ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.09.10 12:13
Нехай гряде оновлення весни,
І зносить ідолів, старі закони,
І зазирає бурею у сни,
Долаючи погрози і прокльони.

Усе віджиле має відійти.
Чекаємо оновлення у жилах.
Ніщо нас не зупинить до мети

Ірина Вовк
2026.09.10 08:41
«ЗАГИБЕЛЬ АТЛАНТИДИ: Коли Океан закрив Небо»

(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Атлант – верховний цар-жрець, у чиїх жилах солона кров Посейдона бореться з прахом землі.
Клейто – старша жриця, чиє серце б'ється

Вячеслав Руденко
2026.09.10 08:04
Зарясніли відтінки
Жовтих крапель впритул,
Неупинних, як фіжми,
Що занурились в мул.
До глибин від жаскої,
Нетривкої води,
У спотворений сумнів,
Що чекає біди.

Віктор Кучерук
2026.09.10 06:52
Ніким непереконана
Шукати компроміс,
Ти нехтуєш законами
І чвари сієш скрізь.
Якщо немає розуму,
А величі синдром,
То силою погрожуєш
І лупиш кулаком.

хома дідим
2026.09.09 21:29
віршики
віршатка віршульки
на спомин
добрий не добрий
довільно подряпані стулки
без примусу не без гонору
поспіль кимось прочитані
або непрочитані досі

Ольга Садкова
2026.09.09 19:40
Ніч наблизилась тихенько.
Мама — доні:
— Спи, рідненька.
— Я без казки не засну.
Прочитай бодай одну.
Розгорнула мама книжку
там, де оповідь про мишку,
про її сім’ю спочатку:

Кока Черкаський
2026.09.09 14:59
Де ж нам знайти королеву,
Де ж украсти один міліон???

Де знайти красавицю,
Ту, шо нам понравицця,
В інстаграм не спалицця?

Тетяна Левицька
2026.09.09 13:21
Пробач, мій хороший, іще не готова
пірнути у вир недолугим дитям.
Пером не дописана ще передмова
до ветхозавітної книги життя.
Природи не випила смуток осінній,
на смак не пізнала наснагу жаги.
Проспали світанки давно треті півні,
завіяли сад хриз

Ірина Вовк
2026.09.09 12:53
«АХІЛЛЕС: Кров на вівтарі Стріловержця»

(драматичний «ескіз» у ритмізованій прозі в дусі античного плачу-«коммосу», у трьох сценах)

«Долі ніхто із людей не уникне – ні слабкий, ні мужній,
З того самого дня, як на світ він родився земний».
Гомер,

Борис Костиря
2026.09.09 12:31
Так не хоче мороз відступати
Із делеких замерзлих долин,
Закувавши дерева у ґрати,
Ніби шмаття забутих билин.
Він погрожує люто, безбожно
Із минулого, ніби зі сну.
Та весні відступати не можна.
Я нечутно межу перетну.

Вячеслав Руденко
2026.09.09 12:01
Для меншої частки минулого серпня,
На випадок дощику ранком на східцях,
Святі й чарівні на кордоні безсмертя
Живуть провидінням, як шах шахівниці.

Дикунське, мрійливе стриножених буднів
У звуках скорботних, у фарбах змарнілих,
Як текстів акадськи

Мирон Шагало
2026.09.09 08:50
Втікаємо — від поглядів байдужих круговерті,
в окраїни, де ще дрімає місто сімдесятих,
до акварельних двориків, у ґрати ще не взятих,
де вікна без фіранок пишних — сонячні, відверті.

Втікаємо — кудись подалі від важких туманів,
де промені ласкають

Віктор Кучерук
2026.09.09 06:08
Ніжно і закохано дивлюся,
Попри те, що стільки літ пройшло, -
На твоє волосся світло-русе,
На підняте високо чоло.
Вік намилуватися незмога
Личком, що рум'янцем виграє,
Тож не помічаю анікого
Ні в глядацькій залі, ні в фойє.

Артур Курдіновський
2026.09.09 01:17
Сопе і пише - все ніяк!
З поезією - повний швак!
Тому всіх тролити - мастак
Письменник Валентин Троляк.

Володимир Бойко
2026.09.09 00:44
Пілігрими із Хайфи до Умані
Прокладають маршрути задумані.
І ніяке пуйло
Ні за яке бабло
Не завадить дістатися Умані.

Ураган прошумів над Карпатами,
Позмітав москалів разом з матами,

С М
2026.09.08 21:50
Усе, що ухопиш
Усе, що узрієш
Усе, що скуштуєш
Що відчуєш
Усе, що полюбиш
Усе, що зненавидиш
Усе, що зневажиш
Що збереш
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олексій Тичко (1961) / Вірші

 Прощай
Не раз в житті сказав: «Прощай»,
як проводжали у дорогу.
Одних - у пекло, інших - в рай,
Ще й під молитву слізну й строгу.

Тобі живій кажу: «Прощай!»
під біль пекучий наостанок.
Я на межі, терпінню край,
ти вмерла у мені в цей ранок.

Живи як знаєш! Прощавай!
Не турбуватиму словами.
Ти птаха вільна. Відлітай
у власні мрії небесами.
09.01.2010.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-01-12 09:16:21
Переглядів сторінки твору 3309
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.629 / 5.5  (4.856 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.585 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.699
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2015.10.24 01:27
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-01-14 17:02:01 ]
Выдчувається, що в душі автора накипіло. наболыло ...
Не впевнений, що маю моральне право вносити корективи у цей сплеск душі, однак пропоную свій варіант(трохи м'якший):

Не раз в житті казав «прощай!»,
Як проводжали у дорогу:
Під музику - в далекий край,
Чи під молитву слізну й строгу.

І ось, кажу Тобі:«прощай!»
Під біль пекучий наостанок.
Терпіння вирвалось за край -
В мені лишилась тільки рана.

Живи як знаєш!...І прощай.
Не турбуватиму словами.
Тепер ти вільна, мов ручай,
Чи птах, що мріє небесами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2010-01-15 13:40:15 ]
Дякую Олександр!Цікавий варіант...Але мабуть дуже м'який, хоча правильно буде поєднати два в один. Кращі місця з одного і іншого в кучу!Він щойно написаний, зараз об'єктивно судити мені про нього тяжко, потрібне "відлежування", а я ніколи ( майже) так не роблю.Я щиро вдячний за допомогу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ккк ох (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-11 12:49:42 ]
Твердість, рішучість, "гуд-бай!" -- от наглядність чеснот і слів справжнього чоловіка.
Він знає, чого хоче, а чого -ні!
Вона не для нього, не з ним, а може щей зрадила підло! (не дай Бог!), а вердикт такий -"прощай!".

Класно! - от все що хочеться сказати.

приміточка: можна вірш цей взяти на озброєення і десь в блокнотик записати, на всякий випадок (не дай Бог!) щоб красиво, гарно "послати". При чому не тільки нас жінок, але і вас, чоловіків.

Дякую за нову замітку в моєму блокноті.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2010-02-12 09:55:24 ]
Палегея беріть...Хоча інколи хочеться послати не так толерантно як у цьому вірші...Дякую за коментар!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-14 17:29:00 ]
Ой, щось підказує, що це рішуче прощання таки не було остаточним...
Гарний вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2010-03-16 23:56:21 ]
Ви наче у воду дивилися...Дійсно не простилися!Дякую за коментар!