ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2020.10.23 07:51
Лінощі велета, ніби вулкана, що спить,
ніби кита, що на хвилі розлігся роками,
схожі на Всесвіт, в якого живіт буркотить:
зовнішньо – спокій, а внутрішньо – сповненість нами.

Велетень ти у таланті своєму й думках.
Палець об палець удариш лише перед

Микола Соболь
2020.10.23 06:44
Спи, дитинко, цвинтар це твій дім.
Грошенят на ліки бракувало…
Заробляють мама з татом мало,
але річ тут зовсім не у тім.

Підіймаю із землі буклет,
щирі грають усмішки на лицях,
заклик: – урятуємо столицю…

Борис Костиря
2020.10.22 21:52
Я піднімаюсь із попелу,
Я відроджуюсь із уламків,
Зі шматків зростаюсь у ціле.
Зі зруйнованих цеглин
Знову зводиться будинок.
Із розірваних органів
Цілісний організм.
Тільки розірвані спогади

Євген Федчук
2020.10.22 20:22
Ой, ти, гетьмане Богданку – Богдане Ружинський,
Як татари вбили матір та забрали жінку,
Загорілася у серці жага помсти сильна,
Згадав тоді, що ти, княже, з роду Гедиміна
І подався в степ широкий до татар поближче,
Щоби крові їм пускати та оселі

Тетяна Левицька
2020.10.22 13:35
Посвящается другу)

Улетели на юг журавли, слякоть, осень в разгаре,
облака гонит ветер - кудрявых овец череду.
Рассыпают дожди незабудки на тихом бульваре,
фонари приуныли и листья уснули в саду.

А ночной человек в ночь идет, чтобы душу стреножи

Іван Потьомкін
2020.10.22 10:54
Я усміхатись перестала,
Морозний вітер губи студить,
На один сподив менше стало,
На одну пісню більше буде.
І оцю пісню мимоволі
Віддам на посміх і на глузи,
Бо так нестерпні аж до болю
Душі любовні тиша й смуток.

Сергій Губерначук
2020.10.22 10:27
Арсенальна станція метро.
Поїзд мчить за вітром під землею.
Це цивілізоване нутро
спростувало древню ахінею –
про підземність пекла, про чортів,
котрі нас, полощучи в окропі,
у смолі гарячій і крутій,
нібито відвернуть од утопій.

Дума Козак
2020.10.22 08:40
Скажи мені відверто, друже,
ти їв колись солодку грушу
із рук коханої чаклунки
у проміжках між поцілунків?
Щоб музика лунала всюди
і трунок скапував на груди…

Чи ласував ти диво-соком,

Микола Соболь
2020.10.22 04:38
Я – Суддя, мене судити зась,
Ми велика каста – неосудних!
І Феміда вступиться за нас
чупруни* для паничів не люди.

Мантія приховує гріхи.
А НАБУ*? Воно підсліпкувате,
якщо ляпнеш, що ти від «слуги»

Борис Костиря
2020.10.21 23:09
Задуха у залі, задуха в серцях.
Корозія їсть молодих і завзятих.
Вона їх взяла у залізні лещата.
Надія прогляне крізь сон у мерцях.

В незмінності тиші, в лихій німоті
Проваллям проноситься голос тирана.
Лунає мелодія дика й захланна

Олександр Панін
2020.10.21 22:36
Світи Танго –
Нескінченні
І
Несповідні.

***

Розділили монету

Ігор Шоха
2020.10.21 21:30
Наша правда влаштовує нас
і таких, як і ми, ще до того
як на мить зупиняється час
у останній молитві до Бога.

Наша істина, сукана з жил,
не влаштовує інде еліту
із минулого... їхній копил

Ярослав Чорногуз
2020.10.21 15:09
Левкадська скеля поряд височить,
І про Сафо розкаже, поетесу.
Отож отут спинімося на мить…
Поезії писались їй чудесні…

Поет Алкей хмелів, як од вина,
Читаючи рядки оті чудові,
І палко їй освідчився в любові…

Іван Потьомкін
2020.10.21 12:14
«Раббі, погляньте! Лежить хтось біля єшиви!»
«Негайно ж несіть до мого покою!»
На ранок протверезивсь молодик.
Раббі запросив до столу, дав чарку на похмілля.
«Хто ти?- спитав.- Побутом яким тут опинився?»
« З Польщі я. Може, щось про Радзивіллів чул

Сергій Губерначук
2020.10.21 10:03
Шмат увірву твойого часу
дорогоцінного;
шмат спокою твого,
більш непорушного, ніж я,
загарбаю;
величності твоєї добрий шмат
привласню; –
усе, чим наділяєш лиш себе ти,

Ігор Деркач
2020.10.21 09:18
Жити, виживаючи, не мед
і лише уява помагає
бачити сьогодні наперед,
що тебе вчорашнього чекає.

