ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2025.10.29 22:28
Сьогодення
Не вслухаюсь в гамір дітвори,
у гомінкі перепалки дорослих,
а от пронизливі надривні
зойки амбулансів тривожать серце,
і на їхній одчайдушний клич
пошепки Всевишнього прошу,
щоб швидше добрались до мети,
і потерпілого вдалося врятувати.

Борис Костиря
2025.10.29 21:47
Старий парк
Старий зруйнований парк
ніби після запеклого бою.
Старі атракціони й будівлі
зносять, утворюючи пустку,
яку нічим заповнити,
яка волає до нас усіх,
яка ставить питання,
на які неможливо відповісти,

С М
2025.10.29 18:32
Надгробковий Блюз (Bob Dylan)
Вже гарненькі дівчатка у ліжку, мабуть
Вітці сього міста намагаються, жмуть
Щоб коня Пола Ревіра реінкарнуть
А містечку – чого нервувати

Душа Бели Стар поглум передає
Єзавелі-черниці й та шалено плете
Півперуку для Різника-Джека що є

Сергій СергійКо
2025.10.29 17:54
До тих, хто прагне серцем діалогу
Народжуються десь, а може поруч,
Цнотливі та незаймані слова.
Та де шукати? Спереду, праворуч?
Як завжди таємниця вікова.
Промовить хто, почуєш їх від кого?
Як лине недоторкана трава
До сонця. Так торуємо дорогу
До тих, хто має справжні почуття,

Леся Горова
2025.10.29 13:15
Негода
А для мене негода - лише у замащених берцях
Об тягучої глини окопної ржаву багнюку.
То не дощ, що мені цілу ніч підвіконнями стукав.
Дощ - це там, де солдату на плечі натомлені ллється.

Де тяжіє розгрузка, де мокрі несушені ноги,
Де гарячого чаю к

Микола Дудар
2025.10.29 11:51
***
Іржа в іржі не іржавіє…
Вода з водою все це бачить.
Тому, хто бачити не вміє
Навряд чи Видиво пробачить.
Надія, все ж, оптомістична:
Є інші видиви: калюжі…
Ну а якщо ви симпатичні —
Вам поталанило предуже…

Віктор Кучерук
2025.10.29 06:04
* * *
Пообіді в гастрономі
Я зустрів сусідку Тому
З імпозантним чоловіком
Одного зі мною віку.
Він всміхався без упину
І все гладив Томи спину,
Поки та не захотіла
Від руки звільнити тіло,

Борис Костиря
2025.10.28 22:03
Вогненні мечі
Вогненні мечі - це основа закону.
Ми перед мечами присягу даєм.
Вогненні мечі, як таємні ікони,
Які кровоточать у полі знамен.

Вогненні мечі у танку хаотичнім,
У щільному колі хоругв і списів.
Вогненні мечі в нетривалім затишші,

Сергій СергійКо
2025.10.28 16:14
Париж
Безліч творчих людей
Тут приймали за честь
Набувати ідей
В центрі всіх перехресть,
В місті цім, де стою.
Тож вкладав свій талант
І амбітність свою
Генерал, музикант,

Володимир Мацуцький
2025.10.28 12:32
Безхатченко
Він міг розрізнити сміттєві контейнери за запахом. Пам’ятав господарів, які викидали в них сміття. Промишляв на скляній тарі та макулатурі. Якщо везло знайти пристойні ношені речі, здавав по п’ять гривен Вірці – стерві у дві точки: на барахолці і

Микола Дудар
2025.10.28 12:12
Коли думкам затісно в тілі
Коли думкам затісно в тілі,
А вихід замкнений назовні,
Причина навіть не в похміллі,
А в тім, що зникли полюбовні

Я сам по собі… думи вільні.
Інакше виникне дво-бійка...
І знов причина не в похміллі —

Сергій Губерначук
2025.10.28 11:46
Диявол постачає нас вином…
Диявол постачає нас вином,
зі своїх пекельних підвалів.
У тебе з рота пахне полином,
це запах вакханальних аномалій.

