ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Охмуд Песецький
2026.04.20 20:28
Бігти, мовби за тобою гнались,
Щоб успіти там, де вже не встиг -
І застав би, може, сніжну навись,
Вісницю потеплень і відлиг.

Це була зима грудневих тижнів
З холодом сердечних потрясінь,
Гірша, ніж були позаторішні,

Світлана Пирогова
2026.04.20 20:16
Під очеретом хата зустрічала
Свічу вечірню, місяць ночі.
Здавалося, доволі в неї часу,
І не лякали поторочі.

Рожеві абрикоси обіймали
Тим цвітом, що пахтів сміливо.
Пережила старенька вже чимало.

хома дідим
2026.04.20 17:51
усе це буде не про нас
хіба що раптом
бо час
який минає зна
не сильно фактор
ми дивні
і чого би не
десь-божевільні

Іван Потьомкін
2026.04.20 17:42
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Ігор Терен
2026.04.20 17:30
Чи прислухаєшся до зір,
чи чуєш грому канонади,
а з юності і до сих пір
лягають думи на папір
і цьому вже немає ради.

А по ночах тривожать сни
і сюр-реальні, і пророчі,

Борис Костиря
2026.04.20 15:08
Долинають спогади тремтливі
Із туманності німих зірок.
Долинають болі нескоримі,
Як старий невивчений урок.
І, напевно, душі нелюдимі
Віднайдуть спочинок в певний строк.

Долинають образи трмвожні,

Олена Побийголод
2026.04.20 10:33
Олександр Чуркін (1903-1971)

В дальнім полі любонька
    жде мене,
а вже сходить сонечко
    весняне,
обрій світлом сяючим
    залило...

Юрій Гундарів
2026.04.20 09:27
Сум… Зупинилося серце чарівної жінки, знакової телеведучої, кінознавиці. Саме вона у вересні 1995 року першою оголосила: «Вітаємо вас! В ефірі — "Студія 1+1!». Ми разом вчилися на факультеті журналістики Київського університету імені Тараса Шевченк

М Менянин
2026.04.19 23:17
Насипана Юрку могила*
колись, багато літ тому,
але і досі в ній та сила,
що Бог послав тоді йому.

Тож хочу жити в тій країні
де весь народ – одна сім’я,
в козацькому зростать корінні,

Роксолана Вірлан
2026.04.19 22:59
Вона умовчує тайноти -
вино немов
у часі вистояне в гротах -
якось бо мо'....
бо може мить прийде дозріла -
хтось надіп'є
на смак терпке, з дубових діжок,
вино оте.

С М
2026.04.19 21:41
Мій друг питав мене
Де він бував
Куди потрапив?
Я казав, його звільнили
Ділитися зі світом жартами

Так, ніби він створив ореол
Я чув, як його радість плине

Борис Костиря
2026.04.19 21:32
Нескінченні, тривалі дощі
І сльота, ніби магма мовчання.
Так вода досягає душі
У бездушнім німім проминанні.

Так вода досягає єства,
Найсвятіших основ і законів.
І народиться думка жива

Мирон Шагало
2026.04.19 18:56
Сакура біла розквітла!
Світло зробилось і чисто.
Звуки і запахи квітня
легко котились крізь місто.

Ей, зупинись незнайомцю
і охмілій з її світла.
Місто скорилося сонцю —

Костянтин Ватульов
2026.04.19 17:21
Вона завітала під час вересневих дощів,
Коли все свистіло й жбурляло під ламаним дахом.
Чим міг пригостити її я в квартирі своїй?
Вином молодим та густим обліпиховим чаєм.

Вона не просила ніколи мене ні про що,
Дивилась в вікно, як стікають потока

Євген Федчук
2026.04.19 17:19
Над рікою туман висить.
Промайне, може, часом тінь.
Чи то птах який пролетить,
Чи то форкне в тумані кінь.
Попід верби вогонь горить,
Хтось багаття в траві розклав.
Дим в тумані не розрізнить.
Мабуть, хтось на спочинок став.

