ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.05.16 18:41
Записки дяді Жори. Записка 8. "Тріо придуричів" (одноактова трагедія)
Дійові особи:
ЖУРНАЛІСТ - 75 років
ПОЕТ - 45 років
ФІЛОСОФ - хто його знає, скільки років

АКТ 1 (і останній)

ЖУРНАЛІСТ: Гав!

Юрій Гундарів
2026.05.16 18:30
Місячна сопілка
Наше життя - темна мить. Залишається тільки
Перетерпіти цю вбивчу та болісну мить.
Спогади сяють наївним відлунням сопілки,
Місячним каменем пам'ять моя мерехтить…

(З останніх надходжень)

Бачу вже, як за хвилину знервовані пальці автора цієї стр

Артур Курдіновський
2026.05.16 15:31
Місячний камінь
Наше життя - темна мить. Залишається тільки
Перетерпіти цю вбивчу та болісну мить.
Спогади сяють наївним відлунням сопілки,
Місячним каменем пам'ять моя мерехтить.

Світе мій милий! В яку порожнечу пішов ти?
Як повернути найкращі твої голоси?
Ніжн

Кока Черкаський
2026.05.16 13:25
Волелюбні
Про "мудрий вкраїнський нарід"
Давно позабути вже слід.
І про "древню націю" теж-
Бо вже їдуть сюди з Бангладеш,

Із Індії, із Пакистану-
Їсти нашу сметану,
Жерти наш хліб і сало,

хома дідим
2026.05.16 11:28
* 81 *
було нам добре під зірками
були ідеї під парами
і вистачало мелодрами
реально
весна тендітна пелюстками
кохав і я тебе оксано
ми бавились в аероплана
часами

Володимир Невесенко
2026.05.16 11:25
Вернувсь товариш із війни
Спливала ніч жарка й загайна,
я додивлявсь останні сни,
аж тут явилась звістка файна:
вернувсь товариш із війни.

Часи тягнулися марудні,
тримали справи клопіткі,
та все ж ми стрілись пополудні

Борис Костиря
2026.05.16 10:55
* * *
Як прикро те, що рік минає,
Що час зміта все навкруги
Шаленим штормом небокраю,
Змішавши води й береги.
Летять епохи серпантином,
Немовби мить, за роком рік.
І бачить чоловік дитинно
Юрбу самотніх і калік.

Ірина Вовк
2026.05.16 10:49
А ВОДА ПО КАМЕНЮ... (продовження 4)
НЕЖДАНА: СМЕРТЬ ПІД КУПОЛАМИ Поки законні діти князя вчили латину та готувалися до європейських королівств, маленька Неждана бігала босоніж по піску Десни і наливалася красою як дика рожа. Вона була тінню утраченого кохання Ярославової юності, про яку

Вячеслав Руденко
2026.05.16 09:25
Cкажи – приречені чи ще?
скажи! – приречені чи ще!?-
голодні, без одежі, босі,
але з надією на Досі,
як Іов в притчі із нічим,

долають відчуття буття
і , ремствуючи на пророче,
як черви, що пролізли в очі,

Тетяна Левицька
2026.05.16 09:10
Приходиш уві сні
Здавалося, не стрінемось з тобою,
хоч вий білугою від болю та наруги.
Моя печаль горою кам'яною,
бентежним океаном — хвиля туги.

Приходиш уві сні в сорочці білій.
Хоча за спиною лелечі крила,
я добре знаю, що осиротіли

Віктор Кучерук
2026.05.16 07:37
* * *
По той бік стін
Ледь чутний дзвін
Без перемін
Звучить: Дзінь... Дзінь...
Буває, грім,
Злякавши дім,
Стихає в нім
Німім, живім.

Іван Потьомкін
2026.05.15 19:24
***
Під союзом, що укладали юдеї з Богом,
Першим поставив свій підпис
Нехем’я-Тіршата, син Хахаліт та Цідкіягу .
...Вдивлявсь Нехем’я в рукотворне диво -
Відбудований Єрусалим із Храмом -
І промайнули перед ним два з лишком роки.
Той день, коли почув о

Юрій Лазірко
2026.05.15 17:00
Праліс--- український атмосферік
тут бував
прадавній ліс
повен радості
і сліз
небо лоскотав
верхів'ям
потопав
у птахоспів'ї

хома дідим
2026.05.15 15:44
* 80 *
її знайшли
всього опісля
повішаною
десь на вишні
недалік
чому на вишні
ми не зрозуміли
я вішався би сам

С М
2026.05.15 13:13
Rosemary (Grateful Dead)
Шкіра чобіт і колонська вода
Свічадо ~ вікно де жила самота
Довкола неї саду квіт
Пурпур кармін фіолет і блакить

Прийшла мертвою далі у безвість пішла
Сад зачинився квіт поїла іржа
На стіні того саду легенда вістить

Сергій Губерначук
2026.05.15 13:04
Відьма
Ти виростаєш із пітьми
суцвіттям бузку з весни
як спогад у дослід.
Коли ми були ще дітьми,
ти вголос читала сни
як вірші дорослі.

