ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2024.05.06 14:26
Мовчить триклятий сюзерен,
що полчища стоять на сході
та запевняє: «Не сьогодні
прийде до нас війни кузен».
Незвідані шляхи Господні.

Пора усім на шашлики.
Арей, напевно, щось та знає,

Юрій Гундарєв
2024.05.06 09:56
Справ щоденних й не так, щоб дуже,
йду на балкон за повітря ковтком -
раптом зірка срібною смужкою
з неба збігає, мов крихітний гном.

Чітко бажання встигаю замовити,
гномику пункти всі перелічую:
щоб повернулися воїни зморені

Світлана Пирогова
2024.05.06 09:25
Слова для пісні від імені чоловіка)

Несу в руках троянди білі
Тобі, красуне, в знак любові.
А ти мене чекаєш мила,
Нам сонце усміхнулось знову.

В очах твоїх я бачу щастя,

Віктор Кучерук
2024.05.06 06:23
Уже від ранку й дотемна
Я бачу й чую щосекунди,
Як вкрай уквітчана весна
Співає весело і лунко.
Уся земля, мов пишний сад,
Буяє зеленню і цвітом,
Хоч дим і гуркіт канонад
Іще засмучують півсвіту…

Артур Курдіновський
2024.05.06 02:08
Сказав їм Воїн: "Слава Україні!"
І не тремтіли голос та рука.
Свинособаку, підлу ту тварину,
Так налякало слово козака!

Це не пейзаж, де сонечко та хмарка -
Світанки темні в страченій імлі.
Упала недопалена цигарка

Ілахім Поет
2024.05.06 00:12
Не зважай. Так нерідко трапляється у житті. Силоміць не закохують. Ще не зумів ніхто це заперечити… Щастя – то казка на DVD. Там вино почуттів – тут у мене суцільний оцет. Не зважай. Хай лисиця-кохання мене гризе, як спартанця, чий образ пригадую все ч

Ігор Шоха
2024.05.05 20:48
Кому – весна, кому – війна,
кому – свята, кому – робота
не до крові, але до поту...
у мене – ода голосна,
а на душі найвища нота.
Не каюся... у самоті
я не сумую і не буду
у цьому повторяти Будду.

Меланія Дереза
2024.05.05 20:09
П'ять речень Як утворилася наша ватага і на чому трималася? - одним реченням сформулювати непросто. Скажу так: і звичайнісінький працівник рибного господарства, і пихатий податківець з братами, і я - досвідчений пройдисвіт - усі ми гарно проводили ч

Олександр Сушко
2024.05.05 18:39
Пасха Якщо хрестять немовля - це злочин. Хрещення вважається нелегітимним, оскільки людина не може сказати навіть слова проти. Якщо хрестять неповнолітню дитину - це злочин, оскільки дитина не розуміє куди її ведуть. І навіщо. Просто традиція така

Євген Федчук
2024.05.05 13:01
Коли хтось дива подивитись захотів.
Чи то природне воно, чи то рукотворне,
За тим не треба зовсім пхатися за море,
Долати сотні кілометрів по путі.
Скажімо, хоч би й знаменитий Стоунхендж –
Всього лиш камені, розставлені по колу.
Та в нас у Олевсько

Іван Потьомкін
2024.05.05 10:55
Не зупинялось сонце ще три довгі роки,
Витягуючи на світ божий юдеїв.
І тільки по війні, в Єрусалимі, в Яд-вашемі,
В Павільйоні дітей, навіки щезло сонце.
Зрештою, як і місяць.Тільки миготять зірки.
Мільйон зірок –мільйон єврейських душ дитячих
Крич

Артур Курдіновський
2024.05.05 02:04
І буде осінь. А мене не буде.
Холодний вітер душу пригорне...
Червоне листя - ліки від застуди...
Настирливий той штамп "що скажуть люди?"
В заручниках не втримає мене!

Над сірим містом плаче сіра хмара...
Невже це так змінилася зима?

