ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2025.11.16 02:27
Під прицілом чарівної Геби*
блискавка не вдарила тебе?
Будеш жити поки є потреба
зачерпнути море голубе.

Мрій затято про Гаваї тихі,
в фінікових пальмах острови.
Щоб яругою блукало лихо

Борис Костиря
2025.11.15 22:18
Хлопець вирвшив улаштувати
похорон свого кохання
і поклав жалобний вінок
до хвіртки своєї пасії.
Дівчина вийшла з двору
і нічого не розуміє:
хто це міг зробити?
Лише тут небо

Іван Потьомкін
2025.11.15 18:28
Відтоді, як з ночов кленових
Мене життя закинуло в цей світ,
Не пригадаю дядька Хведося
Без стружок та олівця за вухом.
Теслею був знаний
Дядько на Канівщину всю.
А в Грищенцях
Його вважали ще й диваком.

Ігор Шоха
2025.11.15 13:36
Ще, напевне, мене пам'ятає
та, що знає – між нами війна,
та луною у небі витає:
« Це вона... це вона... це вона...»
І якби не дароване фото,
що не відаю, де заховав,
то не вірив би, нехотя, хто то
невідправлений лист написав,

С М
2025.11.15 10:30
Як я ходив іще у семінарську школу
Була особа там, напучувала, буцім
Як оце звернутися до Бога молитвою
Звернутися до Бога молитвою
Звернутися до Бога молитвою
Ти не у змозі звернутися до Бога молитвою!

Хто надасть мені притулок? Місце, де ховатис

Юрко Бужанин
2025.11.15 10:16
Я - мов раб...
Близькість з котрим
компрометує.
Ти - наче
високопоставлена
Персона...
Не дай Боже,
побачать

Микола Дудар
2025.11.15 09:10
Заради забавки — маклює.
Заради вибриків — клює…
І один одного вартує,
Як жаль, по-правді, не моє…
Зірвали б куш і розділили б.
Третину їм, а решту тим,
Хто так охоче насмітили
Своїм замовленням «святим»…

Ігор Шоха
2025.11.14 22:47
Є ще люди на білому світі.
що не вимерли у суєті
і несуть із минулого дітям
естафету доби неоліту,
де малюють горшки не святі.

ІІ
Із минулого бачу сьогодні

Борис Костиря
2025.11.14 21:53
Самотній пожовклий листок
Упав на підлогу печально.
Як човен у морі думок,
Лежить він один безпричально.

Самотній пожовклий листок -
Це лист невідомо від кого.
Проклав невідчутний місток

Богдан Фекете
2025.11.14 12:58
кров застрягає в жилах
треба її розганяти
додивитися старе порно
чи сміття винести з хати

у фейсбуку брудними словами
напишу старому політику
як дожити із цими козлами

Ігор Терен
2025.11.14 12:55
Коли на біле кажуть чорне,
а світлу застує пітьма,
линяють коміки – придворні
і зеленаві, зокрема,
яким аплодували хором,
а нині, хто не ідіот,
іспанський відчуває сором
за неотесаний народ,

Богдан Фекете
2025.11.14 12:46
От-от почнеться літо.
Буде спека, інколи аномальна.
Ми готові до цього. Як завжди.
Важке дихання міського асфальту.
Сонце від якого наїжачуються перехожі
Дивляться сердито і втомлено
Висихають та вигорають.
І цей шум, гудіння, грім.

Сергій Губерначук
2025.11.14 12:19
Мій секс на відстані –
прекрасна річ.
Приходьте подивитися –
це варто,
хоча б тому,
що сперма б’є ключем
і йде «запліднення у ваших душах».
Ви не гидайтеся,

Володимир Мацуцький
2025.11.14 12:09
У Росії немає своєї мови,
чуже ім’я, чужа і мова,
своє – матюк та жмих полови,
в їх словнику свого – ні слова…
До них слов’яне із хрестами
своєю мовою ходили,
німих Христовими устами
молитись Господу навчили.

В Горова Леся
2025.11.14 10:36
Дорога (цикл сонетів)

І.
Вела дорога в дощ і в спеку
Між різнотрав'ями узбіч.
Мітли чи списа біле древко -
ОпЕртя, і нічого більш.

Микола Дудар
2025.11.14 08:28
За поповнення, за поновлення
Вип’ю чарочку знову з друзяками…
А знеболення і оновлення
Будем порівно гризти з собаками
Тую кісточку, що без тістечка
Я смоктатиму а не гризтиму
Ну а стрілочка… свіжа вісточка:
Друзів втриматись я проситиму…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Наталя Терещенко (1970) / Вірші

 ФАНДАНГО
Танцюй, Міньон, танцюй своє фанданго!
І хай пульсують жили кастан’єт,
і шаленіє в прочуванні танку
цей вечір - виночерпій Ганімед.
Гітара стогне, зваблена, мов жінка,
і тіла напинається струна,
смагляві перса, яблук половинки,
вино спокуси випите до дна.
Ні, не тобою, діво-невакханко,
а тими, хто в полоні танцю - сну
очима з тебе п’є свою коханку.
Їх так багато - п’ють тебе одну...
У вирі танцю - веремія звуків,
плоть почуттів, цнотлива кров душі,
гірке спасіння і солодка мука,
На чистій, не затоптаній межі.
Танцюй, Міньон, свою жагу і долю,
Тремтливим станом одганяй жалі-
богиня танцю у земній юдолі.
І босі ніжки на жорсткій землі.




