ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.06.11 15:44
Я у царстві ялинок бреду.
Заблукав у самотньому борі
І на радість чи то на біду
Відчуваю величність собору.

Я бреду між похилих дерев,
Ніби книг, непрочитаних досі.
Я почую притлумлений рев,

Володимир Ляшкевич
2026.06.11 13:22
Щоденність – тиха, непримітно-звична плином.
Але у ній, немов у сутінній кімнаті,
присутні бігом часу виявлені вікна.

Ті, що обличчям до минулого – прозорі.
А щільно вкриті ще не зжитим - у майбутнє,
з них і зриваються провіщення всілякі.
Як

Тетяна Левицька
2026.06.11 08:10
Везувій винищив Помпеї
і виноградні вина.
Під порохом жаркого глею
похована причина.
Содом й Гоморру покарали
за блуд і сластолюбство.
Від грізного меча моралі
на пласі гине людство.

Охмуд Песецький
2026.06.11 07:41
Як інакше назвати довге чекання чогось для тебе важливого? Певно, хворобою, яку треба перенести, знаючи, що вона не марна і колись відпустить. Ти ковтаєш казенні ліки у палаті своєї байдужості до всього, що є довкола, і слухаєш лікаря часу. Він лікує мов

хома дідим
2026.06.11 06:54
верлібри дуже навіть
експортний артикул
якщо у тебе є
чого продати
їм
читачам трактатів
молодняку на слемі
панночкам серпанковим

Віктор Кучерук
2026.06.11 05:55
Лисуватий, крутолобий,
У незміннім кожушку, -
Спозарана дід худобу
Доглядає на лужку.
З-під верби спостерігає,
Добре бачачи здаля,
Що наблизилось до гаю
Недосвідчене теля.

М Менянин
2026.06.10 23:58
Нумо в коло йдіть до нас,
раді бачити тут вас.
В ритмі з рухом гучні гуки,
хто зна де ті ноги й руки…

Бубон тут як тулумбас**
грувом*** покриває нас.
Коло витримати в русі

Іван Потьомкін
2026.06.10 21:26
Стільки причин в юдеїв для печалі.
Стільки постів і молитов сумних.
Та все ж не знайдеш серед них
Оту, аби гірке минуле не вертало.
Як зненависть здолати безпричинну,
Одвічну зненависть людини до людини?
Почата Каїном, що так і не розкаявсь,
Як Аве

Ігор Шоха
2026.06.10 19:47
Поки ворог протягує лапи,
порятунок лише в боротьбі.
Святе діло – убити ка*апа
і не так у бою як в собі.

***
Важко бути поетом епохи
де в болоті зав’яз криголам,

Артур Сіренко
2026.06.10 19:19
Час квітучих чилійських суниць
Зачинені всі двері крамниць:
Вітер зітхає –
Щось шепоче про човен
В зеленому морі вишень,
А може про крихітку
Яку звуть Нетреба.
Рахую свічки-зірки

Костянтин Ватульов
2026.06.10 19:10
Господи, ти ж говорив, що все забудеться,
Замолиться, заспокоїться, завершиться тризною,
Але уважно поглянь на мої руки:
Жодних відбитків від обручок,
Шлейфів шрамів та ліній життя.
На обличчі сонмище зморшок,
У відцвілих очах жодної сльози,
Бо ча

Тетяна Левицька
2026.06.10 18:21
Напевно, що ти не така, як усі,
і маєш на все — незатьмарений погляд.
Що коїться у потаємній душі —
не знає ніхто, окрім чуйного Бога.
Ти любиш повторювати: «Не така!»
Так! — Зіткана з ніжної квітки і криці.
Образи прощаєш, та підла рука
не

Артур Курдіновський
2026.06.10 17:20
Вся голова - у творчому процесі!
Ким стати - щось ніяк я не збагну.
На світі так багато є професій,
Але з усіх я оберу одну.

Відважним буду, героїчним, сильним!
Я впевнений, що вірний шлях обрав.
Завжди спостерігатиму я пильно,

Борис Костиря
2026.06.10 13:35
Хтось уривається в буття
Спокійне, виважене, тихе,
Прискорює серцебиття
І будить призабуте лихо.
На струнах суму й каяття
Долає він підводні рифи.

