ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2026.01.23 22:44
Друзі, що скажу я вам:
Люди, звірі, зорі,
Воскурімо фіміам
Самохвалу Борі.

Вклякнім, хоч не кожен звик
Буть м'якішим вати.
Ми не годні черевик

Микола Дудар
2026.01.23 20:35
Цікаво, швендяє де лютий
І що у нього на умі?
Можливо березнем припнутий?
Можливо знов на Колимі?..
Січневі дні ось-ось злетять вже.
Морози знижаться… Чомусь
Зв’язки і світло із мережі
Лишили в пам’яті: «готуйсь»…

Олена Побийголод
2026.01.23 18:46
Із Леоніда Сергєєва

Якось раз, лежу в лікарні
(впав на мене стос каністр).
Й раптом чую вісті гарні:
приїздить прем’єр-міністр!

Тут набігла тьма народу,

Юрій Лазірко
2026.01.23 17:05
плачуть листям осінні гаї
відпускають у вирій зозуль
не жалій моє серце ти їх
небо чисте і вільне від куль

за ночами проносяться дні
та за ними тужити не варто
і шукати притулку у сні

Тетяна Левицька
2026.01.23 16:55
Мобільний вимкнули зв'язок,
нема у домі світла, газу,
і сум проймає до кісток
щоразу, пташечко, щоразу.

Така жура, що хоч ридай
на грудях ночі безутішно.
Невже минуле через край

Борис Костиря
2026.01.23 11:23
Я відчуваю грань, коли настане морок.
Я відчуваю грань, коли іде розвал,
Як вічності вино проб'є недужий корок,
Здолавши метушню і миготливість зал.

Я відійду за грань людського розуміння,
По той бік цінностей, уявлень і понять.
Мене накриє

Ірина Вірна
2026.01.23 10:52
Розкажи,
що думаєш про мене.
Розкажи,
що сниться уночі.
Розкажи
про мрії потаєнні.
Передай
надії радісні й сумні.

С М
2026.01.23 06:16
Є бездверний дім і
Я живу там
І зимно уночі
Анічим не легший днів тягар
Не існує даху
Вповзає дощ у дім
Ллє в мої думки
Поки я виважую час

Артур Курдіновський
2026.01.23 03:55
Падаю? Вклоняюся снігам...
Ця зима за мене все напише.
Кожен з власним горем - сам на сам,
Найболючішим та найстрашнішим.

Ось і я не виняток. Іду
В білий січень і його тенета.
Зустрічаю тільки самоту,

Вероніка В
2026.01.23 00:27
не задивляйтеся за вікно
там вишита я
там ти і ти і ти
там одні хрестики
і хрести
а що тут а що тут
заховалося за картон
варіант а

Євген Федчук
2026.01.22 21:27
Говорять, що узнати московітів
Доволі легко по усьому світі.
Вони ведуть нахабно, вічно п’яні
На вулиці чи десь у ресторані.
Без мату не спроможні говорити.
Такі ж самі нахабні їхні діти,
Яких вони із криками повчають.
Хоч ті перед очима приклад ма

Іван Потьомкін
2026.01.22 17:05
Є сміх, коли за животи беруться
І сплескують руками об коліна.
Навіть ті, хто не знає, в чім причина,
Спиняються і сміються без запитань.
Та є сміх, коли спіткнувся хтось
І впав. Од болі невзмозі вимовити щось.
«П’яниця! На свиню ти схожий!»-
Р

Артур Курдіновський
2026.01.22 16:29
Коли понюхаю чужу білизну -
Натхнення так і пре з душі одразу!
Повір, мій читачу, я не навмисно!
Бо тільки так підкорюю Пегаса.

Я спалюю свої безсонні ночі,
Приймаю сильні ліки перорально.
І стежу пильно, хто кого там хоче,

Ігор Шоха
2026.01.22 14:05
Не забуваю малу дітвору,
вшиту снопами хатину
скраю узлісся в глухому яру
над ручаями за тином,
а поза нею – висока гора,
а під горою – дорога,
де поєдналися туга, жура,
радощі, щастя і горе.

Світлана Пирогова
2026.01.22 12:14
Зима у біло-чорних кольорах,
Слова барвистістю не сяють.
Сумує в тишині настінна бра,
Дрижить серденько, ніби сарна,
А люди-відчайдухи на нулі,
Щодня під обстрілом воюють.
Радіють щиро: побратим вцілів,
Хоч січень холодом лютує.

Борис Костиря
2026.01.22 11:17
Коли втомлюсь і відійду від справ
У ліс дрімучий чи далекі гори,
Прикутий до стола, неначе раб,
Я відійду в мелодію прозору,
Мов у далекий потаємний рай,
Врятований від бруду наговору.

