ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.09.28 15:55
Осінній монолог
Я - частинка осіннього міста,
Я - молекула жовтих вітрів.
Мандрівник із душею артиста,
Сам себе на узбіччі зустрів.

Монолог мій навряд чи хтось прийме...
Прочитають, забудуть - і все.
Поринаю в осінні обійми...

Борис Костиря
2026.09.28 15:42
* * *
Проходить час крізь пальці, мов пісок.
Ми в'язнемо в багні старих ілюзій.
Із трюму виринає лютий кок,
Заплутаний у плетиво алюзій.
Година протікає, ніби мить,
Поранивши напівзабуту вічність
Стилетом непромовлених століть,
Коли ще цінували честь і

Ольга Береза
2026.09.28 15:25
Перший фрілансер
Для нього подеколи Львів був листівкою з кавою,
одначе здебільшого — текстом, що будить легенди.
У велич не грав і не марив, як інші, він славою,
носив вишиванку, а не оті віденські тренди.

Десь зверхньо шептали: «Дивак той Франко нерозважливий», —

С М
2026.09.28 13:55
Гелтер-Скелтер (The Beatles)
До підніжжя дістанусь, і вертаюсь нагору туди
Де спиняюсь, вертаюсь, і заново їду
Аж допоки дістанусь, і побачу тебе
Ей, ей, ей!

Хіба ти проти, щоб тебе любили?
Я мчу із гори на відстані милі

Володимир Бойко
2026.09.28 10:05
Лімерики F8
Влаштували дебош у Пхеньяні
Гультіпаки веселі та п’яні.
Та прийшов кім чен ин
І за пару хвилин
Всі чемнісінькі стали в Пхеньяні.

В штаб-квартирі Об’єднаних Націй
Не бувало дурних ситуацій.

Ірина Вовк
2026.09.28 07:31
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 10)
Х. РОЗБИТЕ ДЗЕРКАЛО КРАСИ Ранок у розкішному домі Клодії, найвідомішої світської левиці Помпей, починався як ритуал поклоніння її власній вроді. Вона сиділа на мармуровому стільці перед великим срібним дзеркалом. Три рабині без у

Віктор Кучерук
2026.09.28 06:40
Доньці
Розцвітає, ніби квітка,
Усмішка свята,
І дорослішає швидко
Пташка золота.
Тепле сяйво у долоні
Ясне сонце ллє -
Розважає люба доня
Серденько моє.

М Менянин
2026.09.28 01:28
Тризуб 🔱
Край рідний був місцем полону,
горнилом в потоці образ,
керманичів сіль несолону
в житті споживали не раз.

Чи має цей край оборону?
Чи зміг захиститись хоч раз?
Так виділив край Бог Арону

хома дідим
2026.09.27 23:39
* 215 *
на тлі віконних рам
і панорам засмучених
ні зовсім не канкан
і не кордебалет
багаторічний хлам
нехитро порядкуючи
повіщо грати як
все рівно програєш

Іван Потьомкін
2026.09.27 20:38
***
Півник заспівав в Єрусалимі,
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя

Ігор Терен
2026.09.27 17:09
Репортажі звідусіль
Наші греблі не «той уже рве»,
про якого ми, може, й не чули.
Рось ридає потоками мулу,
стогне Стугна, Славута реве,
в морі сліз потопає минуле...
і ніхто вже не кличе, не зве
як бувало, аж поки забули.

Борис Костиря
2026.09.27 15:07
* * *
У березні тепло таке непевне,
Як подих свічки чи легка печаль.
Слова банальні, стерті і даремні
Нас не зігріють, як сумний причал.

Крізь товщу льоду і завали снігу
Прорветься сонце і торкнеться нас
У метушні і невгамовнім бігу,

Вячеслав Руденко
2026.09.27 10:30
Не ті тепер в ажурах просвітки
Ви все вночі живете, крадучись,
Неначе равлик меншовартісний,
На місяць срібний задивляючись,
Шукаючи камінчик якісний.

Приречено і недовірливо
У темних вербах роси грієте,
Їх, ніби оловом, торкаючись —

Віктор Кучерук
2026.09.27 07:07
* * *
Серед саду яблуня гілляста
Губить спілі яблука, коли
Журавлі засмучено та часто
Угорі покрикують: Курли...
Яблука важкі, червонобокі
До землі спрямовують гілля,
Бо поналивалися вже соком
І похолоділи без тепла.

