ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.05.05 12:08
У церкві святої Ірини
Літа лебедіють, мов кужіль прядуть,
У вир'єчку гублять пір'їни.
Дари мироносні до стіп покладуть
У церкві святої Ірини.

Над мороки ночі, над тугу в очах,
Над біль, що метеликом зрине.
Невпинно співатиме божа свіча

Вячеслав Руденко
2026.05.05 10:16
За вісім днів до свят
Можливо десь за вісім днів до свят
Тут Фіміам кадив задорого у ямі -
На шиї каганець, на вигляд як архат*
На грудях золото, в долонях оригамі.

В китайських косах бігали дівки
І…, ніби у записаному стрімі
Лимонний сік, бамбук і огірки

Тетяна Левицька
2026.05.05 08:36
Квиток
Цвіла магнолія, бузок
схиляв додолу віти.
В кишені загубивсь квиток
на потяг «Інтерсіті».

Не встигла сісти у вагон —
спіткнулась, то й не варто.
Давно згорів пустий перон

Віктор Кучерук
2026.05.05 05:47
* * *
Передпокій літа - травень духовитий
І мрійливий дуже, і ледь-ледь хмільний, -
Сонечком південним лагідно зігрітий,
За собою двері щільно зачинив.
Потепліло різко, заквітчало всюди,
Вигляду ясного світу надало, -
Ніби відбулося дивовижне чудо,
Ніби

Артур Курдіновський
2026.05.04 22:00
Записки дяді Жори. Записка 4.
Не витримує кишка
Сатиричну штангу.
А зате мої прогнози -
Як у баби Ванги!

Татьяна Квашенко
2026.05.04 21:14
Травнева замальовка
Ще трішки, і засвітиться каштан,
Свічки запалить білі в канделябрах.
Між іншими каштан - ошатний пан,
Що живиться у потаємних надрах.

Шипи у квітах настовбурчив глід -
Дивись, перестраховуйся як слід!

хома дідим
2026.05.04 21:13
* 67 *
смак має значення однак
естетики христові рани
хтось каравани дерибанить
красиво та не аби-як
уп’явся снайпер у приціл
утримуючи зброю рівно
і реагуючи підшкірно
полює вишукану ціль

Юрій Гундарів
2026.05.04 18:34
Привіт від дяді Жори-2
Напишу вам віланелу,
І частівку, і сонет…
Станцював би тарантелу -
Та не стану - я ж поет!

Я розбурхую болото!
«Рясно-згасне-передчасно»…
Ось така моя робота -

Охмуд Песецький
2026.05.04 15:38
The mission is impossible
Наша зима розлуки не минула з лютим,
а триває синіми ночами полотен,
писаних під ван Гога –
з нетанучими сніжинками теплих спогадів,
за кожною з яких – і моя нехолонуча тривога.

Вона відчутно пронизує мене,
і згасає в регістрах невгамовної німоти

Артур Курдіновський
2026.05.04 15:10
Частівка
Не дає болоту жити
Клятий Куриловський!
Ще одна припхалась Кака -
Білгород-Дністровська!

Світлана Пирогова
2026.05.04 14:15
Світло крізь шибки
Там вечір п’є із горщика туман,
І мама в коси заплітає літо...
Там ще не знаєш, що таке обман,
А знаєш тільки, як дощам радіти.
Там кущ порічок — розсип рубінІв,
І червень в очі дивиться так синьо,
Що вистачає тих щасливих снів
На все життя, на кож

Борис Костиря
2026.05.04 10:58
Обриси в тумані
Розвиднюються обриси зникомі
Забутих міст, запилених споруд.
Не пропустивши у пророцтвах коми,
Вони прийдуть, щоб здійснювати суд.

І це говорить - забуття не вічне,
Циклічність часу знову поверне
Забуті голоси, погаслі свічі,

Вячеслав Руденко
2026.05.04 09:12
Віраха*
Твори уяву, Незбориме -
Овечий скарб від прабатьків
На вівцях стежкою вовків
Торує шлях до полонини.

Мовчать Пенати*, страх Господній,

Але двоногий неземний

Тетяна Левицька
2026.05.04 08:23
Любов
Літо п'є ставки джерельні,
знищує посадки.
На розпеченій пательні
смажить день оладки.
Не тримають воду греблів
репані колоди,
журавлем курличе в небі
зношений колодязь.

Віктор Кучерук
2026.05.04 06:20
* * *
Легко дихаю і вільно йду
По уже розквітлому саду,
Де пелюсток ясних мерехтіння
З ароматами поперемінно
Слабнуть тільки для того на мить,
Щоб себе сильніше ще явить
У моїм піднесеному слові,
Повному захоплення й любові...

