ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.06.18 20:12
Ржевська битва 1942-1943 років
Коли війна закінчилась, москалі завзято
Узялись про перемоги книжечки писати.
Тонни книжок написали про Московську битву,
Як їм удалося вперше ворога розбити,
Сталінградську, Курську, звісно, про взяття Берліна,
Як поставили фашистів вони на коліна.

Іван Потьомкін
2026.06.18 20:04
***
Війни невигойні стигмати.
Печаль Арахна тче і тче.
Виходить на узвишшя Мати
І руку прикладає до очей.
Кого там надивляє, – не питайте.
Про те в нас знають навіть малюки...
...Війни невигойні стигмати,
Невжеж ви оселились навіки?

Артур Курдіновський
2026.06.18 14:21
Малюк Жерве (за мотивами роману В. Ґюґо
Лютує сіре небо грозове.
Живуть під ним приборкані міщани.
Безпосередність малюка Жерве
Зустрілася з підступністю Вальжана.

Знов заглушають Божу благодать
Реальності приземлені куплети.
Нічого не змінилося. Дзвенять

Володимир Бойко
2026.06.18 12:57
Наш рід
Ми зійшлися, щоб множився рід,
Щоб зростав український нарід,
Та життя скерувало не так -
Ми злучали котів і собак.

Бо найперше цінує наш рід
Непоганий стабільний дохід,
А як треба продовжити рід -

Борис Костиря
2026.06.18 11:59
Стежина
А кого я знайду на забутій стежині?
Може, Будду, а може, в лахмітті Христа.
Чи Конфуція в давній, старій одежині.
Ця стежина - пролог до нового хреста.

На зарослій і вкритій снігами стежині
Відшукаю забуті, затихлі слова,
Що сховались колись у зел

Володимир Ляшкевич
2026.06.18 10:15
Кольт. За А.Курдіновським «Ці вечори»
Кінець! Я все колишнє перезрів.
Кольт у руці не виправить мій нрав,
та крапку покладе тому, як жив,
нехай і з тим, за що усе б віддав.

Моя душа неначе за дверми,
в яких немає клямки вороття
аби не повернути до юрми,

Віктор Кучерук
2026.06.18 08:09
* * *
Вовк почув від Лиса вість,
Що разів, напевно, шість
У саду з'являвся гість,
Що кору і зелень їсть,
І від саду аж до гаю
Непокареним петляє,
Бо, не маючи утоми,
Відточив отак прийоми

Мар'ян Кіхно
2026.06.18 03:59
Віршоване звертання
Поганий правнуче!
Ми, славний прадід твій,
не задля того це понаскладали,
щоб всяке падло,
опинившися в віддаленні,
про се ліпило, як йому намарено, й
грошву легку звивало у сувій
на сплату світла,

Олена Побийголод
2026.06.17 22:45
1921. Наш паровоз
Борис Скорбін (1904-1972; народився й провів молодість в Україні)

Ми діти тих, хто бій давав
самій Центральній Раді,
хто паровоз свій полишав,
йдучи на барикади.

    Наш паровозе, мчи притьма,

хома дідим
2026.06.17 21:35
* 115 *
неминучість намагається
влізти в душу ніби
їй мало того що вона і так
неминуча
мовби поганські боги
якім обов’язкова
маніфестація
неминучість ревно

Олег Герман
2026.06.17 20:26
Собі
Я брав круті пороги без вагань,
Палив мости, не дбаючи про попіл.
Із безлічі безумних сподівань
Лишав собі лише гарячий клопіт.

Здавався світ підручним і малим,
Кохання — штормом, а невдачі — димом,
І кожен день у пошуках мети

Артур Сіренко
2026.06.17 13:46
Музика Жовтої Істини
У день сонцестояння,
Коли Сонце дивувалось і завмирало
Споглядаючи людей і коней,
Ясени та просо,
І синиці й вивільги
Славили буяння зела,
Вчитель Досконалий з Північних Мурів
Запитав музику Жовтої Істини:

Борис Костиря
2026.06.17 12:04
Поспіх
Мені часу, напевно, ніколи не стане.
Я постійно біжу і не знаю куди.
У далеких полях чи лісах Індостану
Я шукаю розгойдані смисли годин.

