ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Побийголод
2026.01.12 22:25
Із Леоніда Сергєєва

Обійму Наталію
за об’ємну талію:
«Давай, – скажу, – Наталіє,
махнемо в Анталію!»

Мою долоню з талії

Ігор Шоха
2026.01.12 20:10
                    І
Все меншає відкладеного часу
до переправи у реальну мить
не перший раз, але одного разу,
коли душа у небо полетить
неміряне, незнане, неозоре,
не оране за пам’яті людей,
що "у біді, у радості і в горі

Сергій Губерначук
2026.01.12 15:27
Сунеться хмара волосся,
блискавка б’є з очей.
Від зливи втекти вдалося,
а від кохання ще.

Чи вартий твій подих гнівний
сніжних цнотливих вуст?
Якщо я у чомусь винний –

Артур Курдіновський
2026.01.12 14:59
Зима. Сніжинки квітнуть без тепла.
Журба прозора вкрилася снігами.
Душа розквітне в холоді так само...
Малюнок з льоду. Почуття зі скла.

Все королева біла замела!
А вітер заглушив мінорну гаму...
Зима. Сніжинки квітнуть без тепла.

Борис Костиря
2026.01.12 10:43
Що значить - опинитися в ніщо,
Де світ бере невидимий початок,
Де пустка пануватиме без щогл,
Де розквітатиме поляна згадок?

З нічого не народиться цей світ,
Здоровий глузд підказує лякливо.
А з того Бог передавав привіт

Олександр Сушко
2026.01.12 10:11
Ярослав Чорногуз

КОХАННЯ! ПОРЯТУЙ!

У день Подяки чарівний
Вертаєш ти мені надію
На ніжні пестощі весни,
І я від щастя тихо млію.

Віктор Кучерук
2026.01.12 07:25
Відчувається в кожному слові
Дар співця і художника хист,
І краса української мови,
І поезії сила та зміст
Лиш тоді, коли впевнено віриш
Майстру слова і лікарю душ,
Що ніколи не зраджує лірі
І нагору не лізе чимдуж...

Тетяна Левицька
2026.01.12 00:05
Хоч ниє душа, як оголений нерв —
та зуба болючого вирвати шкода.
Я навіть не знаю, (світ ластиком стер,)
що там за вікном, чи розмай, чи негода?

Жасминовий день і ожинова ніч,
на синім паркеті кружляють по колу.
Сповзло надвечір'я кошулею з пліч

Таїсія Кюлас
2026.01.11 23:54
Коли зламалася востаннє — Вона втратила змогу кричати. Натягнула посмішку, мов струни гітари, Та почала вдавати.

Немов сильним вітром зірвана бляха — Скручена, дряпана — додолу впала. Зневірена, довірена... Вона — сила вмирати.

Лиш доторки чужих бри

С М
2026.01.11 21:20
Як лазуровий мій будильник
надзвонює, його не спиниш
і я не бачу кінця-краю
і марно днем із огнем шукаю
дороги невідомо де
дорожні знаки не про те
І заморочливий мозок мій
неначе безум яскравіє

Ярослав Чорногуз
2026.01.11 18:18
У день Подяки чарівний
Вертаєш ти мені надію
На ніжні пестощі весни,
І я від щастя тихо млію.

Не вірю ще, увесь тремчу,
Навколішках стою і каюсь.
Сльоза непрохана в очу --

Віктор Насипаний
2026.01.11 17:40
Сидить хлопчак в селі на лавці біля хати.
Підходить дядько і пита: - Чи вдома тато?
Малий ліниво зирка. Весь в смартфоні свому:
За вухом чеше й каже: - Мій? Та, звісно, вдома.
Гукає той. У хвіртку стукає, лютує.
Вікно відчинене, ніхто його не чує.
-

Іван Потьомкін
2026.01.11 17:26
Кажуть: є країна
Повнісінька сонця…
Де ж бо та країна?
Де ж бо теє сонце?
Кажуть: є країна
На семи стовпах,
Сім планет у неї,
Схили в деревах.