Володимир Бойко
2026.04.19 17:13
Найбільша країна виявилася тупо найширшою. Дебіл таки добився свого - його добили. Любов до ближнього реклами не потребує. Якби правда не була гіркою, на неї перестали б звертати увагу. Золота середина добряче підгнила від часу. Гуманність
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Лія Ланер
2026.04.18

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші

 Возвращение
str in a puddle По теплу узнал, где родник добра.
В грудь на полную Рождества набрал –
в сердце пусть летит с птицей красною,
где мой дом родной, где птенцам уют.

К дому милому, к дому отчему,
где все ждут меня между прочими.
Все здесь сходится, все считается,
с Богородицей возрождаюсь я.

Ты прими меня – душу светлую
на пороге дня несусветного,
накорми меня хлебом неземным,
напои вином – кровью истины.

И пускай мой путь через ночь лежит –
след звезды на нем и, глотая жизнь,
я иду не в шаг, то бегу, то жду,
то ль на счастья миг, то ли на беду.

Ангел бесится, дьявол молится,
мне бы с тем и тем перемолвиться,
зазвенеть в словах, словно колокол,
быть собой пока стану облаком.

Подыму звезду с пыли роковой,
чтобы таял лед страха подо мной,
чтобы птицами небо выстелить,
а на утро в них кто-то выстрелил.

Вот порога дом, заходить пора,
в грудь на полную Рождества набрал.
Птица красная станет синею,
а слова мои – белым инеем.

11 Декабря 2009




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-12-11 22:02:20
Переглядів сторінки твору 4781
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.571 / 5.5  (5.077 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.138 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.682
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Різдвяна поезія (для дорослих)
Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2026.04.17 15:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-12-11 22:31:53 ]
А чего в контекст не поставил "Очи чёрные"? :)
Юр, идея хорошая, но я - как всегда :)
1) "В сердце пусть летит с птицей красною," - кто пусть летит в сердце?
2) "где все ждут меня между прочим и" - "между прочим" здесь звучит как "между делом", то бишь не так уж сильно;
3) "на пороге дня несусветного," -
НЕСУСВЕТНЫЙ, несусветная, несусветное; несусветен, несусветна, несусветно. (разг. фам.). Вздорный, поражающий нелепостью. Несусветная чепуха.
4) "И пускай мой путь через ночь лежит (-)
след звезды на нем и(,) глотая жизнь(,)
я иду не в шаг, то бегу(,) то жду(,)"
5) "перемолвит(ь)ся";
6) "Подыму звезду с пыли роковой,
чтобы таял лед страха подо мной,
чтобы птицами небо выстелить,
а на утро в них кто-то выстрелил." - вот тут "причинно-следсьвенная связь" захлебнулась "вином истины" :)

Вот такая "цыганочка с выходом". Без обид :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-11 22:59:21 ]
Любаш,
На Тебя - обижаться, как рубить сук на котором сижу.
Не знаю почему эта мелодия зацыганилась в голове.
Просто она полна души наверное.
Мелкие погрешности я выправил - спасибо тебе за умный и зорький взгляд.
Оставил пока:
2) "где все ждут меня между прочим и" - "между прочим" здесь звучит как "между делом", то бишь не так уж сильно;
***
Но ведь дом-то там (палец ап) и я там наверное не главный герой - так - между прочим.
3) "на пороге дня несусветного," -
НЕСУСВЕТНЫЙ, несусветная, несусветное; несусветен, несусветна, несусветно. (разг. фам.). Вздорный, поражающий нелепостью. Несусветная чепуха.
***
Да именно так - потому-что порог - это смерть.
Но я имею право на ошибку....

