ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак

Леся Горова
2024.04.22 08:32
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав

Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші

 Возвращение
str in a puddle По теплу узнал, где родник добра.
В грудь на полную Рождества набрал –
в сердце пусть летит с птицей красною,
где мой дом родной, где птенцам уют.

К дому милому, к дому отчему,
где все ждут меня между прочими.
Все здесь сходится, все считается,
с Богородицей возрождаюсь я.

Ты прими меня – душу светлую
на пороге дня несусветного,
накорми меня хлебом неземным,
напои вином – кровью истины.

И пускай мой путь через ночь лежит –
след звезды на нем и, глотая жизнь,
я иду не в шаг, то бегу, то жду,
то ль на счастья миг, то ли на беду.

Ангел бесится, дьявол молится,
мне бы с тем и тем перемолвиться,
зазвенеть в словах, словно колокол,
быть собой пока стану облаком.

Подыму звезду с пыли роковой,
чтобы таял лед страха подо мной,
чтобы птицами небо выстелить,
а на утро в них кто-то выстрелил.

Вот порога дом, заходить пора,
в грудь на полную Рождества набрал.
Птица красная станет синею,
а слова мои – белым инеем.

11 Декабря 2009




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-12-11 22:02:20
Переглядів сторінки твору 4118
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.571 / 5.5  (5.044 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.060 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.682
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Різдвяна поезія (для дорослих)
Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2024.03.29 20:39
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-12-11 22:31:53 ]
А чего в контекст не поставил "Очи чёрные"? :)
Юр, идея хорошая, но я - как всегда :)
1) "В сердце пусть летит с птицей красною," - кто пусть летит в сердце?
2) "где все ждут меня между прочим и" - "между прочим" здесь звучит как "между делом", то бишь не так уж сильно;
3) "на пороге дня несусветного," -
НЕСУСВЕТНЫЙ, несусветная, несусветное; несусветен, несусветна, несусветно. (разг. фам.). Вздорный, поражающий нелепостью. Несусветная чепуха.
4) "И пускай мой путь через ночь лежит (-)
след звезды на нем и(,) глотая жизнь(,)
я иду не в шаг, то бегу(,) то жду(,)"
5) "перемолвит(ь)ся";
6) "Подыму звезду с пыли роковой,
чтобы таял лед страха подо мной,
чтобы птицами небо выстелить,
а на утро в них кто-то выстрелил." - вот тут "причинно-следсьвенная связь" захлебнулась "вином истины" :)

Вот такая "цыганочка с выходом". Без обид :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-11 22:59:21 ]
Любаш,
На Тебя - обижаться, как рубить сук на котором сижу.
Не знаю почему эта мелодия зацыганилась в голове.
Просто она полна души наверное.
Мелкие погрешности я выправил - спасибо тебе за умный и зорький взгляд.
Оставил пока:
2) "где все ждут меня между прочим и" - "между прочим" здесь звучит как "между делом", то бишь не так уж сильно;
***
Но ведь дом-то там (палец ап) и я там наверное не главный герой - так - между прочим.
3) "на пороге дня несусветного," -
НЕСУСВЕТНЫЙ, несусветная, несусветное; несусветен, несусветна, несусветно. (разг. фам.). Вздорный, поражающий нелепостью. Несусветная чепуха.
***
Да именно так - потому-что порог - это смерть.
Но я имею право на ошибку....

З любовью,
ЛЮ :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-12-11 22:36:31 ]
Юро, сильний вірш!!! Дуже вдало. Ніби молитва до Рождества, душа на виворіт, техніка чудова, цікавий задум, образність, все на високому рівні.
Дякую,
Таня


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-11 23:06:47 ]
Дякую, Таню.
У нас Різдво вже відчувається - все починає блимати і дзеленчати.
Мені повезло - празную і їхнє і наше.
З Різдвяним подихом,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2009-12-11 23:56:27 ]
читається одним подихом. не потрібно особливо вдумуватися у несусвітні слова, які просто вклалися у цьому вірші в рядки, що співаються і доходять до душі і розуму просто і легко.
Різдво летить у наші душі червоним птахом...
Комусь птахом радісним.
Комусь тужливим.
Комусь синім
А у Львові сьогодні іній...
:о)
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-12 00:08:37 ]
З наближенням Різдва вас, Яринко.
Бачив вас недавно, оцінив :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2009-12-12 00:13:21 ]
Дякую, Юрку. Бачила :о)
Можна на "Ти".
:о)
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-12 16:08:06 ]
Як добре, що червона птаха стала синьою. Та віддавати свою синю птаху на розстріл - не забагато для тих, хто з рушницями? І чому поріг - це смерть відразу? Можна ж просто переступити і нести різдвяну казку далі, від хати до хати, від порогу до порогу. ВАм це більше личить, Юро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-16 05:17:41 ]
Від хати до хати, від порогу до порогу - розсипається ЛЮ :)
Дякую, Галинко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-12-12 23:31:33 ]
О, "Возвращение ЛЮ-Будулая" :) Навіяна картинка:
Різдво. Райські птахи - червоні, сині - вистеляють небо. ЛЮ спроквола перемовляється із ангелами і бісами. Ангел: -Птєнєц, сколько выпил вина - крови истины? ЛЮ (стука себе в грудь): - Только жизнь глотал!Хлеба не было... Бес (в ребро, словно колокол): - Хи-хи! ЛЮ:- Ти че? Бес: Не ешь - козленочком станешь. Не пей - станешь родником. Не дыши - облаком...
ЛЮ дихає. На повні груди. Інеєм. Як у рекламі "Дейгампротекс"...
Гарного Різдва, ЛЮ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-16 05:20:57 ]
І тобі, Світланцю на твому чобітку - Веселого і Світлого Різдва, Різтри, Різчотири... :)
Таку файнюсю картиню ти намалювалась - аж Світиться Усмішкою.
Дяку...люю!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-12-16 16:17:43 ]
Як завжди, кожний рядок сповнений такої глибини і образності, що простеляє стежинку у свій неповторний Світ. Як добре, що у Вас тих стежинок безліч, тож хай оті Світи будуть лише Світлими і Добрими!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-16 17:17:30 ]
Дякую Олесю, за ваше вміння прислухатись до порад і відчувати музику світла.
З теплом,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-12-16 18:31:05 ]
Як завше - "на висоті"!
Багато, бачу, проґавила, тепер буду надолужувати:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-16 19:49:37 ]
Завжди радий відвідинам,
По-Різдв`яному,
ЛЮ :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-16 19:42:38 ]
Розсипається веселим снігом, білою радістю, залишається на віях сніжинковим нетанучим дивом. І від того стає все більшим і кращим, був ЛЮ, став ЛЮБ!!! Справжнісінькі Різдва, Різтри, Різчотири...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-16 19:55:28 ]
Саме так, а якщо ще врахувати що по-мамі я Орисієвич (Орися/Ореста) то вже стає ЛЮБО :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-16 21:11:20 ]
То вже сам Господь велів знайти Різп"ять. Хто там у вас на "В", дідусі-бабусі-дружина-дітки? Мусить хтось бути. Дуже вже цікавий розвиток отримала тема ЛЮ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-17 00:14:06 ]
Ви попали в точку - моя дружина Валя. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-18 15:41:47 ]
Можна тільки щиро позаздрити такому чудовому поєднанню! Усі найближчі люди разом складають ЛЮБОВ!!! Тож не дивно, що ця любов так щедро промовляє до ближніх у кожному рядочку, у кожному слові. Щедрого вам українського Миколая, і любові у всіх її проявах!