Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.10
13:30
Я жду новин, живильної води,
Мов листя з позачасся, позасвіття.
Так огортають спокій холоди,
Немов опале і сухе суцвіття.
Я жду листів з минулої доби,
Померлих жестів, вицвілих мелодій,
Прадавніх, ніби заклик "Полюби...",
Мов листя з позачасся, позасвіття.
Так огортають спокій холоди,
Немов опале і сухе суцвіття.
Я жду листів з минулої доби,
Померлих жестів, вицвілих мелодій,
Прадавніх, ніби заклик "Полюби...",
2026.05.10
10:40
Рясніла правда апріорі,
ЇЇ тепло було в мінорі,
Текло у простір, наче спів,
Де зло, добро і поготів,
Де світ осяяний ховався,
Як віл на конику катався
І реготався між ковил,
Змітав хвостом небесний пил.
ЇЇ тепло було в мінорі,
Текло у простір, наче спів,
Де зло, добро і поготів,
Де світ осяяний ховався,
Як віл на конику катався
І реготався між ковил,
Змітав хвостом небесний пил.
2026.05.10
09:59
поспівай
мені радо
за соняхи
що цвітуть
замість
житніх полів
і невидимі зорі
і подихи
мені радо
за соняхи
що цвітуть
замість
житніх полів
і невидимі зорі
і подихи
2026.05.10
07:45
Рахує годинник нестримні хвилини
твого неймовірного соло;
аж луснуло небо на дві половини,
коли у душі захололо.
Розсипався град на долівку природи
намистом із Божого раю.
Губами лови льодяну прохолоду,
твого неймовірного соло;
аж луснуло небо на дві половини,
коли у душі захололо.
Розсипався град на долівку природи
намистом із Божого раю.
Губами лови льодяну прохолоду,
2026.05.10
06:47
Пережив багато
Зморений дідусь, -
Працював завзято,
Крився від спокус.
Вікував несито, -
Тяжко й сумно жив,
І на Божім світі
Щастю був чужий.
Зморений дідусь, -
Працював завзято,
Крився від спокус.
Вікував несито, -
Тяжко й сумно жив,
І на Божім світі
Щастю був чужий.
2026.05.10
00:00
Дошкуляє запах димового нікотину,
який осів на шторах ще не твоєї квартири,
але ти знаєш, що багато чого є тимчасовим,
і кинеш палити, як тільки отримаєш запрошення –
ні, не до пульмонолога, а до берега зустрічей
і прогулянок - ні, не там, де тусуєть
2026.05.09
21:45
Атман танцює в TikTokсамсарі,
Карма лайкає пост про Шиву,
Брахман сміється в WiFiмарані,
Йога в сторіз — без альтернативи.
Крішна з кавою — mood на ранок,
Прана бурлить, як Red Bull, у венах,
Мантра звучить крізь Bluetoothекрани,
Карма лайкає пост про Шиву,
Брахман сміється в WiFiмарані,
Йога в сторіз — без альтернативи.
Крішна з кавою — mood на ранок,
Прана бурлить, як Red Bull, у венах,
Мантра звучить крізь Bluetoothекрани,
2026.05.09
20:29
нумо вимкни світло геть
вимкни зовсім
ей світломайстре
чи вже вимкнув би свої лампи нє
я не жартую маєш вимкнути світло
о почуй!
до чого оце . . . .
вимкни зовсім
ей світломайстре
чи вже вимкнув би свої лампи нє
я не жартую маєш вимкнути світло
о почуй!
до чого оце . . . .
2026.05.09
19:11
Як захочеться дізнатись,
Відкіля взялись п’яниці,
То не Лота пригадаймо,
Але праведного Ноя.
Звісно, що після потопу.
Посадив спасенний Богом
Виноградник із синами.
Сатана тут нагодився.
Відкіля взялись п’яниці,
То не Лота пригадаймо,
Але праведного Ноя.
Звісно, що після потопу.
Посадив спасенний Богом
Виноградник із синами.
Сатана тут нагодився.
2026.05.09
17:42
Не я то чую - Незвід чує мною:
крадливі кроки здовженої тіні,
розхвиль осінніх огняні прибої,
гілок врізання гостре в небо синє,
Він бачить мною - я його зіниця -
як в ятір часу наловилось листя.
