ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2025.11.26 15:35
***
Запровадиш тільки кілька правил…
А вони гризуться між собою.
Робиш зауваження слинявим,
Що не все вимірюється тьмою…

В пам’яті одне, що призабуте
Силоміць витягуєш з кишені
А воно запрошує у бутель

Світлана Пирогова
2025.11.26 13:00
Вірші для дітей
Сивий дядечко туман
Оселився на полях.
Сива-сива вся земля.
Сивини вже океан.
Потонули ліс і сад.
І будинки в пелені.
Сумно стало і мені.
Зажурився листопад.

Тетяна Левицька
2025.11.26 12:09
У оберемках
Свою відраду залюбки
у оберемках так затисне,
що задихнутись ненавмисне
вона спроможна. Він такий...
Пригорне міцно до грудей,
погладить кучер неслухняний,
запалить світло полум'яне
в туманний день, як Прометей!

Іван Потьомкін
2025.11.26 11:12
***
Півник заспівав в Єрусалимі,
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя

С М
2025.11.26 09:40
Нам було би добре разом (The Doors)
нам було би добре разом
о так добре разом
нам було би добре разом
та було би і ми могли би

ще дурня
збочена дурня
ще дурня

Ярослав Чорногуз
2025.11.26 05:49
Пейзаж з уяви
Наближається знову зима,
Я, здається, вже скучив за снігом.
Це б долонями вже обома
Привітав би посріблене іго.

І коли всі ліси, і гаї
Укриває незаймано-білим.
Так зима сипле чари свої,

Тетяна Левицька
2025.11.26 00:16
Ой, Сергію
Ой, Сергію, Сергію,
Я для тебе не сію
В полі маки червоні,
А на світлім осонні:
Огірочки зелені,
Помідори червлені,
Баклажани пузаті,
Буряки пелехаті.

Борис Костиря
2025.11.25 22:19
* * *
Безсонні ночі. Вічне катування,
Мов на галері спалених віків
Чекаєш, ніби прихистку, світання,
Щоб повернутись у гонитву днів.

Безсонні ночі. Мандрівник оспалий
І спраглий у пустелі нищівній
Побачить вдалині яскраві пальми,

Ярослав Чорногуз
2025.11.25 18:07
Золота сивина
Зачарований гаєм іду,
Розкидає тут осінь намисто –
Шурхітливу красу молоду,
Золоту сивину падолисту.

ПРИСПІВ:
По-осінньому ти чарівна,
Бо краси дивовижна принада –

Ігор Шоха
2025.11.25 15:00
За межею духовного фронту
Коли попса озвучує «шедеври»,
що збуджують, та не лікують нерви,
це зайва розкіш у часи війни,
та от біда – куди не кинеш оком,
і дольний світ, і вишній, і широкий
оспівують папуги-брехуни.
Майбутнє наше – у такому світі,
де є місця культу

Микола Дудар
2025.11.25 13:49
***
Маню манюсіньке до рук…
Воно гризе, гризеться вміло,
А непомітний його звук
До нот підсунути кортіло…
Манив принаймні кілька діб
До - ре… до - мі… від дня до ночі,
А після все це тихо згріб,
Бо вічував, воно пророче…

Іван Потьомкін
2025.11.25 13:06
З голосу Езопа
Любо жити зайчику
У лісі й на лузі –
Куди тільки не піди –
Повнісінько друзів.
Та як зайчик не хотів -
Не мав друзів між хортів.
От і зараз, як на гріх,
Гавкіт чуть неподалік.

Ігор Терен
2025.11.25 12:59
Барани на роздоріжжі
А зла Феміда спати не дає
паяцу із Фортуною такою,
яка неначе є,
але його досьє
не помагає вийти у герої.

***
А кін-че-ні корейці згаряча

Ольга Олеандра
2025.11.25 10:42
Вчергове
Вчергове. І наче вперше.
Звикнути неможливо.
А психіка вже нездатна жахатися, як же так.
І вже не існує місця, куди можна твердо спертись.
І серце в груді завмерло – у інших живе світах.

Вчергове. І не востаннє.
Надію давно убито.

Олександр Сушко
2025.11.25 07:19
Про природу
Пробачте мене добрі люди,
Не зліться зопалу, прошу.
Безплатного більше не буде,
Порожній з учора капшук.

