Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.25
14:11
Мовчання огортає душу,
Туманом наповзає страх.
Я йти в сувору пущу мушу,
Мов бранець об семи вітрах.
Прозріння огортає пущу.
Пізнання спалах, як Мане.
Широке поле родить пустку,
Туманом наповзає страх.
Я йти в сувору пущу мушу,
Мов бранець об семи вітрах.
Прозріння огортає пущу.
Пізнання спалах, як Мане.
Широке поле родить пустку,
2026.04.25
13:47
Запрошую на свій канал на ютубі, підписуйтеся.
Майже 100 композицій.
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенер
Майже 100 композицій.
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенер
2026.04.25
12:03
До літ хоча би десь до сорока,
Допоки зріє мрія про безсмертя,
Нехай несе життя мого ріка
Крізь дамби, мілководдя й круговерті.
Не вирватись із русла кораблю,
Чи меншій з річкових посудин -
То спробу я таку хіба зроблю?
Допоки зріє мрія про безсмертя,
Нехай несе життя мого ріка
Крізь дамби, мілководдя й круговерті.
Не вирватись із русла кораблю,
Чи меншій з річкових посудин -
То спробу я таку хіба зроблю?
2026.04.25
12:03
За обрій сонце упало втомне.
Дрімала в тиші загусла ніч.
І стигло небо – тяжке й судомне,
звисали хмари з похилих пліч.
Рябіло море в сріблястих брижах,
і мов наяди з нічних глибин,
скакали тіні на скелях рижих
Дрімала в тиші загусла ніч.
І стигло небо – тяжке й судомне,
звисали хмари з похилих пліч.
Рябіло море в сріблястих брижах,
і мов наяди з нічних глибин,
скакали тіні на скелях рижих
2026.04.25
10:57
Лише ранком у ворожки
Золоті крадуть гриби ,
Лише гудзики і брошки
Тут готують до сівби,
Лише шерех чують бджоли
Про фізичну суть єства*,
Лише ковдри, лише змови
Золоті крадуть гриби ,
Лише гудзики і брошки
Тут готують до сівби,
Лише шерех чують бджоли
Про фізичну суть єства*,
Лише ковдри, лише змови
2026.04.25
10:35
А він тебе й мене любив, таку біленьку...
Як ти все те пережила, скажи, рідненька?
Чи, може, звістку принесла тобі сорока,
Коли зі скелі шуганув у синь високу?
Чи знала, що його сади в мені буяли?
І виноградного вина було замало.
Як ти все те пережила, скажи, рідненька?
Чи, може, звістку принесла тобі сорока,
Коли зі скелі шуганув у синь високу?
Чи знала, що його сади в мені буяли?
І виноградного вина було замало.
2026.04.25
06:29
Багровою млою затьмарена далеч,
Спалахує сумно щомить небосхил, -
Знялася у небо налякана галич
І в паніці каркає гучно щосил.
Гірке та солоне повітря гаряче
Вдихаю натужно і кашляю в млу, -
Від болю терпкого кривлюся і плачу,
Та ще палієві прокль
Спалахує сумно щомить небосхил, -
Знялася у небо налякана галич
І в паніці каркає гучно щосил.
Гірке та солоне повітря гаряче
Вдихаю натужно і кашляю в млу, -
Від болю терпкого кривлюся і плачу,
Та ще палієві прокль
2026.04.25
05:11
не казка і не зовсім каско
ішов містами чоловік
в його лиці минулий вік
хай мовить ізнічев’я маска
пейот не модний аяваска
барменці кине інший фрік
у нього є такий барвник
будь-що опісля нього вакса
ішов містами чоловік
в його лиці минулий вік
хай мовить ізнічев’я маска
пейот не модний аяваска
барменці кине інший фрік
у нього є такий барвник
будь-що опісля нього вакса
2026.04.24
16:40
з добрим днем
прощайтеся зі сном
все минулося
та світ чекає вас
хліб
не тіло
кров
ще не вино
прощайтеся зі сном
все минулося
та світ чекає вас
хліб
не тіло
кров
ще не вино
2026.04.24
13:43
не продирався у достойники
ніяк
роздаючи і душу й тіло
належний кракелюр і краков’як
іще неподалік щось прилетіло
в думках твоїх лютневий одинак
яке комусь узагалі є діло
ти не мудри
ніяк
роздаючи і душу й тіло
належний кракелюр і краков’як
іще неподалік щось прилетіло
в думках твоїх лютневий одинак
яке комусь узагалі є діло
ти не мудри
2026.04.24
13:03
Листок осінній скроні посріблить
І передчасним снігом увінчає.
Тоді пізнаємо урочу мить,
Коли зима замислиться про щастя.
Листок осінній спопелить слова
Облуди й фальшу, злоби і безумства,
Торкнувшись потаємного єства
І передчасним снігом увінчає.
Тоді пізнаємо урочу мить,
Коли зима замислиться про щастя.
Листок осінній спопелить слова
Облуди й фальшу, злоби і безумства,
Торкнувшись потаємного єства
2026.04.24
11:26
Він вибухнув,..
пустивши білу кров
по тілу двадцять першого століття.
4 квітня 1989 р., Київ
пустивши білу кров
по тілу двадцять першого століття.
4 квітня 1989 р., Київ
2026.04.24
10:46
Не жаліла себе ніколи,
піклувалась завжди про інших.
А тепер, не збагну відколи,
я розраду знайшла у віршах.
Та мені не достаюньо цього,
щоб щасливою почуватись.
Сонце соняхом за порогом
зазирає в мою кімнату.
піклувалась завжди про інших.