Євген Федчук
2026.01.11 14:23
Ніч була темна. Місяц, хоч зійшов
Та й то у хмарах десь блукав, напевно.
Внизу Рось жебоніла безперервно.
А він вертав думками знов і знов
До того, що плекав усе життя –
Бажання влади. Так йому хотілось,
Щоб навкруг нього все отут вертілось…
Все п

Олександр Сушко
2026.01.11 13:38
автор Артур Курдіновський

Крихкий маленький світ я шию з рими,
За межами його - зелена цвіль.
Не лізьте в душу лапами брудними!
Для вас - цікавість, а для мене - біль.

Моя земля горить під небесами,

Борис Костиря
2026.01.11 11:23
Так бракує постійно часу
У потоці марнотних днів.
Час дарує, немов прикрасу,
Позолоту зникомих слів.

Час розсудить і час засудить
Ні за що, ніби злий тиран.
Лиш вина має різний ступінь,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Вікторія Сироватко (1951) / Вірші

 * * *

Я прокидаюсь від вібрацій
Космічних рим.
Мене лишає рано-вранці
Сон-анонім.
Йому зійти за панібрата
Я не боюсь,
Бо вени звикли відчувати
Вселенський пульс.
Забуду, як душа летіла
В сліпучий блиск,
Щоб знову дарувати тілу
Небесний тиск.
На Ґанок вийду у сорочці
Ще теплих крил,
Прокліпаю в небеснім оці
Зірковий пил.
Фантазія-майстриня тонко
Рядків натче
Із райдужної оболонки
Моїх очей.
У колір дня моя дорога
Вже вируша,
Де тихий шепіт діалогу
Душа – душа.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-03-17 11:50:26
Переглядів сторінки твору 4551
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.840 / 5.5  (5.161 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 4.517 / 5.5  (4.815 / 5.6)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.746
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2011.11.07 07:37
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2009-03-17 13:43:38 ]
Дуже цікавий вірш - такий натурфілософічно-космогонічний.А що символізує у Вашій творчості образ ґанку?(Бачу,з великої літери Ґанок пишете:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Сироватко (М.К./М.К.) [ 2009-03-17 17:56:57 ]
Спасибі Юрію за увагу і оцінку.Ганком може бути все,що завгодно,як відчуває читач.У мене - Ганок і як такий(початок чогось),і як ранкова земля взагалі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Кацай (Л.П./М.К.) [ 2009-03-17 19:11:23 ]
Вітаю сестру по розуму :)))
Гарний вірш, але мене трохи насторожує: "прокліпаю в небеснім оці / зірковий пил". Як на мене, тут є певний дисонанс дії (кліпання) із загальним настроєм поезії (передчуття польоту).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Кацай (Л.П./М.К.) [ 2009-03-17 19:23:21 ]
Знаєте, пані Вікторія, подивився я отут в словнику і маю принести певні вибачення, адже окрім звичного значення маємо (цитую): "КЛІПАТИ - .... перен., розм. Світитися слабким мінливим світлом; блимати (у 1 знач.), мерехтіти".
Тобто, в цьому сенсі все, здавалося б, гаразд. Але все одне важкувато пробратися до закладеного сенсу "прокліпаю" крізь нашарування побутового розуміння значення цього слову. Може, все ж таки, варто його якось обійти?
Ще раз спасибі за гарний вірш, близький моєму серцю :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Сироватко (М.К./М.К.) [ 2009-03-18 10:21:16 ]
Спасибі,пане Олексію,за привітання і теплі слова.Особливо потішило те,що Ви так уважно дослухаєтеся слова.Я сама дуже люблю словники і зрідка навіть читаю їх потроху.Дуже корисне заняття.Але трохи не погоджуюсь з Вами про "нашарування" значення слова.Люблю свою мову за її багатозначність,а послідовність значень (1,2,3)це, на мій погляд,мовна умовність, яка для різних людей - різна.Прекрасно,що Ви знайшли "мою"!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Сироватко (М.К./М.К.) [ 2009-03-21 19:28:51 ]
Пане Олексію, вітаю з всесвітнім Днем Поезії!Хай брату по розуму пишеться і любиться!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Кучеренко (Л.П./Л.П.) [ 2016-08-22 21:19:21 ]
Ваш твір, в котре свідчить - людина прагне вирватись із кола земних догм і ні що її не зупинить, вона вже на тому порозі.... А поети, як тонкі мембрани суспільства, відтворюють щонайменше передчуття події задовго до втілення її в дійсність. Але все попереду хай би що.....
Ваше передбачення вібрує на лезі події .....