ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Анатолій Ткачук (1980) / Вірші

 Анти-апатія




Найвища оцінка Ольга Ілюк 5.5 Майстер-клас / Любитель поезії
Найнижча оцінка Ольга Сущева 5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-08-05 14:29:31
Переглядів сторінки твору 8343
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.553 / 5.25  (4.576 / 5.4)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.443 / 5.4)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.732
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2023.09.02 15:36
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-05 14:53:04 ]
Швидше - відношення до нього.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2008-08-05 14:54:26 ]
(якщо можна питання) - приходилося воювати?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-05 15:02:02 ]
Що найсмішніше - я за натурою пацифіст. Навіть в армії не був. =)
Проте все має свою межу. І в цьому вірші я, мабуть визначив межу свого пацифізму. =)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2008-08-05 15:07:37 ]
:-) ага! прояснилося. -
файно дякую за інтересні відповіді, -

щасти Вам


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-05 15:11:25 ]
І вам удачі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2008-08-05 14:53:38 ]
Цербер зачуяв крОВ.. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-05 15:03:48 ]
Цербер туди не потикався - він Фенріра боїться =)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2008-08-05 15:08:23 ]
Цербер тут... шшшш.. він все бачить ;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2008-08-05 15:09:12 ]
можете називати його Сервером- це варіант. угу :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-05 15:15:23 ]
Швидше модемом =)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2008-08-05 15:19:30 ]
Мод-Ем це напевне все-таки Ха-Рон :))
та приймає- вічно неситий і безсонний Цербер


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-05 15:22:38 ]
Цербер пропускає - а приймає Аїд, він і редагує. Аїд - адмін. (Адмін - міністр Аду) =)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дана Верник (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-05 14:59:27 ]
Анатолію,загальний настрій твору і небайдужість автора до зображуваних подій зрозумілі і без зносок. Підтримую.
В деяких катренах є збіг приголосних, тому важкувато читаються такі речі: Йормунганд з моря ,або:Хоча б прокляни...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-05 15:10:06 ]
Дякую =)
Дійсно, з тими скандинавськими навзвами часом важко упоратися. Спробую поправити.
А от хоча б прокляни - то тут так і задумано - цей рядок повинен важко, поволі читатися, а не проскакувати без уваги.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-08-05 15:37:42 ]
Анатолію, яка різниця, звідки йде навала і як називається агресор? Ідея захисту дому, віри і себе як особистості близька. Спіноза писав, що "Слова Петра про Павла більше говорять про Петра, аніж про Павла". Отож, вірш більше говорить про автора, аніж про персонажів. І позиція автора варта поваги.
Тепер трішки дьогтю: "мессершмітт" - фірма Віллі Мессершмітта сконструювала оті літаки, що були на озброєнні Люфтваффе.
Про красу рядка "Бо зникла вже жалість, і страх десь закляк" автор мав би трішки пильніше подбати. Якщо автор вважає, що й так добре, то варіантів пропонувати не буду.
На скандинавах можна й поспотикатися, на те вони скандинави.
Глюки автор сторінки може легко поправити, натиснувши на значок біля прізвища - так можна видалити будь-який коментар зі своєї сторінки.
З повагою - ЛР.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-05 18:32:15 ]
Лесю, щиро дякую за допомогу.
Щодо Мессершмітта - я до останнього моменту сумнівався - в німецькій я слабенький. Дав пошук в Гуглі - то він мені видав 4 варіанти написання =). Тому я скористався єдиною аналогією - "Діти лейтенанта Шмідта" =)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-08-06 00:15:22 ]
Анатолію, бачу роботу над текстом, тому свій варіант рядка таки запропоную. Проблема у слові "жалість" - все-таки "жаль"!
"Й себе, ані інших не шкода (має бути шкодА) нітрохи,
Бо жалість вже зникла, та й страх десь закляк", тому пропоную:
А світу й себе не шкода анітрохи,
І немає (не стало) жалЮ, і закляк переляк"
чи
Жаль уже зник...
Але це - справа автора.Чим менше збігів приголосних - тим краще.
З повагою - ЛР.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-06 01:34:44 ]
Ще раз дякую, Лесю. Второпав, що в мене ”буксує”. Проте зміню трошки по-своєму. Третього ж рядка чіпати не буду. Хай всі звикли, що шкодА - це жаль, а шкОда - то авто, однак я звірявся зі словником - шкОдА (в сенсі жалю) - двонаголошене слово. І якщо корова пішла в шкОду, це не означає, що вона сяде за кермо =)
А якщо трохи серйозніше, то я звик вживати це слово, наголошуючи на першому складі. Я його чую саме так, тому залишу без змін. =)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гуменюк (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-05 17:23:33 ]
Мені сподобався вірш,і якщо посилання на скандинавів зможе розбудити соньків,буде прекрасно


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-05 18:57:58 ]
Спасибі.
Так, війна вже іде, і не слід спати чи в апатію впадати =)