З любовью,
ЛЮ :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-12-11 22:36:31 ]
Юро, сильний вірш!!! Дуже вдало. Ніби молитва до Рождества, душа на виворіт, техніка чудова, цікавий задум, образність, все на високому рівні.
Дякую,
Таня


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-11 23:06:47 ]
Дякую, Таню.
У нас Різдво вже відчувається - все починає блимати і дзеленчати.
Мені повезло - празную і їхнє і наше.
З Різдвяним подихом,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2009-12-11 23:56:27 ]
читається одним подихом. не потрібно особливо вдумуватися у несусвітні слова, які просто вклалися у цьому вірші в рядки, що співаються і доходять до душі і розуму просто і легко.
Різдво летить у наші душі червоним птахом...
Комусь птахом радісним.
Комусь тужливим.
Комусь синім
А у Львові сьогодні іній...
:о)
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-12 00:08:37 ]
З наближенням Різдва вас, Яринко.
Бачив вас недавно, оцінив :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2009-12-12 00:13:21 ]
Дякую, Юрку. Бачила :о)
Можна на "Ти".
:о)
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-12 16:08:06 ]
Як добре, що червона птаха стала синьою. Та віддавати свою синю птаху на розстріл - не забагато для тих, хто з рушницями? І чому поріг - це смерть відразу? Можна ж просто переступити і нести різдвяну казку далі, від хати до хати, від порогу до порогу. ВАм це більше личить, Юро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-16 05:17:41 ]
Від хати до хати, від порогу до порогу - розсипається ЛЮ :)
Дякую, Галинко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-12-12 23:31:33 ]
О, "Возвращение ЛЮ-Будулая" :) Навіяна картинка:
Різдво. Райські птахи - червоні, сині - вистеляють небо. ЛЮ спроквола перемовляється із ангелами і бісами. Ангел: -Птєнєц, сколько выпил вина - крови истины? ЛЮ (стука себе в грудь): - Только жизнь глотал!Хлеба не было... Бес (в ребро, словно колокол): - Хи-хи! ЛЮ:- Ти че? Бес: Не ешь - козленочком станешь. Не пей - станешь родником. Не дыши - облаком...
ЛЮ дихає. На повні груди. Інеєм. Як у рекламі "Дейгампротекс"...
Гарного Різдва, ЛЮ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-16 05:20:57 ]
І тобі, Світланцю на твому чобітку - Веселого і Світлого Різдва, Різтри, Різчотири... :)
Таку файнюсю картиню ти намалювалась - аж Світиться Усмішкою.
Дяку...люю!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-12-16 16:17:43 ]
Як завжди, кожний рядок сповнений такої глибини і образності, що простеляє стежинку у свій неповторний Світ. Як добре, що у Вас тих стежинок безліч, тож хай оті Світи будуть лише Світлими і Добрими!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-16 17:17:30 ]
Дякую Олесю, за ваше вміння прислухатись до порад і відчувати музику світла.
З теплом,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-12-16 18:31:05 ]
Як завше - "на висоті"!
Багато, бачу, проґавила, тепер буду надолужувати:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-16 19:49:37 ]
Завжди радий відвідинам,
По-Різдв`яному,
ЛЮ :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-16 19:42:38 ]
Розсипається веселим снігом, білою радістю, залишається на віях сніжинковим нетанучим дивом. І від того стає все більшим і кращим, був ЛЮ, став ЛЮБ!!! Справжнісінькі Різдва, Різтри, Різчотири...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-16 19:55:28 ]
Саме так, а якщо ще врахувати що по-мамі я Орисієвич (Орися/Ореста) то вже стає ЛЮБО :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-16 21:11:20 ]
То вже сам Господь велів знайти Різп"ять. Хто там у вас на "В", дідусі-бабусі-дружина-дітки? Мусить хтось бути. Дуже вже цікавий розвиток отримала тема ЛЮ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-17 00:14:06 ]
Ви попали в точку - моя дружина Валя. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-18 15:41:47 ]
Можна тільки щиро позаздрити такому чудовому поєднанню! Усі найближчі люди разом складають ЛЮБОВ!!! Тож не дивно, що ця любов так щедро промовляє до ближніх у кожному рядочку, у кожному слові. Щедрого вам українського Миколая, і любові у всіх її проявах!