ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.10.06 13:59
Пам'яті Віталія Коротича

Самотній патріарх прожив у лісі
У роздумах в наближенні зими.
Він відчував неподоланність висі
І обриси нової Колими.

Колись він був трибун, глашатай, лицар

Володимир Бойко
2026.10.06 12:59
Поки поети клеплють вірші,
В городі розкошують миші.
Усе погризли залюбки –
Картоплю, моркву, буряки.

Вони гризуть усе по праву –
Вони господарі в державі,
В їх розпорядженні город,

Вячеслав Руденко
2026.10.06 12:09
Хвильове — чарівне!
Віртуальне — зайве!
Гвинтове — як совість —
Ніби щира правда!

Хвильові потоки:
Губи, очі, сльози,
У ресентиментах,

Тетяна Левицька
2026.10.06 10:11
Чому нудьгуєш день за днем? —
Перехрести лоба в змозі,
лайном не мастиш стіни ще,
не падаєш серед дороги.
Ще очі бачать спориші,
та відчуваєш запах м'яти.
Чому жаливою в душі
пече жалоба винувата?

Віктор Кучерук
2026.10.06 07:40
Ані туману, ані вітру
Побіля сонної ріки, -
Дух луки множиться в повітрі
На запах прілої луски.
Густіє темінь над водою,
Птахів стихають голоси, -
Трава хизується красою
Голубоватої роси.

М Менянин
2026.10.05 23:52
Пісок, пісок – пустеля –
не простір для життя,
аж раптом з Неба Скеля –
основа майбуття.
Бо Богу що подібне
хай на Землі росте,
тверде йому потрібне
і скеля саме те!

хома дідим
2026.10.05 22:38
поза вічним і тойбічним
позираючи до тем
що відмічено загальним
нехімічним олівцем
подорожі та їдальні
світлий зустрічі момент
і за певний час прощальний
щем а може і не щем

Ігор Шоха
2026.10.05 16:17
Троє тезок, різних іпостасей
в різний час, плюючи на закон,
і тому однакові наразі
в образі із арії паяца, –
як нікому не віддати трон,
на який вилазять самозванці,
типу кайзер, швондєр і Нерон.

Сергій Губерначук
2026.10.05 15:55
І світ спростувався, і зорі недобрі,
де мріявся спів;
і місяць так вірно і рівно за обрій
професор якийсь довів…

Ні! Це не пауз сумне дозвілля.
Так вже призвівся світ,
що поцейбічних істот свавілля

Вячеслав Руденко
2026.10.05 13:50
Випростались вечір і ворожка,
У невідворотне задивились,
Апостилем збляклої волошки
До стебла закляття долучились,

Наче крила райдуги під небом
Уночі, як сходить новий місяць,
Підкорившись скелям хвилі Ґеба*,

Борис Костиря
2026.10.05 12:19
Нехай же відкидають лизоблюди
Мої слова у синіх небесах.
Запроданці, перевертні, іуди,
Які пізнали не натхнення - страх.
Боїться сірість Божого натхнення,
Боїться слова на Голготах днів.
Це слово спалахне, як одкровення,
Стривоживши труху вчорашніх

Юрій Гундарів
2026.10.05 09:36
Спи, мій любий
хлопче буйночубий,
поки мовчить сирена
у небі смиреннім,
набирайся сил
для своїх вітрил!

Зрости одним махом,

Тетяна Левицька
2026.10.05 09:35
Я без щастя — безпорадна,
мов незряча сирота
на краєчку водоспаду,
за перилами моста,
за печальною нудьгою
та безсоннями думок,
де цнотливою любов'ю
огортає душу Бог.

Володимир Мацуцький
2026.10.05 09:23
Слава Богу грім гримить
і не гримлять ракети.
Шаную в громі кожну мить…
Всесвітній громе, де ти!?
Пролийся гасником-дощем
на війни-вогнища планети,
всі людські війни знищи вщент…
Всесвітній громе, де ти!?

Віктор Кучерук
2026.10.05 07:46
За зорями звіряюся вночі,
А вдень завжди за сонцем курс тримаю, -
В моїй душі палає дві свічі -
Любов до мами і любов до краю.
Вони горять, як предків заповіт,
Вони для мене - крила і коріння, -
З любов'ю тою я прямую в світ
Попереду нового поко

Софія Кримовська
2026.10.05 06:21
Колиска ця вигойдує печаль
Щасливих сподівань короткі миті.
Ще ріки чисті, кров'ю не залиті
Ліси й поля. Ще світла синя даль.
Ще у траві є місце для суниць,
Іще довкола тихо, навіть гречно.
Ще бігти полем легко і безпечно,
І падати знічев'я горіл
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Наталя Терещенко (1970) / Вірші

 ФАНДАНГО
Танцюй, Міньон, танцюй своє фанданго!
І хай пульсують жили кастан’єт,
і шаленіє в прочуванні танку
цей вечір - виночерпій Ганімед.
Гітара стогне, зваблена, мов жінка,
і тіла напинається струна,
смагляві перса, яблук половинки,
вино спокуси випите до дна.
Ні, не тобою, діво-невакханко,
а тими, хто в полоні танцю - сну
очима з тебе п’є свою коханку.
Їх так багато - п’ють тебе одну...
У вирі танцю - веремія звуків,
плоть почуттів, цнотлива кров душі,
гірке спасіння і солодка мука,
На чистій, не затоптаній межі.
Танцюй, Міньон, свою жагу і долю,
Тремтливим станом одганяй жалі-
богиня танцю у земній юдолі.
І босі ніжки на жорсткій землі.




