ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.06.03 18:59
* 103 *
на злобу дня повістка ця
хоча її не просять
усякий знає все і сам
а втім усім не досить
на фоні втрат і не до свят
хмарує дощовиння
хтось тягне фронт
брудний полон

Ірина Вовк
2026.06.03 17:32
""Єлизавета Ярославна: Сага про любов" (продовження 6)
VI. ЧУЖІ БЕРЕГИ Дракари розрізали важкі, свинцеві хвилі Північного моря, несучи Єлизавету все далі від родинних обіймів теплого, залитого щедрим вечірнім сонцем, Києва. Норвегія зустріла її непривітними, гострими скелями, які чорними велетнями врізал

М Менянин
2026.06.03 12:59
Жити має України…
Гімн України починається з очікування неминучого, але ж минуло і не здійснилось! Тож на сьогодення замість: «Ще не вмерла України…» доречні слова: «Жити має України…» 03.06.2026р. UA

Вячеслав Руденко
2026.06.03 12:40
Вогням Волопаса…
Я знайомий вогням Волопаса.
Я готель для незайманих дів,
Де залишив поштар із Мадрасу
На порозі рудих гризунів,
Що згубили і пашпорт і долю,
Забобонів крапчастий кришталь.
Не шукай біля мене тополі.
Не проси надягнуть пектораль!

Борис Костиря
2026.06.03 11:23
* * *
Я іду у пустельному лісі.
Мідна тиша самотньо дзвенить.
Зависає печаль у горісі,
Ніби втомлена, зморена мить.

А навколо не бачу нікого.
Ні душі. Говорю у світи.
Все принишкло. Ні біса, ні Бога.

Віктор Кучерук
2026.06.03 07:00
* * *
Вуж плазує на городі
І городину не шкодить,
А ось курка при нагоді
Поклює коренеплоди,
Повисмикує розсаду
І грядки втрамбує радо,
Викликаючи досаду
В тих, що сіє те і садить...

С М
2026.06.02 22:13
Кейданс і Кескейд (King Crimson)
Кейданс і Кескейд
Хлопця на ймення Джейд
Вхопили у півтемряві
Поки зал набивсь ущерть

Муркіт, шепіт “Нас займи
Раді догодити ми”

Іван Потьомкін
2026.06.02 21:44
Пророк, почутий занадто пізно
Як той Мойсей, що міг би стати спадкоємцем трону, та з волі Всевишнього обрав долю народу, вивівши його з єгипетського рабства, пройшовши з ним сорокалітній шлях до Землі Обітованої і не ввійшовши в неї,отак і Володимир (Зеев) Жаботинський, кому на Олімпі

Світлана Пирогова
2026.06.02 17:31
Жимолость (бружель)
Бружель шепоче, бо життю радіє,
Густа куляста яскравіє крона.
Від сонця струменить тепла надія.
Хизується у розквіті фасоном.

У парах квіти в пазухах листочків,
Плоди блакитно-темні із нальотом
І не розгледіти дрібненькі точки.

Артур Курдіновський
2026.06.02 17:10
Чорні квіти
Не відчуваю запах літніх трав,
Пишу рядки про інше тишком-нишком,
Бо червень чорні квіти розкидав,
Засипавши моє холодне ліжко.

Сьогодні поспішають майже всі
Скупатися в симфонії зеленій,
Знайти натхнення в радісній красі -

Вячеслав Руденко
2026.06.02 15:29
...туди, де досить малої крихти...
Покинь-мо нори!- Підемо в гори! -
Долучимо до ніг свічада,
Гарячий подих
В струмки занурим,
Немов у міфи
Про Ельдорадо!
На відпочинку водою змиєм,
Відчувши рятівну підтримку

Тетяна Левицька
2026.06.02 12:51
На смак
Живу минулим, там моє життя
від А до Я, від альфи до омеги!
Від дня народження до забуття
о, де ви, дні мого натхнення, де ви?

