ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.07.07 12:26
* 133 *
в цій сюрреальності
хтось ґазда хтось пролаза
ще дехто думає що він
кіногерой
є і такі хто залюбки
на хліб усіх їх мазав
на хліб із маслом
заробляє бо

Роксолана Вірлан
2026.07.07 09:40
Замежне
Зельними, густими коридорами -
йду без одіяння, шалю, станика -
легшати зі звуками прозорими.
Мною причащаються комарики.

Вивірки несуть гриби та ласощі,
звурджуються обрії віддалені.
Де ви нині, сови усезнаючі -

Тетяна Левицька
2026.07.07 08:22
Чи підеш зі мною...
Я з тобою — в розвідку, а ти
Чи підеш зі мною на край світу,
Де немає горя, самоти
І блищать цирконієм самшити?

Де гойдає древній океан
Паперовий човник безнадії,
А хмільних очей терпкий дурман

Мар'ян Кіхно
2026.07.07 06:44
«Демонолатрія» (уривок)
Нікола Ремі, таємний радник найсвітлішого герцога Лотарингії та громадський адвокат його герцогства Найяснішому Принцю та Найвидатнішому Кардиналу Шарлю Льотаринському*; Щонайнавдячному Покровителю та Патрону, Нікола Ремі БАЖАЄ ВІЧНОГО ЩАСТЯ Вінце

Віктор Кучерук
2026.07.07 06:07
* * *
Кривавим почерком накреслені
Шляхи проходження ракет,
Та знов лише слова улесливі
Про помочі новий пакет.
Постійно рішення вовтузячи,
Смертей продовжуєте час, -
Ви хочте нам здаватись друзями,
Здійнявши хвилі втішних фраз.

Артур Курдіновський
2026.07.06 21:55
Вмикаю інтонацію
Я вмикаю інтонацію
Зачаровано-піднесену.
А душа - в реанімації
Білим кольором закреслена.

Ані ноти суму в голосі,
Кожний звук - залізна палиця.
А душа тихенько молиться

С М
2026.07.06 21:50
Торкнися (The Doors)
Гов, агов, агов, агов
Торкнися, бейбі
Чи не видиш, не страхаюсь я?
О що ти їй наобіцяв?
І що вона тобі сказала?
О що ти їй наобіцяв?

Тебе я любитиму

Борис Костиря
2026.07.06 14:02
Попереду
Така застиглість і драглистість.
Ми грузнемо у цих лісах,
Там, де промчався юний лицар
У лабіринтах, наче птах.
Попереду важка гонитва,
Нудна, протяжна суєта.
Попереду запекла битва,
Аж квітне стогін у вустах.

Іван Потьомкін
2026.07.06 13:16
...Як пишная пава
Як же її звали, діву Бондарівну?
Ту, що честь тримала цілої Вкраїни.
Ту, що, мов царівна, у колі дівочім
Можновладцю кинула в безсоромні очі:
“Ой не згоден пан Каньовський мене цілувати,
Тільки згоден пан Каньовський мене розбувати!
Ой волю ж я,пан

Вячеслав Руденко
2026.07.06 10:20
Рятує слово доки ллється
Рятує слово доки ллється-
Вбиває розум доки ллє,
Та то не правда–лиш здається!
А Всесвіт пнеться у своє!

Шовковий ворс пливи над градом,
Серед ампірного рев’ю,
Камінний отвір будь кошлатим,

хома дідим
2026.07.06 10:02
* 132 *
гаразд
усе
простіш мабуть
питво та їжа
писанина
а потім час іще у путь
де нас дива чекають
вірно

Вячеслав Руденко
2026.07.05 19:57
Майже побічно, солодший за дотик до вуха…
Фантик зворотнього,згорнутий примхою часу,
Вовчого сліду рясніє горохом в поснуле,
Кожної миті, щоразу зриваючи саван,
Шепіт хтонічний рятує забуте минуле.

