Це було неймовірно... Всі, хто доклав зусиль до організції нашого феєричного вікенду - я у вас закохана серйозно і надовго:)))) всі, хто приїхав і був поряд - дякую за те, що ви є, сподіваюсь вже нікуди не зникните з мого життя, бо в моєму серці для кожного з вас – своє окреме місце:))) За ваші слова і пісні, за посмішки та кумедні історії, за те, що торкалося глибинних струн і лишало свій слід у пам’яті, за відчуття постійного тепла поряд, за щирість, за...за.... за все, чим були насичені ці дні - дякую!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

І Вам, Юлечко, спасибі! Спостерігати за Вами було неймовірно цікаво, а Ваш безсмертний твір - переможець конкурсу згодом буде виставлений редакцією поруч з іншими творами-учасниками конкурсу на загальний огляд!
Всі, хто встиг наробити ще якійсь фотки крім тих, котрі записані у Вас на дисках - зголошуйтесь!!! :)

Було фантастично! Величезне спасибі організаторам, господарям, лікарю!

Я вже за вами всіма скучила! Дякую всім, хто був, за те, що було... За те, що ви є. За те, що ви такі... Я вас усіх люблю! Окреме дякую Юлі за рятівний прихисток ;)

Привіт, народ.
Оце з міста-героя Москви намагатимуся виконувати свої обов'язки.
А саме - опублікувати всі твори, написані на місці дійства учасниками нашого зібрання - на тему отого усього, що відбулося.
Писалося, звісно, експромтом, але рівень так нічого, отож були названі і кращі твори, і навіть вручені призи.

Сколе 2009 - пупурі.
1
Пронизує туман гірські оправи,
Розхитує дерева у імлі.
Гранітний дощ малює кольорами,
Змальовуючи місячні думки.
Одна ідея тут, на перехресті,
Де горизонт згинається в хребти,
Дороги різні йдуть на поклик серця
Творити віру в пристрасті грози.
Стежки плетуться далі, поміж часом,
І мить триває довше за життя.
Гранітний дощ комусь іще розкаже
Про перехресне й місячне чуття. (Євгенія Муц)
2
Я у центрі, місцевім Брунею,
Їм морозиво у шоколаді,
І воно у моїй помаді,
В роті тане - за світлу ідею.
І щемливо отак на серденьку,
Воно прагне до світла, до мрії,
В загадковому Сколе воліє
Поетично єднатись до смерку,
Чи од смерку і до світання -
У кімнатах, у залах, на ганку...
Щоб усе у одну віршуванку,
У одне надвеличне бажання
Бути там, а не десь, інакше, -
З Нечуйвітром, і Євтушенком,
Українку читати, Шевченка.
(Під коньяк - можна й декілька власних.)
Криничанка, Романов, Вірлена,
Муц, Білінська, Король у короні,
Споряджають словесного трона
І беруть почуття із вени
На аналіз. І без наркозу.
Муза з Музом кружляють у вальсі,
У горнятках ціаністий таньцій
Для усіх остаточною дозою...
І я марю вернути з Брунею -
Не одна, з чародієм Сергійком,
Із таким чаклувань умійком!
(Ще похлєщє, ніж кожна фея!)
Ось він руки здійняв - чари важні,
І з Брунею ми зразу у Сколе,
Вмить над нами і небо, і гори,
Незвичайні! Безмежні! Безстрашні!.. (........)
3
Ми дихали горами, і гори дихали нами,
І стільки чуттів протікало крізь наші серця.
І линули в небо велично-беззвучні хорали,
І річка стрімка, мов сльоза із гірського лиця,
Стікала тілами, мелодії шепчучи дивні.
На Сколівських землях, де кожен, по суті, поет,
Думки відлітали у висі - незаймані, вільні,
І роєм верталися, як дикі бджоли на мед.
І в кожнім завзято горіли окрилення свічі,
І їх пронести, не згасити, і не... Та чомусь
Ти дивишся в вічі. Отак ніжно дивишся в вічі,
Можливо сьогодні це ти саме той, справжній Муз?!
А Муза твоя, у ковдру замотана, спатиме,
І ніжно сопітиме в такт із твоїм життям.
І коні крилаті нестимуться над Карпатами
Як завжди того не свідомі, що далі, що там... (......)
4
У горах всі ми майже чаклуни,
Краплину мавки, трішечки мольфари,
Тут інше все - повітря і думки,
І, навіть, вміють розмовляти хмари.
І вітер тут - письменник і поет,
І досить в шелесті його такого,
Що струни душ збере і понесе,
І покладе у ноги перед Богом.
Оголеність душі, немов ліхтар,
Така, немов уперше і востаннє.
І кожен з нас - і мавка, і мольфар,
Сьогодні саме той, який насправді.

У горах всі ми майже чаклуни... (........)
5
........................
........................
6
........................
........................
7
Я закохалась не у Вас.
Я закохалась в Ваше Сколе.
На третій день в печінці коле
І в дзеркалі чужий анфас
Від Нечуйвітрових приколів,
І від in vino veritas.

Він не у вас знаходить драйв,
Він закохавсь у Ваше Сколе,
Не вчать, на жаль, в середній школі
Ловити незабутній кайф
Під водоспадом голим задом,
А потім керувать парадом
Напівоголених Асолей,
Що закохались в Ваше Сколе,
І сновигають без прикрас,
Без макіяжів і паролів,
Від Королівських ля-мінорів
Не раз впадаючи у транс.

Вона без даху не від Вас,
А Сколе Ваше - у фаворі!
Ман'єристично склались зорі,
Щоб куртуазний майстер-клас
Тривав "од ранку й до забору"...
Ми закохались не у Вас,
Але коли б ви мали ласку,
Поміж Брунеєм і Парнасом -
У СКОЛЕ згадуйте про нас!
Ногою чарку Криничанка
за це здіймала, і не раз... (Юлія Броварна - переможниця фесту!)

2009

Всім величезний привіт!!!
Зустріч справді була неповторною! Залишилося море емоцій, які ще досі відлунюють в моєму серці:) Всім велика дяка без вийнятку! ВИ - СУПЕР і я за вами дуже скучила!!!

То що, продовжуєм традицію?
На котру суботу-неділю домовлятись?

На жаль, є певні проблеми із фотогалереєю, наразі не вдається долучити фотографії із місця подій.
Але ось пробуємо...

Нарешті всі фотки долучені -
всі охочі можуть їх оглянути і оцінити за адресою

http://gallery.maysterni.com.ua/thumbnails.php?album=28