ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.04.26 17:26
хотів би обійняти друзів
яких все менше рік у рік
щось відкладав усе не встиг
сказати
наче би не мусив
повіщо врочити
загин загуба згин
усякий в космосі своїм

Євген Федчук
2026.04.26 17:11
Коли на нас напали москалі,
То багатьом то дивним видавалось.
Вони ж своїми, начебто здавались,
Мов рідні діти одної землі.
Звідкіль у них жорстокість та взялась?
Тож на монголів, іго їх звертали,
Мовляв, від них їх предки нахапали.
Вони ж слов‘яни

Вячеслав Руденко
2026.04.26 17:08
ти знову бігаєш по колу
і бачиш спалах у вікні
який збігає по стіні
в кімнату тиху , захололу
де вже шукає валідолу
рука для серця у борні,

щоб стати враз котигорошком -

Борис Костиря
2026.04.26 13:52
Коли впаду осіннім листям
У суєту, у сонми снів,
Коли нудьга моторним лисом
Увірветься у магму днів,
Коли проб'є жорстоким списом
Прозріння серце у вогні,

Тоді прийди у ці простори

Охмуд Песецький
2026.04.26 11:19
Ще тримається 
ця дивна звичка
думати про втрачене,
обминаючи себе.
А воно чекає на всіх
зі знахідками
у печерах наших помилок,
ні – не зі скелетами 

Вячеслав Руденко
2026.04.26 10:31
Весляр потребує репостів,
Крізь поклик землі забобонів,
Пройдисвіти точного зросту
Йому тут плетуть котильйони.

На юті рожевім – наяди,
Легкі зрозумілі, як полька,
Йому віднайдуть тут розраду

Володимир Невесенко
2026.04.26 09:45
Не стримать років цибатих,
хоч долю скартай саму...
Я знову у цих пенатах,
як декілька літ тому.

Ні смутку, ні сліз, ні горя
і нібито входжу в раж...
Грайливо іду вздовж моря,

Тетяна Левицька
2026.04.26 09:01
В уяві літає жар-птиця.
пір'їни - руді, голубі.
Не спиться, не спиться, не спиться…
Хоч виколи очі собі.

Повітря просякло жасмином,
парфуми люпин розілляв.
З видіння плету павутину

Костянтин Ватульов
2026.04.26 08:34
А місто дитинства шумить соковитим березовим листям,
Де ранішнє сонце пускає крізь нього червоні коралі.
Та ледве трамвая дзвіночок у небо напружено звівся
У кронах круки починають кричати, хоч щойно мовчали.

А в місті дитинства усміхнена мама н

Віктор Кучерук
2026.04.26 07:11
Над містом ширяє пронизливий вітер
І вправно висвистує тужний мотив
Про те, що знедавна безсилий зловити
У хмарках рухливих проміння масив.
Немає тепла, хоч вже травень надходить
І грак у дуплі вже гніздо навіть звив, -
Спинилася в зрості й цвітінні

Віктор Насипаний
2026.04.25 17:50
Немов старенька бабця враз,
Зав’яже ніч на вузлик світ.
І небо в ніжних кольорах
Шукає в тиші настрій свій.

Немов бешкетні дітлахи,
Неначе ми малі колись
Стрибають зорі – світляки

С М
2026.04.25 14:59
хелоу – люблю тебе
а ще би ім’я
хелоу – любив би
уві грі бути я
хелоу – люблю тебе
а ще би ім’я
хелоу – любив би
уві грі бути я

Борис Костиря
2026.04.25 14:11
Мовчання огортає душу,
Туманом наповзає страх.
Я йти в сувору пущу мушу,
Мов бранець об семи вітрах.

Прозріння огортає пущу.
Пізнання спалах, як Мане.
Широке поле родить пустку,

Світлана Майя Залізняк
2026.04.25 13:47
Запрошую на свій канал на ютубі, підписуйтеся.
Майже 100 композицій.

Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенер

Охмуд Песецький
2026.04.25 12:03
До літ хоча би десь до сорока,
Допоки зріє мрія про безсмертя,
Нехай несе життя мого ріка
Крізь дамби, мілководдя й круговерті.

Не вирватись із русла кораблю,
Чи меншій з річкових посудин.
А спробу я таку хіба зроблю?

Володимир Невесенко
2026.04.25 12:03
За обрій сонце упало втомне.
Дрімала в тиші загусла ніч.
І стигло небо – тяжке й судомне,
звисали хмари з похилих пліч.