Ілахім Поет
2024.05.05 00:09
Я далеко не Рильський і не Тарас.
Ну і так воно вийшло, що не Костенко.
З головою, напевно, не все гаразд:
Там щось вітром розбавлене та ріденьке.

Я – хардкорні відлуння від травіат.
Ще б навів порівняння в такому дусі:
Двоголовий гібрид, де за пл

Артур Курдіновський
2024.05.04 13:30
Відверті слова не повторюю двічі.
Я знов розгубився. Спливає мій січень.
Хіба забагато мені було треба?
Із сумом дивлюсь у заплакане небо.

Я слухав етюди світанків січневих
І бачив кришталь на високих деревах.
Зима написала для мене картину,

Ілахім Поет
2024.05.04 12:17
сонечко, це кохання
вибору в нас нема
ось показові дані
далі дивись сама
без апріорних тверджень
що воно тут і як:
всі відчуття - як вперше
ніби я знов юнак

Козак Дума
2024.05.04 11:44
Кислянець, квасок, киселик –
іменується щавель.
Зазвичай, росте у селах,
біля більшості осель.

Берег, луки облюбує,
друзі в нього – сонце, дощ.
Особливо з ним смакує
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія Гринчук / Вірші

 Сільські мотиви
Фігура на роздоріжжі з хрестом на всі груди Фігура на роздоріжжі
з хрестом на всі груди
та очима на схід
рветься полетіти
з лелеками

стрічки не пускають

Потріпана хмара
щедро намазала дороги багном
до вранішнього молока

Пришила корівок
строкатими боками
до сукна набряклої річки
врізши важкими дзвонами
до самого заходу

латки людських надій
на врожай
сховалися за садком
що виглядає внучат
вишнево-карими очима

замість дітей плітки народжуються




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-07-22 11:05:46
Переглядів сторінки твору 4733
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.111 / 5  (4.335 / 5.16)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.360 / 5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.727
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2015.07.02 06:12
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-22 11:11:42 ]
А нащо фігури ставлять?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гринчук (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-22 11:18:20 ]
фігури - це натільні хрести землі Волинської...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-22 12:25:19 ]
Натільні чи ні, землі чи не землі, Волинської чи іншої. Ставлять їх навіщо?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2008-07-22 14:12:36 ]
спокійно, розважливо, наповнено місцевим присмаком і трохи присмерком - але можливо то світанок -

сподобалося! вітаю

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гринчук (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-22 14:17:39 ]
у тексті - світанок, на фото - сумерки...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2008-07-22 14:24:44 ]
мені більше подобалися Волинські світанки - запам.яталися

сутінки якось не дуже, а взагалі краще - світанкові землі, аніж присмеркові зони,- вірно?

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гринчук (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-22 14:29:40 ]
Якщо чесно, я просто кохаюся і в світанках, і у вечірніх зорях, а ночі які, а дощі, хмари, що можна ложкою їсти, тумани, мов серпанки, роси на травах.... напевно я просто люблю свою Волинь


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2008-07-22 14:38:21 ]
це дається чути! :-)
гарних Вам літніх післядощових почуттів, ранково-світанкових-хмарних безмежей смаків,
травно-ягідно-камене-річко-лісових миттєвостей щастя
!!!
........
а я в свої Карпати зібрався нарешті :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гринчук (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-22 14:54:52 ]
Я вам заздрю... Карпати - то чудо! ще й досі стоять перед очима гори з намазаним малиновим варенням вечірніх хмар і безкінечністю міріад блискіток у водограї )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2008-07-22 14:59:08 ]
:-) і улюбена розріджено-прохолодна гостро-звукова густо-запашна меланхолія.....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Макс Непорада (М.К./Л.П.) [ 2008-07-22 20:10:11 ]
Якщо Схід і Захід з малої літери, а в усьому вірші відсутні розділові знаки тоді немає сенсу вживати великі літери взагалі.