ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2025.11.25 15:00
Коли попса озвучує «шедеври»,
що збуджують, та не лікують нерви,
це зайва розкіш у часи війни,
та от біда – куди не кинеш оком,
і дольний світ, і вишній, і широкий
оспівують папуги-брехуни.
Майбутнє наше – у такому світі,
де є місця культу

Микола Дудар
2025.11.25 13:49
Маню манюсіньке до рук…
Воно гризе, гризеться вміло,
А непомітний його звук
До нот підсунути кортіло…
Манив принаймні кілька діб
До - ре… до - мі… від дня до ночі,
А після все це тихо згріб,
Бо вічував, воно пророче…

Іван Потьомкін
2025.11.25 13:06
Любо жити зайчику
У лісі й на лузі –
Куди тільки не піди –
Повнісінько друзів.
Та як зайчик не хотів -
Не мав друзів між хортів.
От і зараз, як на гріх,
Гавкіт чуть неподалік.

Ігор Терен
2025.11.25 12:59
А зла Феміда спати не дає
паяцу із Фортуною такою,
яка неначе є,
але його досьє
не помагає вийти у герої.

***
А кін-че-ні корейці згаряча

Ольга Олеандра
2025.11.25 10:42
Вчергове. І наче вперше.
Звикнути неможливо.
А психіка вже нездатна жахатися, як же так.
І вже не існує місця, куди можна твердо спертись.
І серце в груді завмерло – у інших живе світах.

Вчергове. І не востаннє.
Надію давно убито.

Олександр Сушко
2025.11.25 07:19
Пробачте мене добрі люди,
Не зліться зопалу, прошу.
Безплатного більше не буде,
Порожній з учора капшук.

За пісню давайте сто "баксів",
За вірш про кохання - мільйон.
Одині така лише такса,

Борис Костиря
2025.11.24 22:14
Останній осінній листок
лежить на лавочці,
мов корабель на мілині.
Він самотній,
як стрімкий метеорит
у космосі.
Осінній листок лежить,
як перебендя край села,

Федір Паламар
2025.11.24 12:28
Мій любий щоденнику! Я лежав у стаціонарі тоді вже, мабуть, четвертий день, із депресією. Лікарі ставилися до мене добре, медсестри й санітари теж. Самогоспіталізувався і порядку не порушував. До мене навіть людську товариську зацікавленість виявляли. Ч

Тетяна Левицька
2025.11.24 10:47
Цей дощ солоний простір студить,
нестерпну тугу в душу ллє.
Болять землі налиті груди,
тло душить — золоте кольє.
Лякає ніч холодна злива,
у блискавиці переляк.
Та раптом вчухла, затужила,
затуманіла у полях.

Віктор Кучерук
2025.11.24 06:12
Ксенії Кучерук

Хай сумнів душу не шкребе,
Що смак поганий маєш досі, -
Тобі пасує голубе
До золотистого волосся.
Тобі, онуко, до лиця
Оцей блакитно-білий колір,

Володимир Бойко
2025.11.24 00:00
Поки два українці чубляться за гетьманську булаву, їхню долю вирішує хтось третій. Ті, що облаштовують місце собі в Україні, здебільшого мають мало України в собі. Жадоба влади нестерпніша за сверблячку. Ніщо так не дістає, як чужі достатки.

Борис Костиря
2025.11.23 22:14
Я прийшов на пустир, де немає коханих зітхань.
Катехізис весни проспіває розчулена осінь.
І навіки тепло покидає дорогу благань,
Уплітаючи в озеро тихе стривожену просинь.

Я прийшов на пустир, де нікуди шляхи не ведуть,
Де втонули в тумані ост

Сонце Місяць
2025.11.23 20:46
тема ксенофобії
&
тема дрібних ксенофобів

я не єврей
я не ніґґер

але я ПРОТИ ксенофобії

Артур Курдіновський
2025.11.23 20:03
Батько гойдає біленьку труну.
Реквієм сенсу життя - колискова.
Світом несуться порожні розмови,
Як не помітити підлу війну.

