ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.04.27 22:02
Чом такі трагічні лики,
Чом мудреці такі сумні,
Такі печальні всі святі?
В очах страждань живі в них бліки,
Їх сумніви такі прості,
Живі вони і без покриву,
Істини дивляться такі сумні.
На печальній оцій тризні

Світлана Пирогова
2026.04.27 21:12
Пора вечірня тулиться до вікон,
Немов вуаллю покриває ззовні.
Утомлений весняний лікоть
Впирається, насолодившись вповні.

За день не знали руки відпочинку.
Весна барвінок з рястом розстеляла
І підбирала кольори й відтінки.

Володимир Невесенко
2026.04.27 19:44
Тишина в місцині хирій.
Бойовища відгули.
Лиш ключі летять у вирій,
звідусіль: «Курли, курли!..»

Небосхил горить пурпурно,
блякне хмар линка фланель.
А над цямрою зажурно

Охмуд Песецький
2026.04.27 16:08
Кораблі нашого жеребу
не покидають річищ,
йдучи за лоціями
Старших Арканів,
до затоки
вікової недуги 
колись молодої води.

Борис Костиря
2026.04.27 11:45
Час іде скрадливо і неспішно
Хижим звіром, птахом, павуком,
Протікаючи у вічні вірші
І б'ючись об скелі літаком.

Його плин прискорюється звучно,
Не спитавши дозволу у нас.
Тигром невситимим стрімко, рвучко

Вячеслав Руденко
2026.04.27 10:59
Хто постіль розстеляє?
Хміль чи боги?
Вівчар блаженний ?
Мармуру жарина?

Бажання, сенс,
Питоме животіння,
Маяк в молитві

Тетяна Левицька
2026.04.27 10:34
Знайди розраду, де її нема в помині.
В минуле стежка лопухами заросла.
На роздоріжжі рип'яхи і конюшина,
А на бруківці - кропива і ковила.

Ковтають сиві небеса хмарини спілі,
Немов колись зефір місцеві дітлахи.
Покинутих приміщень сходи задубілі

хома дідим
2026.04.27 06:34
гуляти із батьками в парк роззиратися на каруселі на інших людей із дітьми скриньки із морозивом а ще там сухий лід · оркестр із репродукторів виконує щось життєстверджувальне чим не едем але морозива ніколи не досить · роззиратися на газетний автомат 60х

Віктор Кучерук
2026.04.27 05:51
Там немає ні вікон, ні стін,
Ні упертої в небо покрівлі, -
Тільки плач господині, як дзвін,
Б'ється навкруг руїни будівлі.
Там немає нічого уже,
Крім побитої цегли і тиньки,
Які сумно щодня стереже
Від біди збожеволіла жінка...

Володимир Бойко
2026.04.26 23:37
На свято життя абонемент не купиш. Старечий маразм правителів успішно пережив часи СРСР і досі в світовому тренді. Кремлівський медвежатник міняє пуйло на бухло. Заполоханий диктатор міняє клаустрофобію на бункерофілію. Хто панічно боїться ни

Ігор Шоха
2026.04.26 20:41
                    І
Повільно не вмирає Україна
і поки ще воює, то жива,
та марно не міняємо слова
позиченого у поляків гімну,
аби не в’яла слава бойова.
Коли усе покладено на карту,
цей засіб оправдовує мету.

хома дідим
2026.04.26 17:26
хотів би обійняти друзів
яких все менше рік у рік
щось відкладав усе не встиг
сказати
наче би не мусив
повіщо врочити
загин загуба згин
усякий в космосі своїм

Євген Федчук
2026.04.26 17:11
Коли на нас напали москалі,
То багатьом то дивним видавалось.
Вони ж своїми, начебто здавались,
Мов рідні діти одної землі.
Звідкіль у них жорстокість та взялась?
Тож на монголів, іго їх звертали,
Мовляв, від них їх предки нахапали.
Вони ж слов‘яни

Вячеслав Руденко
2026.04.26 17:08
ти знову бігаєш по колу
і бачиш спалах у вікні
який збігає по стіні
в кімнату тиху , захололу
де вже шукає валідолу
рука для серця у борні,