Ніби відповідь на нерозв'язні питання,
Я шукаю у джунглях безумного дня.
А впіймаю у руки часи катування,

Вячеслав Руденко
2026.06.17 09:34
Модерн вовни
Чумацький шлях як ніч ,як сон
Чумак завжди хороший,
Був в дивну сіль поверх кальсон
Він схований між грошей.
Модерн вовни давно відсох,
Вогонь в очах світився,
Зелених щічок світлий мох,
У кузні де дрімав Сварог,

Тетяна Левицька
2026.06.17 09:11
Тужливий
Безпорадний погляд,
Усмішка Мадонни.
Чорна кішка поряд,
Як думки бездонні.
На полиці образ —
Божа Діва плаче,
Поховала вчора
Господа, неначе.

Віктор Кучерук
2026.06.17 07:36
* * *
На столі смачний сніданок
Жде на Рому кожен ранок:
Трошки ситної вівсянки
І компоту з ягід склянка,
Чи вареників із сиром
Дух іде по тій квартирі,
Де онукові радіти
Бабця буде ціле літо.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юрій Лазірко / Вірші

 Обвитий виноградом храм
vined o'r shrine Серце для дихання духу відкрий.
Церква – легені, а хори – вітри.
Свічки тягар – пломеніти ярму,
номер польоту – молитва Йому.

З ружі вервечка – лічи пелюстки,
глибше за звуки відлунню зайти.
Десантувати колінами звик.
Очі гарпунні, лови із повік –

благо любові. Спасіння мости,
з уст поцілунки лягли на хрести.
Неба мозаїка – душу вложи,
вигой мене від рубців до сльози.

Янголи з пліч – на рекламу майстри
знаків небесних та вибору рим.
Тіла і крові прийми, бо пора.
Пнеться душа виноградно на храм.

21 Грудня 2009




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-12-21 21:29:27
Переглядів сторінки твору 4366
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.708 / 5.5  (5.077 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.138 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.707
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2026.06.13 08:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-21 21:43:19 ]
Цікаво читати Ваші поезії.
Бо виникають паралелі, надихані ними.
Тобто, можна віршувати і самому про щось паралельне.
Ось така думка осяяла мене після ознайомлення з першою строфою.
Друга – підтримала. Я не ризикую так римувати, як Ви. Дуже тонко, майстерно.
І наступні.
Тому коментарії закінчую. Файно.
З повагою, Г.С.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-21 23:00:42 ]
Дякую Гаррі,
за добре слово. Коли воно спонукає до творення - це ж дійсно файно, як на мене.
З теплом,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-12-21 21:46:21 ]
Привіт, ой якже давно ми не...