Я несу тобі крихітку ґлузду,
мов декілька грамів дусту.
Причащаймось частіше й чистішими,

Віктор Кучерук
2025.10.28 06:11
* * *
Хто сказав, що збайдужіло
Поглядаю на жінок, -
Що змарнів, як перецвілий
І обламаний бузок?
Хто й чому хитрить лукаво
Та навіює злий дух,
Щоб скоріше рот роззявив
Для роїв кусючих мух?

Борис Костиря
2025.10.27 21:24
* * *
Літо вислизає із-під нас,
Мов коштовний осяйний алмаз.

Літо хмарою пливе у даль,
Залишаючи свою печаль.

Літо вислизає із-під ніг.
І жене вперед жорсткий батіг.

Микола Дудар
2025.10.27 09:17
Крок за кроком
Крок за кроком… Слово в слово
Нога в ногу… свій маршрут
Лиш малесенька обмова:
Вони там, а я ще тут…
В кожнім ритмі музиченьки
В кожнім подиху вітри
Не такий щоб я маленький
Але, звісно, до пори…

Світлана Пирогова
2025.10.27 08:32
Крихкі і зболені бредуть надії
Накрила ніч все темною габою,
Гуляє вітер одиноким звіром.
А чи зустрінемось іще з тобою?
Лойовий каганець тріщить, мов віра.

Ми якось розійшлися по-англійськи,
Немов блукаємо у мутнім меві,
А почуттів ще теплий гріє ліжник,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юрій Лазірко / Вірші

 Обвитий виноградом храм
vined o'r shrine Серце для дихання духу відкрий.
Церква – легені, а хори – вітри.
Свічки тягар – пломеніти ярму,
номер польоту – молитва Йому.

З ружі вервечка – лічи пелюстки,
глибше за звуки відлунню зайти.
Десантувати колінами звик.
Очі гарпунні, лови із повік –

благо любові. Спасіння мости,
з уст поцілунки лягли на хрести.
Неба мозаїка – душу вложи,
вигой мене від рубців до сльози.

Янголи з пліч – на рекламу майстри
знаків небесних та вибору рим.
Тіла і крові прийми, бо пора.
Пнеться душа виноградно на храм.

21 Грудня 2009




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-12-21 21:29:27
Переглядів сторінки твору 4053
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.708 / 5.5  (5.076 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.135 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.707
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2025.10.15 15:10
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-21 21:43:19 ]
Цікаво читати Ваші поезії.
Бо виникають паралелі, надихані ними.
Тобто, можна віршувати і самому про щось паралельне.
Ось така думка осяяла мене після ознайомлення з першою строфою.
Друга – підтримала. Я не ризикую так римувати, як Ви. Дуже тонко, майстерно.
І наступні.
Тому коментарії закінчую. Файно.
З повагою, Г.С.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-21 23:00:42 ]
Дякую Гаррі,
за добре слово. Коли воно спонукає до творення - це ж дійсно файно, як на мене.
З теплом,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-12-21 21:46:21 ]
Привіт, ой якже давно ми не...

