ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2026.07.19 12:36
Лімерики - 6
Шахраї під Малими Загайцями
Торгували зіпсутими яйцями
Збунтувався народ,
Упіймав тих заброд
І позбулись яєць під Загайцями.

В ресторані у Богодухові
Подавали котлети із мухами.

Іван Потьомкін
2026.07.19 11:43
***
Я думав, Десно, не тутешня ти,
Бо ж так несешся-рвешся по рівнині,
Так безнастану крутиш течію свою
І береги нещадно крушиш.

Я думав, Десно, десь з далеких гір,
Коли ще на Землі дива вершились,
Ти вийшла якось на слов’янський слід,

хома дідим
2026.07.19 10:23
* 146 *
оздоблений словами
належними чи ні
як-небудь умирав би
на дні або вві сні
відкинутий з заграви
розбитих літніх днів
із самого із краю
життя сяйливих див

Віктор Кучерук
2026.07.19 07:18
* * *
Земля затряслася, хитнулися стіни,
Шибки забриніли і ляк розпочавсь
За тих, що заклякли в гарячих руїнах
І просять у Бога про поміч в цей час.
Горять і димляться дерева й споруди,
Ізнову не маєм спокійного сну, -
Налякані вибухом, дивляться люди
Н

Роксолана Вірлан
2026.07.18 20:56
Іншалла -
Ібрагіме, світ не справедливий -
світ не справедливий, Ібрагі...
Ти хіба не сам ту правду зриму,
вчив мене, стискаючи круги

надовкіл моїх непевних кроків
і навколо щойно зійшлих сил.
Паргали, гречине сяйноокий,

Юрій Лазірко
2026.07.18 17:24
The Winter is Near -- with a touch of blues
Life stops… where silent e’s are craggy.
Define a quota for the sky and squint.
Make clouded music free and shaggy
by blowing out the note, a key imprint.

An obit finds in me a cover.
Am I a globe for lovers to be spun?
If there can be no way to h

Борис Костиря
2026.07.18 16:58
* * *
Навіщо я поглянув на цей сніг,
Що спопеляє блиском потойбічним
До глибини душі й кладе до ніг
Дари небес у сяйві споконвічнім?

Я щось важливе загубив на нім,
Пощезнули нюанси і відтінки.
Так слово сяє, як величний німб,

хома дідим
2026.07.18 11:10
* 145 *
розжарені піски балі
обвуглені тубільні пальми
тобі не сяяли ні разу
ти в курсі звісно і без мене
доступний вітчизняний ром
з карибським смаком
ну хімічним
а що лишилося до втіхи

Ірина Вовк
2026.07.18 11:00
Таємниці між лініями. ХРОНІКИ КЛЕОПАТРИ (продовження 4)
Розділ V: Скарабей на дні Нілу Повернення в Єгипет після Березневих ід було довгим і мовчазним. Натовп в Александрії зустрічав її криками радості, але Клеопатра не чула їх. Вона сиділа на своїх ношах, за зачиненими завісами, міцно стискаючи в кулаці ш

Ірина Вовк
2026.07.18 10:57
Таємниці між лініями. ХРОНІКИ КЛЕОПАТРИ (продовження 3)
Розділ ІV: Ніч перед ідами Листи з Александрії приходили на пергаменті, який пах нільською сіллю та нічним вітром, коли вона знову повернулася додому. Клеопатра не писала про кохання. Вона знала, що п'ятдесятирічному чоловікові, який засинає під шепі

Віктор Кучерук
2026.07.18 07:18
* * *
Ординських дій скривавлені сліди
Моїй землі несила приховати, -
Лежить повсюди дух гіркий біди,
Я досі сплю в чужій гостинній хаті.
Вгортаючись у ковдру не свою,
До сну заплющить намагаюсь очі,
Але, в безсонні маючись, не сплю,
Лише думками голову