Найвища оцінка Редакція Майстерень 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Юрко Семчук 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-12-20 12:03:16
Переглядів сторінки твору 6162
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.171 / 5.75  (4.947 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 5.374 / 6  (4.895 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.753
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Постфемінізм
Flame. Полум'я танцю
Автор востаннє на сайті 2010.01.15 09:51
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-12-20 13:53:58 ]
Красиво, і цікава різновидність полум'я у танці присутня.
Але ще можна, як на мене, трохи над милозвучністю попрацювати, якщо ритміка танцю дозволяє...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-12-20 21:52:08 ]
Дякую, попрацювала:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еліна Форманюк (Л.П./М.К.) [ 2008-12-20 16:39:48 ]
Милозвучність іспанського танцю - рвучка, особливо ритмічна і безперервна. У вірші це вдало передано. Дякую за римування.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-12-20 21:55:50 ]
Дуже приємно, Еліночко, що відчувається милозвучність і ритмічність танцю. Адже тема саме цього й вимагає. Вдячна за гарний коментар.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2008-12-20 20:39:07 ]
Дуже сподобався Ваший вірш: вдало передано іспанський темперамент, жага, полумя - українською мовою. Зрозлено це майстерно!
Зі світлими побажаннями - Костя!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-12-20 22:02:41 ]
Ви праві, Костянтине, яке щастя, що українською мовою можна передати усе і навіть більше. Чим більше її любиш, тим щедріше вона передає відтінки й кольори життя. Дякую за побажання.
З прихильністю - Н.Т.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрко Семчук (Л.П./Л.П.) [ 2008-12-21 17:08:50 ]
Ну, як не ошаліти перед неймовірною чарівливістю образу п"янкої од експресії почувань вечорової Іспанї! Ритміка захоплює, але ж: "босі ніжки на жорсткій землі"...- ось фантастичний оклик ЖІНОЧНОСТІ!Пані Наталіє, Ви, як завжди, неперевершені!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-12-24 17:44:45 ]
Наталько, можна, і я трішки послухаю тієї кастаньєтної музики? Взуй свою танцівницю, взуй, фанданго вимагає відбиття ритму каблуками. Шкода ніжок страшенно. Втім, "поети ходят пятками по лезвию ножа и режут в кровь свои босые души", і хто їх шкодує?
Твоя Вовчиця синя-посиніла.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-12-24 19:45:10 ]
Лесю, Міньона- це босонога дівчинка, танцівниця і циркачка з «Мандрівних років Вільгельма Мейстера» (Гете)
Вільгельм Мейстер, побачивши як вона танцює фанданго босоніж, викупив її у жорстокого хазяїна і став покровителем бідної дівчини.
Ось така передісторія мого вірша. А надихнули мене на його написання саме Ви своєю п*янкою циганочкою, Афродіта Небесна своїм солодким танго і, звичайно ж, незабутній Гете , твір якого я читала ще у будучи шкільною ученицею, але який досі хвилює мою уяву.
(тож я й рада Міньону взути, та Гете не дозволяє:))
А Вовчиця - найкраща.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-12-24 20:40:41 ]
Наталю, гадаю, ми дівчину вже взули - річ не у мештах, а у відчутті гарячої сухої іспанської землі під босою ніжкою, яке гарно передане у вірші.
А Гете не загнівався б, він дівчаток любив, ще той був дідуньо!
Твоя боса вовчиця. У-у-у-у-у...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-12-24 20:51:52 ]
Так, Лесю, Іоганн дідуньо був ще той! Але ж інакше й натхнення б не було! А що таке поет без натхнення? (Хай Господь милує і відводить!)
Дякую, прекрасній Вовчиці за мудрі слова на моїй сторінці. Хай приходить частіше, у мене тепленько.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-12-24 21:16:33 ]
Дуже гарно, Наталю! :)

Жаль, що я сама танцювати не вмію...

Останній рядочок, як на мене, дуже символічний, адже повністю відтворює світовідчуття жінки-оптимівстки: хай там земля буде триста разів жорсткою, а вона все одно з усмішкою танцюватиме це непросте життя :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-12-24 21:27:54 ]
Дякую, Ганю, за те, що читаєш і за те, що умієш бачити в поезії - філософію буття, а у буденній суєті суєт- свято людського духу.
Тримаймося, дорога моя "Любитель(ко) поезії"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-12-24 21:34:30 ]
Так поезія ж і є філософією буття1 (ну, якщо це справді Поезія).

Тримаймося! Я справді- Любителька :) і в тому, і в іншому сенсі :)