ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Паб Лімерик
2026.08.04 17:38
Заблукали хасиди в Путивлі.
Там однакові навіть будівлі.
То й ходили між них,
І нових, і старих,
І проґавили осінь в Путивлі.

Засудили хасида у Мінську
За символіку проукраїнську.

Кока Черкаський
2026.08.04 16:35
коли нема про що писати-
пиши хоч ні про шо,
бо головне то сам процес,
як той казав - війна фігня,
ну а маневри - головне!
та все ж,
не прагни світ змінити,
бо вже відомо всім,

хома дідим
2026.08.04 13:01
вона сидітиме сумна
тарас чубай собі співа
і ти співаєш із чубаєм
у заворушливих тонах
серпневий ранок між атак
і серпокрили ще ганяють
у небі чистім аж до краю
літає тополиний пух

Борис Костиря
2026.08.04 13:00
Здіймусь я на пагорб величний
І хліба з росою вкушу.
Нехай мене тиша покличе
В безодню озер і дощу.

Нехай мене кличе безмовність,
Нехай мене кличе печаль,
Немов недописана повість,

Олена Побийголод
2026.08.04 10:32
Ольга Фадєєва (1906-1986)

Давно вам, друзі, всім відомо,
що днів у тижні рівно сім,
але найкращий, звісно, – сьомий,
він посміхається усім!

    Бо неділя – це вітанки

Вячеслав Руденко
2026.08.04 09:20
А за вітром, ще до снігу,
Перед тінню на світанку,
Яскравіше світла ночі,
Більше снігу довгим ранком,

Вище лісу, там де вечір
У сльоті! Гучніше смерті!-
Як згадаєш розпізнаєш,

Ірина Вовк
2026.08.04 08:59
P.S. Погляд крізь приціл. Свідчення штурмбаннфюрера (не для протоколу) Кабінет начальника поліції безпеки та СД (гестапо) на Короленка. Того ж дня, пізній вечір. У кімнаті панує тиша. На столі горить настільна лампа

Віктор Кучерук
2026.08.04 07:17
З усіх злелеяних доріг
Оця найтяжча,
Бо шлях вибоїстий побіг
Крізь дикі хащі.
Хоча обставини не ті,
І не до свята, -
Метою стало у житті
Важке здолати.

Роксолана Вірлан
2026.08.03 21:23
Який в тім толк - щоб відьмі- хижаку,
товкти про різні кодекси в астралі,
а чи про гріх?...у неї є педалі,
пластична Ява - є сакральний круг
і плуг, аби орати білі далі.

Хай сонячного втемнення поріг -
вона - Творця відтворення і воля -

Ольга Садкова
2026.08.03 21:02
Не треба зустрічі, не треба,
лиш надішли мені листа
звідтіль, що між землею й небом,
що забуттям не зароста.

Нехай спливли роки повз мене,
мов ріки, що забули брід —
цвіт прибережного ромену

Ігор Шоха
2026.08.03 18:06
У тому, що імперія проклята,
немає української вини.
Рятують душі дочки і сини –
у кожного згоріла крайня хата,
немає де ховатись від війни.

ІІ
Дійшло уже й до тричі ухилянта

Володимир Бойко
2026.08.03 14:08
Серед літа гостей Занзібару
Неможливо дістати із бару.
Заїжджай в Занзібар -
І одразу у бар,
А без бару нема Занзібару.

Двох туристів у Гондурасі
Придавило в готелі матрасом.

Борис Костиря
2026.08.03 13:23
Бурульки падають з дахів
Так несподівано, як бомби,
Немов тягар німих гріхів
Чи злитки неземного болю.
Бурульки - посланці світів,
Від нас захованих, далеких.
Вони - уламки тих мостів
До позачасся, мов лелеки.

Володимир Мацуцький
2026.08.03 12:19
Народе, встань!
Лише тобі належить право
убити ворога
і знищити катів.
Ти є – країна, і ти є – держава.
Вставай – і піднімай братів.
Крокуй вперед –
І біль , і страх здолаєм,

Іван Потьомкін
2026.08.03 12:10
Чи ними ще не вистелено світ?
Чи ними світа ще не вславлено?
Невже не ними зір твій пломенить
Несхибно так, примружено, аж райдужно?
Чого ще треба?
Диваки мовчать, чи пак
Стискають руку завтрашньому вбивці.
Чого ще треба?

Пиріжкарня Асорті
2026.08.03 11:25
Протокол 01/08.2026 від третього серпня поточного року. Місце проведення — Інтернет. Онлайн-колегія незалежних експертів нашого sub-порталу розглянула весь текст, зупинившись лише на окремому абзаці всього тексту про героя, наданого ним же на одній зі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Анатолій Ткачук (1980) / Вірші

 Ода Осені
Ах, Осене, моя безмовна панно,
Крізь тишу саду пада жовтий лист.
Лиш вітер десь завиє так неждано,
Затихне знов й дощем проллється вниз.

