ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.07.21 19:22
Останній бій гетьмана Свирговського
Чотирнадцять боїв вигравав гетьман, бо покладався не тільки на свою вдачу, а й на силу та одвагу козаків-запорожців. А цього разу довелося діяти в супрязі з господарем Молдавії Івоном, котрий запросив допомогти проти ненаситних турків. Все складалося так

Роксолана Вірлан
2026.07.21 18:35
Коди
Нічого немає - усе лише функції й коди -
усе лиш тотальне обчислення сотень доріг.
Тому, просто грай, бо воно, взагалі, не зашкодить:
нудьгуй чи твори, чи сурми у золочений ріг.

Усе все одно, бо і є все одним без обмежень -
а тільки тоненька мемб

Артур Сіренко
2026.07.21 17:51
Світанок якого не було
Місто, в якому цвіте енотера,
Нагадує лаковану віолончель:
Граки-музики і коти диригенти
(Добре, хоч не хвостаті директори
Урбаністичної директорії вулиць)
Готують музичну виставу – елегію
Мені – глядачу, читачу й слухачу.
А я то думав, що все ба

Борис Костиря
2026.07.21 12:45
* * *
Стійкий мороз, стійка ворожа тундра
Бере у свій нав'язливий полон,
Мов споконвічна і небесна туга,
Яка не має лику і погон.
Вона повзе, як велетенські тури,
Не знаючи надійних перепон.

Я у морозі загубив надію,

хома дідим
2026.07.21 11:53
* 148 *
перебираючи зневіри
куди податися куди
немов на кінчику рапіри
товчеться рій думок пустих
чиїсь оселі невеселі
ще вітер через них свистить
порожні вранішні мотелі
бензоколонки блокпости

Віктор Кучерук
2026.07.21 10:06
* * *
Принишкли в темряві дороги,
В пітьмі сховалися стежки, -
Лиш пнеться з мороку нічного
Чийсь пес надміру говіркий.
Ляскучий гавкіт серед ночі,
Немов з ясного неба грім, -
Цікаво, що сказати хоче
Собака гавкотом своїм?

Вячеслав Руденко
2026.07.21 10:00
mortis ars patiendi
Хрущі у квітні завжди привітні,
І їхні піддані доречні -
Передавайте ж цей блиск на міді
В сади безпечні.

Час, наче річка-тече в нікуди -
Води ні краплі, ні краплі сенсу ,
На кого ж погляд Дажбог спрямує

Тетяна Левицька
2026.07.21 07:15
Не радує літо
Чим ближче, тим важче, чим далі, тим гірше —
Уже не рятують від сутінок вірші.
Та спогади світлі, герань на терасі,
Гіркий шоколад у крихкому фаянсі.
Альтанка затишна, любисток під плотом
І ті небеса, що плекають двохсотих.
Не радує літо і тиша у

Ірина Вовк
2026.07.21 07:01
Таємниці між лініями. ХРОНІКИ КЛЕОПАТРИ (продовження 10)
Розділ ІІ: Битва біля мису Акцій. Вежа «Тімоніон» Друге вересня тридцять першого року до нашої ери видалося гарячим і штильовим. Море біля мису Акцій виглядало як застигле скло, на якому у загрозливому мовчанні завмерли дві величезні армади. Клеопат

Ірина Вовк
2026.07.21 06:58
Таємниці між лініями. ХРОНІКИ КЛЕОПАТРИ (продовження 9)
ЧАСТИНА ТРЕТЯ: ГАЙ ОКТАВІАН. Химерне плетиво павутини «Зачиняються ворота підземелля, і темрява ковтає світло дня. Ті, що кричали про свою силу, стають тінню на стіні. Тільки Ніл тече вічно, не знаючи імен нових господарів». (З написів на піра

Володимир Бойко
2026.07.21 02:58
Лімерики - 7
На відомий завод у Немирові
Флібустьєри заїхали фірою,
Розвели на бухло
За фальшиве бабло –
Тільки й бачили їх у Немирові..

