ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Невесенко
2026.05.23 14:03
Урич
Тут, в Уричі*, спокій і тиша чіпка,
лиш річка в камінні дзюркоче в’юнка
та інколи дзвонів гучний передзвін
несеться дзюрчанню тому навздогін.

А там, де бескидів у брижах лоби,
тріпочуть лісів пелехатих чуби
і в просторі згуслім, немов у смолі,

С М
2026.05.23 13:04
Меґі Макґі (The Doors)
дім меґі макґі на пагорбові
всю спадщину батько узяв і пропив їй
то вона пішла у тенжі таун
людям отут до уподоби життя

коли сумуєш чи все надарма
сходи й купи собі мештів пару
і йди до нас у наш тенжі таун

Володимир Мацуцький
2026.05.23 11:53
Династія крадунів
римоване есе)

Династією злодії назвались,
оті знаглілі, що країну обкрадають,
оті нащадки проросійських звалищ,
які свій досвіт від Росії мають.
З часів совдепії цей бруд ми спадкували,
позбутись толерантність заважає.

Борис Костиря
2026.05.23 11:31
Спокій
Як добре, що не треба завтра бігти
У суєту і у нові пастки.
І загнаний, немов собака біглі,
Ти упадеш в обійми темноти.
Не треба гнатись навіжено, дико
За морквою, насправді - у обрив.
Так люди падають з надсадним риком
На землю, коли вигорів пори

Юрій Гундарів
2026.05.23 09:17
ВОНИ ЗАХИЩАЛИ НАС. Дмитро Буйвал
Талановитого актора-міма зі Сумщини знали як «живу скульптуру». Він популяризував цей вид мистецтва в Україні та за кордоном. Дарував те, що сьогодні всім нам так не вистачає, - посмішку.
Його життя обірвалося на 32-му році у бою під Куп‘янськом…
Він за

Охмуд Песецький
2026.05.23 08:15
Не найгірша загроза
Дитя, у якому вбачаю себе,
Моє відображення, внутрішнє его,
Подеколи тихе невтішне цабе.
Тому й закликаю – послухай, сердего,
На мене дивись, ти ж посутність моя,
І вириватись нікуди не треба,
Яка б не крутила тебе течія.
А знову не чуєш, а може, в

Артур Курдіновський
2026.05.23 01:00
Протест
Я більше не буду зручним.
Я більше не буду ручним.
Нікого давно не чекаю.
Пливу до останнього краю
Крізь дим.

Все! Досить! Ні слова про текст!
Чи вибух, чи знову протест,

хома дідим
2026.05.22 20:47
* 86 *
ковінька твоїй матері
і трясця теж авжеж
нам весело в цій матриці
веселощі без меж
у дишло пропаганду їх
слідкуймо за руками
бо мусора пов’язані
навіки з бандюками

Володимир Невесенко
2026.05.22 18:12
Самотній столик. З кавою горня
Самотній столик. З кавою горня.
Самотнє сонце смішно мружить око.
Милуюсь неба звітреним бароко,
де літака сріблястість, мов блешня,
у височіні блиска одиноко...

Здійнявся вітер, завихрив окіл,
зриває листя, віє в очі пилом.

Юрій Лазірко
2026.05.22 16:44
Краплина Неземного Я --- українська акустична балада
до чого йшлося
той іній
на моїм волоссі
і коло
обігу води
вона
оте
не приведи

Світлана Пирогова
2026.05.22 15:56
Півонії диво (рондель)
Півонії диво розквітло в саду,
Рожеве вмивається вранці в росі,
У ніжній, солодкій, пречистій красі,
Натхнення - душі, і гармонії - дух.

Відкинувши геть і тривогу й біду,
Я пещу пелюстки тендітні усі.
Півонії диво розквітло в саду,.

Борис Костиря
2026.05.22 12:13
Останній візит
Прийду востаннє я у рідний гай
Перед від'їздом у краї далекі.
І заспіває пісню водограй,
Тополь і осокорів звучний клекіт.

Прийду востаннє я на цей моріг,
Босоніж стану на зів'ялі трави,
Відчувши гостро, що таке поріг

Вячеслав Руденко
2026.05.22 10:14
Наше довге, наче сни!
Ми без успіху вилазим
На зелене на весні -
Наші крила, ніби клешні
Наше довге, наче сни!

Наші підсумки і поле
Надсилають смертним- Геть! -
Як розчинники для солі ,

Віктор Кучерук
2026.05.22 06:14
Вітя
Шастає, як вітер,
Всюдисущий Вітя
Закутками рідного села, -
Начебто заблуда,
Нишпорить повсюди
І розповідає опісля:
Де чималі вишні,
А де нікудишні

Іван Потьомкін
2026.05.21 22:06
Ніколай Рубцов (1936-1971)
В хвилини музики печальної
Я уявляю плесо скрізь
І голос дівчини прощальний,
І шум поривчастих беріз.
І перший сніг під небом сірим
Серед дрімаючих полів,
І шлях без сонця, шлях без віри
Снігами гнаних журавлів.

