ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2026.01.29 21:59
Скляне повітря, тиша нежива.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.

Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.

Артур Курдіновський
2026.01.29 19:57
МАГІСТРАЛ

Дитинством пахнуть ночі темно-сині,
А на снігу - ялинкою сліди.
Буває, зігрівають холоди
І спогади, такі живі картини!

Розпливчасті та ледь помітні тіні

С М
2026.01.29 18:05
о так я відьмача
бігме-бо відьмача

я родився в ту ніч
як місяць божий зачервонів
родився в ту ніч
як місяць був у червонім огні
небіжка мати скричала ”циганка повіла правду!“

Іван Потьомкін
2026.01.29 18:01
Шукаю на Святій Землі пейзажі,
Чимсь схожі на вкраїнські:
Горби і пагорби не лисі, а залісені,
Карпати вгадую в Голанах,
Говерлу - в засніженім Хермоні ,
Йордан у верболозі, як і Дніпро,
Вливається у серце щемом...
...А за пейзажами на Сході

Юрко Бужанин
2026.01.29 17:20
Нас поєднало. Правда, не навіки.
Згадай, як тебе палко цілував.
У пристрасті стуляла ти повіки,
А я свої відкритими тримав.

Усе я бачив: - як ти десь літала,
Пелюсточки, мов айстри, розцвіли...
І люба, до солодкого фіна

Євген Федчук
2026.01.29 16:03
Цікаво, як же вміють москалі
Все дригом догори перевернути,
Вину свою на іншого спихнути.
І совість їх не мучить взагалі.
На нас напали, на весь світ кричать,
Що лише ми у тому всьому винні.
На їх умовах здатися повинні,
Інакше вони будуть нас вбив

Тетяна Левицька
2026.01.29 11:43
То він мене ніколи не кохав.
Чи згадує мелодію минулу?
Бо я ще й досі вальсу не забула,
як лопотіли в полисках заграв.
Ніяк наговоритись не могли,
всотати ніжність в почуття незриме
і дієслів не висказаних рими
під небесами бурштинових слив.

Борис Костиря
2026.01.29 11:26
Порожній стадіон - як виклик порожнечі,
Як виклик непроявленому злу.
Гуляє дух свободи і предтечі,
Як виклик небуттю і злому королю.

На стадіоні грає Марадона.
Всі матчі вирішальні у цей час
Розіграні на полі стадіону,

Сергій Губерначук
2026.01.29 11:12
Поліфонія – лебедине звучання
рук погладливих,
синя синь,
кіт манюній з тонюнім сюрчанням,
що з-під боку мого смокче тінь,
мов комарик, який у комору
у тепло, у неволю, з простору…

Олена Побийголод
2026.01.29 10:42
Із Іллі Еренбурга (1891-1967)

Вони напали, сказом пройняті,
з азартом вбивць та упиряк;
але таке є слово: «встояти»,
коли й не встояти ніяк,

і є душа – іще не скорена,

Ярослав Чорногуз
2026.01.29 05:37
То в жар мене, то в холод кине,
Рояться думоньки сумні --
Так заболіла Україна...
І душать сльози навісні.

Вкраїнці -- у боях титани,
І творять чудеса в борні,
А між собою - отамани,

Ірина Вірна
2026.01.28 23:03
У цьому будинку зникають душі....
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)

У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!

Тетяна Левицька
2026.01.28 20:52
Не вгамую серця стук...
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.

Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.

Микола Дудар
2026.01.28 20:24
…ось вона, ось… старенька верба
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже

Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу

Іван Потьомкін
2026.01.28 18:46
Усе сторчма на цім святковім світі.
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?

Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,

Ірина Білінська
2026.01.28 13:37
Які красиві ці сніги!
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші / Емігрантські

 Що на осінь
Stork Спи спокійно, мріє заговорена.
Глухота заглушена. Плітками
серце переплетено розоране,
згусла кров згорнулася у камінь.
Серце недостукалось, розорене
золотом розсипалось мовчанно.

Я його зберу на осінь спокоєм
і синам роздам на сни в дорозі.
Хай цей спокій прикрощі приборкує,
янголів скликає у знемозі.
З головою в сивину глибокую
увійду зустріти очі Божі.

Увійду та оселюся спогадом,
грудкою землі на груди кинусь.
Проступатиму, де тихо, золотом,
а, де чути – криком журавлиним.
Там, де крики – неба рани колоті,
тепло витікає Батьківщина.

12 Червня 2009

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-06-12 21:20:05
Переглядів сторінки твору 4633
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.076 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.135 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.773
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Метафізична поезія
Автор востаннє на сайті 2026.01.26 18:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-06-12 21:42:07 ]
"Там, де крики – неба рани колоті,
тепло витікає Батьківщина"-оце дуже класно. Тай взагалі остання строфа найсильніша. Трохи не зрозуміла "Плітками серце переплетено розоране
і воно згорнулося у камінь."Тобто, як на мене, забагато дієслів. Якби серце було просто переплетено плітками...Навіть незнаю. З повагою, я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-12 22:34:39 ]
Вітаю Оленко,
Я виправив, ніби воно так ясніше.
Дякую одній з найяскравіших образомазок ПМу,
Л.Ю. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-06-12 22:20:10 ]
Юрчику, маю пару запитань:
1) "Хай у них він прикрощі приборкує" - до чого відноситься "він";
2)хто такий "зАхід божий"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-12 22:32:37 ]
Привіт Любонько,
"Він" - це "спокій".
Виправив, як і теж замінив "захід" - на те що мав перед тим - на "Очі Божі".
Дякую!!!
З теплом,
Л.Ю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2009-06-13 00:19:59 ]
"Очі Божі" - гарно. Та й загалом вірш легко і схвильовано прочитався до останнього рядочка.Мудрість якась у ньому чи що... Пане Л.Ю., ви вже бодхісатва?:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-13 01:12:48 ]
Ні, Юріє, я просто журавель, котрий так і не повернувся:)
Котрий вибрав за дім власне серце - там і мешкає.
Спасибі за добре слово,
Л.Ю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-06-13 00:23:17 ]
Приєднуюся до пана Сигиди :)
тільки хотіла б уточнити, що озн. "присторозі" ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-13 01:16:02 ]
Привіт Василинко,
Не знаю чому, але у голові саме таке слово крутилося.
Замінив на зрозуміліше...
З осторогою на русизм,
Л.Ю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2009-06-13 00:50:20 ]
Я через "е" :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-06-13 09:27:25 ]
Прошу вибачення, мені дуже соромно:((
Гадаю, це спрацювали асоціації із прізвищем Н. К. Сигиди (пам’ятаєте, у Грабовьского? )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2009-06-13 14:00:54 ]
Пам’ятаю:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-06-13 14:41:30 ]
Привіт, журавлику!
Засумувало золото мовчанно,
заговорили мрію аж до сну.
І так від вірша тихо і печально,
що, мабуть, сеї ночі не засну...

Чомуь "листи приносить осторозі" ви дається штучним в органічній тканині вірша.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-14 05:41:07 ]
Дякую, Лесю,
Я виправив рядочок, нехай ще і янголи прилітають... :)
З жиравлиним курли,
Л.Ю.