ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.01.18 16:15
Сіли діди під повітку. Сидять, розмовляють.
Згадують своє минуле, про бої, походи.
Жаліються: крутить кості, мабуть на негоду.
Потихеньку то старшину, то москалів лають.
Свирид каже: - Коли б знаття, що так воно буде,
Краще б з ляхами зостались, яко

Іван Потьомкін
2026.01.18 11:39
Якже так сталось? Якже так сталось,
Що дідусями друзі враз стали?
Досить залишить було їх мені,
Як забіліли чуприни, мов сніг.
З іменем кожним в’ється стежина,
Де ми сварились, де ми дружили.
Як я вцілів, уторопать незмога?
Здогад-надія серце пече:

Борис Костиря
2026.01.18 10:49
Так хочеться зануритися в сон,
Зануритися в тишу і блаженство,
Щоб клен співав зі мною в унісон,
Утверджуючи культ багатоженства.

Так хочеться зануритися в мить,
Яка страждання й прикрощі зупинить,
Що солов'єм у глушині щемить,

Олександр Сушко
2026.01.18 10:42
Тримає цупко час мене за карк,
Підштовхує в соснову халабуду
Сховаюсь там від оплесків, подяк
І ґвалту екзальтованого люду.

Зотліють в ямі грона орденів
У темені і тиші, під надгробком,
Все полишу: бажання, плани, гнів

Світлана Пирогова
2026.01.17 22:04
Пастки льодові у звичних під'їздах,
Брили, мов у холодних печерах.
Як обігріти будинки-гнізда?
Глузду - жах божевілля перечить.

Це не північ, а страдницький Київ.
Дихання вже є густим туманом.
І не снились у снах навіть Кию,

Микола Дудар
2026.01.17 21:42
На тиждень вийшли з колії
І повернулись нишком в мрії
Як справжні мрійні хазяї
Супроти бестій - лиходіїв.

Заруби їхні відповзли
Кудись туди, де мокротеча,
А ми в цей час і підросли,

Володимир Ляшкевич
2026.01.17 18:08
З волоссям довшим модних галстуків - були ми
незмінним колоритом дискотек,
нічним звучанням парків, денним - вікон,
гротеском вуличним. І переймались віком,
заюним для тісних єднань статевих – з так
безжалісно присутніми над нами
"Бітлами", "Папл

Кока Черкаський
2026.01.17 12:10
Ти мені так посміхалась,
Наче ми вже переспали.
Проте навіть як кого звати
Ми тоді ще не знали.

Твоє розкішне волосся
Мене всього огортало,
Й мені не було потрібне

Борис Костиря
2026.01.17 10:45
Попасти під дощ серед вільного поля.
Попасти під стріли небесних армад.
Потрапити в сіті, болючу неволю,
Під обстріли грізних ворожих гармат.

Попасти під дощ - це везіння чи кара,
Це поклик небес чи прокляття століть?
Пасеться далеко спокійн

І Ірпінський
2026.01.16 21:52
Дорогу бавлять ліхтарі
Тікають тіні вслід за снігом
Ніч розчиняється в вині
Чуття ховаються під кригу

Віддай таємне самоті
На зберігання безстрокове
Гріхів лічильник - в каятті

Олена Побийголод
2026.01.16 17:14
Із Леоніда Сергєєва

Навколо калюжечки спирту сирого
сидять таргани В’ячеслав та Серьога,
і перший, відомий між друзів як Слава,
кумпана по вусиках гладить ласкаво:

– Ну що ти, Серього! Не бачу причини!

Юрій Лазірко
2026.01.16 15:52
пригрій мене
Боже
у серці зболілім
хоч я
твої прикрощі
а ти
мої крила

Борис Костиря
2026.01.16 11:53
Як я люблю оці простори ночі,
Коли усе навколо затихає,
І сняться сни небачені, пророчі,
І марить поле вільне і безкрає.

