про що не жалію і не нарікаю - так сталося, так мало бути.
Але Вітчизна - вона завжди в серці (без жадної патетики) - і я би був не я
і світ би не ділився на "до" і "після", коли би там Її раптом не стало.
І згадались рядки Міцкевича:
Litwo! Ojczyzno moja, ty jeste's jak zdrowie!
Ile ci'e trzeba ceni'c, ten tylko si'e dowie,
Kto ci'e straci'l. Dzis pi'ekno's'c tw'a w calei ozdolie
Widz'e i opisuj'e, bo t'eskni'e po tobbie!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-04-21 20:38:06 ]
Значить, ти нормальний. Мені здається, що люди (а серед них є добрі мої друзі), які тішаться тим. що "як у вас все погано", насправді знають, що впороли дурницю, і не мене, а себе переконують у тому, що все правильно. Але це хіба перша стадія,адаптація, потім буде те, що у тебе - "одній половині вже добре тут". Дай їм Бог цього заспокоєння і усвідомлення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-04-21 21:06:19 ]
Бачиш, Ле`,
Так воно є - це життя між світами. Я вже настільки відвик від "тамтешнього" життя,
що мені би було досить важко адаптуватися. Це вже, як інша країна для мене,
а моя країна, я світлина, завмерла і відкарбувалась, де всі ще молодші, живіші і
так - до останньої клітини - мої. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-04-21 20:38:03 ]
привіт! з пилу-з жару, тільки з печі! як гарячу паляницю можна перекидати з руки в руку:) мов тонема у чутливім вусі - оце класно! маю однісіньке питаннячко: постарілися. постаріли чи зістарілись - це результативне від цих двох, чи я щось не доганяю... чи переганяю?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-04-21 21:06:36 ]
Се`,
Маєш рацію (я десь шмайсера згубив ;)))
Зістарілись!!!!!
Ідея файна - рима була би люкс -
"зістарілись/застрілились". Нє?
Спасибі, Майстре - зараз виправлю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-04-22 10:21:27 ]
Скучив? Та що я питаю.. Звісно скучив за домівкою...