Милий малюк не побачить весну,
Білій зимі не всміхнеться казковій.
Батько гойдає біленьку труну.

Богдан Манюк
2025.11.23 17:27
Осінь, що тільки торкнулась перону,
потягом ночі примчала в Париж.
Сонну, сторонню і геть безборонну,
ледь оглянувшись, її ти уздриш.
Давнє кафе мандрівницю полонить.
В ньому судилося бути усім,
в кого на столику кава холоне
й очі зволожені вельми

С М
2025.11.23 14:44
о ці вилиски у твоїх очах
мов габаритки на літачках
по вінця сповнюєш не уві сні
прийду іще чому би ні
мої душа і серце ти
у тебе срібні & золоті
а ще алмази із темних шахт
купляй лиш час усе інше прах
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Афродіта Небесна / Вірші

 intermezzo
Образ твору Ці довгі і красиві назви
З рецептів, карт і записничок
Вичитивував. Здригався сам
Від урочистості моменту
Й надію лоскотно живу
До піднебіння притискав.
Не спав, боявся проковтнути,
Ішов босоніж на балкон,
Мов на всенощну.

Вона ховала в пелені
Зірки, люстерка й коліщатка,
Сливові камінці, ґердани,
Пастельки й мармурові кульки...

Чолом до шибки притулившись
Все на торочці ворожила,
Чи ж ще прийдуть
Єдинороги
зірки
злизати




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-03-21 19:06:28
Переглядів сторінки твору 6364
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.574 / 5.5  (4.657 / 5.55)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.591 / 5.52)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.701
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.01.02 17:51
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-03-21 20:59:17 ]
і ніч крутила, усміхався попіл
коралі рвалися, дрижали хмари
у вічний холод плакав дзвін
карбований повчальним словом
й з- за плеча їй мружилися оченята
коштовними камінчиками
а за душею скрипкова струна
все капосно бриніла..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Афродіта Небесна (Л.П./М.К.) [ 2009-03-21 23:14:19 ]
Так, С*, точнісінько так і було..
Тільки потім я все ж згадала, що негоже зазирати по вікнах...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-03-21 23:23:21 ]
:-)

та все можна списати на лунатизм.. простеньке таке МПО


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Афродіта Небесна (Л.П./М.К.) [ 2009-03-21 23:33:13 ]
мовляв, нічо не бачив, нічого не чув, вмер від дезінформації... =)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-03-21 23:38:40 ]
точно, а як не вийде, покличемо Ніку.. з полтавським дустом

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Афродіта Небесна (Л.П./М.К.) [ 2009-03-21 23:46:12 ]
і всі разом поїдемо в (на) ГПЗ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-03-22 00:03:00 ]
та з такою компанією - хоч в Гваделупу

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-03-21 22:11:53 ]
Афродито, читаючи останні ваші вірші, мені прийшла думка, що ви, можливо, перебуваєте у стані серйозної пристрасті? Це хтось земний, чи один із нас?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Афродіта Небесна (Л.П./М.К.) [ 2009-03-21 23:09:15 ]
Володю, невже направду здалося? Варіанти? =))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2009-03-21 23:19:20 ]

Які тут можуть бути варіанти,
вона кружляє, на ногах пуанти!
Любов-кохання, білий танець -
Бо він досвідчений коханець!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Афродіта Небесна (Л.П./М.К.) [ 2009-03-21 23:40:34 ]
А потім зирк! - тримається кохання
На стропилах квартирного питання,
А далі дізнаюсь, що сам Прокруст... (о)
Встеляє ложе нашої розпусти..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2009-03-21 23:49:09 ]

Все так, моя сестричко, - правда чиста -
це шлях усіх красунь, ця alta vista
вестиме понад урвищем надій,
та ось рука - підтримки! Володій! :)