В'юнкий лебедик озеру божиться,
крадливі кроки здовженої тіні,
розхвиль осінніх огняні прибої,
гілок врізання гостре в небо синє,
Він бачить мною - я його зіниця -
як в ятір часу наловилось листя.
В'юнкий лебедик озеру божиться,
2026.05.09
17:35
Коли війні немає краю
і цим завідує балбес,
стає на вуха світ увесь...
«побєдобєсіє» триває,
але як іноді буває –
у супостата збита «спєсь».
Та це, напевне, не поможе
урятувати білий світ,
і цим завідує балбес,
стає на вуха світ увесь...
«побєдобєсіє» триває,
але як іноді буває –
у супостата збита «спєсь».
Та це, напевне, не поможе
урятувати білий світ,
2026.05.09
13:33
Я чекаю фатальних листів,
Громових, як стальні урагани,
Як послання прийдешніх віків,
Неспростовних, ясних, бездоганних.
Хай цей лист розірве суєту,
Хай затопить болото печальне,
Подолає навік пустоту
Громових, як стальні урагани,
Як послання прийдешніх віків,
Неспростовних, ясних, бездоганних.
Хай цей лист розірве суєту,
Хай затопить болото печальне,
Подолає навік пустоту
2026.05.09
09:46
себе обожнюємо ще
комусь реально смішно
не причаститися води
із тих господніх діж нам
плекаючи залежну мить
вичавлюючи прищик
оскільки завтра інший щем
не глибший просто інший
комусь реально смішно
не причаститися води
із тих господніх діж нам
плекаючи залежну мить
вичавлюючи прищик
оскільки завтра інший щем
не глибший просто інший
2026.05.09
09:25
Айвенго! Будь коханим! Будь живучим!
Ба більше – як потужний вовк-вольфрам.
Життя відтворюється у пляшках комбучі,
Співає газом , суне з телеграм.
Але щасливе сховане в Парижі -
Біжить вперед алюром юний Вакх
До лісу за вікном, де ті хто став на л
Ба більше – як потужний вовк-вольфрам.
Життя відтворюється у пляшках комбучі,
Співає газом , суне з телеграм.
Але щасливе сховане в Парижі -
Біжить вперед алюром юний Вакх
До лісу за вікном, де ті хто став на л
2026.05.09
09:13
— Я прийшла до вас не за цим,
Що у голову вбили, друже?
На столі — сигаретний дим,
Самогон і зів'ялі ружі.
Я прошу, не торкайтесь пліч,
Ваші пальці такі холодні.
Наче ця кришталева ніч
Снігопадом зійшла з безодні.
Що у голову вбили, друже?
На столі — сигаретний дим,
Самогон і зів'ялі ружі.
Я прошу, не торкайтесь пліч,
Ваші пальці такі холодні.
Наче ця кришталева ніч
Снігопадом зійшла з безодні.
2026.05.08
23:03
Я і Red Bull - друзі,
Як то кажуть - нерозлийвода,
Я люблю Red Bull пити,
Red Bull любить вливатись в мої уста.
Когось наша дружба харить,
І ми з редбулом - як серед акул,
Та нам начхати, що хто там каже,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Як то кажуть - нерозлийвода,
Я люблю Red Bull пити,
Red Bull любить вливатись в мої уста.
Когось наша дружба харить,
І ми з редбулом - як серед акул,
Та нам начхати, що хто там каже,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.29
2026.04.23
2026.04.22
2026.04.18
2026.04.14
2026.04.02
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Мойсей Фішбейн (1946) /
Вірші
Леонард Коген. ОСЬДЕ ВАЛЬС
Контекст : FEDERICO GARCIA LORCA Leonard Cohen
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Леонард Коген. ОСЬДЕ ВАЛЬС
(За Федеріко Ґарсія Лоркою)
Десять гарних панянок у Відні.
І плече, плаче Смерть на плечі.
Передпокою тисяча вікон.
Голубиної смерті плачі.
І окраєць, відтятий від ранку,
В Ґалереї Морозу повис.
Ай, ай-ай-ай,
Осьде вальс, осьде вальс,
Осьде вальсу замкнуті вуста.
Я жадаю тебе, я жадаю
Там, де мертвий журнал на стільці.