Рябіло море в сріблястих брижах,
і мов наяди з нічних глибин,
скакали тіні на скелях рижих
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ната Вірлена (1987) / Вірші

 Тихо
Ти починаєш. Не остання і не перша,
і тиху голову на тихі руки сперши
ти тихо-дихо-дихаєш. Сюди
не долинають крики і суди.
І ти сиди.

Сиди і дихай. Завтра буде далі
намотування нервів на педалі.
Намотування візій на шляхи.
І пил трухи.

Життя тече - по руслу, осторонь.
І ти на літо викупляєш бронь,
на хвилю тиші виставивши чати.
Прозора мушля - розкіш і печать,
і це блаженство, коли всі мовчать,
крім тих, кому не можна промовчати.

Усі, що знають точно, без вагань -
глухі на ноту та сліпі на грань,
а отже, що граніт - не має рацій.
Усе минуле на верхівках паль
мій повсякчасний внутрішній скрипаль
зіграв би у мільйоні варіацій.

І ти виходиш на широкий міст,
змінивши форму - залишивши зміст.


Контекст :


Найвища оцінка Вероніка Новікова 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Єлизавета Горбачевська 5.5 Майстер-клас / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-09-26 17:57:58
Переглядів сторінки твору 10049
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.089 / 5.6  (5.112 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 5.147 / 5.67  (5.146 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.769
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2012.07.03 13:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2009-09-26 18:36:07 ]
Дуже цікаво. Дуже, пані Нато!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2009-09-27 10:44:25 ]
Дякую) Тішуся, що сподобалося)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Мандич (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-26 18:52:01 ]
Дуже сподобалось, особливо
Ти починаєш. Не остання і не перша,
і тиху голову на тихі руки сперши
ти тихо-дихо-дихаєш. Сюди
не долинають крики і суди.
І ти сиди.

Сиди і дихай. Завтра буде далі
намотування нервів на педалі.
Намотування візій на шляхи.
І пил трухи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2009-09-27 10:46:15 ]
Дякую) Дуже корисно та приємно, коли люди діляться тим, які саме рядки їх зачепили)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-09-26 22:29:06 ]
Оскільки я з "тих, кому не можна промовчати", то мушу тут залишити свій привіт і задоволення від прочитаного. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2009-09-27 10:46:57 ]
Дя-ку-ю!!! ) А задоволення можна навіть брати з собою)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-09-27 02:53:01 ]
*сріберно мовчки натхненно вітає*


:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2009-09-27 10:47:36 ]
*розшаркується у реверансах, не вигадавши нічого так само елегантно-гарного у відповідь*)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-09-27 10:14:01 ]
...ритм заполонив :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2009-09-27 10:48:59 ]
Тішуся) Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2009-09-27 13:38:16 ]
Содружество формы и мысли (имхо, они прекрасно-неравномерны (но волшебно) здесь, и на высоте обе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2009-09-28 15:48:05 ]
)) Дужжже приємно)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2009-09-28 02:00:26 ]
дівчино-незабудко, тихіший тільки попіл на згарищі.
який ти, звісно, збереш, який ти потім міцно пригорнеш:
ось твої недочитані сни, а ось нерозігнані хмари ще...
так. починають, як завжди - білі,
вирішують - тільки чорні.

отак і сидітимеш довго-довго, плестимеш із бісеру мушлі,
з блакитних ниток пестимеш море, із білих - вже іншу тишу...
і хто насмілиться розпитати чи є в тебе брат, чи муж є?
із чого твоє блакитне море? чи є хоч хтось щасливіший

за тебе? чи є нещасніші?.. і зрештою, що це - щастя?
усі будуть мовчати. найбільш розуміючою із тиш.
а ти можеш іти, а можеш, зрештою, просто впасти.
усі мовчатимуть доти,
доки і ти мовчиш.

люблю тебе :-*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2009-09-28 15:49:05 ]
*мовчки цілую у носика*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-10-26 15:31:37 ]
"Усі, що знають точно, без вагань -
глухі на ноту та сліпі на грань", - дуже сильно сказано. Навіть можна цитувати. І взагалі весь вірш цікавий і глибокий. Професійно. Заслуговує на найвищу оцінку. Щиро дякую!
З теплом,
Тетяна


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-10-26 16:05:16 ]
Ну, я би сказав, що мені більш цікаво звучить
"Не всі, що знають точно, без вагань -
глухі на ноту та сліпі на грань ..."
Бо тут є дві сторони, скажімо, на терезах, і можна знаходитися як по один, так і по інший бік? Внизу, або вгорі. Відсутність вагань може значити і надійне перебування вгорі? :)(:


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Васильченко (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-29 19:33:07 ]
чудова поезія!