Гарні образи...
Цілую ніжно
Люблю
Юля


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-21 23:03:57 ]
Привіт, Сонце.
Давно... де це ти засвічувалось, коли у мене Полярна Ніч?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Чернець (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-21 22:09:12 ]
Красиві образи, поема-молитва. Людина ж найкращий Божий храм.
З повагою, Б.Ч.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-21 23:07:03 ]
Дякую, Богдане.
Дім Бога у нашому серці, а ми лише "відчинники" його брам.
І так холодно, коли Його там немає...
З теплом,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2009-12-21 23:29:04 ]
Якось так нині довго думалося над тим віршем. Душа так виноградно на той храм пнеться і все десь підсохне,вломиться... То води бракує, то сонця. А то взагалі невідомо чого.
Так рядки складаєш, що іноді думаю: "Ну як він з того вибреде?".
І нічого - вдається Тобі вийти сухим із води. :о)))
А нині ся не стримаю - зашпорталася за "гарпун". Чогось проситься "гарпунОм", а в Тебе читається "гарпУном".
Може то в мене щось не гаразд... хто його зна?
Пиши тут частіше - приємно читати.
:о)
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-22 00:08:21 ]
Привіт, Яринко.
Мені теж видається що "гарпунОм".
Але чомусь Словники України дає мені "гарпУном".
Можливо що слово запозичене, а може словник має помилку.
Виправити не проблема - хотілось би знати як є правильно.
Дякую. Я пишу, але останні пару були англійською і нажаль головна сторінка цього не
показує.
ГарпУнно,
ЛЮ :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2009-12-22 02:22:28 ]
Привіт, Юрію. Хіба ж можна оминути цей вірш, навіть, якщо дуже- дуже хочеться спати... Хочете знати , що відчувається? Неначе от-от достояла службу у Володимирському, таке тепло тебе огортає, така твердь під ногами і рівновага в душі, що ніяке зло не стане тому диву на порозі.
Багато джерел свідчать, що молитва у церкві, коли збирається багато людей і просять Божої ласки гуртом досягає енергії космосу, завдяки утвореному спільним промовлянням одинакових слів , могутньго біоенергетичного поля. Нас чують... Справді чують...Що нам відомо? Але вже й не так замало. Дякую за "Обвитий виноградом храм")
Тепла Вам і Божої ласки.
Юлія.
Доречі, а хрестили мене Ксенією.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-22 21:05:49 ]
Світлослова Юліє/Ксеніє.
Не лише молитва, але й дзвін може лікувати - головне вірити і бути з Ним.
Зі взаємністю,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2009-12-23 15:31:48 ]
Світлослова... Як приємно, Юрцю, аж тану. Я сама в дитинстві захоплювалася поетесою Ганною Світличною, і її вчинками, і її віршами. 50 років прлежала ця жінка, внаслідок хвороби - поліемеліту. І ніхто не чув від неї нарікань, тільки світлі вірші, як і іі прізвище.
А ще це гарно, що називають хрещеним ім"ям. Тільки, як замовляється "Златоуст" у близьких завжди виникає питання, яке ж ім"я називати. Дякую за справжнє тепло, що плине з Вашого серця.)
Навзаєм , ЛЮ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-23 17:28:04 ]
Ви знаєте я недавно побував у СвятоТроїцькому монастирі (є такий за 4ри години їзди від місця де проживаю).
Ось там мене монах називав Георгієм (а янкі часом мене кличуть Джордж) - бо це один і той самий святий.
Добра і світлого щастя вам.
Дякую,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2009-12-22 03:20:19 ]
Пнеться душа виноградно на храм!
Хай вона не втомиться довіку...
Божественного осяяння і великої наснаги!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-22 21:07:19 ]
Дякую пане Іване.
З Вашою поезією - тільки сильніше душі розгоратися...
З теплом,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2009-12-22 12:35:52 ]
Юрку, не знаю як там з тим словником, у який Ти заглядав, але більшість словників подає наголос у родовому відмінку. У слові "гарпун", словник подає наголос родового - "гарпунА". Наголос не переносимо. Відповідно "гарпунОм". Тому, якщо Тобі пасує так, можеш спокійно поміняти. Словники, скажу я Тобі, теж не панацея. Та й я не претендую на істину - тому, про всяк випадок, перепитала ще кількох фільольогів.
:о)
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-22 21:12:35 ]
Яринцю,
Дуже вдячний тобі за інформацію.
Аби забрати неясність, ай замінив рядок на "Очі гарпунні, лови із повік" - так ніви не повинно виникати сумніву.
Маю надію, що таким чином істина покаже своє правдибе обличчя.
З теплом,
ЛЮ :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2009-12-22 21:48:22 ]
А файно так вийшло, Юрцю.
:о)
Я.