У печері віночка лілеї,
Де любові нема, навманці.
В ліжку, там, де пітнявіє місяць,
Де в горланні сліди і пісок.
Ай, ай-ай-ай,
Осьде вальс, осьде вальс,
Обійми переламаний стан.
Цей вальс, цей вальс, цей вальс, цей вальс,
Його подих – то вщерть і бренді, і Смерть,
І у морі лишається шлейф.
Осьде Відень, концертна зала,
Повна поглядів ця круговерть.
Хлопчаки позмовкали у барі,
Вже засуджені блюзом на смерть.
Хто ж несе до твоєї подоби
Ту гірлянду обтятих сльозин?
Ай, ай-ай-ай,
Осьде вальс, осьде вальс,
Осьде вальс, він роками вмира.
Ось горище, де граються діти,
Де я маю з тобою лягти
У примарі угорських ліхтарень
В полуденні солодкі світи,
Я побачу прикутих до горя
І овечку, й лілеї снігів.
Ай, ай-ай-ай,
Осьде вальс, осьде вальс
"Ти знай, повік не забуду тебе!"
Цей вальс, цей вальс, цей вальс, цей вальс,
Його подих – то вщерть і бренді, і Смерть,
І у морі лишається шлейф.
Ми станцюєм з тобою у Відні,
Де я маску ріки понесу.
Ґіацинт на моєму рамені,
Твоїх стегон пригублю росу.
І душа моя згине в альбомі,
Де світлини, де мох. І вуста,
І твоєї краси половіддя
Понесуть мою скрипку й хреста.
Ти нестимеш мене у тім танці,
Він обіймами нас обів’є.
О, любове моя, Осьде вальс, осьде вальс,
Він є твій. Все твоє, все твоє.
З англійської
переклав Мойсей Фішбейн
Оригінальне виконання: Leonard Cohen
Take This Waltz
(After Federico Garcia Lorca)
Десять гарних панянок у Відні.
І плече, плаче Смерть на плечі.
Передпокою тисяча вікон.
Голубиної смерті плачі.
І окраєць, відтятий від ранку,
В Ґалереї Морозу повис.
Ай, ай-ай-ай,
Осьде вальс, осьде вальс,
Осьде вальсу замкнуті вуста.
Я жадаю тебе, я жадаю
Там, де мертвий журнал на стільці.
У печері віночка лілеї,
Де любові нема, навманці.
В ліжку, там, де пітнявіє місяць,
Де в горланні сліди і пісок.
Ай, ай-ай-ай,
Осьде вальс, осьде вальс,
Обійми переламаний стан.
Цей вальс, цей вальс, цей вальс, цей вальс,
Його подих – то вщерть і бренді, і Смерть,
І у морі лишається шлейф.
Осьде Відень, концертна зала,
Повна поглядів ця круговерть.
Хлопчаки позмовкали у барі,
Вже засуджені блюзом на смерть.
Хто ж несе до твоєї подоби
Ту гірлянду обтятих сльозин?
Ай, ай-ай-ай,
Осьде вальс, осьде вальс,
Осьде вальс, він роками вмира.
Ось горище, де граються діти,
Де я маю з тобою лягти
У примарі угорських ліхтарень
В полуденні солодкі світи,
Я побачу прикутих до горя
І овечку, й лілеї снігів.
Ай, ай-ай-ай,
Осьде вальс, осьде вальс
"Ти знай, повік не забуду тебе!"
Цей вальс, цей вальс, цей вальс, цей вальс,
Його подих – то вщерть і бренді, і Смерть,
І у морі лишається шлейф.
Ми станцюєм з тобою у Відні,
Де я маску ріки понесу.
Ґіацинт на моєму рамені,
Твоїх стегон пригублю росу.
І душа моя згине в альбомі,
Де світлини, де мох. І вуста,
І твоєї краси половіддя
Понесуть мою скрипку й хреста.
Ти нестимеш мене у тім танці,
Він обіймами нас обів’є.
О, любове моя, Осьде вальс, осьде вальс,
Він є твій. Все твоє, все твоє.
З англійської
переклав Мойсей Фішбейн
Оригінальне виконання: Leonard Cohen
Take This Waltz
(After Federico Garcia Lorca)
Контекст : FEDERICO GARCIA LORCA Leonard Cohen
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