Артур Курдіновський
2026.07.18 04:53
Передмова Тетяни Левицької до поетичної збірки Артура Курдіновського "Голоси минулого"
ГОЛОСИ МИНУЛОГО УКРАЇНСЬКОГО ФІЛОСОФА АРТУРА КУРДІНОВСЬКОГО "Слова читайте у ранкових росах, У кольорі осінньої іржі. Обходьте стороною безголосих! Цінуйте слово щирої душі!" Відомий, прекрасний, вдумливий письменник, який написав дві передмови

Іван Потьомкін
2026.07.17 21:38
***
У жодну віру не вкладається життя.
Усі вони – лиш скалки мудрості Всевишнього.
Усі вони – одне лиш каяття
За скоєні й нескоєні гріхи супроти Істини.

***
Як поєднать здоровий глузд із вірою,
Аби лишилася ще й шпарка на дива,

Марія Дем'янюк
2026.07.17 18:48
Нічний Гейдельберг
Місяць золотою щукою
Упірнув в Неккар,
Бризки розлетілись зорями —
Дивоночі дар.

Замок — синьоокий велетень —
Задививсь на міст,
Вітер награє мелодію:

В Горова Леся
2026.07.17 16:19
Відмінність
Червона макова пелюстка. Де взялася?
Злетіла, як метелик до руки.
Цей літній вітер - до легкого ласий,
Таку тендітність, бавлячись, образив:
Зірвав і кинув порухом хвиським
В подвійний спін повітряного вальсу.

А може піддалася на поталу

С М
2026.07.17 16:15
До Вечері (Genesis)
Частина I: Стрибок Закоханого

Рухаючись вітальнею
Я вимикаю телевізор
Дивлюсь на тебе
Усівшися напроти
Поки звук автомоторів
Щеза в нічну мить
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна Роса (1964) / Вірші / Спостерігаючи життя

  ***
Хтось чув коли плач дороги?
Чи просто стежинки малої…
Їх топчуть байдужі ноги,
Й немає тут волі злої.

Їх можна облити брудом –
Хай потім дощем змиває.
Чомусь так вважають люди,
Що стежка душі не має.

Чи варто дивитись під ноги,
Коли нам так сяють зорі?
І топчемо серце дороги
Шляхами своїх історій.

Все стерпить стежина сіра,
Бо то вже така її доля.
У серці дороги – діри
Шматочками мертвого поля.

Трава проросте крізь серце,
Як будуть вони вмирати.
На стежці – калюж озерця
Чи сльози? Не людям знати.

Не скаже того дорога,
Мовчатиме і стежина,
Бо зронить собі під ноги
Людина гірку сльозину.

Обпечені людським горем
Страждатимуть вони тихо.
Покара то чи покора –
Біль чути чужого лиха?

