ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.10.03 13:57
Коли ж відбудеться отой стрибок,
Що рівновагу зірве і порушить?
Розплутається бісівський клубок,
І розвінчається мораль дворушна.
Замість мистецтва ницість і лубок
Панують, наче пісня дроворуба.

Пишу, пишу життя, немов роман,

Іван Потьомкін
2026.10.03 13:29
Одна хмара – за Йордан,
Друга на Єгипет.
Хай і сусідським деревам
Буде що напитись.
Хай і в них росте трава
Тричі на покоси...
Господь Бог не забува
Хто помочі просить.

С М
2026.10.03 12:50
як у дитини печалі дрібні
усе, що захочеш, я куплю тобі
грай кокетку, та знай мила все ж
між рук мені, легко, не утечеш
навіть коні не відтягнуть мене
шалені коні не відтягнуть мене

я помічав твій біль неясний

Тетяна Левицька
2026.10.03 12:33
Рядки лягають на папір
легким курсивом,
творю з думок чутливий вірш
у ніч вразливу.
Заповнюю шрифтами лист,
тло порожнечі —
цвяхами у блокнот вп'ялись
сюжети речень.

Ірина Вовк
2026.10.03 10:17
КАРЛ БРЮЛЛОВ: полотно «ОСТАННІЙ ДЕНЬ ПОМПЕЇ» або «…остання мить ПОМПЕЇ…» …І в цю останню, найстрашнішу хвилину Помпеї перестали бути містом окремих людей. Вулкан за мить змив різницю між золотом патриціїв і лахміттям бідняків, між вірою в Христа та с

Мирон Шагало
2026.10.03 09:42
Вже тиша в саду цвіткунами сюрчить,
в павутинці сріблястій — зупинена мить,
вже втому шепоче вечірня зоря
і мене милота обіймає твоя.

А завтра вже бабине літо — привіт! —
буйнобарвного світла крізь місто політ.
І знов ми відчиним для казки вікно,

Віктор Кучерук
2026.10.03 06:17
Давай поговоримо чесно і щиро
Про те, що найбільше хвилює обох:
Чому в дні прийдешні втрачаємо віру
І де у мовчанні ховається Бог?
Можливо, Всевишній втомився від криків
Та наших шалених і злих молитов, -
Чи, може, не бачить крізь темряву віку
Тих

Артур Курдіновський
2026.10.03 00:51
Ми одне від одного далеко.
Сон змінився на ранковий крах.
Ти очолюєш бібліотеку
Кращу за усі - на Небесах.

Дивиться на місто біла хмара,
І спостерігає добрий Бог,
Як старанно пишеш формуляри

В Горова Леся
2026.10.02 21:55
Ще не торкнула сивина осіння
Брюнета-осокора темних скронь ,
Рудої вільхи не горить вогонь
І соковиті під вербою тіні.
Смиренне у прощальнім омовінні
Росою, що тримається до півдня,
Стихає літо в царині осонь.

хома дідим
2026.10.02 21:13
гуляє вася
пожувавши тирси
а що ото лишається робити
йому
життя зужита пісня
звісна
слова ті й самі із тих самих літер
він випив би

Володимир Мацуцький
2026.10.02 20:34
Свобода як усвідомлення неминучості («Пробудження») У вірші [«Добрий Кабанчик»] Володимира Мацуцького філософський підтекст свободи є центральним стрижнем усього твору. Попри «дитячу» форму казки про тварин, автор порушує глибокі екзистенційні питання,

Ольга Садкова
2026.10.02 20:19
У садочку світлячки
сяють, ніби зірочки.

Я їх кілька вніс у хату.
«Подивись, — гукаю, — тату!»

А у жменьці лиш жучки.
Де поділись світлячки?

Вячеслав Руденко
2026.10.02 16:50
Оброблений канвою золотою,
Тримав він лише тишу до пори,
У зорях марився корою під горою,
Здіймаючись у церкві на хори!

У норові доконаних івентів,
Де попід небом парить Кант нудний,
Облудний розум пестив компліментом,

Борис Костиря
2026.10.02 13:39
Я відчуваю борг святий, несплатний
Перед полями і перед людьми.
Я - ніби лицар у залізних латах,
Вкриваю вічність сильними грудьми.
Я світові явлю слова закриті,
Слова, заховані у тайниках,
Слова, що небесами оповиті
Там, де ширяє нескоримий птах.

Тетяна Левицька
2026.10.02 10:34
Не знаю, чи кохав мене завжди,
чи розважався у жазі нестримній,
спиваючи із губ моїх меди,
солодкі, наче ночі лебедині.
Напевно, хто б там що не говорив,
для тебе я була палким натхненням,
веселкою посеред теплих злив,
п'янким дурманом, сло

Віктор Кучерук
2026.10.02 06:11
В життєвім ломбарді припали вже пилом
Залишені мною фрагменти надій,
Які нещодавно служили вітрилом
Для судна, що згинуло в гущі подій.
Десь там, під водою, і компас, і карта,
І пляшка зелена сухого вина, -
Утрачене мною чогось, певно, варте,
Коли
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Наталя Терещенко (1970) / Вірші

 ФАНДАНГО
Танцюй, Міньон, танцюй своє фанданго!
І хай пульсують жили кастан’єт,
і шаленіє в прочуванні танку
цей вечір - виночерпій Ганімед.
Гітара стогне, зваблена, мов жінка,
і тіла напинається струна,
смагляві перса, яблук половинки,
вино спокуси випите до дна.
Ні, не тобою, діво-невакханко,
а тими, хто в полоні танцю - сну
очима з тебе п’є свою коханку.
Їх так багато - п’ють тебе одну...
У вирі танцю - веремія звуків,
плоть почуттів, цнотлива кров душі,
гірке спасіння і солодка мука,
На чистій, не затоптаній межі.
Танцюй, Міньон, свою жагу і долю,
Тремтливим станом одганяй жалі-
богиня танцю у земній юдолі.
І босі ніжки на жорсткій землі.