Подались поступати до Вінниці
Провінційні дівулі-відмінниці.

Паб Лімерик
2026.07.20 22:45
Лімерики наших блогерів (вип. другий)
Розглядались державні вакансії
Під мостами клошарами Франції.
А не в офісах десь.
Ви чого боїтесь
І без розглядів брати вакансії?

Непогане життя у Валенсії –
У народу є пільги та пенсії.

С М
2026.07.20 22:22
Індіанське літо (The Doors)
тебе люблю найкращу
ліпшу зо всіх інакшу
тебе люблю найкращу
ліпшу зо всіх інакшу

зустріч наша у тім літі
індіанським літі

Борис Костиря
2026.07.20 15:43
Приїзд
Брати приїхали на рідну батьківщину,
У вигасле село, якого вже нема.
Багато хто забув їх, ніби днину
Минулого життя, що прожите дарма.

Десь юність відшуміла первозданна
На тихих вулицях, у цих місцях.
Лиш тиша пронесеться, ніби панна,

Артур Курдіновський
2026.07.20 13:43
Життя кінчається (глоса)
Шопена вальс... Шопена вальс (с)
Зарано став скорботним маршем.
Хоча й не був я сином Вашим, -
Мою дорогу на Парнас,
Таку правдиву, без прикрас,
Благословили Ви сонетом...
Від Вас приймаю естафету!
Холодний квітень... В серце - ніж.

Охмуд Песецький
2026.07.20 12:40
Мої лаури
О роздуми, укупі й поодинці,
Розсипані, як сіль, горох чи кеш'ю,
Ловлю я з вами майже в кожній жінці
Печаль мою – сьогоднішню й прийдешню.

Ви зайвими буваєте тимчасом,
Коли я з ними вас позбутись радий,
Щоб не тривожили мене провісним гласом,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Наталя Терещенко (1970) / Вірші

  СТЕПОВІ СНИ
Заплющив очі степ, у ковилу сповитий,
Повітря аж пашить від полинів гірких,
А у траві сюрчить цвіркун несамовито,
І поринають в сон старезні вітряки.
Їм сняться байдаки у межиріччі Буга,
Козацькі курені, полковницький пернач,
Багаття у степу, копит далекий стугін,
Забутої доби жіноча пісня – плач…
А як зайде у степ ранкова прохолода,
І схлипнуть від роси блакитні васильки,
Розвіє сни гіркі той вітерець - заброда,
Що у забудьках спить за вигином ріки…

*забудьки - степова трава з дрібними жовтими квітами (чорнобил, нехворощ)

