Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.10.27
15:53
Кебеті можна дорікнути
не раз на нашому віку,
що важко ув’язати сутні
причини й наслідки майбутні,
«та ясно, навіть, їжаку» –
організатори кориди
це «їхні воші й наші гниди»
у божевільному краю,
не раз на нашому віку,
що важко ув’язати сутні
причини й наслідки майбутні,
«та ясно, навіть, їжаку» –
організатори кориди
це «їхні воші й наші гниди»
у божевільному краю,
2026.10.27
13:24
Самотня вишня край паркану
Цвіте, та цвіт її новий.
Мов наречену з-за туману,
Її украв неситий змій.
Краса беззахисна, могутня
І пробиває мур тюрми.
Самі криваві, люті гуни
Цвіте, та цвіт її новий.
Мов наречену з-за туману,
Її украв неситий змій.
Краса беззахисна, могутня
І пробиває мур тюрми.
Самі криваві, люті гуни
2026.10.27
06:09
Прибоєм днів утомлені роки
В минулому осіли, наче в мулі
Піску дрібні крупини затонулі
Чи в голові старі якісь думки.
Завжди шліфує грані самоти
Ріка життя, яка не знає спину
І вимиває кожної хвилини
Усе, що зміг чомусь уберегти.
В минулому осіли, наче в мулі
Піску дрібні крупини затонулі
Чи в голові старі якісь думки.
Завжди шліфує грані самоти
Ріка життя, яка не знає спину
І вимиває кожної хвилини
Усе, що зміг чомусь уберегти.
2026.10.26
23:08
Ніщо не намарне.
Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником
Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником
2026.10.26
22:33
Був день: я зрозумів, що він нічий
Неначе щось відібрано в епохи,
Так нам дано: позичили тепло,
А бог вогню — веселий Агні
Загаявся чи забарився трохи.
Крізь мене йдуть століття і роки,
Повзе базікало-тисячоліття,
І хворий день намарно промайне,
Неначе щось відібрано в епохи,
Так нам дано: позичили тепло,
А бог вогню — веселий Агні
Загаявся чи забарився трохи.
Крізь мене йдуть століття і роки,
Повзе базікало-тисячоліття,
І хворий день намарно промайне,
2026.10.26
19:16
Як плинуть сльози, хустинкою їх витирають,
Як кров тече, з губками поспішають,
Але як дух сочиться під тиском,
Не біжать одразу з рукою щирою,
Допоки Господь сам не витре
Блискавки блиском.
-Тоді лиш допіру.
Як кров тече, з губками поспішають,
Але як дух сочиться під тиском,
Не біжать одразу з рукою щирою,
Допоки Господь сам не витре
Блискавки блиском.
-Тоді лиш допіру.
2026.10.26
19:13
що ви читаєте
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів
2026.10.26
18:21
Коли поїду я із цих країв,
Залишу три сльозини в чистім полі,
Залишу смуток луків і роїв,
Рубці і шрами довгої неволі.
Поїду в невідомість назавжди.
Від спогадів розірвані валізи.
Поїду від руйновища, біди,
Від жесту неповторної маркізи.
Залишу три сльозини в чистім полі,
Залишу смуток луків і роїв,
Рубці і шрами довгої неволі.
Поїду в невідомість назавжди.
Від спогадів розірвані валізи.
Поїду від руйновища, біди,
Від жесту неповторної маркізи.
2026.10.26
16:51
Перетвори мій вірш на попіл чорний,
Розвій рядки над містом кам'яним.
Нехай і далі резонують горни
Зі скрипками тонкими. Псевдонім
Здається недоречним і потворним
У порівнянні з іменем моїм.
Плювати на часи важкі, буремні!
Розвій рядки над містом кам'яним.
Нехай і далі резонують горни
Зі скрипками тонкими. Псевдонім
Здається недоречним і потворним
У порівнянні з іменем моїм.
Плювати на часи важкі, буремні!
2026.10.26
13:45
Лягаючи о третій ночі,
Уже не виспишся ніяк,
Вдивляючись у сни пророчі,
Шукаючи чужий маяк.
Подивишся у лик безсоння,
В його пропечене чоло,
Шукаючи в гаю осоння
Уже не виспишся ніяк,
Вдивляючись у сни пророчі,
Шукаючи чужий маяк.
Подивишся у лик безсоння,
В його пропечене чоло,
Шукаючи в гаю осоння
2026.10.26
12:19
Хвилі справа, хвилі зліва,
Як цукерки льодяні.
Нам казали: правда — сила
У коханні навесні.
І запал витав у гривах
Між смарагдових тіней.
Як тут жити нещасливо,
Як цукерки льодяні.
Нам казали: правда — сила
У коханні навесні.
І запал витав у гривах
Між смарагдових тіней.
