ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.04.26 23:36
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ванда Нова (1982) / Вірші

 C.O.
Образ твору «Так терпко пахне той панич
з чужого саду»
(Ю.Броварна)


співай моя незагойна рано луною в ніч
високий ставний у двір заходить чужий панич
вуста медвяні в очах печалі – відром черпай!
а в мене власний сльозами битий солодкий пай
а в мене руки у тісті білі у горлі щем
а він підпер очманілу стелю своїм плечем
його зіниці озера темні таємний сад
сумирна мряка злітає з яблук лунка роса
куди прямуєш умілий майстре ідеш куди
гострять сокири на голоси нам людські суди
духмяне тіло на скатертині немов калач
співай моя незагойна рано вирізуй плач
ті калинові його словеса терпкі як дим
і тінь моя зі стіни зірвавшись іде за ним





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-12-29 13:28:02
Переглядів сторінки твору 9012
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.869 / 5.5  (5.084 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 4.861 / 5.5  (5.051 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.740
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2012.04.25 12:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Осока (М.К./М.К.) [ 2009-12-29 13:41:22 ]
Всі слова пропали... О_о

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-29 14:00:13 ]
А тісто не допекли, панич-то голодним лишиться, а там і злим, а там - і словеса зірвуться...)))
Жартую. Настроєво написано, відчуваю цей вірш. Можна в ньому чутися, як у перенесеному просторі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-12-29 14:35:53 ]
Ай, Віталіку, цей панич не їсти прийшов... :))
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мар'яна Лелик (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-29 14:57:31 ]
страшенно сподобався ритм і образи (особливо про руки в тісті, а потім - духмяне тіло на скатертині немов калач). так все плавно переходить, переливається, зливається...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-12-29 14:59:55 ]
Як надихнули - так і написалося..Дякую:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-29 15:01:37 ]
Так! Отут як говориться "совєт да любовь". І панич видний, а вже панна - куди там бузтурботним полячкам. Наша краща! А то одна шведка, другий швед... справа не в шведах, навіть корисно перекласти скандинавів. Турботу викликало захоплення саме цими двома. Але тепер "очі в очі". Еге ж пані... панно Вандо?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-12-29 15:06:12 ]
Егеж:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-12-29 15:17:17 ]
Супер.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2009-12-29 16:07:23 ]
...і тінь моя зі стіни зірвавшись іде за ним.
і по-жіночому, і сильно. Словом - сильно по-жіночому або по-жіночому сильно.
Дякую за емоції.
:о)
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-12-29 16:11:24 ]
Дякую за відгуки, дівчата :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юляна Галич (Л.П./М.К.) [ 2009-12-29 16:22:38 ]
Сильно. Дуже сильно.
Втім, як і завжди. Наштовхнуло на роздуми))
А може й добре, що чужий панич? Нехай він буде просто іще одним потужним джерелом твого натхнення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-12-29 17:05:37 ]
Ох уже ці чужі паничі,
що приходять отак уночі..:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2009-12-30 00:23:21 ]
А мені твій вірш сподобався набагато більше, ніж - С.О. для тебе. Щось терпке у ньому (вірші) і щемке невимовно. А ще на фото твоєму чудова діва у позі Ангела... ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-12-30 10:20:32 ]
Дякую, Ксеню. У цих двох текстах трохи різні відтінки драматизму :))
А візія - це моє реальне фото, до речі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-30 11:18:54 ]
А я все думав - з глянцю, чи з життя))) Ви чарівні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Карасьов (М.К./М.К.) [ 2009-12-30 16:49:59 ]
З Новим роком, Вандо! Щодо поезії, то приєдную і свій голос до сказаного вище. Перечитав останні твої речі і здалося мені, що ти можеш усе і як схочеш (мова, звичайно, про вірші:)). Хай тобі можеться і в Новому році, і ще багато років!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-12-30 16:58:23 ]
Зі святами, Михайле! Навзаєм - усіляких гараздів і Вам! Дякую за теплі слова :)