Телепортуєшся вкотре
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Анатолій Ткачук (1980) / Вірші

 Подивися, мій друже...
Подивися, мій друже, як Осінь
В місто входить, дівчисько руде,
Стрічку вітру заплівши у коси,
І на посаг тумани пряде.

Ти поглянь-но: дерева так хутко
Повдягали багряну парчу!
А по вікнах остиглих маршрутки
Тихо котяться сльози дощу.

Опадає листок із гілляччя,
Оглядає довколишній світ.
Вже й земля. Он колеса маячать...
Що ж, Ікаре, плати за політ...

Де-не-де зорі зблискують зрідка
Поміж хмари дрантиві, старі.
Лине темрява млява нізвідки,
Огортає старі ліхтарі.

Львів заснув. Тільки Осінь вродлива
Йде по ньому, дівчисько руде,
Древнім левам розчісує гриви
Та сріблясті тумани пряде...




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-02-12 20:23:23
Переглядів сторінки твору 4666
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.705 / 5.5  (4.576 / 5.4)
* Рейтинг "Майстерень" 4.568 / 5.5  (4.443 / 5.4)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.720
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2023.09.02 15:36
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-12 23:05:13 ]
ностальгія за Львовом...
гарний вірш!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-12 23:31:01 ]
Дякую, Мирославе =)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Стукаленко (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-13 08:18:50 ]
Дуже поетично. полонить ритм, зачаровують образи. Нове для мене слово "дрантиві" довелось подивитись у словнику. :)
Але є одна неточність. Рядок
А по вікнах остиглих маршрутки
можна прочитати "двояко". наприклад,:
А по вікнах остиглих
маршрутки (ідуть, мчать).
Наступний рядок ставить все на свої місця. Та це вже наступний. Це запинка у сприйнятті.
Вірш сподобався дуже. Особливо руде дівчисько з вітром у косах. Відтепер осінь для мене буду саме такою.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-15 09:34:54 ]
Дякую, Вікторіє =)
Так, цей рядок незавершений, але погодьтесь, що прочитання на кшталт "маршрутки мчать по вікнах" не є змістовним (хіба що ми дивимося Денну варту =)
Окрім того, циіє затримкою витримуєиться якась мінімальна інтрига, чи не так? а особливо нетерплячі (такі як я) читають навіть не рядками, а цілими змістовними блоками =)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-02-13 09:54:55 ]
Втомлена зимою, безнадйно весни сподіваючись, раптом про улюблену пору року читаю, та ще й де - у місті улюбленому.
Про маршрутки, як на мене, чудово. Мені прочиталося легко і образ гарний.
Дякую,
:о)
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-15 09:37:18 ]
Спасибі, Ярино =)
Цього вірша написав кілька років тому, але лише тепер дійшли руки виправити усі ляпи початківця. Тож наважився опублікувати його тут =)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оленка Бараненко (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-27 16:56:03 ]
Останнім повідомленням усе роз"яснив. Саме захотілось спитати, чого то Тебе раптом напередодні Весни до Осені потягло ))) А варто перечитувати старе, якщо такі перлики у ньому збереглись. Як же я люблю той осінній Львів... у своїй пам"яті ((( Ти - молодець!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-27 23:28:44 ]
Дякую, Оленочко. Таки варто переглядати старі зошити. По-іншому все виглядає. Ідея ніби та ж, а от починаєш бачити, як-то втілити її краще. Часом натикаєшся не на вірші, а фрагменти, чи просто ідеї, які у слушний час дають свій плід.
А той вірш склався був, як пам"ятаю, прямо в маршрутці, по дорозі додому. Виникли оті рядки про "сльози дощу" - а далі само понесло...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-02-27 23:43:30 ]
Привіт, Анатоліє. Все відносно..." хвалу и клевету..." решта по тексту...))) З пов. В.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-28 00:21:08 ]
Вітаю, Володимире.
Так, з Олександром Сергійовичем важко сперечатися. Тільки Ви так лаконічно прокоментували, що я мушу здогадуватися, про що саме йдеться?
М.б., про діалог із панною Вікторією? Так на її слова, де вона вказує слабкі,на її думку, місця, я обгрунтовую, чому не вважаю їх такими. Я ж не ставлю категоричної жирної крапки і готовий до подальшого діалогу. Вірші від цього тільки виграють =)