Ніколи не корилася вітрам —
плела віночки із маруни, м'яти.
Та тільки душу за любов віддам,

Кока Черкаський
2026.06.02 12:09
Хвазан
Розвелось у нас хвазанів-
Ну просто море хвазанів!
І тепер я часто чую
Їхній, так би мовить, "спів".

Хвазан -птаха наче й гарна,
Та співає ж - аби як.
Не як зовні непомітний

Борис Костиря
2026.06.02 11:56
Самопізнання
Ні, я себе, напевно, знищу
В ночах запеклих, дорогих.
Лікую невмолиму тишу
В кімнатах вигаслих, старих.
Слова сховались і принишкли
У погребах німих, сумних.

Я спалюю себе на вітрі

Ірина Вовк
2026.06.02 10:36
"Єлизавета Ярославна: Сага про любов" (продовження 5)
V. СОНЦЕ З ПІВДНЯ Зима 1043 року сковувала Київ кригою, але серця людей палали від хвилювання. На дніпровських схилах зібрався натовп, бо з півдня, пробиваючись крізь засніжені річкові простори, сунула небачена раніше сила. Це повертався в і н. Біл

хома дідим
2026.06.02 08:43
* 102 *
він вийшов до режиму бога
покинувши вино хліб сіль
сусід вважав його за йога
а сам пиячив той сусід
йому здавалося ще трохи
і стане легко звідусіль
сусід той час привів небогу
стогнав із нею десь в куті
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юрій Лазірко / Вірші

 Обвитий виноградом храм
vined o'r shrine Серце для дихання духу відкрий.
Церква – легені, а хори – вітри.
Свічки тягар – пломеніти ярму,
номер польоту – молитва Йому.

З ружі вервечка – лічи пелюстки,
глибше за звуки відлунню зайти.
Десантувати колінами звик.
Очі гарпунні, лови із повік –

благо любові. Спасіння мости,
з уст поцілунки лягли на хрести.
Неба мозаїка – душу вложи,
вигой мене від рубців до сльози.

Янголи з пліч – на рекламу майстри
знаків небесних та вибору рим.
Тіла і крові прийми, бо пора.
Пнеться душа виноградно на храм.

21 Грудня 2009




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-12-21 21:29:27
Переглядів сторінки твору 4317
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.708 / 5.5  (5.077 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.138 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.707
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2026.05.29 16:51
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-21 21:43:19 ]
Цікаво читати Ваші поезії.
Бо виникають паралелі, надихані ними.
Тобто, можна віршувати і самому про щось паралельне.
Ось така думка осяяла мене після ознайомлення з першою строфою.
Друга – підтримала. Я не ризикую так римувати, як Ви. Дуже тонко, майстерно.
І наступні.
Тому коментарії закінчую. Файно.
З повагою, Г.С.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-21 23:00:42 ]
Дякую Гаррі,
за добре слово. Коли воно спонукає до творення - це ж дійсно файно, як на мене.
З теплом,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-12-21 21:46:21 ]
Привіт, ой якже давно ми не...