***
«Людина я» - так гадаєш, –
«То що мені до доріг?»
До часу, як помічаєш
На серці сліди…від ніг.


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-01-26 00:50:01
Переглядів сторінки твору 4003
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.778
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2020.03.17 20:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Юрчак (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-26 10:33:54 ]
Дужий, як на мене, початок: " Хтось чув коли плач дороги?" Це як раз той випадок, коли запитання містить і вичерпну відповідь, і дійсно спонукає до роздумів. У такій формі інформація доноситься динамічно і має виразне емоційне забарвлення.
Мені дуже імпонує настрій твору і акцент на "дорогу" - це направду багатоплановий і глибокий образ. На жаль, я не зрозуміла вповні (а тому і не відчула) слів "У серці дороги – діри
Шматочками мертвого поля". Але "На серці сліди…від ніг", думаю, знайоме і болюче багатьом.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2009-01-26 12:33:52 ]
Дякую, Людочко, за відгук. Мені важливо знати, чи вдалось сказати те, що я намагалась, так, щоб мене зрозуміли. А як це іще дізнатися, як не з коментарів? Тож щиро дякую. Щодо "У серці дороги – діри Шматочками мертвого поля." - інфаркт, коли у мого тата був інфаркт, лікарі казали "у нього все серце в дірках", при інфаркті виникають на серці неробочі, мертві ділянки. Якщо поєднати образ дороги і людини, то вибоїни на дорозі, якою усі користуються, але залишаються байдужими до її стану, стають подібними до інфарктних сердець людей з такою ж долею. Сумно, що мені не вдалось донести цей образ достатньо виразно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Юрчак (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-26 12:51:39 ]
Не сумуйте, Тетяно, адже я коментувала від себе особисто, а інші читачі будуть чутливішими. Та й я ще не зовсім зачерствіла, Ваш настрій, як мені здається, вловила, просила лише уточнень.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-26 12:38:19 ]
Таня, Вас з святом, пройдешнім, вчорашнім, хорошим святом Татіани. А вірш серйозний. Мабуть є ще смисл попрацювать і тоді вийде дуже навіть нічого так собі.... Я хотів сказати достойний вірш. Як читач.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2009-01-26 13:27:41 ]
Дякую, Олександре. Я не пишу Вам коментарів, але вже давно хочу вам сказати, що завжди рада бачити Вас на своїй сторінці із зауваженнями. Від Вас віє позитивом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-02-03 10:27:01 ]
"стежкИ","на стежкАх" правильніше, чи ні?

Пані Тетяно, якщо без образ, то ви зараз ніби на роздоріжжі і можливо прийшов час вирішувати, куди далі - йти "наліво" - шляхом модернізму, себто суттєвих заперечень задля створення нових формальних ілюзій, "направо" - "оцерковлення творчості", чи "прямо" - намагатися гармонізувати себе із глибинними властивостями Природи, Всесвіту.
Для останнього варто продовжити серйозну роботу із термінами і означеннями, які ви вживаєте - бо наприклад розуміння "людини" у цій композиції недостатньо глибоке.
"Чи сльози? Не людям знати" - повірте, що людям якраз це і дано знати...

Тобто йдеться про рівень протиріч, на якому ви творите - він уже не достатній для вас. Себто, ввійшовши глибше в терміни, і означення - ви ввійдете у глибші творчі води, що, напевно, актуально.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2009-02-08 19:39:13 ]
Шановна Редакціє, дякую за увагу. Образ бути не може. На жаль, чи ні, я не належу до когорти тих, хто свідомо формує свій поетичний світ, обирає напрям; швидше усі досяжні для мене світи моделюють якщо не мій внутрішній світ, то , принаймні, його стан. Чи це мій особистий недолік, чи гармонійні відносини з негармонійним світом, але, не маючи уявлення про себе завтра, я не маю можливості обирати і напрям. Тож, як мені не сумно, але змушена визнати, що Ви, очевидно, робите мені великий комплімент, зауваживши, що мій рівень уже для мене недостатній. Це не означає, що я не хочу його підвищувати, просто не впевнена, що здатна. Але завжди рада бачити Вас на своїй сторінці з найжорсткішими зауваженнями. Як фактор впливу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-02-08 20:48:37 ]
Шановна Тетяно, ви помітили, що ви задаєте у своїх творах запитання? І це дуже добре. Просто, як мені здається, ви очікуєте відповідей не звідти, звідки вони приходять. І намагаєтесь отримане "вкласти у вуста" чогось такого дуже ідеалізованого, звичного свого бачення. Тобто у ваших рядках досить сильно помітний оцей примус. Він, щоправда, помітний ледь не у всіх авторів - у кого більше, в кого менше. Не помітний у людей із ідеальним слухом, які направляють погляд у той бік, звідки прийшла відповідь насправді. На кшталт, того ж Петра Сороки чи Мойсея Фішбейна, ще ряду авторів, серед яких і Аня Осадко.
На це здатні всі ми, але потрібно у кожному вірші намагатися відмовлятися від своєї сили - особистісної чи колективної, і проявляти слабкість. Бо там, де ваша слабкість, там найбільше ввійде у композицію "сторонній" Вищий вимір, і саме цей вимір ми вже повинні оточувати своїм досвідом, своєю мовою...