Гарні образи...
Цілую ніжно
Люблю
Юля


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-21 23:03:57 ]
Привіт, Сонце.
Давно... де це ти засвічувалось, коли у мене Полярна Ніч?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Чернець (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-21 22:09:12 ]
Красиві образи, поема-молитва. Людина ж найкращий Божий храм.
З повагою, Б.Ч.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-21 23:07:03 ]
Дякую, Богдане.
Дім Бога у нашому серці, а ми лише "відчинники" його брам.
І так холодно, коли Його там немає...
З теплом,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2009-12-21 23:29:04 ]
Якось так нині довго думалося над тим віршем. Душа так виноградно на той храм пнеться і все десь підсохне,вломиться... То води бракує, то сонця. А то взагалі невідомо чого.
Так рядки складаєш, що іноді думаю: "Ну як він з того вибреде?".
І нічого - вдається Тобі вийти сухим із води. :о)))
А нині ся не стримаю - зашпорталася за "гарпун". Чогось проситься "гарпунОм", а в Тебе читається "гарпУном".
Може то в мене щось не гаразд... хто його зна?
Пиши тут частіше - приємно читати.
:о)
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-22 00:08:21 ]
Привіт, Яринко.
Мені теж видається що "гарпунОм".
Але чомусь Словники України дає мені "гарпУном".
Можливо що слово запозичене, а може словник має помилку.
Виправити не проблема - хотілось би знати як є правильно.
Дякую. Я пишу, але останні пару були англійською і нажаль головна сторінка цього не
показує.
ГарпУнно,
ЛЮ :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2009-12-22 02:22:28 ]
Привіт, Юрію. Хіба ж можна оминути цей вірш, навіть, якщо дуже- дуже хочеться спати... Хочете знати , що відчувається? Неначе от-от достояла службу у Володимирському, таке тепло тебе огортає, така твердь під ногами і рівновага в душі, що ніяке зло не стане тому диву на порозі.
Багато джерел свідчать, що молитва у церкві, коли збирається багато людей і просять Божої ласки гуртом досягає енергії космосу, завдяки утвореному спільним промовлянням одинакових слів , могутньго біоенергетичного поля. Нас чують... Справді чують...Що нам відомо? Але вже й не так замало. Дякую за "Обвитий виноградом храм")
Тепла Вам і Божої ласки.
Юлія.
Доречі, а хрестили мене Ксенією.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-22 21:05:49 ]
Світлослова Юліє/Ксеніє.
Не лише молитва, але й дзвін може лікувати - головне вірити і бути з Ним.
Зі взаємністю,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2009-12-23 15:31:48 ]
Світлослова... Як приємно, Юрцю, аж тану. Я сама в дитинстві захоплювалася поетесою Ганною Світличною, і її вчинками, і її віршами. 50 років прлежала ця жінка, внаслідок хвороби - поліемеліту. І ніхто не чув від неї нарікань, тільки світлі вірші, як і іі прізвище.
А ще це гарно, що називають хрещеним ім"ям. Тільки, як замовляється "Златоуст" у близьких завжди виникає питання, яке ж ім"я називати. Дякую за справжнє тепло, що плине з Вашого серця.)
Навзаєм , ЛЮ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-23 17:28:04 ]
Ви знаєте я недавно побував у СвятоТроїцькому монастирі (є такий за 4ри години їзди від місця де проживаю).
Ось там мене монах називав Георгієм (а янкі часом мене кличуть Джордж) - бо це один і той самий святий.
Добра і світлого щастя вам.
Дякую,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2009-12-22 03:20:19 ]
Пнеться душа виноградно на храм!
Хай вона не втомиться довіку...
Божественного осяяння і великої наснаги!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-22 21:07:19 ]
Дякую пане Іване.
З Вашою поезією - тільки сильніше душі розгоратися...
З теплом,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2009-12-22 12:35:52 ]
Юрку, не знаю як там з тим словником, у який Ти заглядав, але більшість словників подає наголос у родовому відмінку. У слові "гарпун", словник подає наголос родового - "гарпунА". Наголос не переносимо. Відповідно "гарпунОм". Тому, якщо Тобі пасує так, можеш спокійно поміняти. Словники, скажу я Тобі, теж не панацея. Та й я не претендую на істину - тому, про всяк випадок, перепитала ще кількох фільольогів.
:о)
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-22 21:12:35 ]
Яринцю,
Дуже вдячний тобі за інформацію.
Аби забрати неясність, ай замінив рядок на "Очі гарпунні, лови із повік" - так ніви не повинно виникати сумніву.
Маю надію, що таким чином істина покаже своє правдибе обличчя.
З теплом,
ЛЮ :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2009-12-22 21:48:22 ]
А файно так вийшло, Юрцю.
:о)
Я.