Від марноти, від торгу і базару
Ти утечеш у ніч, святі пенати,
У ній зустрінеш звістку чи примару,

Іван Потьомкін
2026.01.15 21:29
Стільки народ мій мудрості втілив у прислів’я,
що лишатися в дурнях якось вже й незручно:
«Дозволь собаці лапу покласти на стіл, то вона увесь готова захопити».
«Добре говорить, а зле робить».
Чи, може, ми й справді «мудрі потім»?
«Шукаємо мудрість

С М
2026.01.15 21:12
війна закінчиться вже скоро
хай ми зістарились обоє
невідомий воїне

снідають – новини днесь
телек діти поруч десь
ще в утробі – скоро мрець
куля й шолом нанівець

Ярослав Чорногуз
2026.01.15 20:08
Зима, зима, снігами вкрила все --
Краса природня і холодна сила.
Але для нас біду вона несе,
Вкраїна мов од горя посивіла.

Не сміх дітей, а горе матерів.
Землі здригання від ракет, шахедів.
Ну хто б тебе, Вкраїнонько, зігрів?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ванда Нова (1982) / Вірші

 Ранок починається з...
Ранок починається з латте*
з ароматом нерозкритих таїн,

на кватирці сонце золоте
туго-туго коси заплітає,

лазурово стьожками зав’є,
схопиться за вушко філіжанки

і розправить платтячко своє
рухами манірної міщанки…

«Леле, доле, то не діло, ні…» -
сумно похитаю головою,

стрічки повисмикую чудні,
світло випускаючи на волю.


Спалах…
Альбатроси-голосні

розлетяться, хоч дрімали досі,

і розтане полохлива ніч,
що шукала в темній шафі Хтося.


Як човни, пелюстки на воді -
і з лиця вчорашнє змию миттю;

Обережно день пущу у дім,
щоб хвоста, бува, не прищемити…


*кава з молоком




Найвища оцінка Просто Немо 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Павло Потелицький 5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-06-11 17:19:44
Переглядів сторінки твору 7648
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.949 / 5.33  (5.084 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 5.095 / 5.5  (5.051 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.783
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2012.04.25 12:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2008-06-12 10:22:27 ]
Привіт, Вандо. Бачу твій вірш викликав серед аудиторії певний ажіотаж?:) Здебільшого, я так розумію, «оціночний»:) Щоправда дещо мені не зрозуміло з чим саме читачі мають порівнювати цей твій вірш..чи з віршами інших авторів ПМ, чи з твоїми попередніми віршами, чи може пропонується порівняти твої пастелі з громадянської лірикою чи філософською?… Про всяк випадок порівняла з першим і другим… Побачила вдалий гармонійний ніжний безпретензійний етюд зі збереженим авторським стилем, із характерними авторськими стилістичними прийомам, в міру напоєний метафористикою і, дійсно медитаційний…Інколи так приємно слухати фонову музику, що співпадає з твоїм вранішнім настроєм..ніжні невимушені безхитрісні інструментальні мелодії…приємно відчувати що хтось почувається у цю саму мить так само як і ти і не соромиться виплести зі слів нескладний сонячний візерунок, а не нагромадити вавилонську хитру вежу… Я оце гадаю, Вандо, що насамперед митець не зобов’язаний відповідати очікуванням загалу..вчора тобі подобалось малювати олією, а сьогодні забажалось легких акварелей? Це добре! Гадаю ти отримала задоволення від лате не менше ніж я від твого етюду. :)
ПМ: доречі… якщо вже так принципово оцінювати вірші оцінками-балами, то як мінімум коректно пояснювати власні оцінки, пані Олено Лазурків.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-06-12 11:21:51 ]
Юль, дякую, що завітала і висловилася на підтримку :) Мені здається, що кожен вірш - як окремий світ, і тому оцінювати у порівнянні нема сенсу...
Щодо відповідності очікуванням загалу - усім не вгодиш :)) Головне - як на мене - бути правдивою із самою собою.
З ніжністю і постійно діючим запрошенням на філіжанку кави у місто Л.,
В.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-06-13 11:08:02 ]
Хотілося б укотре попросити пані Лазурків о коментар до її оцінки 4.5. Інакше за всіма правилами, буду звертатися з проханням про її видалення.