Гарні образи...
Цілую ніжно
Люблю
Юля


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-21 23:03:57 ]
Привіт, Сонце.
Давно... де це ти засвічувалось, коли у мене Полярна Ніч?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Чернець (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-21 22:09:12 ]
Красиві образи, поема-молитва. Людина ж найкращий Божий храм.
З повагою, Б.Ч.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-21 23:07:03 ]
Дякую, Богдане.
Дім Бога у нашому серці, а ми лише "відчинники" його брам.
І так холодно, коли Його там немає...
З теплом,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2009-12-21 23:29:04 ]
Якось так нині довго думалося над тим віршем. Душа так виноградно на той храм пнеться і все десь підсохне,вломиться... То води бракує, то сонця. А то взагалі невідомо чого.
Так рядки складаєш, що іноді думаю: "Ну як він з того вибреде?".
І нічого - вдається Тобі вийти сухим із води. :о)))
А нині ся не стримаю - зашпорталася за "гарпун". Чогось проситься "гарпунОм", а в Тебе читається "гарпУном".
Може то в мене щось не гаразд... хто його зна?
Пиши тут частіше - приємно читати.
:о)
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-22 00:08:21 ]
Привіт, Яринко.
Мені теж видається що "гарпунОм".
Але чомусь Словники України дає мені "гарпУном".
Можливо що слово запозичене, а може словник має помилку.
Виправити не проблема - хотілось би знати як є правильно.
Дякую. Я пишу, але останні пару були англійською і нажаль головна сторінка цього не
показує.
ГарпУнно,
ЛЮ :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2009-12-22 02:22:28 ]
Привіт, Юрію. Хіба ж можна оминути цей вірш, навіть, якщо дуже- дуже хочеться спати... Хочете знати , що відчувається? Неначе от-от достояла службу у Володимирському, таке тепло тебе огортає, така твердь під ногами і рівновага в душі, що ніяке зло не стане тому диву на порозі.
Багато джерел свідчать, що молитва у церкві, коли збирається багато людей і просять Божої ласки гуртом досягає енергії космосу, завдяки утвореному спільним промовлянням одинакових слів , могутньго біоенергетичного поля. Нас чують... Справді чують...Що нам відомо? Але вже й не так замало. Дякую за "Обвитий виноградом храм")
Тепла Вам і Божої ласки.
Юлія.
Доречі, а хрестили мене Ксенією.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-22 21:05:49 ]
Світлослова Юліє/Ксеніє.
Не лише молитва, але й дзвін може лікувати - головне вірити і бути з Ним.
Зі взаємністю,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2009-12-23 15:31:48 ]
Світлослова... Як приємно, Юрцю, аж тану. Я сама в дитинстві захоплювалася поетесою Ганною Світличною, і її вчинками, і її віршами. 50 років прлежала ця жінка, внаслідок хвороби - поліемеліту. І ніхто не чув від неї нарікань, тільки світлі вірші, як і іі прізвище.
А ще це гарно, що називають хрещеним ім"ям. Тільки, як замовляється "Златоуст" у близьких завжди виникає питання, яке ж ім"я називати. Дякую за справжнє тепло, що плине з Вашого серця.)
Навзаєм , ЛЮ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-23 17:28:04 ]
Ви знаєте я недавно побував у СвятоТроїцькому монастирі (є такий за 4ри години їзди від місця де проживаю).
Ось там мене монах називав Георгієм (а янкі часом мене кличуть Джордж) - бо це один і той самий святий.
Добра і світлого щастя вам.
Дякую,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2009-12-22 03:20:19 ]
Пнеться душа виноградно на храм!
Хай вона не втомиться довіку...
Божественного осяяння і великої наснаги!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-22 21:07:19 ]
Дякую пане Іване.
З Вашою поезією - тільки сильніше душі розгоратися...
З теплом,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2009-12-22 12:35:52 ]
Юрку, не знаю як там з тим словником, у який Ти заглядав, але більшість словників подає наголос у родовому відмінку. У слові "гарпун", словник подає наголос родового - "гарпунА". Наголос не переносимо. Відповідно "гарпунОм". Тому, якщо Тобі пасує так, можеш спокійно поміняти. Словники, скажу я Тобі, теж не панацея. Та й я не претендую на істину - тому, про всяк випадок, перепитала ще кількох фільольогів.
:о)
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-22 21:12:35 ]
Яринцю,
Дуже вдячний тобі за інформацію.
Аби забрати неясність, ай замінив рядок на "Очі гарпунні, лови із повік" - так ніви не повинно виникати сумніву.
Маю надію, що таким чином істина покаже своє правдибе обличчя.
З теплом,
ЛЮ :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2009-12-22 21:48:22 ]
А файно так вийшло, Юрцю.
:о)
Я.