хома дідим
2026.05.03 17:30
* 66 *
хмаровиння білий плин
і самотній пароплав
я шукав себе за цим
де-не-де або деінде
коли бачив моряків
зважувався і питав
а чи хто не зна який
пароплав прибув сьогодні
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Лариса Вировець / Вірші

 Двісті років очікування або Каріатида
Наскільки б не наблизився до мене —
не станеш ближче... Я — каріатида:
русалка, галатея, мельпомена,
чи та, з веслом, радянська сиротина
з обшарпаного сірого пілона
покинутого мешканцем маєтку.
Ти так їх полюбляєш — цю холодну,
помпезну алебастрову віньєтку
крихкого ненадійного притулку...
На тебе я чекала два століття.
Ріка років, що плинула провулком,
античний мармур терла на лахміття.

З’явивсь.
Вищали чорні об’єктиви.
То ракурси міняючи, то відстань —
як він ламав набридлі перспективи,
у променях прожекторного світла!
І ніч буяла пристрастями квітня...

І все ж пішов...
...А я стою, камінна...
Асфальт вологий зблискує червоним,
і небо, розфарбоване карміном,
змивається водою дощовою.
І громом бутафорським, куцим, ницим —
метро гуркоче посеред кварталу...

За що мене безжальний будівничий
лишив часу і місту на поталу?




Найвища оцінка Володимир Ляшкевич 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Жорж Дикий 5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2006-09-27 22:05:07
Переглядів сторінки твору 4876
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.887 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.858 / 5.5  (4.824 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.743
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.08.22 09:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Бондар (Л.П./М.К.) [ 2006-09-28 17:38:42 ]
Жінок усяких забувать не слід!
Фотографе - шануй Кариатид
..........................
..........................

***********************************
Вмієте, шановна пані Ларисо, здивувати.
А це чи ненайкраща жіноча риса.

З повагою,
Олег Бондар



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2006-09-29 07:56:45 ]
Навіть і не знаю, чим я Вас дивую... Сама вже майже не дивуюся, звикла до себе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2006-10-02 15:15:53 ]
У вас, шановна Ларисо, є свої віддані читачі! І ще які читачі! Це факт, який багато чого вартий.
Вельмишановний пан Олег не залишає просто так коментарів, і їх потрібно мудро використовувати.
Що саме використовувати?! А це я не буду оприлюднювати, бо тема надто серйозна. :)
Скажу лише, що поважний життєвий досвід має потужне інформаційне поле, і воно тут досить чітке. :)(:


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2006-10-02 20:57:05 ]
Володю, я нічого не зрозуміла... Що використовувати, який досвід, чиє поле... Аж голова обертом. Я тут сиджу на обшарпаному пілоні, тупа, змерзла, кам’яна, а вони зі мною розумні розмови ведуть. :)) Хоч би один сказав "та злазь вже, ось тобі склянка кави та кнедлик і кофтина на плечі..." :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2006-10-03 20:42:01 ]
А... і справді!
Архітектори - не люди. Зачерствіли, це сором, напевно? В голові одні креслення змінюють інші. Так що, мила Кариатидо, постійте ще трохи, ще мить, поки картина в голові набуде цілісності, добре? Ще мить.
Цікава композиція, думаю, що деяка прямота мови оправдана древністю каріатиди, її певною дитинністю, так? - у цьому занадто закрученому (хоча це тільки видимість) світі :)
Але до цієї композиції, як до мелодія, потрібно звикнути і тоді все відкриється з часом повністю :)
Вище трохи постоїте, правда?



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2006-10-03 21:43:33 ]
Звичайно, постою. Мене ж насправді для прикраси поставили. Обов’язок, обов’язок... Назвали каріотидою - стій та не рипайся.
Та Ви ж архітектор, так що самі знаєте :)
А в яких рядках дитинність? То, мабуть, моя дитинність, і я її тому не бачу. От же ж... Скільки не живи, а дитиною помреш... :)) Це я про себе.
Дякую, Володю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Бондар (Л.П./М.К.) [ 2006-10-06 13:21:25 ]
Пошарпана вытрами, градом бита
Стоъть собы така Кариатида
Всы архитектори без винятку - падлюки!
Таке важке сувати бабы в руки!

Лариско, серденько кидай мерщый



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Бондар (Л.П./М.К.) [ 2006-10-06 13:45:45 ]
Перепрошую, вимушений розпочати знову.

Пошарпана вiтрами, градом бита
Сторчить собi одна Кариатида...
Всi архiтектори без винятку - падлюки!
Таке важке давати жiнцi в руки!

Лариско, серденько кидай мерщiй тi справи.
"Бастардо" э! Ходiм скорiш на кави!
Прибiг. Дивлюсь! Ii нема, та й годi!
Де дiлася? Невже забрав Володя?

Тут з неба голос божеський спокIйний:
- Ii вiн в поле взяв. В ынформацiйне.
А вас прошу зв'язавши страстi бантом
Годин п'ять-шiсть постояти атлантом...

Отут я впав, як з печi на пiдлогу
А що робити? Хто ж вiдмовить Богу?
***********************************

Подальший ровзвиток подiй буде описано тiльки з письмовоi згоди шановноi панi Лариси.

************************************
З повагою,
Олег Бондар