ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.07.14 07:25
* * *
У просторім помешканні
Вдвох із кішкою мешкаєм,
Оглядаючи з подивом
Речі ті, що знаходимо, -
Відбуваєм повинності -
Взяти деякі й винести...
14.07.26

Мар'ян Кіхно
2026.07.14 03:23
Як ми не стали дипломатами
Я сподіваюсь, у вас ніколи більше не виникне подібна можливість. Але знати про неї надалі доцільно та смішно. На ту мить Україна збиралася в державний кулак, і ми двоє, шниривши на Хрещатику-26, вирішили від балди найнятися ще й перекладачами в Міністер

Володимир Бойко
2026.07.13 19:08
Історичні парадокси -2
І історію і сучасність підганяють одне під одного. Декому у Варшаві знову закортіло у Варшавський договір. А заодно й під московське сідло. Гонор може перекладатися як «честь», «гідність». Але може також як «пиха» чи «чванство». Вибір за паньством.

Юрій Лазірко
2026.07.13 17:09
Зима Вже Близько -- з присмаком блюзу
те "я" - останнє в зграї літер
на небо квоти обміліле дно
нанизуй музику на вітер
цей сніжно-білий сонм тремтливих нот

те "я" - у слові поминальнім
і глобус для фанатів крутизни
коли відходиш то принаймні

С М
2026.07.13 15:04
Ядро & Цеп (Janis Joplin @McMahon Stadium Calgary July 4 1970)
Дивлячись у вікна
Як дощить оцей
Дивлячись у вікна на, на
Так ніби навколо
Лиш тільки дощ, про все
Мов що знапастило мене, знаєш
Якби на мені от, ядро & цеп
Так! Ей! Знаєш, є думки

Вячеслав Руденко
2026.07.13 14:41
Secret place
Таємний кут у скалках скла
Ховає в сон чужі страхи.
Тут все разом - зола й смола
І день і ніч, вовки й птахи.

Добро і зло - чужі світи!
Таємний кут між маяття.
Спочинь і ти на самоті,

Тетяна Левицька
2026.07.13 14:28
Гранітний
Скинувши зажуру із чола,
Дочекавшись слушної нагоди,
Врешті-решт зустрілись, узяла
Трохи коньячку і бутербродів.

Як давно не бачились. З-під вій
Очі ніжні, мов черемха біла.
Бачиш, як завчасно, любий мій,

Іван Потьомкін
2026.07.13 14:04
***
Як у коханні щось не йдеться,
Почуй його в гебрайській мові,
Відчуєш силу, бо ж на кохам
Вкраїнське слово озоветься.
А як в наснагу сила виросте,
То й до кохання шлях вкоротиться,
І ти зневіри так уникнеш,
Що не одного з глузду зводила.

Борис Костиря
2026.07.13 13:35
* * *
Мороз тривожний покриває розум,
Зігравши в лісі тужну "Лакримозу".
Він відчуває, ніби звір, загрозу
З минулого сумного паровоза.

Думки укрились льодом, наче плесо,
На втіху і розраду злого плебсу.
На нім впаде невинна поетеса

хома дідим
2026.07.13 11:10
* 140 *
сів і віршик написав
чом би і не віршик
утомившись від вистав
їй же бо незгірших
потуравши тим і тим
лагідним і щирим
сяйнооким і сліпим
у бедламі віри

Ірина Вовк
2026.07.13 10:45
«АНАСТАСІЯ: Срібний хрест Адмонта» (продовження 2)
СПАЛАХ ТРЕТІЙ. СВІТЛО І ТІНІ СЕКЕШФЕГЕРВАРА Розспівний шепіт Бояна завис у густому від видінь минулого повітрі на півслові… Його долоні, що гріли ступні Анастасії, злегка здригнулися. Він підвів голову, подивився на вузьке вікно-бійницю вгорі тьмяної ке

Паб Лімерик
2026.07.13 09:31
Атлас людських дивацтв
Таксопарку міського шофер
Пішоходом працює тепер.
Залишкове пальне
Він продасть і гульне,
Як і всякий місцевий шофер.

А товариш його на «Рено»
Перевозить усяке майно

Віктор Кучерук
2026.07.13 06:49
* * *
Прибите хвилями до берега,
Лежить загублене весло
І все вслухається у шерехи,
Яким утратило число.
Але не чутно веслувальника
Гребків вздовж берега давно, -
Отож у руки віршувальника
Потрапить зрештою воно...