Ірина Вовк
2026.09.27 06:11
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 9)
ІХ. ОСТАННІЙ РАХУНОК ЛИХВАРЯ У тісній, закритій на засуви кімнаті міняйла Каїма, ранок починався зі звуку, який він любив понад усе на світі – тихого, кришталевого дзвону золота. На великому дубовому столі лежали акуратні стовпчики сестерціїв та денар

С М
2026.09.26 23:53
Шпигун (The Doors)
я шпигун
у борделю цім
знаю що сниш
уві сні своїм
про ті слова
до смаку тобі
і потаємніші страхи
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Сонце Місяць / Вірші

 Реінспірація
Образ твору  
Мене припалить ніжний сум
Рядків де вічність проступила
Коротиться горілий струм
Бринить іронія безсила

Хоробра смерть холодних струн
На серце мармур наживила
Із мороку майбутніх трун
Бринить іронія безсила

Коротиться горілий струм
Кінці порізано мов крила
Мене припалить ніжний сум
Рядків де вічність проступила




 


 
_______________________________
Art : Antonio de Pereda : 1650



• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Ванда Савранська 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Ельфійка Галадріель 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-06-29 20:10:41
Переглядів сторінки твору 9807
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.244 / 5.38  (4.683 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.629 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.646
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.09.28 08:30
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-06-29 20:45:57 ]
Аж моторошно читати. Просто "поетичний ужастик". Але написано по-чоловічому круто і по-справжньому.
Шокова терапія поетичним електрострумом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-06-29 20:55:08 ]
я пане, Ярославе, направду троха схвильований Вашою схвалою. Дякую, що Ви справді відчули шок, гадаю це відбиток подій сумних, які стаються з кожним роком все сподіваніші, та й життя прискорюється, тому виникає подвійний ефект враження (це про дію зовнішнього світу на постійно прискорювані зміни індивіду)

ніжний сум - це не так страшно
іронія ще бринить - і це підживлює

але реінкарнація натхнення неминуча, назвемо її "реінспірацією"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-06-29 21:02:43 ]
сум
струн
струм
трун
....
душевний мінор.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-06-29 21:21:52 ]
мінорні квоти
повільні дроти
сувій марноти
канчук турботи
....

блюзові ноти.

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-06-29 22:00:55 ]
На дротах обвислий мозок думками іскрить,
І поета серце чуле болем кровоточИть.

Дуже гарна алітерація, пані Чорнявочко. Щось ми часто втрьох на одній сторінці. Треба сообразить на "любов утрьох"!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-06-29 22:12:42 ]
оОоО... Ярославе! а Ви ще той скромняга, дивлюсь :) І як Ви собі це уявляєте? Дама починає і виграє :))) Хоча про що це я? Звісно, лямур-де-труа, у поетичному вигляді, може виявитися вельми цікавим. У нас вже був такий досвід з Галантним Маньєристом. Щоправда, він ще той бабій і бестія :)
Щодо алітерації - я тільки старанно повторила знайдене автором, не більше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-06-30 14:03:11 ]
віртуальний ґенґ-бенґ відміняється.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ельфійка Галадріель (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-29 22:04:32 ]
Щось на рондель трохи схоже, але не рондель, це точно. цікаво що за форма?
А вірш про вічне, про то, що вірші довговічніші за авторів :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-06-30 14:02:23 ]
Галадрієль, цьму!

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-06-29 22:35:49 ]
Я не той, шановна Чорнява пані, а тільки син гумориста, тож іноді намагаюсь жартувати й іронізувати, як Сонцемісяць, може вийшло невдало, і трохи зухвало, то вибачайте. То - від захоплення
Вашою поезією і Вашим еротичним образом - вустоньок вишневих.
Ще раз гратулюю пану Місяцю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-06-29 23:18:43 ]
Ну от, одразу "пані" :( Ярославе, розслабтесь і ловіть кайф :) Головне - щирість і нештучність. Все це у Вас є.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-06-30 14:01:48 ]
і Вас припалить ніжний сум...


:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2009-06-30 20:42:58 ]
Ніжно-сумне вітання авторові та коментаторам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-06-30 21:38:51 ]
дяка від усіх, хто може це відчути, пані Оксано