Хтось уривається у сон,

Віктор Кучерук
2026.06.10 06:20
Мляво позначається на ранок
Навкруги притихлої соші, -
Звуки кроків никнуть у тумані
І гучніші порухи душі.
Наодинці з власними думками
Сіпаюсь, шалію і мовчу, -
Тиша вперше впала поміж нами,
Бо всього траплялось досхочу.

Борис Костиря
2026.06.09 19:11
Запорошило всі мости,
Запорошило всі дороги
В краю мирської суєти,
В краю надії і тривоги.

Запорошило де-не-де
Самотні острівці свободи.
Так лютий деспотизм гряде,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Магадара Світозар (1983) / Вірші

 Вже близько до зими...
Робота, на жаль, невідомого мені автора. І ми – як ми, бо ближче до зими –
І ти – не я, і жереб крутить світом:
Мені наліво – в учні до Хоми,
Тобі направо – жити, жити, жити!

І хай болить, і хай пече… Дарма –
Однаково, як їжачкам в тумані.
Ця осінь – видиво, усе, чого нема.
Ці сльози – вигадка, а ми – такі жадані.

Бо виросли, як з розміру нога –
Я, певно, ліва, ти, напевно, права.
Ми так багато наловили ґав,
Що не збагнули, осінь – переправа.

І десь на тому березі ріки,
Де два шляхи зійдуться знов докупи,
Ми доторкнемось Божої щоки,
Нас Бог знайде і, мов нектар, пригубить.



І ми – то ми, вже близько до зими.




Найвища оцінка Жорж Дикий 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Юля Щасливець 5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-11-11 14:05:26
Переглядів сторінки твору 4790
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.323 / 5.5  (4.972 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 5.550 / 5.75  (4.898 / 5.47)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.831
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Постфемінізм
Автор востаннє на сайті 2024.08.29 16:25
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-11-11 16:36:20 ]
Їжачок у тумані- надзвичайно глибокий образ. І за сюжетом мультфільму йому не було однаково, адже то насправді була ініціація, причому дуже серйозна.

А вірш- чудовий. Мене завжди радують твої, Магадаро, несподівані порівняння (а надто- про ногу і про Хому :))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Магадара Світозар (Л.П./М.К.) [ 2008-11-11 16:52:14 ]
Ганнусю, однаково - не у значенні несерйозності чи байдужості, а якраз у націленості жити попри все (і хай хоч болить, хоч пече).

Спасибі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еліна Форманюк (Л.П./М.К.) [ 2008-11-11 20:01:38 ]
Класно. Особливо сильне закінчення. Загалом, будь-які образи з Богом роблять вірші дуже сильними.
Я спочатку не побачила останнього рядка, але вірш і без нього мені здався таким завершеним.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2008-11-11 21:54:50 ]
Відповідь.
( Контекст " Блакитна троянда" Ганни Осадко.


Таких не буває… Буває, мій любий, буває!!!
Чи знову пробачиш, трояндо холодного краю.))
Ці руки блакитні - росточки в розтрощенім небі…
Померзлі пальчата … Тугий завантажений невід
З живою води ізнов спрагле серце виймає.
І нібито знаєш : дороги назад вже не має .
- Іди вже до краю, коли синьооко пішла…

-А хочеш, кохана, я річку зрівняю із пусткую?
Плотвичка полине в ясну океанну пелюстку.
Будинок збудую на березі край чагарю.
І рідна – лови!
А ні - то лети, хай не колеться!!!
Не кволиться літу твоєму , дитинному голосу …
Чого ж ти мовчиш?
- Чого ж я насправді мовчу?

Не треба, коханий! Не треба , бо річці так шкарубко,
Їй зимньо дурненькій : ні грошей, ні сонця, ні парубка,
Зарубки на серці прямими висять пересічними,
В ній рибки маленькі -сліпенькі, гарненькі, невінчані…
А що коли справді зросте там якась золота?
Зплеча рубонеш – розруйнуєш дзвінкого листа,
І стане пуста златопера без права освідчення.
Блакитна троянда , -
Дитино моя розхвильована,
Хоч провчена, та не вивчена …
Із відчаєм…
Відчаєм...
Відчаєм…



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Магадара Світозар (Л.П./М.К.) [ 2008-11-11 23:02:05 ]
Еліно, спасибі!

БлаКиті, дякую! ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Строкань (М.К./М.К.) [ 2008-11-12 09:38:33 ]
сподобалось