ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.10.27 23:18
про що було воно тоді
коли життя світліш одверте
із відчуттями холодів
ставало загадково стерпним
відбитком на віконній шибці
у місті наче іншим ледь
з його скарбами у крамницях
в очах доросліших дітей

Світлана Пирогова
2026.10.27 21:29
Шарудить ще...знеможене листя кленове,
Хоч ввібрало у собі іржавість буття.
Лиш почути б твоє сокровенності слово,
Що дозріє глибинно з саков почуття.

Певно, тихо з дощем над оголеним кленом,
Де розхристана правда бентежних років,
Віднайдеш для св

Вячеслав Руденко
2026.10.27 17:19
Сни стрімкі, недавні, полохливі,
Степові, між вогкого піску, —
Баби вапнякові пустотливі,
Коники руді на колоску.

Кураю вирують перші квіти,
Ночви начиняють для добра,
Погляди грайливі, ніби діти,

Ігор Шоха
2026.10.27 15:53
Кебеті можна дорікнути
не раз на нашому віку,
що важко ув’язати сутні
причини й наслідки майбутні,
«та ясно, навіть, їжаку» –
організатори кориди
це «їхні воші й наші гниди»
у божевільному краю,

Борис Костиря
2026.10.27 13:24
Самотня вишня край паркану
Цвіте, та цвіт її новий.
Мов наречену з-за туману,
Її украв неситий змій.

Краса беззахисна, могутня
І пробиває мур тюрми.
Самі криваві, люті гуни

Віктор Кучерук
2026.10.27 06:09
Прибоєм днів утомлені роки
В минулому осіли, наче в мулі
Піску дрібні крупини затонулі
Чи в голові старі якісь думки.
Завжди шліфує грані самоти
Ріка життя, яка не знає спину
І вимиває кожної хвилини
Усе, що зміг чомусь уберегти.

Артур Сіренко
2026.10.26 23:08
Ніщо не намарне.
Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником

Іван Потьомкін
2026.10.26 19:16
Як плинуть сльози, хустинкою їх витирають,
Як кров тече, з губками поспішають,
Але як дух сочиться під тиском,
Не біжать одразу з рукою щирою,
Допоки Господь сам не витре
Блискавки блиском.
-Тоді лиш допіру.

хома дідим
2026.10.26 19:13
що ви читаєте
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів

Борис Костиря
2026.10.26 18:21
Коли поїду я із цих країв,
Залишу три сльозини в чистім полі,
Залишу смуток луків і роїв,
Рубці і шрами довгої неволі.
Поїду в невідомість назавжди.
Від спогадів розірвані валізи.
Поїду від руйновища, біди,
Від жесту неповторної маркізи.

Артур Курдіновський
2026.10.26 16:51
Перетвори мій вірш на попіл чорний,
Розвій рядки над містом кам'яним.
Нехай і далі резонують горни
Зі скрипками тонкими. Псевдонім
Здається недоречним і потворним
У порівнянні з іменем моїм.

Плювати на часи важкі, буремні!

Борис Костиря
2026.10.26 13:45
Лягаючи о третій ночі,
Уже не виспишся ніяк,
Вдивляючись у сни пророчі,
Шукаючи чужий маяк.

Подивишся у лик безсоння,
В його пропечене чоло,
Шукаючи в гаю осоння

Ігор Шоха
2026.10.26 08:57
Коли народ очолюють балбеси,
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес

Віктор Кучерук
2026.10.26 06:35
Мете по вулиці безлюдній
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.

Володимир Бойко
2026.10.25 23:51
У російському місті Коврові
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.

Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.

Віктор Насипаний
2026.10.25 23:05
Хапає знов мене дорога, наче здобич.
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Микола Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші

 Обвитий виноградом храм
vined o'r shrine Серце для дихання духу відкрий.
Церква – легені, а хори – вітри.
Свічки тягар – пломеніти ярму,
номер польоту – молитва Йому.

З ружі вервечка – лічи пелюстки,
глибше за звуки відлунню зайти.
Десантувати колінами звик.
Очі гарпунні, лови із повік –

благо любові. Спасіння мости,
з уст поцілунки лягли на хрести.
Неба мозаїка – душу вложи,
вигой мене від рубців до сльози.

Янголи з пліч – на рекламу майстри
знаків небесних та вибору рим.
Тіла і крові прийми, бо пора.
Пнеться душа виноградно на храм.

21 Грудня 2009




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-12-21 21:29:27
Переглядів сторінки твору 4662
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.708 / 5.5  (5.081 / 5.68)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.149 / 5.76)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.707
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2026.10.24 00:32
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-21 21:43:19 ]
Цікаво читати Ваші поезії.
Бо виникають паралелі, надихані ними.
Тобто, можна віршувати і самому про щось паралельне.
Ось така думка осяяла мене після ознайомлення з першою строфою.
Друга – підтримала. Я не ризикую так римувати, як Ви. Дуже тонко, майстерно.
І наступні.
Тому коментарії закінчую. Файно.
З повагою, Г.С.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-21 23:00:42 ]
Дякую Гаррі,
за добре слово. Коли воно спонукає до творення - це ж дійсно файно, як на мене.
З теплом,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-12-21 21:46:21 ]
Привіт, ой якже давно ми не...