хома дідим
2026.05.21 21:10
* 85 *
із ранку визирнеш надвір
шахед затійливо тусує
а інтернет попсує всує
іще якийсь вже майже мир
колони із афін пальмір
палестри пейслі та пачулі
туристів зазивають чуйно
і розливають їм altbier
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юрій Лазірко / Вірші

 Сонет XXIX
After a battle Де груддя тіл, неначе листя пале,
пропахло спокоєм і слави димом
непевно сонце пробирає талим.
Напевно Богові було би зимно

скидати око, де війну приспали
під пухом янгола нехерувими.
Із того зимного в неперестале
переливається душа незримо.

Очима гострими – стрілою тиші,
мов духом пороху із горла-дула,
впивайтеся, смакуйте се безсилля

і не питайтеся кого колише,
кого багаття білопіре тулить,
ледь оніміючи від божевілля.

21 Травня 2010

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-05-21 19:11:21
Переглядів сторінки твору 3608
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.718 / 6  (5.077 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.138 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.804
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Сонет
Автор востаннє на сайті 2026.05.22 16:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2010-05-21 19:51:56 ]
Гарно, ЛЮ!

Вибач, але кілька слів викликає побоювання (чи сумнів):

"груди тіл", "талим" - мабуть, росіянізми...

"нехерувими" - якесь візуально-напружуюче...

і "горла дула" - у "дула", здається, лише горло і є...

З повагою, В.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-05-21 20:11:49 ]
Сервус, Вікусь.
Дякую за уважне перечитання.
Це вірно - не "груди", а "груддя".
але за "тале" - подумати треба, бо здається ми можемо сказати - "тала вода".
"нехерувими" - це у значенні анти-херувими - біси, але такого ж рангу як ті шистекрилі - подумаю.
"горла дула" - забув "-" - от я - неуважний.
З вдячністю,
ЛЮ :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2010-05-21 20:22:17 ]
Приємно, коли тебе розуміють!

До речі, я теж дещо виправила (снив і снів) - див. останню публікацію на моїй сторінці (Київ-Рим)

Із вдячністю, ВО


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-05-21 20:31:18 ]
О, А я якраз залишив на свіжому вірші згадку про цю пару рим.
Thank YOU!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Скосарьова (Л.П./М.К.) [ 2010-05-21 19:57:38 ]
Боже, стільки віршів, стільки натхнення! І що Вас так надихає, чи хто?
Вірші — як завжди, сильні. Ростете. :0)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-05-21 20:16:41 ]
Наталю,
Такі божі витвори мистецтва як жінки - моє натхнення :)
Без них - вірші перестають дихати. Кхм.
Треба терміново дах усувати - росту ж бо, ні?
Дякую,
з натхненням,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2010-05-21 20:16:31 ]
Відчувається не тільки авторське бажання віршувати і талант вміти, а і спеціальні (хай навіть вони є фундаментально-загальновідомими) знання. Сонет легко промовляється, зрозуміло засвоюється, принаймні, мною.

Творчих успіхів, гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-05-21 20:29:59 ]
Дякую, Друже Олександре.
Приємно, що таки вірш влізає у рамки сонету.
Хоча я би напевно назвав мої сонети "модерними" - "некласичними" назагал.
С повагою,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2010-05-21 20:34:51 ]
У форму влізає. А кожна з них нам знайома. Сонет не скочується до елементарно шекспірівського. То який він некласичний? Хіба що у терцетах. Так і ті - варіативні. В тебе один з них. Файно, друже :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-05-21 22:32:17 ]
Ще раз дякую, Друже.
З повагою,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-05-21 23:10:10 ]
Мені теж цей сонет дуже сподобався.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-05-25 22:41:24 ]
Тішуся, що сподобалось, Зірунь.
Дякую,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-05-22 12:08:11 ]
А мені здалось, що т.з. драматургія твору повинна проглядатись більш зримо. Тобто сонет повинен бути не стільки замальовкою чи концентратором авторських сентенцій, як невеличкою п'єсою.
Мені подобаються сонети класичної побудови. Відчувається, що автор має спеціальні знання і не лінується. Дуже гарно, якщо не римуються оті вічні іменники з іменниками, дієслова з дієсловами etc. А діалог з автором не перетворюється у захист курсової роботи.
Сонет сподобався.
З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-05-25 22:42:41 ]
З великою радістю, взаємною повагою і всесердечною вдячністю,
ЛЮ