За пісню давайте сто "баксів",
За вірш про кохання - мільйон.
Одині така лише такса,

Борис Костиря
2025.11.24 22:14
* * *
Останній осінній листок
лежить на лавочці,
мов корабель на мілині.
Він самотній,
як стрімкий метеорит
у космосі.
Осінній листок лежить,
як перебендя край села,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Анатолій Ткачук (1980) / Вірші

 Подивися, мій друже...
Подивися, мій друже, як Осінь
В місто входить, дівчисько руде,
Стрічку вітру заплівши у коси,
І на посаг тумани пряде.

Ти поглянь-но: дерева так хутко
Повдягали багряну парчу!
А по вікнах остиглих маршрутки
Тихо котяться сльози дощу.

Опадає листок із гілляччя,
Оглядає довколишній світ.
Вже й земля. Он колеса маячать...
Що ж, Ікаре, плати за політ...

Де-не-де зорі зблискують зрідка
Поміж хмари дрантиві, старі.
Лине темрява млява нізвідки,
Огортає старі ліхтарі.

Львів заснув. Тільки Осінь вродлива
Йде по ньому, дівчисько руде,
Древнім левам розчісує гриви
Та сріблясті тумани пряде...




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-02-12 20:23:23
Переглядів сторінки твору 4464
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.705 / 5.5  (4.576 / 5.4)
* Рейтинг "Майстерень" 4.568 / 5.5  (4.443 / 5.4)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.720
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2023.09.02 15:36
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-12 23:05:13 ]
ностальгія за Львовом...
гарний вірш!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-12 23:31:01 ]
Дякую, Мирославе =)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Стукаленко (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-13 08:18:50 ]
Дуже поетично. полонить ритм, зачаровують образи. Нове для мене слово "дрантиві" довелось подивитись у словнику. :)
Але є одна неточність. Рядок
А по вікнах остиглих маршрутки
можна прочитати "двояко". наприклад,:
А по вікнах остиглих
маршрутки (ідуть, мчать).
Наступний рядок ставить все на свої місця. Та це вже наступний. Це запинка у сприйнятті.
Вірш сподобався дуже. Особливо руде дівчисько з вітром у косах. Відтепер осінь для мене буду саме такою.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-15 09:34:54 ]
Дякую, Вікторіє =)
Так, цей рядок незавершений, але погодьтесь, що прочитання на кшталт "маршрутки мчать по вікнах" не є змістовним (хіба що ми дивимося Денну варту =)
Окрім того, циіє затримкою витримуєиться якась мінімальна інтрига, чи не так? а особливо нетерплячі (такі як я) читають навіть не рядками, а цілими змістовними блоками =)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-02-13 09:54:55 ]
Втомлена зимою, безнадйно весни сподіваючись, раптом про улюблену пору року читаю, та ще й де - у місті улюбленому.
Про маршрутки, як на мене, чудово. Мені прочиталося легко і образ гарний.
Дякую,
:о)
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-15 09:37:18 ]
Спасибі, Ярино =)
Цього вірша написав кілька років тому, але лише тепер дійшли руки виправити усі ляпи початківця. Тож наважився опублікувати його тут =)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оленка Бараненко (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-27 16:56:03 ]
Останнім повідомленням усе роз"яснив. Саме захотілось спитати, чого то Тебе раптом напередодні Весни до Осені потягло ))) А варто перечитувати старе, якщо такі перлики у ньому збереглись. Як же я люблю той осінній Львів... у своїй пам"яті ((( Ти - молодець!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-27 23:28:44 ]
Дякую, Оленочко. Таки варто переглядати старі зошити. По-іншому все виглядає. Ідея ніби та ж, а от починаєш бачити, як-то втілити її краще. Часом натикаєшся не на вірші, а фрагменти, чи просто ідеї, які у слушний час дають свій плід.
А той вірш склався був, як пам"ятаю, прямо в маршрутці, по дорозі додому. Виникли оті рядки про "сльози дощу" - а далі само понесло...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-02-27 23:43:30 ]
Привіт, Анатоліє. Все відносно..." хвалу и клевету..." решта по тексту...))) З пов. В.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-28 00:21:08 ]
Вітаю, Володимире.
Так, з Олександром Сергійовичем важко сперечатися. Тільки Ви так лаконічно прокоментували, що я мушу здогадуватися, про що саме йдеться?
М.б., про діалог із панною Вікторією? Так на її слова, де вона вказує слабкі,на її думку, місця, я обгрунтовую, чому не вважаю їх такими. Я ж не ставлю категоричної жирної крапки і готовий до подальшого діалогу. Вірші від цього тільки виграють =)