Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.03
21:40
війна воює із війною
заради миру
й хтось поширив
хай нелогічно хоч непросто
дожити не згубивши віри
коли дощить і ллє за комір
і знову пролетіло літо
коли не пишеться у розмір
заради миру
й хтось поширив
хай нелогічно хоч непросто
дожити не згубивши віри
коли дощить і ллє за комір
і знову пролетіло літо
коли не пишеться у розмір
2026.09.03
21:30
Забажали хлопчаки
вусаня катати.
Поскидали рюкзаки,
узяли санчата.
Повсідалися обоє,
а між ними — кіт.
Полетіли вниз стрілою,
аж іскриться слід.
вусаня катати.
Поскидали рюкзаки,
узяли санчата.
Повсідалися обоє,
а між ними — кіт.
Полетіли вниз стрілою,
аж іскриться слід.
2026.09.03
18:52
В кав’ярні на Монмартрі сивий дід
Із хлопчиком за столиком сиділи,
З маленьких філіжанок каву пили,
Дивились на розбурханий цей світ,
Який кудись постійно поспішав,
Чогось шукав, десь мчав в автомобілях.
Вони ж удвох відпочивати сіли,
Полишити до ч
Із хлопчиком за столиком сиділи,
З маленьких філіжанок каву пили,
Дивились на розбурханий цей світ,
Який кудись постійно поспішав,
Чогось шукав, десь мчав в автомобілях.
Вони ж удвох відпочивати сіли,
Полишити до ч
2026.09.03
16:35
Калюжі розлилися, як моря.
Виходить божевілля із порогів.
Ідей могутніх первісна зоря
Укаже шлях для магів і пророків.
Виходить з берегів прадавній світ,
Давно забутий, згаяний, завмерлий.
Він проривається, немовби квіт
На цвинтарі, де відпочили ме
Виходить божевілля із порогів.
Ідей могутніх первісна зоря
Укаже шлях для магів і пророків.
Виходить з берегів прадавній світ,
Давно забутий, згаяний, завмерлий.
Він проривається, немовби квіт
На цвинтарі, де відпочили ме
2026.09.03
14:38
Я зрозумію тебе
Коли ти усміхнешся
Це те, що кожен робить, скрізь, так само
Наче на мові спільній
За твоїм одягом, бачу, друже
Що ти із іншого табору
Єдина річ, яку я знати хочу
Коли ти усміхнешся
Це те, що кожен робить, скрізь, так само
Наче на мові спільній
За твоїм одягом, бачу, друже
Що ти із іншого табору
Єдина річ, яку я знати хочу
2026.09.03
11:20
Зачепилося сонце за гілочку глоду,
зашарілися згарди на стомлених вітах.
День вкладає пшеничні снопи на підводу,
стиглі фрукти та ягоди спілого літа.
Шурхотить у амброзії сум вересневий,
і вагітніють хмари нудними дощами.
Ралом зорані, зранені
зашарілися згарди на стомлених вітах.
День вкладає пшеничні снопи на підводу,
стиглі фрукти та ягоди спілого літа.
Шурхотить у амброзії сум вересневий,
і вагітніють хмари нудними дощами.
Ралом зорані, зранені
2026.09.03
08:39
Осінній вечір...Пнеться прохолода,
Торкається гарячої долоні.
Вже лист жовтіє. Яблука червоні...
Стихає світ, здається, і ні слова.
Збігає швидко час...Стежки забуті
Покрила павутина вечорова.
І кожна мить, згасаючи, готова
Торкається гарячої долоні.
Вже лист жовтіє. Яблука червоні...
Стихає світ, здається, і ні слова.
Збігає швидко час...Стежки забуті
Покрила павутина вечорова.
І кожна мить, згасаючи, готова
2026.09.03
07:57
ЦИКЛ IV: РИМ
«СПАРТАК: ОСТАННІЙ СВІТАНОК ВОЛІ»
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Спартак – фракієць, вождь нескорених, лев у залізних тенетах.
«СПАРТАК: ОСТАННІЙ СВІТАНОК ВОЛІ»
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Спартак – фракієць, вождь нескорених, лев у залізних тенетах.