щоб стати враз котигорошком -

Борис Костиря
2026.04.26 13:52
Коли впаду осіннім листям
У суєту, у сонми снів,
Коли нудьга моторним лисом
Увірветься у магму днів,
Коли проб'є жорстоким списом
Прозріння серце у вогні,

Тоді прийди у ці простори

Охмуд Песецький
2026.04.26 11:19
Ще тримається 
ця дивна звичка
думати про втрачене,
обминаючи себе.
А воно чекає на всіх
зі знахідками
у печерах наших помилок,
ні – не зі скелетами 
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші

 Возвращение
str in a puddle По теплу узнал, где родник добра.
В грудь на полную Рождества набрал –
в сердце пусть летит с птицей красною,
где мой дом родной, где птенцам уют.

К дому милому, к дому отчему,
где все ждут меня между прочими.
Все здесь сходится, все считается,
с Богородицей возрождаюсь я.

Ты прими меня – душу светлую
на пороге дня несусветного,
накорми меня хлебом неземным,
напои вином – кровью истины.

И пускай мой путь через ночь лежит –
след звезды на нем и, глотая жизнь,
я иду не в шаг, то бегу, то жду,
то ль на счастья миг, то ли на беду.

Ангел бесится, дьявол молится,
мне бы с тем и тем перемолвиться,
зазвенеть в словах, словно колокол,
быть собой пока стану облаком.

Подыму звезду с пыли роковой,
чтобы таял лед страха подо мной,
чтобы птицами небо выстелить,
а на утро в них кто-то выстрелил.

Вот порога дом, заходить пора,
в грудь на полную Рождества набрал.
Птица красная станет синею,
а слова мои – белым инеем.

11 Декабря 2009




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-12-11 22:02:20
Переглядів сторінки твору 4793
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.571 / 5.5  (5.077 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.138 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.682
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Різдвяна поезія (для дорослих)
Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2026.04.24 16:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-12-11 22:31:53 ]
А чего в контекст не поставил "Очи чёрные"? :)
Юр, идея хорошая, но я - как всегда :)
1) "В сердце пусть летит с птицей красною," - кто пусть летит в сердце?
2) "где все ждут меня между прочим и" - "между прочим" здесь звучит как "между делом", то бишь не так уж сильно;
3) "на пороге дня несусветного," -
НЕСУСВЕТНЫЙ, несусветная, несусветное; несусветен, несусветна, несусветно. (разг. фам.). Вздорный, поражающий нелепостью. Несусветная чепуха.
4) "И пускай мой путь через ночь лежит (-)
след звезды на нем и(,) глотая жизнь(,)
я иду не в шаг, то бегу(,) то жду(,)"
5) "перемолвит(ь)ся";
6) "Подыму звезду с пыли роковой,
чтобы таял лед страха подо мной,
чтобы птицами небо выстелить,
а на утро в них кто-то выстрелил." - вот тут "причинно-следсьвенная связь" захлебнулась "вином истины" :)

Вот такая "цыганочка с выходом". Без обид :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-11 22:59:21 ]
Любаш,
На Тебя - обижаться, как рубить сук на котором сижу.
Не знаю почему эта мелодия зацыганилась в голове.
Просто она полна души наверное.
Мелкие погрешности я выправил - спасибо тебе за умный и зорький взгляд.
Оставил пока:
2) "где все ждут меня между прочим и" - "между прочим" здесь звучит как "между делом", то бишь не так уж сильно;
***
Но ведь дом-то там (палец ап) и я там наверное не главный герой - так - между прочим.
3) "на пороге дня несусветного," -
НЕСУСВЕТНЫЙ, несусветная, несусветное; несусветен, несусветна, несусветно. (разг. фам.). Вздорный, поражающий нелепостью. Несусветная чепуха.
***
Да именно так - потому-что порог - это смерть.
Но я имею право на ошибку....

