ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.01.07 15:27
Виблискує красою
Приваблива вітринка.
Чи справді є такою
Сучасна сильна жінка?

- Варити вам вечерю?
Знущаєтесь? О, небо!
Я зачиняю двері -

Микола Дудар
2026.01.07 14:48
У дворі... на дворі дощик.
В січні. Дощик у дворі.
Піду в двір, поївши борщик.
Жаль, не скажеш дітворі…
В сніжки їм вже не зіграти.
Лижи змокли, ковзани…
Двір такий, що не впізнати,
Боже славний, борони…

Борис Костиря
2026.01.07 10:45
Зазирнути в безодню ніщо, а безодня на тебе
Хай подивиться оком потужним, тугим.
Хай пропалює око до дна, пропікає до неба,
Хай випарює вщент алкогольний і зморений дим.

Ти пірнеш до основ небуття, у прадавні закони.
Ти пізнаєш глибини незнаних

Віктор Кучерук
2026.01.07 07:16
Москви не жаль і москалів не шкода,
Тому і заявляю завгодя:
За геноцид вкраїнського народу
Не Бог їм буде - стану я суддя.
Я добре знаю міру покарання
За вбивство і калічення людей, -
На ланцюгах істоти негуманні
Нікого не лякатимуть ніде...

Артур Курдіновський
2026.01.07 02:25
Присвяти мені вірш-епітафію, рідний мій січню!
Нас було колись троє січневих. Лишився один.
Та життя стало чорним, гірким і нестерпно-трагічним,
А вінець йому - спомин і безліч стареньких світлин.

Не рятує ні сніг, ні коріння твоє королівське,
Вже

Артур Сіренко
2026.01.06 19:13
Він робив морозиво зі снігу
Солодке, наче січневий вечір.
Він робив вино
З крапель липневої зливи,
П’янке, наче квіти троянд.
Він лишав глибокі сліди
На їдкій пилюці доріг –
Може він був

Артур Курдіновський
2026.01.06 15:10
Не обрані. Покарані. Наш крах -
Душа під шаром надтонкої шкіри.
Тому щасливі ми хіба що в снах,
Для нас там грають фантастичні ліри.

Зустріли ніч самітниця й монах...
Сонети - дві симфонії зневіри.
Приречене мовчання на вустах,

Сергій Губерначук
2026.01.06 13:29
Хлопчик Ейф.
Голландський ельф.
Прилетів у Київ.
Поблукав поміж дерев.
Заснув у Софії.
Дзвін уранці калатав.
Монастир попідмітав.
Осінь бачив українську.

Борис Костиря
2026.01.06 11:10
Так шкода витрачати час
На сон минущий, поверховий,
Мов попіл від німих свічад,
Який спадатиме на скроні.

Горітиме у нас свіча,
Яку не здатні погасити
Всі демони. Торкне плеча

Олександр Сушко
2026.01.06 10:10
Занурююся, звично, у добро,
Там плавають, мов риби, сонні вірші.
І янголиним золотим пером
Малюю звуки, запахи і тишу.

А кольори чудесні! Тільки глянь!
Відтінок кожен - геніальна пісня!
Сплітаю воєдино Інь та Янь

Кока Черкаський
2026.01.06 04:50
Вечір.
Ваш корпоратив.
Всі чекають
Дивних див,

Хоч і знають:
Див нема.
Просто грудень

Ігор Шоха
2026.01.05 22:03
А тактика стратега – діло темне,
тасуються покірні вояки
і... нотабене –
чучело зелене
розпочинає гру у піддавки.

***
А ніж розпочинати рокіровку

Микола Дудар
2026.01.05 21:23
Терпіння випурхнуло з дому
І прямо з хати в небеса…
Мені однаково від злому,
І там, і тут, мене нема.
На небесах вже однодумці…
А я туди і не спішив…
Блукаю... Наче у відпустці
У ній охоче ще б грішив…

С М
2026.01.05 21:12
ей караване мене забирай
у португалію в еспанський край
андалузію і житні поля
прагну зустріти й стрічатиму я

хутко забирай мене
відси караване

Іван Потьомкін
2026.01.05 19:46
Деінде, мабуть, так, але не в Єрусалимі,
Коли дощем з відра заллє тебе по самі вуха,
Аж до кісток прониже вітрюгами невмолимо злими.
Та гідне подиву тобі, напевне, буде,
Негоду цю благословенням Божим називають люди.
Готові і щулитись вони, і закрива

Олена Побийголод
2026.01.05 19:10
Із Леоніда Сергєєва

А першими зникнуть опасисті, –
не тому, що багато їдять,
а тому, що вони – опасисті,
і їх відразу з’їдять.