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Ірина Дем'янова 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Зеньо Збиток 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-08-08 14:38:27
Переглядів сторінки твору 6423
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.005 / 5.75  (4.947 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.768 / 5.5  (4.895 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.724
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2010.01.15 09:51
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Дем'янова (Л.П./М.К.) [ 2008-08-08 14:53:02 ]
Наталю, у вірші імпонує багатство мови та образів, безперечна пейзажна майстерність та поринання в історію, оскільки степ, очевидно, часів козаччини. Сподобалися забудьки - на противагу незабудкам. Ця квітка надає всьому тексту забарвлення звертання до пам'яті. Прекрасно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-08-08 20:22:29 ]
Дякую, Ірино добре слово і розуміння. Південний степ має свою неповторну красу, яку треба відчути і зрозуміти. Ви її відчули.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-08 15:21:53 ]
Ех Ната, як за душу узяла!!! Аж вдихнув запах степового різнотрав"я. В тебе степ навіть не ковилою сповитий, а прямо в ковилу скручений жужмом. Що не вдалося хрущовським механізаторам до кінця довести, Ната одним рядком.
"Дно" в множину переводив, а ковилу і полин не по силам. Треба в корифеїв поспитати.
А що ще стоять вітряки козацької доби? На совість люди робили, чи батоги тоді були з натуральної шкіри. За що ти їм в сон байбаків нагнала? Вибачаюсь байдак не бабак. А пернач сподіваюся не тих улюлюків, що йшли з яничарами ощасливлювати народ український.
А пісня-плач жіноча за живе бере. Чи то я стаю сентиментальним, чи дуже в тебе вірш хороший. Скоріше вірш хороший. Якби тебе в тій валці ясировій побачив, кинув би в сторону шаблю гостру, діамантами інкрустовану, пернач непотрібний, взяв би машинку гарну - подарунок люду нашому від талановитого дядька Калашнікова і всіх би звільнив би. Тай без тебе звільнив би. Але якби ти там була, то скоріше і акуратніше. Ніодна на ринки Туреччини чи Лівії не потрапила б. В Україні людей і так все менше і менше, а дівчат талановитих...
Не люблю слово поетеса, може поетка. Ната ти гарна поетка. Я тебе люблю.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-08-08 20:35:11 ]
Толя, дякую. Сьогодні ти мене навіть не критикуєш?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-08-08 20:53:21 ]
Зеньо, так у нас на півдні кажуть: полини, спориші, ковили, чебреці. У нас, наприклад, ніхто не каже ніц, або за смереков, або си дивлю...
Але ж я тебе розумію, коли ти так висловлюєшся.
Чому ж ти мене не розумієш?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-08-08 20:33:59 ]
Дякую,Марійко. Як мені приємно, що красу мойого південного краю розуміють на заході. А я гірські краєвиди теж дуже люблю, вчилася у Чернівцях, запамятала назавжди красу Прикарпаття, Карпат.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-08-08 20:55:50 ]
Дякую, Лесю. Ледве відстрілялася від цих камандірів. Але ж і прискіпливі! Так, повертаюся знову до байок. Там простіше, менше критики.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-08-08 20:46:34 ]
Зеньо, дєтка, ти мене просто розчаровуєш. Якби ти хоч раз побачив те межиріччя! Воно називається гранітно- степове Побужжя. Річка розгалужується на багато малих і великих островів, порослих бвгатющою рослинністю , береги скелясті, високі, а річкові потоки з шумом біжать через пороги. Тут проходять кожне літо міжнародні змагання з греблі.
А колись тут селилися козаки. Дуже гарні краєвиди,камандір, ти як ваєнний повинен такі місця знати чи хоча б уявляти, що вони існують..., Ех ти, 5,25!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-08-08 20:49:23 ]
Да, козаки селилися на островах, тому байдаки не на суші були, камандір, а на воді, у плавнях, за порогами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-08 21:33:29 ]
Ладно, шо сі гніваєш?
Шо з камандіра возьмеш кромі честі?
Яку оцінку хочеш - таку ті поставлю - тут ті оцінки - ніц не значуть.
Нехай єнші ті муркают - я ж буду - апазіт -проти шерсті гладиди. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-08-08 21:41:26 ]
Та я ж не про ацєнку, дєсантнік, я про паддєржку спроб автора внєдріцца в нову тєматіку. чьєрт пабьєрі! А проти шерсті, воно мабуть намного єротічнєє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-08 22:26:35 ]
А хто ті каже не внєдрятцца - внєдряйся б.л. (будь ласка).
Я, як інструктор - роблю імітацію баєвой абстанівки.
Міна слєва, плєвок справа, лажісь - кізяк просто в лоба.
Іде перевірка шатанія і разбода нєрвов.
Уууууу, люблю еротику.
Асабліва, коли у-у-у ааааа-ааааа і стіни ходять...
Нафіг з тими плавнями, коли кружок еротики відкривається.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-08-09 13:37:41 ]
Наталю, от і Зеньо в тебе закохався. Бо апозіт шерсти - то лиш з любови. Що то молодоє дарованіє! "Внєдрілось", як ножака Зеньови межи зуби!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серенус Цейтблом (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-12 11:43:31 ]
...And lastly, when the morning chill settles in,
And there appear baby-blue sapphires
In eyes of salvia - comes the gypsy wind
Of downs beyound, and bitter dreams expire.
:))