2026.09.03
07:36
Ні! — уява не злослива,
Бо регоче — не збиткує,
Ніби вітер вздовж калюжі
Небесам артикулює
Кращим адресним чорнилом
Берегам і заповітам,
І річкам, яким мов свято
В Новий місяць сонцем світить
Бо регоче — не збиткує,
Ніби вітер вздовж калюжі
Небесам артикулює
Кращим адресним чорнилом
Берегам і заповітам,
І річкам, яким мов свято
В Новий місяць сонцем світить
2026.09.03
06:19
Хвилі пристрастей гарячих
Не вгамуються ніяк, -
Вже від болю серце плаче
І в душі вирує ляк.
Укладаю щільно речі
У валізу шкіряну, -
Клопочуся цілий вечір
Через жінку гамірну.
Не вгамуються ніяк, -
Вже від болю серце плаче
І в душі вирує ляк.
Укладаю щільно речі
У валізу шкіряну, -
Клопочуся цілий вечір
Через жінку гамірну.
2026.09.03
01:32
Тополя - високе дерево
І достобіса товсте.
Вона по всій Україні
Неначе бур'ян росте.
Тополя багато бачила
І чула багато теж,
Тому про багато що знає,
І достобіса товсте.
Вона по всій Україні
Неначе бур'ян росте.
Тополя багато бачила
І чула багато теж,
Тому про багато що знає,
2026.09.02
23:39
Я нікуди не хочу йти,
Я побуду сьогодні удома,
Бо маю настрій такий, немов
Замість кохве я випив брому.
Я нікуди не хочу йти,
І ти теж не ходи нікуди,
Бо якщо ти кудись підеш-
Я побуду сьогодні удома,
Бо маю настрій такий, немов
Замість кохве я випив брому.
Я нікуди не хочу йти,
І ти теж не ходи нікуди,
Бо якщо ти кудись підеш-
2026.09.02
22:01
деякий текст на початку
пропущено
оскільки він претендує
для чого мені претензія
що у ній
за морем словесним
є острів майже безлюдний
мені би туди
пропущено
оскільки він претендує
для чого мені претензія
що у ній
за морем словесним
є острів майже безлюдний
мені би туди
2026.09.02
21:47
Загаснув серпень. Літо відбулося
й нема за що закинути собі —
відщедрилось у жнивному колоссі,
спочити йде в тумани голубі.
Його стрічає обрій ув обійми,
вгортає у серпанкові шовки.
Хай буде сон його такий спокійний,
й нема за що закинути собі —
відщедрилось у жнивному колоссі,
спочити йде в тумани голубі.
Його стрічає обрій ув обійми,
вгортає у серпанкові шовки.
Хай буде сон його такий спокійний,
2026.09.02
19:44
І раніш, коли розлунювалась сирена «швидкої»,
Серце стискалось і шептало: «Допоможи, Боже!
Зглянься на того, хто лежить недугом прикутий.
Байдуже – чи вірить він в Тебе, чи збайдужів».
І раніш, коли, бува, зачую муркотливий наспів гелікоптера,
Вдивл
Серце стискалось і шептало: «Допоможи, Боже!
Зглянься на того, хто лежить недугом прикутий.
Байдуже – чи вірить він в Тебе, чи збайдужів».
І раніш, коли, бува, зачую муркотливий наспів гелікоптера,
Вдивл
2026.09.02
16:01
Долонi заховали вiд думок,
А лiто простягає руки з квiтiв.
По тiлу пролетiв нервовий шок:
Чому нiхто їх досi не помiтив?
Пiрнувши в теплi хвилi почуттiв,
Порозкидавши каменi спокою,
День лимонадом на столi розлив -
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...А лiто простягає руки з квiтiв.
По тiлу пролетiв нервовий шок:
Чому нiхто їх досi не помiтив?
Пiрнувши в теплi хвилi почуттiв,
Порозкидавши каменi спокою,
День лимонадом на столi розлив -
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.08.07
2026.08.01
2026.07.22
2026.07.18
2026.07.12
2026.07.12
2026.07.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Мойсей Фішбейн (1946) /
Вірші
Леонард Коген. ОСЬДЕ ВАЛЬС
Контекст : FEDERICO GARCIA LORCA Leonard Cohen
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Леонард Коген. ОСЬДЕ ВАЛЬС
(За Федеріко Ґарсія Лоркою)
Десять гарних панянок у Відні.
І плече, плаче Смерть на плечі.
Передпокою тисяча вікон.
Голубиної смерті плачі.
І окраєць, відтятий від ранку,
В Ґалереї Морозу повис.
Ай, ай-ай-ай,
Осьде вальс, осьде вальс,
Осьде вальсу замкнуті вуста.