Найвища оцінка Редакція Майстерень 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Юрко Семчук 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-12-20 12:03:16
Переглядів сторінки твору 6685
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.171 / 5.75  (4.947 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 5.374 / 6  (4.895 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.753
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Постфемінізм
Flame. Полум'я танцю
Автор востаннє на сайті 2010.01.15 09:51
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-12-20 13:53:58 ]
Красиво, і цікава різновидність полум'я у танці присутня.
Але ще можна, як на мене, трохи над милозвучністю попрацювати, якщо ритміка танцю дозволяє...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-12-20 21:52:08 ]
Дякую, попрацювала:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еліна Форманюк (Л.П./М.К.) [ 2008-12-20 16:39:48 ]
Милозвучність іспанського танцю - рвучка, особливо ритмічна і безперервна. У вірші це вдало передано. Дякую за римування.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-12-20 21:55:50 ]
Дуже приємно, Еліночко, що відчувається милозвучність і ритмічність танцю. Адже тема саме цього й вимагає. Вдячна за гарний коментар.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2008-12-20 20:39:07 ]
Дуже сподобався Ваший вірш: вдало передано іспанський темперамент, жага, полумя - українською мовою. Зрозлено це майстерно!
Зі світлими побажаннями - Костя!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-12-20 22:02:41 ]
Ви праві, Костянтине, яке щастя, що українською мовою можна передати усе і навіть більше. Чим більше її любиш, тим щедріше вона передає відтінки й кольори життя. Дякую за побажання.
З прихильністю - Н.Т.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрко Семчук (Л.П./Л.П.) [ 2008-12-21 17:08:50 ]
Ну, як не ошаліти перед неймовірною чарівливістю образу п"янкої од експресії почувань вечорової Іспанї! Ритміка захоплює, але ж: "босі ніжки на жорсткій землі"...- ось фантастичний оклик ЖІНОЧНОСТІ!Пані Наталіє, Ви, як завжди, неперевершені!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-12-24 17:44:45 ]
Наталько, можна, і я трішки послухаю тієї кастаньєтної музики? Взуй свою танцівницю, взуй, фанданго вимагає відбиття ритму каблуками. Шкода ніжок страшенно. Втім, "поети ходят пятками по лезвию ножа и режут в кровь свои босые души", і хто їх шкодує?
Твоя Вовчиця синя-посиніла.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-12-24 19:45:10 ]
Лесю, Міньона- це босонога дівчинка, танцівниця і циркачка з «Мандрівних років Вільгельма Мейстера» (Гете)
Вільгельм Мейстер, побачивши як вона танцює фанданго босоніж, викупив її у жорстокого хазяїна і став покровителем бідної дівчини.
Ось така передісторія мого вірша. А надихнули мене на його написання саме Ви своєю п*янкою циганочкою, Афродіта Небесна своїм солодким танго і, звичайно ж, незабутній Гете , твір якого я читала ще у будучи шкільною ученицею, але який досі хвилює мою уяву.
(тож я й рада Міньону взути, та Гете не дозволяє:))
А Вовчиця - найкраща.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-12-24 20:40:41 ]
Наталю, гадаю, ми дівчину вже взули - річ не у мештах, а у відчутті гарячої сухої іспанської землі під босою ніжкою, яке гарно передане у вірші.
А Гете не загнівався б, він дівчаток любив, ще той був дідуньо!
Твоя боса вовчиця. У-у-у-у-у...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-12-24 20:51:52 ]
Так, Лесю, Іоганн дідуньо був ще той! Але ж інакше й натхнення б не було! А що таке поет без натхнення? (Хай Господь милує і відводить!)
Дякую, прекрасній Вовчиці за мудрі слова на моїй сторінці. Хай приходить частіше, у мене тепленько.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-12-24 21:16:33 ]
Дуже гарно, Наталю! :)

Жаль, що я сама танцювати не вмію...

Останній рядочок, як на мене, дуже символічний, адже повністю відтворює світовідчуття жінки-оптимівстки: хай там земля буде триста разів жорсткою, а вона все одно з усмішкою танцюватиме це непросте життя :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-12-24 21:27:54 ]
Дякую, Ганю, за те, що читаєш і за те, що умієш бачити в поезії - філософію буття, а у буденній суєті суєт- свято людського духу.
Тримаймося, дорога моя "Любитель(ко) поезії"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-12-24 21:34:30 ]
Так поезія ж і є філософією буття1 (ну, якщо це справді Поезія).

Тримаймося! Я справді- Любителька :) і в тому, і в іншому сенсі :)