Гарні образи...
Цілую ніжно
Люблю
Юля


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-21 23:03:57 ]
Привіт, Сонце.
Давно... де це ти засвічувалось, коли у мене Полярна Ніч?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Чернець (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-21 22:09:12 ]
Красиві образи, поема-молитва. Людина ж найкращий Божий храм.
З повагою, Б.Ч.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-21 23:07:03 ]
Дякую, Богдане.
Дім Бога у нашому серці, а ми лише "відчинники" його брам.
І так холодно, коли Його там немає...
З теплом,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2009-12-21 23:29:04 ]
Якось так нині довго думалося над тим віршем. Душа так виноградно на той храм пнеться і все десь підсохне,вломиться... То води бракує, то сонця. А то взагалі невідомо чого.
Так рядки складаєш, що іноді думаю: "Ну як він з того вибреде?".
І нічого - вдається Тобі вийти сухим із води. :о)))
А нині ся не стримаю - зашпорталася за "гарпун". Чогось проситься "гарпунОм", а в Тебе читається "гарпУном".
Може то в мене щось не гаразд... хто його зна?
Пиши тут частіше - приємно читати.
:о)
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-22 00:08:21 ]
Привіт, Яринко.
Мені теж видається що "гарпунОм".
Але чомусь Словники України дає мені "гарпУном".
Можливо що слово запозичене, а може словник має помилку.
Виправити не проблема - хотілось би знати як є правильно.
Дякую. Я пишу, але останні пару були англійською і нажаль головна сторінка цього не
показує.
ГарпУнно,
ЛЮ :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2009-12-22 02:22:28 ]
Привіт, Юрію. Хіба ж можна оминути цей вірш, навіть, якщо дуже- дуже хочеться спати... Хочете знати , що відчувається? Неначе от-от достояла службу у Володимирському, таке тепло тебе огортає, така твердь під ногами і рівновага в душі, що ніяке зло не стане тому диву на порозі.
Багато джерел свідчать, що молитва у церкві, коли збирається багато людей і просять Божої ласки гуртом досягає енергії космосу, завдяки утвореному спільним промовлянням одинакових слів , могутньго біоенергетичного поля. Нас чують... Справді чують...Що нам відомо? Але вже й не так замало. Дякую за "Обвитий виноградом храм")
Тепла Вам і Божої ласки.
Юлія.
Доречі, а хрестили мене Ксенією.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-22 21:05:49 ]
Світлослова Юліє/Ксеніє.
Не лише молитва, але й дзвін може лікувати - головне вірити і бути з Ним.
Зі взаємністю,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2009-12-23 15:31:48 ]
Світлослова... Як приємно, Юрцю, аж тану. Я сама в дитинстві захоплювалася поетесою Ганною Світличною, і її вчинками, і її віршами. 50 років прлежала ця жінка, внаслідок хвороби - поліемеліту. І ніхто не чув від неї нарікань, тільки світлі вірші, як і іі прізвище.
А ще це гарно, що називають хрещеним ім"ям. Тільки, як замовляється "Златоуст" у близьких завжди виникає питання, яке ж ім"я називати. Дякую за справжнє тепло, що плине з Вашого серця.)
Навзаєм , ЛЮ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-23 17:28:04 ]
Ви знаєте я недавно побував у СвятоТроїцькому монастирі (є такий за 4ри години їзди від місця де проживаю).
Ось там мене монах називав Георгієм (а янкі часом мене кличуть Джордж) - бо це один і той самий святий.
Добра і світлого щастя вам.
Дякую,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2009-12-22 03:20:19 ]
Пнеться душа виноградно на храм!
Хай вона не втомиться довіку...
Божественного осяяння і великої наснаги!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-22 21:07:19 ]
Дякую пане Іване.
З Вашою поезією - тільки сильніше душі розгоратися...
З теплом,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2009-12-22 12:35:52 ]
Юрку, не знаю як там з тим словником, у який Ти заглядав, але більшість словників подає наголос у родовому відмінку. У слові "гарпун", словник подає наголос родового - "гарпунА". Наголос не переносимо. Відповідно "гарпунОм". Тому, якщо Тобі пасує так, можеш спокійно поміняти. Словники, скажу я Тобі, теж не панацея. Та й я не претендую на істину - тому, про всяк випадок, перепитала ще кількох фільольогів.
:о)
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-22 21:12:35 ]
Яринцю,
Дуже вдячний тобі за інформацію.
Аби забрати неясність, ай замінив рядок на "Очі гарпунні, лови із повік" - так ніви не повинно виникати сумніву.
Маю надію, що таким чином істина покаже своє правдибе обличчя.
З теплом,
ЛЮ :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2009-12-22 21:48:22 ]
А файно так вийшло, Юрцю.
:о)
Я.