ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.11.19 13:22
О, як важливо вчасно відійти
Від суєти, марноти, часоплину!
Лиш тільки так ти досягнеш мети
І будеш вільним, мов незламна глина.

Я залишаю сцену у той час,
Коли вручають ордени й медалі,
І йду у ліс, де мій вогонь не згас

Тетяна Левицька
2026.11.19 08:08
Що сталось, те сталося,
так мало бути.
У Господа: палиця,
ліки, отрута,
і дні пораховані
до воскресіння,
і сльози знедолені
в смутку осіннім.

Віктор Кучерук
2026.11.19 06:47
Дощ уночі по вікнах тарабанив,
А потім сонце висушило скло,
Через яке всміхавсь до мене ранок,
Очей торкаючись і світлом, і теплом.
Ще ніздрі лоскотали аромати
До блиску вимитих листочків і цвітінь,
І в закутку затемненім кімнати
Ховалася поспішн

хома дідим
2026.11.18 22:50
відомо
виживає сильний
перемагає найсильніший
а дружба не перемагає
бо це лукавство й евфемізм
пригадуючи друзів навіть
атож були і в мене друзі
всі розійшлись кудись із часом

Артур Курдіновський
2026.11.18 19:48
Слова, слова... Яка ж у них ціна?
Вони - лише слабка анестезія.
Підробний світ чекає на месію,
Ми поодинці бачимо з вікна
Фантазії свої, в яких весна
Перемагає осінь, світлій Музі
Дарує сукню на казковім лузі
З тендітних синіх пролісків своїх...

Олена Побийголод
2026.11.18 17:06
Ану, нам пісню проспівай, веселий вітре,
веселий вітре, веселий вітре!
Моря і гори облетів ти всі на світі,
і всі на світі вислухав пісні.

    Заспівай нам про гори й пустині,
    про таємні глибини морів,
    про небокраї сині,

Борис Костиря
2026.11.18 16:24
Я шукаю в бездонному морі
Той важливий непізнаний знак,
Ніби спогади сиві, прозорі,
Що впіймає сумний неборак.
Я шукаю у пеленах ночі
Тіні натяку, впізнаний жест.
Я забуть наполегливо хочу
Те видіння, що прагнуло жертв.

Вячеслав Руденко
2026.11.18 14:49
Під шерех листя верб мені співало в гливах
Одне, мов з лісу, довге і густе,
А інше — ніби у раптових зливах,
Як згадка про минуле і пусте…

Лунало гучно, як стара бандура,
В потоках звуків між пожовклих крон,
Чи чумака забутого натура

Віктор Кучерук
2026.11.18 07:16
Хоч завтра вітер хмари розведе
І зацвіте колись побите поле -
Від горя не сховатися ніде
І болю не позбутися ніколи.
На серці будуть видимі рубці,
Повік душа чорнітиме від туги, -
Це мрію не утримати в руці,
Коли їй тісно в межах виднокругу.

М Менянин
2026.11.18 02:21
Прокинулась в цей час застава –
до зброї кожен богатир,
палає обрію заграва,
а потім бою страшний вир.

Повільно повстають до справи
дружини цих чоловіків,
бо захист краю – їхнє право

Світлана Пирогова
2026.11.17 20:44
Огорни мене скоріш любов'ю,
Бо без тебе сіро все і мрячно.
Лілії цвіли - торкалось слово.
Озеро кохання вже у рясці.

Тихе-тихе, мовчазне уранці.
Квіти-поцілунки - спогад помарнілий.
Не загоїть серпня вечір рани.

хома дідим
2026.11.17 19:59
розчулення найзначущіші
чому би і не омани
ґатунки найзолотіші
така собі маячня
коли огортає холод
болить порожніючий шлунок
у сутіні цій безпутній
полуді наступного дня

Борис Костиря
2026.11.17 18:58
Я ніколи туди не вернусь,
У простори довіри і болю.
Я могилам святим не вклонюсь,
Не ввійду у величні собори.

Я ніколи уже не піду
Сизим степом у ніжнім смерканні.
Я упав на слизькому льоду

В Горова Леся
2026.11.17 11:10
Свіжа рілля запахтіла корінням і дизелем.
Сита ворона з бенкету злетіла нарешті.
Сонце латунне до обрію хмара притиснула.
З крони високої дня доливаються рештки.

Ще до зими кілька кроків, ще трохи осіннього
Полудня в затишку листям сухим зарудіє.

Ірина Вовк
2026.11.17 07:34
«МІКЕЛАНДЖЕЛО: СЕРЦЕ БІЛОГО КАМЕНЮ»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)

Дійові особи:
Мікеланджело Буонарроті – 26-річний скульптор, одержимий красою, закоханий у досконалість людського духу.
Голос Каррарської Брили (Гіганта) – поран

Віктор Кучерук
2026.11.17 05:47
Синє небо й жовте поле
Маю споконвік -
Не хитнути силу волі
Ані в жоден бік.
Бо тепер громи сердиті
Падають згори
І щодня несамовито
Гримає: "Умри!.."
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Маківка
2026.11.16

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші

 Обвитий виноградом храм
vined o'r shrine Серце для дихання духу відкрий.
Церква – легені, а хори – вітри.
Свічки тягар – пломеніти ярму,
номер польоту – молитва Йому.

З ружі вервечка – лічи пелюстки,
глибше за звуки відлунню зайти.
Десантувати колінами звик.
Очі гарпунні, лови із повік –

благо любові. Спасіння мости,
з уст поцілунки лягли на хрести.
Неба мозаїка – душу вложи,
вигой мене від рубців до сльози.

Янголи з пліч – на рекламу майстри
знаків небесних та вибору рим.
Тіла і крові прийми, бо пора.
Пнеться душа виноградно на храм.