З любовью,
ЛЮ :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-12-11 22:36:31 ]
Юро, сильний вірш!!! Дуже вдало. Ніби молитва до Рождества, душа на виворіт, техніка чудова, цікавий задум, образність, все на високому рівні.
Дякую,
Таня


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-11 23:06:47 ]
Дякую, Таню.
У нас Різдво вже відчувається - все починає блимати і дзеленчати.
Мені повезло - празную і їхнє і наше.
З Різдвяним подихом,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2009-12-11 23:56:27 ]
читається одним подихом. не потрібно особливо вдумуватися у несусвітні слова, які просто вклалися у цьому вірші в рядки, що співаються і доходять до душі і розуму просто і легко.
Різдво летить у наші душі червоним птахом...
Комусь птахом радісним.
Комусь тужливим.
Комусь синім
А у Львові сьогодні іній...
:о)
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-12 00:08:37 ]
З наближенням Різдва вас, Яринко.
Бачив вас недавно, оцінив :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2009-12-12 00:13:21 ]
Дякую, Юрку. Бачила :о)
Можна на "Ти".
:о)
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-12 16:08:06 ]
Як добре, що червона птаха стала синьою. Та віддавати свою синю птаху на розстріл - не забагато для тих, хто з рушницями? І чому поріг - це смерть відразу? Можна ж просто переступити і нести різдвяну казку далі, від хати до хати, від порогу до порогу. ВАм це більше личить, Юро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-16 05:17:41 ]
Від хати до хати, від порогу до порогу - розсипається ЛЮ :)
Дякую, Галинко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-12-12 23:31:33 ]
О, "Возвращение ЛЮ-Будулая" :) Навіяна картинка:
Різдво. Райські птахи - червоні, сині - вистеляють небо. ЛЮ спроквола перемовляється із ангелами і бісами. Ангел: -Птєнєц, сколько выпил вина - крови истины? ЛЮ (стука себе в грудь): - Только жизнь глотал!Хлеба не было... Бес (в ребро, словно колокол): - Хи-хи! ЛЮ:- Ти че? Бес: Не ешь - козленочком станешь. Не пей - станешь родником. Не дыши - облаком...
ЛЮ дихає. На повні груди. Інеєм. Як у рекламі "Дейгампротекс"...
Гарного Різдва, ЛЮ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-16 05:20:57 ]
І тобі, Світланцю на твому чобітку - Веселого і Світлого Різдва, Різтри, Різчотири... :)
Таку файнюсю картиню ти намалювалась - аж Світиться Усмішкою.
Дяку...люю!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-12-16 16:17:43 ]
Як завжди, кожний рядок сповнений такої глибини і образності, що простеляє стежинку у свій неповторний Світ. Як добре, що у Вас тих стежинок безліч, тож хай оті Світи будуть лише Світлими і Добрими!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-16 17:17:30 ]
Дякую Олесю, за ваше вміння прислухатись до порад і відчувати музику світла.
З теплом,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-12-16 18:31:05 ]
Як завше - "на висоті"!
Багато, бачу, проґавила, тепер буду надолужувати:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-16 19:49:37 ]
Завжди радий відвідинам,
По-Різдв`яному,
ЛЮ :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-16 19:42:38 ]
Розсипається веселим снігом, білою радістю, залишається на віях сніжинковим нетанучим дивом. І від того стає все більшим і кращим, був ЛЮ, став ЛЮБ!!! Справжнісінькі Різдва, Різтри, Різчотири...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-16 19:55:28 ]
Саме так, а якщо ще врахувати що по-мамі я Орисієвич (Орися/Ореста) то вже стає ЛЮБО :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-16 21:11:20 ]
То вже сам Господь велів знайти Різп"ять. Хто там у вас на "В", дідусі-бабусі-дружина-дітки? Мусить хтось бути. Дуже вже цікавий розвиток отримала тема ЛЮ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-17 00:14:06 ]
Ви попали в точку - моя дружина Валя. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-18 15:41:47 ]
Можна тільки щиро позаздрити такому чудовому поєднанню! Усі найближчі люди разом складають ЛЮБОВ!!! Тож не дивно, що ця любов так щедро промовляє до ближніх у кожному рядочку, у кожному слові. Щедрого вам українського Миколая, і любові у всіх її проявах!