Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.08.07
15:27
Чорний сніг і попелястий світанок
Контраст цієї ночі розколов місто навпіл. На римських барикадах легіонери, втомлені, брудні від сажі та кіптяви, дивилися на заграву з полегшенням. Вони витирали піт з чола і міцніше стискали руків'я своїх гладіусів.
2026.08.07
12:05
оса влітає
лупиться у скло
минають спаси
вицвітають квіти
не спиться
радше умирається
в це літо
усе для того
лупиться у скло
минають спаси
вицвітають квіти
не спиться
радше умирається
в це літо
усе для того
2026.08.07
11:54
Холодний вітер люто свище
Із потойбіччя, з царства снів,
Роздмухуючи попелище
Старих ідей, старих вождів.
Ніхто цей епос не напише.
Перо - у реготі вогнів.
Холодний вітер продиктує
Із потойбіччя, з царства снів,
Роздмухуючи попелище
Старих ідей, старих вождів.
Ніхто цей епос не напише.
Перо - у реготі вогнів.
Холодний вітер продиктує
2026.08.07
07:27
Лука вогка та зелена,
Різнотравна і м'яка, -
Досі зваблює натхненням
Чуйну душу письмака.
Тут найлегше зрозуміти
Нині можете і ви
Всю безкраю ніжність квітів
Та піддатливість трави.
Різнотравна і м'яка, -
Досі зваблює натхненням
Чуйну душу письмака.
Тут найлегше зрозуміти
Нині можете і ви
Всю безкраю ніжність квітів
Та піддатливість трави.
2026.08.06
20:14
Лунная поляна
светит серебром,
там, где сердца рана –
родина и дом.
Там же пелась песня
и родных тепло...
Боже, дай воскреснуть
с тем, когда светло.
светит серебром,
там, где сердца рана –
родина и дом.
Там же пелась песня
и родных тепло...
Боже, дай воскреснуть
с тем, когда светло.
2026.08.06
17:39
Вже давно у лісах Амазонії
Не лунають чарівні симфонії.
Щонайкращих співців
Алігатор поїв
І печально в лісах Амазонії.
На великий банкет у Ракошино
Поз’їжджалися гості запрошені.
Не лунають чарівні симфонії.
Щонайкращих співців
Алігатор поїв
І печально в лісах Амазонії.
На великий банкет у Ракошино
Поз’їжджалися гості запрошені.
2026.08.06
15:33
Дід у вицвілій мазепинці на клас подивився.
Йому раптом щемно стало, що аж просльозився.
Це ж уперше, як героя його запросили
До дітей. Бо з того часу, як проголосили
Їх запроданцями, навіть і мислі не мали
Про таке розповідати, у собі тримали.
А те
Йому раптом щемно стало, що аж просльозився.
Це ж уперше, як героя його запросили
До дітей. Бо з того часу, як проголосили
Їх запроданцями, навіть і мислі не мали
Про таке розповідати, у собі тримали.
А те
2026.08.06
15:09
У липневому номері "Української Літературної Газети" надруковано магістральний вінок із моєї корони сонетів "Смарагдова тиша". Це для мене, дійсно, подія. Пригадуються слова та погрози деяких авторів Поетичних Майстерень, наших провідних новаторів-про
2026.08.06
14:28
Острів Епштейна в далекому морі.
Острів розпусти. Розкладений Рим
Так розвалився у плотській покорі.
Посох історії буде твердим.
Дика еліта вже геть занепала,
У дебілізмі не відає меж.
І словеса, як фальшиві опали,
Острів розпусти. Розкладений Рим
Так розвалився у плотській покорі.
Посох історії буде твердим.
Дика еліта вже геть занепала,
У дебілізмі не відає меж.
І словеса, як фальшиві опали,
2026.08.06
14:27
Лускаті хмари - окуні рожеві.
Заграви блиск на кожному зажеврів.
Їх неба невід викине на берег,
Де млою стануть кольорові пера
Тих дивних риб, що хмарами здалися.
А променю блесна над краєм блисне,
Над пляжем, де із оніксами гравій,
Заграви блиск на кожному зажеврів.
Їх неба невід викине на берег,
Де млою стануть кольорові пера
Тих дивних риб, що хмарами здалися.
А променю блесна над краєм блисне,
Над пляжем, де із оніксами гравій,
2026.08.06
12:01
Суд історії на балконі палацу
Клеопатра увірвалася на відкриту терасу палацу, де Цезар спостерігав за пожежею. Її сукня з найтоншого китайського шовку тріпотіла на вітрі, а важке золоте намисто-пектораль із зображенням крилатої Ісіди тремтіло від част
2026.08.06
11:52
для чого епатаж
зарафаель собі
життєве щось
знайоме всім тутешнє
із музикою
хай комусь верлібр
ще інший видить
ярлики аптечні
зарафаель собі
життєве щось
знайоме всім тутешнє
із музикою
хай комусь верлібр
ще інший видить
ярлики аптечні
2026.08.06
07:59
Коли ми розумом своїм
Досягнемо зразків
І кобзи наші кам’яні
Зігріють світ батьків,
Де телепати-ковалі
Лежать в основах рун,
І плем’я юних гендлярів
Досягнемо зразків
І кобзи наші кам’яні
Зігріють світ батьків,
Де телепати-ковалі
Лежать в основах рун,
І плем’я юних гендлярів
2026.08.06
07:21
Вітер розвіяв туман над покосами,
Небо безкрає укрила блакить, -
Серпень старанно вмивається росами,
Запахом яблук приємно п'янить.