21 Грудня 2009




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-12-21 21:29:27
Переглядів сторінки твору 4710
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.708 / 5.5  (5.081 / 5.68)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.149 / 5.76)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.707
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2026.11.13 16:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-21 21:43:19 ]
Цікаво читати Ваші поезії.
Бо виникають паралелі, надихані ними.
Тобто, можна віршувати і самому про щось паралельне.
Ось така думка осяяла мене після ознайомлення з першою строфою.
Друга – підтримала. Я не ризикую так римувати, як Ви. Дуже тонко, майстерно.
І наступні.
Тому коментарії закінчую. Файно.
З повагою, Г.С.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-21 23:00:42 ]
Дякую Гаррі,
за добре слово. Коли воно спонукає до творення - це ж дійсно файно, як на мене.
З теплом,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-12-21 21:46:21 ]
Привіт, ой якже давно ми не...

Гарні образи...
Цілую ніжно
Люблю
Юля


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-21 23:03:57 ]
Привіт, Сонце.
Давно... де це ти засвічувалось, коли у мене Полярна Ніч?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Чернець (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-21 22:09:12 ]
Красиві образи, поема-молитва. Людина ж найкращий Божий храм.
З повагою, Б.Ч.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-21 23:07:03 ]
Дякую, Богдане.
Дім Бога у нашому серці, а ми лише "відчинники" його брам.
І так холодно, коли Його там немає...
З теплом,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2009-12-21 23:29:04 ]
Якось так нині довго думалося над тим віршем. Душа так виноградно на той храм пнеться і все десь підсохне,вломиться... То води бракує, то сонця. А то взагалі невідомо чого.
Так рядки складаєш, що іноді думаю: "Ну як він з того вибреде?".
І нічого - вдається Тобі вийти сухим із води. :о)))
А нині ся не стримаю - зашпорталася за "гарпун". Чогось проситься "гарпунОм", а в Тебе читається "гарпУном".
Може то в мене щось не гаразд... хто його зна?
Пиши тут частіше - приємно читати.
:о)
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-22 00:08:21 ]
Привіт, Яринко.
Мені теж видається що "гарпунОм".
Але чомусь Словники України дає мені "гарпУном".
Можливо що слово запозичене, а може словник має помилку.
Виправити не проблема - хотілось би знати як є правильно.
Дякую. Я пишу, але останні пару були англійською і нажаль головна сторінка цього не
показує.
ГарпУнно,
ЛЮ :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2009-12-22 02:22:28 ]
Привіт, Юрію. Хіба ж можна оминути цей вірш, навіть, якщо дуже- дуже хочеться спати... Хочете знати , що відчувається? Неначе от-от достояла службу у Володимирському, таке тепло тебе огортає, така твердь під ногами і рівновага в душі, що ніяке зло не стане тому диву на порозі.
Багато джерел свідчать, що молитва у церкві, коли збирається багато людей і просять Божої ласки гуртом досягає енергії космосу, завдяки утвореному спільним промовлянням одинакових слів , могутньго біоенергетичного поля. Нас чують... Справді чують...Що нам відомо? Але вже й не так замало. Дякую за "Обвитий виноградом храм")
Тепла Вам і Божої ласки.
Юлія.
Доречі, а хрестили мене Ксенією.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-22 21:05:49 ]
Світлослова Юліє/Ксеніє.
Не лише молитва, але й дзвін може лікувати - головне вірити і бути з Ним.
Зі взаємністю,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2009-12-23 15:31:48 ]
Світлослова... Як приємно, Юрцю, аж тану. Я сама в дитинстві захоплювалася поетесою Ганною Світличною, і її вчинками, і її віршами. 50 років прлежала ця жінка, внаслідок хвороби - поліемеліту. І ніхто не чув від неї нарікань, тільки світлі вірші, як і іі прізвище.
А ще це гарно, що називають хрещеним ім"ям. Тільки, як замовляється "Златоуст" у близьких завжди виникає питання, яке ж ім"я називати. Дякую за справжнє тепло, що плине з Вашого серця.)
Навзаєм , ЛЮ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-23 17:28:04 ]
Ви знаєте я недавно побував у СвятоТроїцькому монастирі (є такий за 4ри години їзди від місця де проживаю).
Ось там мене монах називав Георгієм (а янкі часом мене кличуть Джордж) - бо це один і той самий святий.
Добра і світлого щастя вам.
Дякую,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2009-12-22 03:20:19 ]
Пнеться душа виноградно на храм!
Хай вона не втомиться довіку...
Божественного осяяння і великої наснаги!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-22 21:07:19 ]
Дякую пане Іване.
З Вашою поезією - тільки сильніше душі розгоратися...
З теплом,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2009-12-22 12:35:52 ]
Юрку, не знаю як там з тим словником, у який Ти заглядав, але більшість словників подає наголос у родовому відмінку. У слові "гарпун", словник подає наголос родового - "гарпунА". Наголос не переносимо. Відповідно "гарпунОм". Тому, якщо Тобі пасує так, можеш спокійно поміняти. Словники, скажу я Тобі, теж не панацея. Та й я не претендую на істину - тому, про всяк випадок, перепитала ще кількох фільольогів.
:о)
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-22 21:12:35 ]
Яринцю,
Дуже вдячний тобі за інформацію.
Аби забрати неясність, ай замінив рядок на "Очі гарпунні, лови із повік" - так ніви не повинно виникати сумніву.
Маю надію, що таким чином істина покаже своє правдибе обличчя.
З теплом,
ЛЮ :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2009-12-22 21:48:22 ]
А файно так вийшло, Юрцю.
:о)
Я.