Артур Курдіновський
2026.07.12 21:59
Втома (сонет)
Заплющив очі. Темрява сліпа
Минуле та майбутнє застелила.
Посеред ночі витончене "па"
Виконує нічне ясне світило.

Слова юрби, солоні, мов ропа,
Окупували правду, цвіллю вкрили.
Наївне серце сольно виступа

Вячеслав Руденко
2026.07.12 19:49
Berceuse
Очі срібні дзеркал,
Вкриті ковдрою ноги,
Світ здивованих…спів,
Відчайдушне тепер,

Чи до сну берегам
В журавлях одноногих,
У тонкому відлунні

Євген Федчук
2026.07.12 15:11
Як гинуть багаті царства…
Могутнє царство Лідія лежить,
Малоазійські обійма простори
Від Чорного по Середземне море.
На сході Галіс стрімко з гір біжить.
Нема царя могутніше, ніж Крез,
Нема царя багатшого за нього.
Йому, напевно помагають боги.
А у царя найбільший інтерес
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ганна Осадко (1978) / Вірші

 Сестро отруйнокровна
Образ твору Тепло у роті, терпко, небо – рядно старе,
Болю іржава терка горло дере, дере.
Гірко у серці, гірко; кличе клечальний клин,
де не гора, а гірка, сивий полин, полин.
Голосу довгу шворку, не загуби, веди
В ніжні, як ти, отави; в дикі, як я, меди.
Дивом і димом дишем, дивом і димом, де
Сонно цілує тишу твоє лице бліде.
Кола водою, кола, колеться білий світ,
Колива зле «ніколи» - наче кілок в живіт.
Сливи сливе′ як доля, чорна слив’янка губ,
Лунко лунає воля ієрихонських труб,
Богові, сонце, Боже; спалиш – сама згориш,
Місто впаде під ноги: камінь, пісок, спориш…
Серце злетить над світом, чаша пелюсток повна,
Будь мені білим цвітом, сестро отруйнокровна.




Найвища оцінка Анатолій Мельник 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Варвара Черезова 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-05-06 15:07:03
Переглядів сторінки твору 4694
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.255 / 5.88  (5.244 / 5.65)
* Рейтинг "Майстерень" 5.135 / 5.75  (5.211 / 5.62)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.747
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2015.02.12 12:58
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Шувалова (Л.П./М.К.) [ 2008-05-06 15:33:27 ]
Щось у цьому є.

І мені ще Цвєтаєва згадалася, особливо "спалиш - сама згориш", але це вже мої приватні бзіки :)

Дякую за твір.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-05-06 20:45:54 ]
Щоправда, оцінка не зовсім адекватна коменту... Але спишемо це не на "приватні бзіки", а на технічний глюк :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-05-06 15:53:30 ]
Анно, нове фото чудове ;) Сподобалася неймовірно органічна гра слів, сильна експресія твору. Гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Мельник (Л.П./Л.П.) [ 2008-05-06 18:04:02 ]
Це найкраще що я вполював сьогодні на сайті.
... Дивом і димом дишем, дивом і димом, де
Сонно цілує тишу твоє лице бліде...
Дякую, Ганна!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Плахтій (Л.П./Л.П.) [ 2008-05-06 19:07:14 ]
Надзвичайно красиво! Читається на одному подиху, заворожує і проймає...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-05-06 20:44:37 ]
В ніжні, як я, отави; в дикі, як ти, меди
Ми упадемо разом, в подиху від біди,
Богові Боже – знаю, нам – невідмовність губ,
Сестре, ти відчуваєш невідворотність згуб?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2008-05-06 22:32:43 ]
Усім - ЩИРЕ ДЯКУЮ!!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-05-06 23:05:19 ]
А від мене, Аню, Вам - щира, величезна дяка за прекрасний вірш. тільки так: одна дяка - величезна і загальна, інша - не менша, але за кожний рядок окремо.
з любов"ю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2008-05-07 11:57:35 ]
Аню, аби була моя воля, я би обов’язково підібрала до твоїх віршів якийсь файнючий етногурт..бо дещо з написаного просто повинно бути покладено на музику...утворився би ефект подвійного тиску: музика слів і саме музика... от із цього вірша, як на мене, взагалі була би бомба.

"В ніжні, як ти, отави; в дикі, як я, меди.", "Дивом і димом дишем, дивом і димом, де..", "Місто впаде під ноги: камінь, пісок, спориш…" - від цитованого я взагалі свідомість втрачаю...