Ранок серпневий свіжить прохолодою
Та звеселяє піснями птахів, -
Тішуся знову ясною погодою
І позолотою щедрих полі
Небо безкрає укрила блакить, -
Серпень старанно вмивається росами,
Запахом яблук приємно п'янить.
Ранок серпневий свіжить прохолодою
Та звеселяє піснями птахів, -
Тішуся знову ясною погодою
І позолотою щедрих полі
2026.08.05
23:07
І був народ близьким до краху –
від рабства «несолона сіль»,
не стало в нім до Бога страху –
так корабель сіда на міль.
Серед Своїх народів в світі
Господь обрав послами їх,
в своїй землі були щоб ситі –
від рабства «несолона сіль»,
не стало в нім до Бога страху –
так корабель сіда на міль.
Серед Своїх народів в світі
Господь обрав послами їх,
в своїй землі були щоб ситі –
2026.08.05
22:02
Сіре місто це
Залізних рук сплеск
І вечірка для клоунів, хай
Падає дощ недалеко
Прошу ласки, лимонадна бейбі
Як увечері сонце сідає
І земля розливається, вранці
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Залізних рук сплеск
І вечірка для клоунів, хай
Падає дощ недалеко
Прошу ласки, лимонадна бейбі
Як увечері сонце сідає
І земля розливається, вранці
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.08.07
2026.08.01
2026.07.22
2026.07.18
2026.07.12
2026.07.12
2026.07.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Цимбалюк (1971) /
Вірші
Філософія війни
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Філософія війни
Пам`ятаєш, я йшов на війну?..
За вікном був чи сніг, чи то дощ...
Ти поклала мені оберіг в полотняну торбину...
Я повів тобі мовчки: “Прощай...”
Ти сказала без слів: “Я діждусь...”
Я за браму ступив і розтанув, як клин журавлиний...
Але що б ти зробила, якщо б я в тій битві став зрадником?..
Що б ти зробила, якщо б я в тій битві став зрадником?..
Що б ти зробила, якщо б?..
Ти у снах зріла, як я скакав
В саму гущу ворожих полків,
І ні кулі не брали мене, ні мечі, ні прокляття...
Бо ти вірила в зірку мою
І молилась до Сонця й Небес,
А я душу і тіло свої грів в степу до багаття...
Але що б ти зробила, якщо б я в тій битві став зрадником?..
Що б ти зробила, якщо б я в тій битві став зрадником?..
Що б ти зробила, якщо б?..
Якщо у святому бою
В груди поранять мене –
Не треба боятись – золою засип мою рану...
І навіть, якщо мене вб`ють –
Не плач, краще просто зведи
Із ґрунту могилу з хрестом над округлим курганом...
Але що б ти зробила, якщо б я в тій битві став зрадником?..
Що б ти зробила, якщо б я в тій битві став зрадником?..
Що б ти зробила, якщо б?..
Неушкоджений чи інвалід,
На щиті чи в тернових вінках,
Ся вертаю в тривозі домів із кривавого герцю...
А ти на порозі, мов тінь –
І тоді, і тепер, і завжди –
І як дзвін, калатає твоє, біллю вражене серце...
Але що б ти зробила, якщо б я в тій битві став зрадником?..
Що б ти зробила, якщо б я в тій битві став зрадником?..
Що б ти зробила, якщо б?..
Ой, люта война була!..
Ой, та була!..
Кумпала Вір, 29.04.2007 року,
м. Хмельницький
За вікном був чи сніг, чи то дощ...
Ти поклала мені оберіг в полотняну торбину...
Я повів тобі мовчки: “Прощай...”
Ти сказала без слів: “Я діждусь...”
Я за браму ступив і розтанув, як клин журавлиний...
Але що б ти зробила, якщо б я в тій битві став зрадником?..
Що б ти зробила, якщо б я в тій битві став зрадником?..
Що б ти зробила, якщо б?..
Ти у снах зріла, як я скакав
В саму гущу ворожих полків,
І ні кулі не брали мене, ні мечі, ні прокляття...
Бо ти вірила в зірку мою
І молилась до Сонця й Небес,
А я душу і тіло свої грів в степу до багаття...
Але що б ти зробила, якщо б я в тій битві став зрадником?..
Що б ти зробила, якщо б я в тій битві став зрадником?..
Що б ти зробила, якщо б?..
Якщо у святому бою
В груди поранять мене –
Не треба боятись – золою засип мою рану...
І навіть, якщо мене вб`ють –
Не плач, краще просто зведи
Із ґрунту могилу з хрестом над округлим курганом...
Але що б ти зробила, якщо б я в тій битві став зрадником?..
Що б ти зробила, якщо б я в тій битві став зрадником?..
Що б ти зробила, якщо б?..
Неушкоджений чи інвалід,
На щиті чи в тернових вінках,
Ся вертаю в тривозі домів із кривавого герцю...
А ти на порозі, мов тінь –
І тоді, і тепер, і завжди –
І як дзвін, калатає твоє, біллю вражене серце...
Але що б ти зробила, якщо б я в тій битві став зрадником?..
Що б ти зробила, якщо б я в тій битві став зрадником?..
Що б ти зробила, якщо б?..
Ой, люта война була!..
Ой, та була!..
Кумпала Вір, 29.04.2007 року,
м. Хмельницький
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
