ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2026.01.29 21:59
Скляне повітря, тиша нежива.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.

Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.

Артур Курдіновський
2026.01.29 19:57
МАГІСТРАЛ

Дитинством пахнуть ночі темно-сині,
А на снігу - ялинкою сліди.
Буває, зігрівають холоди
І спогади, такі живі картини!

Розпливчасті та ледь помітні тіні

С М
2026.01.29 18:05
о так я відьмача
бігме-бо відьмача

я родився в ту ніч
як місяць божий зачервонів
родився в ту ніч
як місяць був у червонім огні
небіжка мати скричала ”циганка повіла правду!“

Іван Потьомкін
2026.01.29 18:01
Шукаю на Святій Землі пейзажі,
Чимсь схожі на вкраїнські:
Горби і пагорби не лисі, а залісені,
Карпати вгадую в Голанах,
Говерлу - в засніженім Хермоні ,
Йордан у верболозі, як і Дніпро,
Вливається у серце щемом...
...А за пейзажами на Сході

Юрко Бужанин
2026.01.29 17:20
Нас поєднало. Правда, не навіки.
Згадай, як тебе палко цілував.
У пристрасті стуляла ти повіки,
А я свої відкритими тримав.

Усе я бачив: - як ти десь літала,
Пелюсточки, мов айстри, розцвіли...
І люба, до солодкого фіна

Євген Федчук
2026.01.29 16:03
Цікаво, як же вміють москалі
Все дригом догори перевернути,
Вину свою на іншого спихнути.
І совість їх не мучить взагалі.
На нас напали, на весь світ кричать,
Що лише ми у тому всьому винні.
На їх умовах здатися повинні,
Інакше вони будуть нас вбив

Тетяна Левицька
2026.01.29 11:43
То він мене ніколи не кохав.
Чи згадує мелодію минулу?
Бо я ще й досі вальсу не забула,
як лопотіли в полисках заграв.
Ніяк наговоритись не могли,
всотати ніжність в почуття незриме
і дієслів не висказаних рими
під небесами бурштинових слив.

Борис Костиря
2026.01.29 11:26
Порожній стадіон - як виклик порожнечі,
Як виклик непроявленому злу.
Гуляє дух свободи і предтечі,
Як виклик небуттю і злому королю.

На стадіоні грає Марадона.
Всі матчі вирішальні у цей час
Розіграні на полі стадіону,

Сергій Губерначук
2026.01.29 11:12
Поліфонія – лебедине звучання
рук погладливих,
синя синь,
кіт манюній з тонюнім сюрчанням,
що з-під боку мого смокче тінь,
мов комарик, який у комору
у тепло, у неволю, з простору…

Олена Побийголод
2026.01.29 10:42
ЯК ПРО НАС

Із Іллі Еренбурга (1891-1967)

Вони напали, сказом пройняті,
з азартом вбивць та упиряк;
але таке є слово: «встояти»,
коли й не встояти ніяк,

Ярослав Чорногуз
2026.01.29 05:37
То в жар мене, то в холод кине,
Рояться думоньки сумні --
Так заболіла Україна...
І душать сльози навісні.

Вкраїнці -- у боях титани,
І творять чудеса в борні,
А між собою - отамани,

Ірина Вірна
2026.01.28 23:03
У цьому будинку зникають душі....
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)

У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!

Тетяна Левицька
2026.01.28 20:52
Не вгамую серця стук...
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.

Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.

Микола Дудар
2026.01.28 20:24
…ось вона, ось… старенька верба
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже

Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу

Іван Потьомкін
2026.01.28 18:46
Усе сторчма на цім святковім світі.
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?

Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,

Ірина Білінська
2026.01.28 13:37
Які красиві ці сніги!
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Афродіта Небесна / Вірші

 intermezzo
Образ твору Ці довгі і красиві назви
З рецептів, карт і записничок
Вичитивував. Здригався сам
Від урочистості моменту
Й надію лоскотно живу
До піднебіння притискав.
Не спав, боявся проковтнути,
Ішов босоніж на балкон,
Мов на всенощну.

Вона ховала в пелені
Зірки, люстерка й коліщатка,
Сливові камінці, ґердани,
Пастельки й мармурові кульки...

Чолом до шибки притулившись
Все на торочці ворожила,
Чи ж ще прийдуть
Єдинороги
зірки
злизати




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-03-21 19:06:28
Переглядів сторінки твору 6446
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.574 / 5.5  (4.657 / 5.55)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.591 / 5.52)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.701
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.01.02 17:51
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-03-21 20:59:17 ]
і ніч крутила, усміхався попіл
коралі рвалися, дрижали хмари
у вічний холод плакав дзвін
карбований повчальним словом
й з- за плеча їй мружилися оченята
коштовними камінчиками
а за душею скрипкова струна
все капосно бриніла..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Афродіта Небесна (Л.П./М.К.) [ 2009-03-21 23:14:19 ]
Так, С*, точнісінько так і було..
Тільки потім я все ж згадала, що негоже зазирати по вікнах...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-03-21 23:23:21 ]
:-)

та все можна списати на лунатизм.. простеньке таке МПО


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Афродіта Небесна (Л.П./М.К.) [ 2009-03-21 23:33:13 ]
мовляв, нічо не бачив, нічого не чув, вмер від дезінформації... =)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-03-21 23:38:40 ]
точно, а як не вийде, покличемо Ніку.. з полтавським дустом

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Афродіта Небесна (Л.П./М.К.) [ 2009-03-21 23:46:12 ]
і всі разом поїдемо в (на) ГПЗ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-03-22 00:03:00 ]
та з такою компанією - хоч в Гваделупу

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-03-21 22:11:53 ]
Афродито, читаючи останні ваші вірші, мені прийшла думка, що ви, можливо, перебуваєте у стані серйозної пристрасті? Це хтось земний, чи один із нас?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Афродіта Небесна (Л.П./М.К.) [ 2009-03-21 23:09:15 ]
Володю, невже направду здалося? Варіанти? =))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2009-03-21 23:19:20 ]

Які тут можуть бути варіанти,
вона кружляє, на ногах пуанти!
Любов-кохання, білий танець -
Бо він досвідчений коханець!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Афродіта Небесна (Л.П./М.К.) [ 2009-03-21 23:40:34 ]
А потім зирк! - тримається кохання
На стропилах квартирного питання,
А далі дізнаюсь, що сам Прокруст... (о)
Встеляє ложе нашої розпусти..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2009-03-21 23:49:09 ]

Все так, моя сестричко, - правда чиста -
це шлях усіх красунь, ця alta vista
вестиме понад урвищем надій,
та ось рука - підтримки! Володій! :)