Я відійду у тінь далеких пальм,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віктор Цимбалюк (1971) / Вірші

 Думка
…Я сприймаю цей світ таким, яким світ цей є…
В цьому світі є я і є ти, є твоє і моє…
Але…

…Кожного разу, виходячи зранку із дому,
Я питаю себе, я волаю до себе: - Чому?!...
…Я маю вслухатися в цей сатанинський музон,
Що сміє назватися вкраденим словом «шансон»…
…Стою на зупинці чи йду і звиваюсь, як в’юн,
Бо не хочу вдихати дешевий, смердючий тютюн…
…Кожного разу спокутую муку, як кару,
Бо не хочу труїтись протухлим чужим перегаром...
…Замикаючи двері на ключ, мушу слухати знову,
Матюками скалічену, порвану суржиком мову…
…Скільки ще жити мені у своїй(!) Україні,
Рідній для серця землі із діагнозом «ВИНЕН»…

…Кожного разу, виходячи з дому, я вчусь:
Все менше говорю, все більше і більше мовчу…
…Іноді робиться соромно: - Як ти вважаєш,
Може це я в цьому світі комусь заважаю?...

Кумпала Вір,
м. Хмельницький, 14.01.2010р.





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-01-14 10:59:02
Переглядів сторінки твору 3404
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.212 / 5.5  (4.731 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.518 / 5.36)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.805
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Портрети
Автор востаннє на сайті 2012.12.31 15:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ккк ох (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-14 12:36:53 ]
Боже як гарно, влучно, актуально, просто а водночас і так...філософське.
Неперевершено - мій вердикт :)

"шансон" - сатанинський музон, прямо в яблучко, згодна, хіба то музика...мистецтво, коли волая зек у мікрофон, від того, що переосмислив себе...своє життя...чи не переосмислив.
Прокуреним, пропитим голосом він кричить ті свої "купола" чи "кольщик, наколи мне купола".

"…Скільки ще жити мені у своїй(!) Україні,
Рідній для серця землі із діагнозом «ВИНЕН»…" --мега актуального для украънського народу.

"Кожного разу, виходячи з дому, я вчусь:
Все менше говорю, все більше і більше мовчу…" - і тут згодна, повірите, але я не мовчу! Правда дуже за свій "язик" страждаю, але ж всеодно не мовчу. Ну така я.

"…Іноді робиться соромно: - Як ти вважаєш,
Може це я в цьому світі комусь заважаю?..." - людина, яґка творить такі вірші, не заважаєб а просвітлює і надихає, ж звичайно нас простих трудях і задрипанців українських.
А ті, кому Ви можете заважати...так ради цього і варто...заважати!!!

Дуже-дуже сподобався вірш.

Шкода, що підвладні мені лише 5.5






Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Цимбалюк (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-14 13:49:09 ]
...Привіт, Пелагея! Давненько ми не спілкувалися з вами. З Новим Роком, зі Старим Новим Роком! З Різдвом! Будьте здоровими і щасливими. Поділюсь своїми враженнями: вчора ми у нас в Хм-му вкотре відсвяткували день народження неперевершеної людини - Володимира Смотрителя, фундатора моно-театру "Кут", щорічного фестивалю моно-мистецтв (моно - від слова "одинак") "Розкуття", чудової людини, яка формує навколо себе український національний егрегор в нашому місці і далеко за межами його. Була творча зустріч: поезія, театр, інструментальна музика, ну, і звичайно ж, авторська пісня. У мене брали інтерв`ю, питали, з якою метою ми це робимо? Я сказав, що ми хочемо альтернативи. Альтернативи тому, про що написано вище. І от сьогодні, зранку, я виходжу, і.... Вити хочеться. Коли ж нас почують? Тисячі разів я уявляв собі, як би мені хотілося почути по радіочи побачити по ТВ: Смотрителя, Смика, Шишкіна, Криничанку, Самайду, Лірника, Жданкіна, Цісик, Драча, Білого, Гриця і Нелю, Клаба, Середу, Петриненка, та й Цимбалюка, врешті-решт... А чому б ні?! А тут: "Шарік, я как і ти бил не цепі..." Сором чути, коли на радіо дзвонить людина, і просить "поздравити свого друга Васю з дньом рождєнія і поставити йому "Владімірскій централ" (!!!) Гарний друг. Гарне побажання. "Подібне притягує подібне". Якби не І-нет, взагалі б туго було. Так що, я вам щиро-щиро дякую за розуміння і резонанс почуттів. А адміну хочу вклонитися за можливість бути почутим серед цього непрохідного болота. І все ж надіюсь, що ми його трохи підсушимо. Щиро ваш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Сливчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-14 14:26:52 ]
З Новим роком!!!
П.Вікторе , дякую за гарний вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-14 18:37:53 ]
мотив зайвої людини, думки щодо калічення мови, оці "чому"...
добре, що ви пишете на ці теми.
добре, що це залишається актуальним.
добре

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-01-14 19:47:58 ]
Серйозні роздуми...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Цимбалюк (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-15 17:02:43 ]
З Новим Роком і вас, Богдане. Дякую за тепло... Приємно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Цимбалюк (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-15 17:05:51 ]
Привіт, Мирославе! Дякую за розуміння і відчуття. Добре, що ми були. Добре, що ми є. Добре, що ми - будемо... Радий знайомству.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Цимбалюк (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-15 17:08:25 ]
Привіт, Михайле! Дякую... Приємно познайомитися. Заходьте...