А тепер, не збагну відколи,
я розраду знайшла у віршах.
Та мені не достаюньо цього,
щоб щасливою почуватись.
Сонце соняхом за порогом
зазирає в мою кімнату.
2026.04.24
09:44
Звичайно, такий відгук свідчить про щире бажання його автора знайти ключик від серця того чи тієї, хто може допомогти стати членом якоїсь творчої спілки, видати власну збірку за рахунок видавництва, зрештою, стати лавреатом… А якщо не зможе, ось тоді можн
2026.04.24
08:16
А є ж і без слів пісні...
Слова їх заблудилися в дорозі
і бозна, чи до голосу дійдуть.
...А є ж і суцвіття слів,
котрі несуть в собі мелодію.
І з-поміж бідних той найбідніший,
в чиєму серці не звучить вона,
аби розрадить в мить найгіршу.
Слова їх заблудилися в дорозі
і бозна, чи до голосу дійдуть.
...А є ж і суцвіття слів,
котрі несуть в собі мелодію.
І з-поміж бідних той найбідніший,
в чиєму серці не звучить вона,
аби розрадить в мить найгіршу.
2026.04.24
05:50
Знову в грудях б'ються хвилі
Потаємних почуттів, -
Знову в серці дух і сила
Вічних мрій і кращих слів.
Знов, закоханий по вуха,
Вірю в сяючу зорю
І вином не повню кухоль,
І знедавна не курю.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Потаємних почуттів, -
Знову в серці дух і сила
Вічних мрій і кращих слів.
Знов, закоханий по вуха,
Вірю в сяючу зорю
І вином не повню кухоль,
І знедавна не курю.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.23
2026.04.22
2026.04.18
2026.04.14
2026.04.02
2026.03.31
2026.03.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Цимбалюк (1971) /
Вірші
Філософія війни
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Філософія війни
Пам`ятаєш, я йшов на війну?..
За вікном був чи сніг, чи то дощ...
Ти поклала мені оберіг в полотняну торбину...
Я повів тобі мовчки: “Прощай...”
Ти сказала без слів: “Я діждусь...”
Я за браму ступив і розтанув, як клин журавлиний...
Але що б ти зробила, якщо б я в тій битві став зрадником?..
Що б ти зробила, якщо б я в тій битві став зрадником?..
Що б ти зробила, якщо б?..
Ти у снах зріла, як я скакав
В саму гущу ворожих полків,
І ні кулі не брали мене, ні мечі, ні прокляття...
Бо ти вірила в зірку мою
І молилась до Сонця й Небес,
А я душу і тіло свої грів в степу до багаття...
Але що б ти зробила, якщо б я в тій битві став зрадником?..
Що б ти зробила, якщо б я в тій битві став зрадником?..
Що б ти зробила, якщо б?..
Якщо у святому бою
В груди поранять мене –
Не треба боятись – золою засип мою рану...
І навіть, якщо мене вб`ють –
Не плач, краще просто зведи
Із ґрунту могилу з хрестом над округлим курганом...
Але що б ти зробила, якщо б я в тій битві став зрадником?..
Що б ти зробила, якщо б я в тій битві став зрадником?..
Що б ти зробила, якщо б?..
Неушкоджений чи інвалід,
На щиті чи в тернових вінках,
Ся вертаю в тривозі домів із кривавого герцю...
А ти на порозі, мов тінь –
І тоді, і тепер, і завжди –
І як дзвін, калатає твоє, біллю вражене серце...
Але що б ти зробила, якщо б я в тій битві став зрадником?..
Що б ти зробила, якщо б я в тій битві став зрадником?..
Що б ти зробила, якщо б?..
Ой, люта война була!..
Ой, та була!..
Кумпала Вір, 29.04.2007 року,
м. Хмельницький
За вікном був чи сніг, чи то дощ...
Ти поклала мені оберіг в полотняну торбину...
Я повів тобі мовчки: “Прощай...”
Ти сказала без слів: “Я діждусь...”
Я за браму ступив і розтанув, як клин журавлиний...
Але що б ти зробила, якщо б я в тій битві став зрадником?..
Що б ти зробила, якщо б я в тій битві став зрадником?..
Що б ти зробила, якщо б?..
Ти у снах зріла, як я скакав
В саму гущу ворожих полків,
І ні кулі не брали мене, ні мечі, ні прокляття...
Бо ти вірила в зірку мою
І молилась до Сонця й Небес,
А я душу і тіло свої грів в степу до багаття...
Але що б ти зробила, якщо б я в тій битві став зрадником?..
Що б ти зробила, якщо б я в тій битві став зрадником?..
Що б ти зробила, якщо б?..
Якщо у святому бою
В груди поранять мене –
Не треба боятись – золою засип мою рану...
І навіть, якщо мене вб`ють –
Не плач, краще просто зведи
Із ґрунту могилу з хрестом над округлим курганом...
Але що б ти зробила, якщо б я в тій битві став зрадником?..
Що б ти зробила, якщо б я в тій битві став зрадником?..
Що б ти зробила, якщо б?..
Неушкоджений чи інвалід,
На щиті чи в тернових вінках,
Ся вертаю в тривозі домів із кривавого герцю...
А ти на порозі, мов тінь –
І тоді, і тепер, і завжди –
І як дзвін, калатає твоє, біллю вражене серце...
Але що б ти зробила, якщо б я в тій битві став зрадником?..
Що б ти зробила, якщо б я в тій битві став зрадником?..
Що б ти зробила, якщо б?..
Ой, люта война була!..
Ой, та була!..
Кумпала Вір, 29.04.2007 року,
м. Хмельницький
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
