ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.07.19 16:47
Хто збирав шовковицю,
Той згада й за хліб.
В ступах пил в косовицю
Проситься в політ.
Бийся дощик в озеро,
В хату Лукаша.
Там де ранком росяно,
Знайдеш слід вужа,

Євген Федчук
2026.07.19 15:45
Ніч на землю опустила чорне покривало.
В небі зорі, наче маку хтось по нім розсипав.
Ароматом неймовірно п‘янким пахне липа
І виспівують цикади вечірні хорали.
Жебонить ледь чутно річка, вербам миє коси.
А над річку невелике вогнище палає.
Розсілася

Борис Костиря
2026.07.19 14:36
Бунт посередностей - це бунт юрби гнилої,
Що розпинає завжди на горі,
Це фарисеї в масках і елої,
Вовки в овечих шкурах, трунарі.
Бунт посередностей змете усе на світі,
Що має лик, а не лише мурло.
Так паразити на веснянім цвіті
Повзуть настирливо,

Ірина Вовк
2026.07.19 13:56
Розділ IІ: Аромат мирри на річці Кідн Тарс задихався від спеки. Марк Антоній сидів на ринковій площі на судейському кріслі, оточений своїми легіонерами. Він був роздратований. Цариця Єгипту запізнювалася вже на тиждень. Раптом з боку річки донісся д

Ірина Вовк
2026.07.19 13:48
ЧАСТИНА ДРУГА: МАРК АНТОНІЙ. Тінь під деревом граната «Прийди до мене, о Володарю Сили, бо серце моє відкрите для твого заліза. Твій рев чути серед народів, але в моєму домі ти знайдеш свій спокій і своє золото». (З написів на стінах храму Ха

Володимир Бойко
2026.07.19 12:36
Шахраї під Малими Загайцями
Торгували зіпсутими яйцями
Збунтувався народ,
Упіймав тих заброд
І позбулись яєць під Загайцями.

В ресторані у Богодухові
Подавали котлети із мухами.

Іван Потьомкін
2026.07.19 11:43
Я думав, Десно, не тутешня ти,
Бо ж так несешся-рвешся по рівнині,
Так безнастану крутиш течію свою
І береги нещадно крушиш.

Я думав, Десно, десь з далеких гір,
Коли ще на Землі дива вершились,
Ти вийшла якось на слов’янський слід,

хома дідим
2026.07.19 10:23
оздоблений словами
належними чи ні
як-небудь умирав би
на дні або вві сні
відкинутий з заграви
розбитих літніх днів
із самого із краю
життя сяйливих див

Віктор Кучерук
2026.07.19 07:18
Земля затряслася, хитнулися стіни,
Шибки забриніли і ляк розпочавсь
За тих, що заклякли в гарячих руїнах
І просять у Бога про поміч в цей час.
Горять і димляться дерева й споруди,
Ізнову не маєм спокійного сну, -
Налякані вибухом, дивляться люди
Н

Роксолана Вірлан
2026.07.18 20:56
Ібрагіме, світ не справедливий -
світ не справедливий, Ібрагі...
Ти хіба не сам ту правду зриму,
вчив мене, стискаючи круги

надовкіл моїх непевних кроків
і навколо щойно зійшлих сил.
Паргали, гречине сяйноокий,

Юрій Лазірко
2026.07.18 17:24
Life stops… where silent e’s are craggy.
Define a quota for the sky and squint.
Make clouded music free and shaggy
by blowing out the note, a key imprint.

An obit finds in me a cover.
Am I a globe for lovers to be spun?
If there can be no way to h

Борис Костиря
2026.07.18 16:58
Навіщо я поглянув на цей сніг,
Що спопеляє блиском потойбічним
До глибини душі й кладе до ніг
Дари небес у сяйві споконвічнім?

Я щось важливе загубив на нім,
Пощезнули нюанси і відтінки.
Так слово сяє, як величний німб,

хома дідим
2026.07.18 11:10
розжарені піски балі
обвуглені тубільні пальми
тобі не сяяли ні разу
ти в курсі звісно і без мене
доступний вітчизняний ром
з карибським смаком
ну хімічним
а що лишилося до втіхи

Ірина Вовк
2026.07.18 11:00
Розділ V: Скарабей на дні Нілу Повернення в Єгипет після Березневих ід було довгим і мовчазним. Натовп в Александрії зустрічав її криками радості, але Клеопатра не чула їх. Вона сиділа на своїх ношах, за зачиненими завісами, міцно стискаючи в кулаці ш

Ірина Вовк
2026.07.18 10:57
Розділ ІV: Ніч перед ідами Листи з Александрії приходили на пергаменті, який пах нільською сіллю та нічним вітром, коли вона знову повернулася додому. Клеопатра не писала про кохання. Вона знала, що п'ятдесятирічному чоловікові, який засинає під шепі

Віктор Кучерук
2026.07.18 07:18
Ординських дій скривавлені сліди
Моїй землі несила приховати, -
Лежить повсюди дух гіркий біди,
Я досі сплю в чужій гостинній хаті.
Вгортаючись у ковдру не свою,
До сну заплющить намагаюсь очі,
Але, в безсонні маючись, не сплю,
Лише думками голову
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Лариса Вировець / Вірші

 Двісті років очікування або Каріатида
Наскільки б не наблизився до мене —
не станеш ближче... Я — каріатида:
русалка, галатея, мельпомена,
чи та, з веслом, радянська сиротина
з обшарпаного сірого пілона
покинутого мешканцем маєтку.
Ти так їх полюбляєш — цю холодну,
помпезну алебастрову віньєтку
крихкого ненадійного притулку...
На тебе я чекала два століття.
Ріка років, що плинула провулком,
античний мармур терла на лахміття.