Найвища оцінка Редакція Майстерень 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Юрко Семчук 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-12-20 12:03:16
Переглядів сторінки твору 6683
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.171 / 5.75  (4.947 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 5.374 / 6  (4.895 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.753
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Постфемінізм
Flame. Полум'я танцю
Автор востаннє на сайті 2010.01.15 09:51
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-12-20 13:53:58 ]
Красиво, і цікава різновидність полум'я у танці присутня.
Але ще можна, як на мене, трохи над милозвучністю попрацювати, якщо ритміка танцю дозволяє...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-12-20 21:52:08 ]
Дякую, попрацювала:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еліна Форманюк (Л.П./М.К.) [ 2008-12-20 16:39:48 ]
Милозвучність іспанського танцю - рвучка, особливо ритмічна і безперервна. У вірші це вдало передано. Дякую за римування.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-12-20 21:55:50 ]
Дуже приємно, Еліночко, що відчувається милозвучність і ритмічність танцю. Адже тема саме цього й вимагає. Вдячна за гарний коментар.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2008-12-20 20:39:07 ]
Дуже сподобався Ваший вірш: вдало передано іспанський темперамент, жага, полумя - українською мовою. Зрозлено це майстерно!
Зі світлими побажаннями - Костя!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-12-20 22:02:41 ]
Ви праві, Костянтине, яке щастя, що українською мовою можна передати усе і навіть більше. Чим більше її любиш, тим щедріше вона передає відтінки й кольори життя. Дякую за побажання.
З прихильністю - Н.Т.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрко Семчук (Л.П./Л.П.) [ 2008-12-21 17:08:50 ]
Ну, як не ошаліти перед неймовірною чарівливістю образу п"янкої од експресії почувань вечорової Іспанї! Ритміка захоплює, але ж: "босі ніжки на жорсткій землі"...- ось фантастичний оклик ЖІНОЧНОСТІ!Пані Наталіє, Ви, як завжди, неперевершені!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-12-24 17:44:45 ]
Наталько, можна, і я трішки послухаю тієї кастаньєтної музики? Взуй свою танцівницю, взуй, фанданго вимагає відбиття ритму каблуками. Шкода ніжок страшенно. Втім, "поети ходят пятками по лезвию ножа и режут в кровь свои босые души", і хто їх шкодує?
Твоя Вовчиця синя-посиніла.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-12-24 19:45:10 ]
Лесю, Міньона- це босонога дівчинка, танцівниця і циркачка з «Мандрівних років Вільгельма Мейстера» (Гете)
Вільгельм Мейстер, побачивши як вона танцює фанданго босоніж, викупив її у жорстокого хазяїна і став покровителем бідної дівчини.
Ось така передісторія мого вірша. А надихнули мене на його написання саме Ви своєю п*янкою циганочкою, Афродіта Небесна своїм солодким танго і, звичайно ж, незабутній Гете , твір якого я читала ще у будучи шкільною ученицею, але який досі хвилює мою уяву.
(тож я й рада Міньону взути, та Гете не дозволяє:))
А Вовчиця - найкраща.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-12-24 20:40:41 ]
Наталю, гадаю, ми дівчину вже взули - річ не у мештах, а у відчутті гарячої сухої іспанської землі під босою ніжкою, яке гарно передане у вірші.
А Гете не загнівався б, він дівчаток любив, ще той був дідуньо!
Твоя боса вовчиця. У-у-у-у-у...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-12-24 20:51:52 ]
Так, Лесю, Іоганн дідуньо був ще той! Але ж інакше й натхнення б не було! А що таке поет без натхнення? (Хай Господь милує і відводить!)
Дякую, прекрасній Вовчиці за мудрі слова на моїй сторінці. Хай приходить частіше, у мене тепленько.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-12-24 21:16:33 ]
Дуже гарно, Наталю! :)

Жаль, що я сама танцювати не вмію...

Останній рядочок, як на мене, дуже символічний, адже повністю відтворює світовідчуття жінки-оптимівстки: хай там земля буде триста разів жорсткою, а вона все одно з усмішкою танцюватиме це непросте життя :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-12-24 21:27:54 ]
Дякую, Ганю, за те, що читаєш і за те, що умієш бачити в поезії - філософію буття, а у буденній суєті суєт- свято людського духу.
Тримаймося, дорога моя "Любитель(ко) поезії"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-12-24 21:34:30 ]
Так поезія ж і є філософією буття1 (ну, якщо це справді Поезія).

Тримаймося! Я справді- Любителька :) і в тому, і в іншому сенсі :)