Ах, Осене, моя самотня діво,
Вже журавель останній відліта,
Курличе він з розпуки так тужливо,
Прощаючи покошені жита.

Ах, Осене, похмурая подруго,
Захмарена й просякнута дощем,
Вогонь гаїв заносить в душу тугу,
Земля промокла дарить серцю щем.

Ах, Осене, красуне золотава,
Немає в світі більшої краси,
Ніж в час, коли вбираєш величаво
Поля у перли, в золото – ліси!

Ах, Осене, невісто смутнолиця,
Твій взір п’янить, душі ж не зігріва.
Як поруч ти – тужить чи веселиться?
– Та ні. Любити просто – я ж жива...

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Данчак Надія Мартинова 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Роман Бойчук 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-06-26 00:09:01
Переглядів сторінки твору 5313
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.815 / 5.38  (4.576 / 5.4)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.443 / 5.4)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.761
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2023.09.02 15:36
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-06-26 01:02:37 ]
Душевна мелодія вірша, Анатолію! Але є кілька зауважень:
1) О(,)Осінь, (звертання);
2) мовчазнА (вірний наголос, але тоді треба щось з риомо вирішити);
3) не впевнена щодо існуваня "неждано";
4) пОдруго (теж проблми з ритмом виникають);
5) невіста смутнолиця... а що з її лицем? оце смутнолиця якісь негарні підозр викликає;
6) тужить чи веселиться - веселитись;
7) я ж жива - жжжжжжжж...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-26 11:45:43 ]
Щиро дякую за допомогу в корекції вірша.
1) Погоджуюсь (сам я сумнівався, чи виділяється вигук "О")
3) існує - знайшов у словнику
2, 4) Я маю постійні проблеми з наголосами - постійно читаю слова по-іншому (мовчАзна, подрУго). Треба щось із цим робити. =)
6) мене постійно тягне використовувати скорочені форми дієслова. Я не вважаю це помилкою (якщо, звісно, робити це в розумних межах)
7) Є таке (а також О-О : О, Осене). Подумаю над цим.
5) Не зовсім зрозумів, що мається на увазі. Образ осені як засмученої нареченої. Може Ви потракували "смутна" як "неясна"? Але це тільки в рос. мові. В українській це однозначно "засмучена, сумна".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-06-26 09:44:32 ]
Люблю осінь... У мене багато віршів для неї, про неї, ось один із них, дуууууууууже давній:
Моя осінь… Незвідана… Меланхолійна…
Пряде туман, дощем гаптує ранок
І пасма листя жовтого на ґанок
знічев’я кине порухом граційним…

Під стогін вітру й плач старої ліри
бруківкою іде в Старому місті*…
Розхристана в жовтневім падолисті,
така відверта, пристрасна і щира…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-26 11:51:12 ]
Мені теж надзвичайно подобається осінь, прое я зрозумів це тільки кілька років тому. =)
Що цікаво, про інші пори року взагалі не вдається написати щось вартісне. Надіюся, це тільки тимчасово. =)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-06-26 13:06:06 ]
А мені подобається "смутнолиця" :) З наголосами справді варто попрацювати, Анатолію. Крім того, я б позабирала ті два "й" в першій строфі - від цього зміст не втратить нічого.
Гарна поезія, навіть захотілося осені... ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-26 17:53:10 ]
Одне "й" заберу, друге - хай лишається =)
З наголосами попрацюю (вчора ввечері працював із розмірністю, бо кількість складів гуляла як хотіла).
Осінь вже не за горами. Але ще так хочеться насолодитися теплом літа, набратися енергії на зиму. =)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-06-26 18:14:31 ]
Толю, я собі дозволила трохи відредагувати Ваш вірш - можливо, деякі ідеї будуть Вам корисні. Дивіться у себе на сторінці в розділі "Інтерв"ю"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-26 18:58:58 ]
Одне "й" заберу, друге - хай лишається =)
З наголосами попрацюю (вчора ввечері працював із розмірністю, бо кількість складів гуляла як хотіла).
Осінь вже не за горами. Але ще так хочеться насолодитися теплом літа, набратися енергії на зиму. =)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-27 13:01:46 ]
Сподобалося. Дуже цікавий варіант. Він мене наштовхнув на іншу варіацію "Ах, Осене..."
Нехай це звучить трохи старомодно і високопарно, але, гадаю, личитиме. =)
Закінчувати речення в першому рядку строфи теж варіант, але у мене трішки інша ідея. Коли речення продовжується - ти ніби розповідаєш Осені, що відбувається довкола, розмовляєш з нею. А коли речення закінчується, на мою думку, втрачається смисловий зв"язок рядків. Звісно, це суто моє бачення. =)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-06-27 13:03:18 ]
Анатолію, приємно чути, що Вам сподобалося :)
Але це лише суб"єктивне бачення іншого автора - Вам усі карти в руки :) Успіхів і натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Данчак Надія Мартинова (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-26 13:17:55 ]
Дуже красивий вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-26 17:10:36 ]
Спасибі. =)