Я жадаю тебе, я жадаю
Там, де мертвий журнал на стільці.
У печері віночка лілеї,
Де любові нема, навманці.
В ліжку, там, де пітнявіє місяць,
Де в горланні сліди і пісок.
Ай, ай-ай-ай,
Осьде вальс, осьде вальс,
Обійми переламаний стан.
Цей вальс, цей вальс, цей вальс, цей вальс,
Його подих – то вщерть і бренді, і Смерть,
І у морі лишається шлейф.
Осьде Відень, концертна зала,
Повна поглядів ця круговерть.
Хлопчаки позмовкали у барі,
Вже засуджені блюзом на смерть.
Хто ж несе до твоєї подоби
Ту гірлянду обтятих сльозин?
Ай, ай-ай-ай,
Осьде вальс, осьде вальс,
Осьде вальс, він роками вмира.
Ось горище, де граються діти,
Де я маю з тобою лягти
У примарі угорських ліхтарень
В полуденні солодкі світи,
Я побачу прикутих до горя
І овечку, й лілеї снігів.
Ай, ай-ай-ай,
Осьде вальс, осьде вальс
"Ти знай, повік не забуду тебе!"
Цей вальс, цей вальс, цей вальс, цей вальс,
Його подих – то вщерть і бренді, і Смерть,
І у морі лишається шлейф.
Ми станцюєм з тобою у Відні,
Де я маску ріки понесу.
Ґіацинт на моєму рамені,
Твоїх стегон пригублю росу.
І душа моя згине в альбомі,
Де світлини, де мох. І вуста,
І твоєї краси половіддя
Понесуть мою скрипку й хреста.
Ти нестимеш мене у тім танці,
Він обіймами нас обів’є.
О, любове моя, Осьде вальс, осьде вальс,
Він є твій. Все твоє, все твоє.
З англійської
переклав Мойсей Фішбейн
Оригінальне виконання: Leonard Cohen
Take This Waltz
(After Federico Garcia Lorca)
Десять гарних панянок у Відні.
І плече, плаче Смерть на плечі.
Передпокою тисяча вікон.
Голубиної смерті плачі.
І окраєць, відтятий від ранку,
В Ґалереї Морозу повис.
Ай, ай-ай-ай,
Осьде вальс, осьде вальс,
Осьде вальсу замкнуті вуста.
Я жадаю тебе, я жадаю
Там, де мертвий журнал на стільці.
У печері віночка лілеї,
Де любові нема, навманці.
В ліжку, там, де пітнявіє місяць,
Де в горланні сліди і пісок.
Ай, ай-ай-ай,
Осьде вальс, осьде вальс,
Обійми переламаний стан.
Цей вальс, цей вальс, цей вальс, цей вальс,
Його подих – то вщерть і бренді, і Смерть,
І у морі лишається шлейф.
Осьде Відень, концертна зала,
Повна поглядів ця круговерть.
Хлопчаки позмовкали у барі,
Вже засуджені блюзом на смерть.
Хто ж несе до твоєї подоби
Ту гірлянду обтятих сльозин?
Ай, ай-ай-ай,
Осьде вальс, осьде вальс,
Осьде вальс, він роками вмира.
Ось горище, де граються діти,
Де я маю з тобою лягти
У примарі угорських ліхтарень
В полуденні солодкі світи,
Я побачу прикутих до горя
І овечку, й лілеї снігів.
Ай, ай-ай-ай,
Осьде вальс, осьде вальс
"Ти знай, повік не забуду тебе!"
Цей вальс, цей вальс, цей вальс, цей вальс,
Його подих – то вщерть і бренді, і Смерть,
І у морі лишається шлейф.
Ми станцюєм з тобою у Відні,
Де я маску ріки понесу.
Ґіацинт на моєму рамені,
Твоїх стегон пригублю росу.
І душа моя згине в альбомі,
Де світлини, де мох. І вуста,
І твоєї краси половіддя
Понесуть мою скрипку й хреста.
Ти нестимеш мене у тім танці,
Він обіймами нас обів’є.
О, любове моя, Осьде вальс, осьде вальс,
Він є твій. Все твоє, все твоє.
З англійської
переклав Мойсей Фішбейн
Оригінальне виконання: Leonard Cohen
Take This Waltz
(After Federico Garcia Lorca)
Контекст : FEDERICO GARCIA LORCA Leonard Cohen
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
