Отут мені хочеться встряти. Можна?
Закономірність, Юрцю, є і вона доволі проста.(Боюсь, що тут почну розглагольствовать книжковими фразами, але постараюся якомога простіше). Коли чогось надмірно хочеш, виходить все навпаки, бо не можна надто сильно хотіти, це породжує спротив середовища і законів існування всесвіту. Але всесвіт дає тобі все необхідне, лише коли ти його просто береш - не хочеш, не вимагаєш, не рвеш дупу і не борешся, а просто береш. Тоді воно й має вигляд випадковості.
Тому можу заспокоїти - з Вашою уявою все окей :)

Чорі, ну як у воду дивилася :)
Сиділи ми оце дві дєвіци-красавіци з сусідкою на кухні німкеня та українка, і обговорювали обидва боки "солдатів"... З нашої колокольні символом пекельного зла є солдат вермахту і Гітлер. Але звідси бачиш речі інакше. Наші солдати місцями поводилися не менш звіряче, ніж "чужі". Навіть у відоношенні до своїх земляків.
А тема вини тут, у Німеччині, досі висить у повітрі... Коли ми взяли й забули, чи перекрутили, чи досі крутимо болючими темами, як циган сонцем.
Тему вини добре показав Бернхард Шлінк у своєму "Чтеці", як раз ті питання, якими ти тут задаєшся...
А вина, як на мене, справа совісті. А совість суспільною не буває, врешті-решт вона може бути викликана суспільством, але існує лише всередині кожного.
Тут я абсолютно погоджуюсь з Володимиром. Є сила, що рухає і будує, а є - що знищує і руйнує, при тій же, на перший погляд, ілюзії прогресу.

Германці - то ти надто голосно про них :))))
Жиццє довело, шо тут скажеш. Ранній шлюб і всьо такоє :)))))
А шепну! Не слабо. Ну я зараз у такому круїзі, і шо? Думаєш, щаслива? Німці платять за все, але від того не перестають бути німцями - жалуються, що життя у них дороге, економічна, блін, криза... Одні турки тут щасливі, заробляють свою копійку і живуть, розмножуються.
(І самі німці давно при таких словах заткнули б мені рота, бо то називається шовінізмом і нетолерантністю). Але своїм можна ж, правда? ;)

Нас в універі одна цьоця вчила, що "культура" - це все, що створено поза природою, тобто все, створене людиною. Якщо розглядати процес створення як процес творчості взагалі, то можно його і мистецтвом назвати. Створення, що прагне гармонії, краси, миру, врівноваженості - то,як на мене, і можна віднести до володимирового "мистецтва". Антимистецтво тоді - то весь постмодернізм, все перекручення, висміювання, треш-арт, вишукування краси у лайні, насподі, у збоченні... Це виставляння речей, які теж є природнім процесом - процесом розпаду, у світлі естетики, віднесення нездорових виключень до рангу правил і подібне.
О, як раз поняття здорового і нездорового можна поставити в паралель до мистецтва і антимистецтва. Сподіваюсь, я вірно розумію систему координат Володимира.

Ну за законами жанру ж людина, якщо довго чогось добивається, потім відчуває момент щастя саме від того, що зусилля було потрачено не дарма. Тому буває, що й не все. Дурна звичка!

Володимире, зважаючи кого відносити до еліти. Багатих духовно чи багатих матеріально? Я не так довго тут пробула, щоб робити висновки, та й ні з першими, ні з другими ще особливо не перетиналася. Зрозуміла лише, що для тих, хто відносив би себе до освіченої еліти, мистецтво - справа честі. Люди вже далеко не молоді обовязково ходять на виставки, до театрів, купують щось звідти... Займаються мистецтвом самі, влаштовують виставки, ходять на них одне до одного, продають одне одному роботи... В усякому разі тема мистецтва живіша і активніша, ніж у нас. Але про якість мистецтва теж сказати однозначно не можу.
В більшості випадків не зустрічала особливої техніки, естетики чи глибокої думки. Мистецтво дуже сильно привязано до соціалки, до повсякденного, або є концептуальним, несе в собі більше ідею, ніж візуальне втілення. З візуального боку я б назвала більшість з того, що бачила, огидним. Але вони цінують те, що роблять :) Мабуть всі, хто не хоче вважати себе сіспільством споживачів, відносять себе до еліти...
Що стосується культури, то правда, не можна відділяти від природи. Але я це й не мала на думці. Просто в культурі втілюється все духовне, що є в людині, але не знайшло матеріального вираження в пророді само собою. Деякі культури дуже повязані з природою, особливо ранні. Так само, як і сама людина була близькою до природи. Але то давно відома теорія :)

"Три чисниці до смерті"- це досить поширений фразеологізм.

А архаїзми надають творові особливої колоритності, хіба ні? :) Принаймні мені так здається...