З’явивсь.
Вищали чорні об’єктиви.
То ракурси міняючи, то відстань —
як він ламав набридлі перспективи,
у променях прожекторного світла!
І ніч буяла пристрастями квітня...

І все ж пішов...
...А я стою, камінна...
Асфальт вологий зблискує червоним,
і небо, розфарбоване карміном,
змивається водою дощовою.
І громом бутафорським, куцим, ницим —
метро гуркоче посеред кварталу...

За що мене безжальний будівничий
лишив часу і місту на поталу?




Найвища оцінка Володимир Ляшкевич 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Жорж Дикий 5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2006-09-27 22:05:07
Переглядів сторінки твору 5073
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.887 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.858 / 5.5  (4.824 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.743
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.08.22 09:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Бондар (Л.П./М.К.) [ 2006-09-28 17:38:42 ]
Жінок усяких забувать не слід!
Фотографе - шануй Кариатид
..........................
..........................

***********************************
Вмієте, шановна пані Ларисо, здивувати.
А це чи ненайкраща жіноча риса.

З повагою,
Олег Бондар



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2006-09-29 07:56:45 ]
Навіть і не знаю, чим я Вас дивую... Сама вже майже не дивуюся, звикла до себе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2006-10-02 15:15:53 ]
У вас, шановна Ларисо, є свої віддані читачі! І ще які читачі! Це факт, який багато чого вартий.
Вельмишановний пан Олег не залишає просто так коментарів, і їх потрібно мудро використовувати.
Що саме використовувати?! А це я не буду оприлюднювати, бо тема надто серйозна. :)
Скажу лише, що поважний життєвий досвід має потужне інформаційне поле, і воно тут досить чітке. :)(:


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2006-10-02 20:57:05 ]
Володю, я нічого не зрозуміла... Що використовувати, який досвід, чиє поле... Аж голова обертом. Я тут сиджу на обшарпаному пілоні, тупа, змерзла, кам’яна, а вони зі мною розумні розмови ведуть. :)) Хоч би один сказав "та злазь вже, ось тобі склянка кави та кнедлик і кофтина на плечі..." :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2006-10-03 20:42:01 ]
А... і справді!
Архітектори - не люди. Зачерствіли, це сором, напевно? В голові одні креслення змінюють інші. Так що, мила Кариатидо, постійте ще трохи, ще мить, поки картина в голові набуде цілісності, добре? Ще мить.
Цікава композиція, думаю, що деяка прямота мови оправдана древністю каріатиди, її певною дитинністю, так? - у цьому занадто закрученому (хоча це тільки видимість) світі :)
Але до цієї композиції, як до мелодія, потрібно звикнути і тоді все відкриється з часом повністю :)
Вище трохи постоїте, правда?



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2006-10-03 21:43:33 ]
Звичайно, постою. Мене ж насправді для прикраси поставили. Обов’язок, обов’язок... Назвали каріотидою - стій та не рипайся.
Та Ви ж архітектор, так що самі знаєте :)
А в яких рядках дитинність? То, мабуть, моя дитинність, і я її тому не бачу. От же ж... Скільки не живи, а дитиною помреш... :)) Це я про себе.
Дякую, Володю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Бондар (Л.П./М.К.) [ 2006-10-06 13:21:25 ]
Пошарпана вытрами, градом бита
Стоъть собы така Кариатида
Всы архитектори без винятку - падлюки!
Таке важке сувати бабы в руки!

Лариско, серденько кидай мерщый



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Бондар (Л.П./М.К.) [ 2006-10-06 13:45:45 ]
Перепрошую, вимушений розпочати знову.

Пошарпана вiтрами, градом бита
Сторчить собi одна Кариатида...
Всi архiтектори без винятку - падлюки!
Таке важке давати жiнцi в руки!

Лариско, серденько кидай мерщiй тi справи.
"Бастардо" э! Ходiм скорiш на кави!
Прибiг. Дивлюсь! Ii нема, та й годi!
Де дiлася? Невже забрав Володя?

Тут з неба голос божеський спокIйний:
- Ii вiн в поле взяв. В ынформацiйне.
А вас прошу зв'язавши страстi бантом
Годин п'ять-шiсть постояти атлантом...

Отут я впав, як з печi на пiдлогу
А що робити? Хто ж вiдмовить Богу?
***********************************

Подальший ровзвиток подiй буде описано тiльки з письмовоi згоди шановноi панi Лариси.

************************************
З повагою,
Олег Бондар