Вийди на шлях не засмученим в хутрі із фугу
В напівчоботях, що вказують шлях до останку,
Не

Євген Федчук
2026.07.05 14:41
Як відьма перетворилася на собаку
Зібралися діди якось в Клима біля двору.
Вже сонечко понад лісом було на ту пору.
Ще сутінки не настали та вже йшло до того.
Череда понад дворами стоптала дорогу.
Несла молоко із паші, пастух йшов позаду.
Хоч втомлений та з дідами привітався радо.
А

Роксолана Вірлан
2026.07.05 14:39
* * *
Якщо би акварелевим потьоком
зненацька розтеклася згіркла Ява:
і той пречистий надим першокроку,
і тягла довгота земного сплаву,
доріг - зміїсті кубла та роптіння,
пробіли днів, ночей печерна пустка,
життя і врожаїв осінні стини,
луна свічад, іконн

Володимир Ляшкевич
2026.07.05 13:59
Екзистенційне позиціювання творчого єства: до метагармонічної теорії творчості
Вступ Творчість належить до дуже звичних, і в той самий час - до найскладніших проявів людського єства. Незважаючи на значний розвиток естетики, психології творчості, герменевтики, феноменології та когнітивних наук, відкритим залишається питання про фу

Борис Костиря
2026.07.05 13:09
Приреченість
Тут нікуди піти, лише на стадіон,
Порожній, сиротливий і безмовний,
Там, де біжить нечутний чемпіон
Крізь славу, гордість і тотальний морок.

Тут нікуди піти. В обличчя самоти
Подивимося тихо і печально.
Там грають фугу зречені вітри
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Наталя Терещенко (1970) / Вірші

  СТЕПОВІ СНИ
Заплющив очі степ, у ковилу сповитий,
Повітря аж пашить від полинів гірких,
А у траві сюрчить цвіркун несамовито,
І поринають в сон старезні вітряки.
Їм сняться байдаки у межиріччі Буга,
Козацькі курені, полковницький пернач,
Багаття у степу, копит далекий стугін,
Забутої доби жіноча пісня – плач…
А як зайде у степ ранкова прохолода,
І схлипнуть від роси блакитні васильки,
Розвіє сни гіркі той вітерець - заброда,
Що у забудьках спить за вигином ріки…

*забудьки - степова трава з дрібними жовтими квітами (чорнобил, нехворощ)

