ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.04.26 23:36
Ісус в Ірода Антипи
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
Втома
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Шепче молитвами
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Любов доктора Фрейда
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
І знову бузок
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
* * *
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
Доведеться вибирати
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Як литвин дівчину провчив
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
Ізраїль - це Тори сувій
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, вона і Маркес
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
n
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
Душевна квота
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
Після дощу
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
* * *
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Епістола
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
iPhone 15 (сонет)
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олеся Овчар (1977) / Вірші

 Свіча мого існування
Зориться свічею земне існування,
Тепло ореолом розвіює щем.
Хтось молиться щиро у Всесвіті-Храмі,
Свічу запаливши небесним вогнем.
Молитва душею цей віск оживила,
Запаленим гнотом надія горить.
Поволі-поволеньки, трохи зрадливо
Відкапує воском земна диво-мить.
Згорає вона – і теплом віддається,
Невидимо більшає мій ореол.
Теплішає в Храмі – і радістю в серці
Відгукує голос отих Молитов.
2009




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-10-01 08:27:34
Переглядів сторінки твору 5577
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.203 / 5.5  (4.940 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.871 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.798
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2016.01.07 22:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-01 08:54:23 ]
Витяжка з душі... Гарно, Олесенько.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-01 09:01:15 ]
Дуже влучні слова, Патарочко. Звучить як друга назва вірша. Дякую, що завітали. Радісного дня Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-01 09:19:27 ]
Вам теж тим самим кінцем по тому самому місці! :-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-01 09:22:48 ]
Ой, Патарочко! Поки шукала "той кінець", а потім ще й "те саме місце" - мало пара з вух не пішла від перегрівання :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-01 09:30:07 ]
"...відкапує воском земна диво-мить..." Дуже гарний вірш, Олесю!... Дякую вам


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-01 09:41:33 ]
Дякую й Вам, Михайле, що заглядаєте до мене :)) Завжди рада!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-10-01 11:26:20 ]
Божественно )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-01 20:28:50 ]
Зворушливо мовчу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-10-01 12:21:31 ]
Шкода, що не можу покласти вищої оцінки, бо вартий цей Твій твір, дуже вартий. Сказати "гарно" - нічого не сказати. Вірш западає глибоко в душу. Дякую.=)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-01 20:28:00 ]
Щиро Тобі дякую, Лесенько, за розуміння!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Назар Вальчишин (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-01 12:29:37 ]
Прекрасна молитва!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирон Шагало (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-01 12:54:13 ]
Вітаю, Олесю, зі ще одним шедевром. За кожен ваш вірш ми всі вас так хвалимо, так хвалимо (бо справді є за що). Трохи боюсь, чи це вас не зіпсує (похвала, увага, слава). Але не можу не хвалити...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-01 20:30:22 ]
Дякую, Назаре! Рада, що Ви завітали. І співвідчули :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-01 20:40:35 ]
Пане Мироне, дорогий мій! Прочитавши Ваш коментар не могла одразу і відповісти - так багато хотілося сказати (не кажу вже, що робилося в душі...) Постараюся коротко.
1) В першу чергу - щиро дякую! (хоча цим не можна виразити всієї глибини моєї вдячності).
2) Від похвал я одразу ніяковію і червонію (добре ще, що не червоніє екран:)
3) А тепер серйозно. Я часто чую слова "Олесю, ти надто правильна!" А мені правильності часто і не вистачає. Тому дуже надіюся (навіть впевнена!), що я не зіпсуюся.
4) в реальному житті майже ні з ким не можу розмовляти про поезію (окрім свого Чоловіка, який дозволяє не більше 10 хвилин на добу:) Тому Ви розумієте, ЩО значить мені ваша (з малої букви - бо я маю на увазі усіх своїх дописувачів) підтримка...
p.s. Похвала мене навіть лякає - боюсь, щоб вас не розчарувати... Постараюся бути достойною її.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-01 20:26:27 ]
Прикро, що не мала можливості одразу відповісти на Ваші відгуки, друзі мої! Скажу тільки одне - Ви мене зворушили до сліз...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Сливчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-01 21:20:43 ]
Не треба сліз, а переживати (боятися) не зашкодить.А моя кохана ,інколи, і 5 хвилин не читає "мене" , але зато вона мій перший критик...Вона вихователем працює .. . а мене вчить , Сливчук і у Вас вчиться ,Удачі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-01 21:33:36 ]
Рада бачити Вас, пане Богдане. Щодо сліз - гадаю, Ви знаєте нас, жінок. Тим паче - якщо це сльози радості... Іноді почуття просто не вміщаються у грудях... Та це вже тема нових образів:)
Щодо Коханого, то віддаю йому належне - саме завдяки йому я тут. Саме Він наполягав дуже довгий час, щоб я свої твори показала ще комусь.
Дякую за відгук. Бажаю Вам творчого задоволення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-18 00:48:52 ]
П.Олесі.
Вперше вирішила сказати свої враження від Вашої поезії. Це стосується усих вішів, бо перечитала їх всі.

Делікатна, витончено-вишукана поезія.

Перед очима виникає картина:
Червень, перед Купайлом.
Широкий луг, буяння трав.
Рано-вранці, тільки-но зійшло сонце.
Тиша, ніде ні шелесне. Між стеблинами трави натягнута срібна павутинка, на ній - краплини роси.
Перші промені сонця заплутались у павутинці, і росини заблистіли діамантами...

Ваша поезія мені нагадує оті діаманти.

Я захоплена Вашими віршами.
Вважайте це думкою "неупередженої незнайомої людини".

Воістину, фізик і лірик - в одній особі.
Браво!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-19 01:06:58 ]
Пані Оксано, я вражена і розчулена! Те, що Ви залишили відгук на сторінці саме цього вірша, означає, що Ви дуже правильно мене розумієте. Пані Оксано, небеса посилають нам людей, слова чи просто миттєві відчуття, які вказують на роздоріжжях, якою дорогою іти. Моєю вдячністю Вам за таку підтримку можуть бути тільки нові вірші, які, дуже надіюся, не обманять Вашої довіри!