У Полішинеля є секрет –
ув’язати наслідки й причину.
Та, аналізуючи момент,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

К Ґерц
2020.10.15

Нікітіна Вікторія
2020.09.18

Ріша Бо
2020.09.07

Катя Мушаровская Кетрин
2020.09.04

Лідія Скрипка
2020.09.01

Лариса Маковей
2020.08.01

М Менянин
2020.07.28






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Мойсей Фішбейн (1946) / Вірші / Поза збірками

 
Наомі Шемер. ЗОЛОТИЙ ЄРУСАЛИМ. Пісня


Наомі ШЕМЕР                            

ЗОЛОТИЙ ЄРУСАЛИМ                            
(Текст пісні)                        

З івриту переклав Мойсей ФІШБЕЙН
                           


Повітря гір – вино духмяне,
Таке п’янке вино
Там, де глицевий вітер тане,
О, дзвінна далино.

О, сниво в дереві й камінні –
Занурене у сни,
Завмерло Місто в самотині,
Схилилось до Стіни.

Приспів:

Єрусалиме золотий,
Моя любове осяйна,
Либонь, я звук твоєї арфи,
Її струна. (Двічі).

Вже ані сліду до майдана,
Криниці без води,
І вже Храмина богодана
Забула всі сліди.

І у печерах вітер з горя
Застогне де-не-де,
І Єрихонський шлях до моря
Нікого не веде.

Приспів.

Тебе я славитиму нині
І простягну вінець,
Твій син молодший без гордині,
Останній твій співець.

Твоє ім’я неопалиме
Пече мені вуста.
«... забуду я, Єрусалиме...».
Любове золота!

Приспів.

Ми до криниць і до майдана
Вернулись не дарма:
Там, де Храмина богодана,
Уже сурмить сурма.

Все променисте, все прозоре
В печерах і в полях,
І перед нами наше море
І Єрихонський шлях.

Єрусалиме золотий,
Моя любове осяйна,
Либонь, я звук твоєї арфи,
Її струна. (Двічі).

***********************************


Слухати і дивитися виконання оригіналу івритом
(ізраїльська співачка Офра Хаза)
можна тут:
http://www.youtube.com/watch?v=L8Co7IzOyhw&eurl=http%3A%2F%2Fzhurnal.lib.ru%2Fz%2Fzahar%2
Fshelzahav.shtml&feature=player_embedded


Текст оригіналу

אוויר הרים צלול כיין וריח אורנים
נישא ברוח הערבים עם קול פעמונים
ובתרדמת אילן ואבן שבויה בחלומה
העיר אשר בדד יושבת ובליבה חומה

ירושלים של זהב ושל נחושת ושל אור
הלו לכול שיריך אני כינור
ירושלים של זהב ושל נחושת ושל אור
הלו לכול שיריך אני כינור

איכה יבשו בורות המים כיכר העיר ריקה
ואין פוקד את הר הבית בעיר העתיקה
ובמערות אשר בסלע מיללות רוחות
ואין יורד אל ים המלח בדרך יריחו

אך בבואי היום לשיר לך ולך לקשור כת
קטונתי מיצעיר בניך ומאחרון המשוררים
כי שמך צורב את־השפתים כנשיקת שרף
אם אשכחך ירושלים אשר כולה זה

חזרנו אל בורות המים לשוק ולכיכר
שופר קורא בהר־הבית בעיר העתיקה
ובמערות אשר בסלע אלפי שמשות זורחות
נשוב נרד אל ים המלח בדרך יריחו


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Слухати й дивитися виконання оригіналу



Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-07-28 13:35:51
Переглядів сторінки твору 9370
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.111 / 5.5  (5.242 / 5.74)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.264 / 5.77)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.787
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2017.03.06 14:30
Автор у цю хвилину відсутній