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Ірина Дем'янова 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Зеньо Збиток 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-08-08 14:38:27
Переглядів сторінки твору 6375
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.005 / 5.75  (4.947 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.768 / 5.5  (4.895 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.724
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2010.01.15 09:51
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Дем'янова (Л.П./М.К.) [ 2008-08-08 14:53:02 ]
Наталю, у вірші імпонує багатство мови та образів, безперечна пейзажна майстерність та поринання в історію, оскільки степ, очевидно, часів козаччини. Сподобалися забудьки - на противагу незабудкам. Ця квітка надає всьому тексту забарвлення звертання до пам'яті. Прекрасно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-08-08 20:22:29 ]
Дякую, Ірино добре слово і розуміння. Південний степ має свою неповторну красу, яку треба відчути і зрозуміти. Ви її відчули.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-08 15:21:53 ]
Ех Ната, як за душу узяла!!! Аж вдихнув запах степового різнотрав"я. В тебе степ навіть не ковилою сповитий, а прямо в ковилу скручений жужмом. Що не вдалося хрущовським механізаторам до кінця довести, Ната одним рядком.
"Дно" в множину переводив, а ковилу і полин не по силам. Треба в корифеїв поспитати.
А що ще стоять вітряки козацької доби? На совість люди робили, чи батоги тоді були з натуральної шкіри. За що ти їм в сон байбаків нагнала? Вибачаюсь байдак не бабак. А пернач сподіваюся не тих улюлюків, що йшли з яничарами ощасливлювати народ український.
А пісня-плач жіноча за живе бере. Чи то я стаю сентиментальним, чи дуже в тебе вірш хороший. Скоріше вірш хороший. Якби тебе в тій валці ясировій побачив, кинув би в сторону шаблю гостру, діамантами інкрустовану, пернач непотрібний, взяв би машинку гарну - подарунок люду нашому від талановитого дядька Калашнікова і всіх би звільнив би. Тай без тебе звільнив би. Але якби ти там була, то скоріше і акуратніше. Ніодна на ринки Туреччини чи Лівії не потрапила б. В Україні людей і так все менше і менше, а дівчат талановитих...
Не люблю слово поетеса, може поетка. Ната ти гарна поетка. Я тебе люблю.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-08-08 20:35:11 ]
Толя, дякую. Сьогодні ти мене навіть не критикуєш?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-08-08 20:53:21 ]
Зеньо, так у нас на півдні кажуть: полини, спориші, ковили, чебреці. У нас, наприклад, ніхто не каже ніц, або за смереков, або си дивлю...
Але ж я тебе розумію, коли ти так висловлюєшся.
Чому ж ти мене не розумієш?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-08-08 20:33:59 ]
Дякую,Марійко. Як мені приємно, що красу мойого південного краю розуміють на заході. А я гірські краєвиди теж дуже люблю, вчилася у Чернівцях, запамятала назавжди красу Прикарпаття, Карпат.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-08-08 20:55:50 ]
Дякую, Лесю. Ледве відстрілялася від цих камандірів. Але ж і прискіпливі! Так, повертаюся знову до байок. Там простіше, менше критики.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-08-08 20:46:34 ]
Зеньо, дєтка, ти мене просто розчаровуєш. Якби ти хоч раз побачив те межиріччя! Воно називається гранітно- степове Побужжя. Річка розгалужується на багато малих і великих островів, порослих бвгатющою рослинністю , береги скелясті, високі, а річкові потоки з шумом біжать через пороги. Тут проходять кожне літо міжнародні змагання з греблі.
А колись тут селилися козаки. Дуже гарні краєвиди,камандір, ти як ваєнний повинен такі місця знати чи хоча б уявляти, що вони існують..., Ех ти, 5,25!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-08-08 20:49:23 ]
Да, козаки селилися на островах, тому байдаки не на суші були, камандір, а на воді, у плавнях, за порогами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-08 21:33:29 ]
Ладно, шо сі гніваєш?
Шо з камандіра возьмеш кромі честі?
Яку оцінку хочеш - таку ті поставлю - тут ті оцінки - ніц не значуть.
Нехай єнші ті муркают - я ж буду - апазіт -проти шерсті гладиди. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-08-08 21:41:26 ]
Та я ж не про ацєнку, дєсантнік, я про паддєржку спроб автора внєдріцца в нову тєматіку. чьєрт пабьєрі! А проти шерсті, воно мабуть намного єротічнєє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-08 22:26:35 ]
А хто ті каже не внєдрятцца - внєдряйся б.л. (будь ласка).
Я, як інструктор - роблю імітацію баєвой абстанівки.
Міна слєва, плєвок справа, лажісь - кізяк просто в лоба.
Іде перевірка шатанія і разбода нєрвов.
Уууууу, люблю еротику.
Асабліва, коли у-у-у ааааа-ааааа і стіни ходять...
Нафіг з тими плавнями, коли кружок еротики відкривається.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-08-09 13:37:41 ]
Наталю, от і Зеньо в тебе закохався. Бо апозіт шерсти - то лиш з любови. Що то молодоє дарованіє! "Внєдрілось", як ножака Зеньови межи зуби!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серенус Цейтблом (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-12 11:43:31 ]
...And lastly, when the morning chill settles in,
And there appear baby-blue sapphires
In eyes of salvia - comes the gypsy wind
Of downs beyound, and bitter dreams expire.
:))