Руді повиводяться другими.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віктор Цимбалюк (1971) / Вірші

 Думка
…Я сприймаю цей світ таким, яким світ цей є…
В цьому світі є я і є ти, є твоє і моє…
Але…

…Кожного разу, виходячи зранку із дому,
Я питаю себе, я волаю до себе: - Чому?!...
…Я маю вслухатися в цей сатанинський музон,
Що сміє назватися вкраденим словом «шансон»…
…Стою на зупинці чи йду і звиваюсь, як в’юн,
Бо не хочу вдихати дешевий, смердючий тютюн…
…Кожного разу спокутую муку, як кару,
Бо не хочу труїтись протухлим чужим перегаром...
…Замикаючи двері на ключ, мушу слухати знову,
Матюками скалічену, порвану суржиком мову…
…Скільки ще жити мені у своїй(!) Україні,
Рідній для серця землі із діагнозом «ВИНЕН»…

…Кожного разу, виходячи з дому, я вчусь:
Все менше говорю, все більше і більше мовчу…
…Іноді робиться соромно: - Як ти вважаєш,
Може це я в цьому світі комусь заважаю?...

Кумпала Вір,
м. Хмельницький, 14.01.2010р.





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-01-14 10:59:02
Переглядів сторінки твору 3396
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.212 / 5.5  (4.731 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.518 / 5.36)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.805
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Портрети
Автор востаннє на сайті 2012.12.31 15:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ккк ох (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-14 12:36:53 ]
Боже як гарно, влучно, актуально, просто а водночас і так...філософське.
Неперевершено - мій вердикт :)

"шансон" - сатанинський музон, прямо в яблучко, згодна, хіба то музика...мистецтво, коли волая зек у мікрофон, від того, що переосмислив себе...своє життя...чи не переосмислив.
Прокуреним, пропитим голосом він кричить ті свої "купола" чи "кольщик, наколи мне купола".

"…Скільки ще жити мені у своїй(!) Україні,
Рідній для серця землі із діагнозом «ВИНЕН»…" --мега актуального для украънського народу.

"Кожного разу, виходячи з дому, я вчусь:
Все менше говорю, все більше і більше мовчу…" - і тут згодна, повірите, але я не мовчу! Правда дуже за свій "язик" страждаю, але ж всеодно не мовчу. Ну така я.

"…Іноді робиться соромно: - Як ти вважаєш,
Може це я в цьому світі комусь заважаю?..." - людина, яґка творить такі вірші, не заважаєб а просвітлює і надихає, ж звичайно нас простих трудях і задрипанців українських.
А ті, кому Ви можете заважати...так ради цього і варто...заважати!!!

Дуже-дуже сподобався вірш.

Шкода, що підвладні мені лише 5.5






Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Цимбалюк (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-14 13:49:09 ]
...Привіт, Пелагея! Давненько ми не спілкувалися з вами. З Новим Роком, зі Старим Новим Роком! З Різдвом! Будьте здоровими і щасливими. Поділюсь своїми враженнями: вчора ми у нас в Хм-му вкотре відсвяткували день народження неперевершеної людини - Володимира Смотрителя, фундатора моно-театру "Кут", щорічного фестивалю моно-мистецтв (моно - від слова "одинак") "Розкуття", чудової людини, яка формує навколо себе український національний егрегор в нашому місці і далеко за межами його. Була творча зустріч: поезія, театр, інструментальна музика, ну, і звичайно ж, авторська пісня. У мене брали інтерв`ю, питали, з якою метою ми це робимо? Я сказав, що ми хочемо альтернативи. Альтернативи тому, про що написано вище. І от сьогодні, зранку, я виходжу, і.... Вити хочеться. Коли ж нас почують? Тисячі разів я уявляв собі, як би мені хотілося почути по радіочи побачити по ТВ: Смотрителя, Смика, Шишкіна, Криничанку, Самайду, Лірника, Жданкіна, Цісик, Драча, Білого, Гриця і Нелю, Клаба, Середу, Петриненка, та й Цимбалюка, врешті-решт... А чому б ні?! А тут: "Шарік, я как і ти бил не цепі..." Сором чути, коли на радіо дзвонить людина, і просить "поздравити свого друга Васю з дньом рождєнія і поставити йому "Владімірскій централ" (!!!) Гарний друг. Гарне побажання. "Подібне притягує подібне". Якби не І-нет, взагалі б туго було. Так що, я вам щиро-щиро дякую за розуміння і резонанс почуттів. А адміну хочу вклонитися за можливість бути почутим серед цього непрохідного болота. І все ж надіюсь, що ми його трохи підсушимо. Щиро ваш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Сливчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-14 14:26:52 ]
З Новим роком!!!
П.Вікторе , дякую за гарний вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-14 18:37:53 ]
мотив зайвої людини, думки щодо калічення мови, оці "чому"...
добре, що ви пишете на ці теми.
добре, що це залишається актуальним.
добре

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-01-14 19:47:58 ]
Серйозні роздуми...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Цимбалюк (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-15 17:02:43 ]
З Новим Роком і вас, Богдане. Дякую за тепло... Приємно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Цимбалюк (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-15 17:05:51 ]
Привіт, Мирославе! Дякую за розуміння і відчуття. Добре, що ми були. Добре, що ми є. Добре, що ми - будемо... Радий знайомству.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Цимбалюк (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-15 17:08:25 ]
Привіт, Михайле! Дякую... Приємно познайомитися. Заходьте...