Як тут жити нещасливо,
2026.10.26
08:57
Коли народ очолюють балбеси,
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес
2026.10.26
06:35
Мете по вулиці безлюдній
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.
2026.10.25
23:51
У російському місті Коврові
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.
Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.
Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.
2026.10.25
23:05
Хапає знов мене дорога, наче здобич.
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не
2026.10.25
21:34
Плач, бейбі, плач
Матінка пробачить
Вона старіша й певніша
Король у Меріґолді куховарить
До сніданку королеві
А королева в залі
Грає на фортепіано для дітей
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Матінка пробачить
Вона старіша й певніша
Король у Меріґолді куховарить
До сніданку королеві
А королева в залі
Грає на фортепіано для дітей
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.10.19
2026.10.17
2026.10.12
2026.10.08
2026.10.08
2026.09.08
2026.08.07
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Цимбалюк (1971) /
Вірші
Чоловік, той, що з мого минулого
Зовні схожий на мене, закутаний в плащ, ніби я…
Хтось з вас знає його, десь, напевно, про нього щось чули ви…
В нього впертий характер і горде латинське ім’я…
…Чоловік, той, що з мого минулого, злий, ніби вовк…
…Чоловік, той, що мого минулого, добрий, як волхв…
…Чоловік, той, що з мого минулого, йде у корчму…
Замовляє коньяк, і, як віл, починаючи пити –
Виливає під стіл все, що так остогидло йому…
Тілу робиться тепло, душа ж, навпаки, хоче вити…
…Чоловік, той, що з мого минулого, виє, як вовк…
…Чоловік, той, що мого минулого, плаче, як волхв…
...Чоловік, той, що з мого минулого, прагне пригод…
Він сьогодні – герой, ніби в джунглях найкращий мисливець…
Ось, уже він зустрів ту, яку він в сю ніч ощасливить,
Підписавши з похмілля з лукавим одну із угод…
…Чоловік, той, що з мого минулого, ситий, як вовк…
…Чоловік, той, що мого минулого, спраглий, як волхв…
...Чоловік, той, що з мого минулого, справжній гурман…
Він забув про сім`ю, захлинувшись в гормонах «кохання…»
Загорнувши свій сором в п’янкий алкогольний дурман,
Він засів ув корчах (« у відрядженні» чи «на завданні»)…
…Чоловік, той, що з мого минулого, хитрий, як вовк…
…Чоловік, той, що мого минулого, мудрий, як волхв…
...Чоловік, той, що з мого минулого, марить вві сні…
Щось про те, що у нього, як в Бога, нема зуба кутнього…
Він проснеться тоді, як на дощ перетвориться сніг,
І розкаже свій сон чоловікові з мого майбутнього…
…Чоловік, той, що з мого минулого, сірий, як вовк…
…Чоловік, той, що мого минулого, білий, як волхв…
Кумпала Вір, 26.05.2010 року,
м. Хмельницький
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Чоловік, той, що з мого минулого
…Мой черный человек в костюме сером!..
В. Высоцкий
…Ось іде під дощем чоловік, той, що з мого минулого…Зовні схожий на мене, закутаний в плащ, ніби я…
Хтось з вас знає його, десь, напевно, про нього щось чули ви…
В нього впертий характер і горде латинське ім’я…
…Чоловік, той, що з мого минулого, злий, ніби вовк…
…Чоловік, той, що мого минулого, добрий, як волхв…
…Чоловік, той, що з мого минулого, йде у корчму…
Замовляє коньяк, і, як віл, починаючи пити –
Виливає під стіл все, що так остогидло йому…
Тілу робиться тепло, душа ж, навпаки, хоче вити…
…Чоловік, той, що з мого минулого, виє, як вовк…
…Чоловік, той, що мого минулого, плаче, як волхв…
...Чоловік, той, що з мого минулого, прагне пригод…
Він сьогодні – герой, ніби в джунглях найкращий мисливець…
Ось, уже він зустрів ту, яку він в сю ніч ощасливить,
Підписавши з похмілля з лукавим одну із угод…
…Чоловік, той, що з мого минулого, ситий, як вовк…
…Чоловік, той, що мого минулого, спраглий, як волхв…
...Чоловік, той, що з мого минулого, справжній гурман…
Він забув про сім`ю, захлинувшись в гормонах «кохання…»
Загорнувши свій сором в п’янкий алкогольний дурман,
Він засів ув корчах (« у відрядженні» чи «на завданні»)…
…Чоловік, той, що з мого минулого, хитрий, як вовк…
…Чоловік, той, що мого минулого, мудрий, як волхв…
...Чоловік, той, що з мого минулого, марить вві сні…
Щось про те, що у нього, як в Бога, нема зуба кутнього…
Він проснеться тоді, як на дощ перетвориться сніг,
І розкаже свій сон чоловікові з мого майбутнього…
…Чоловік, той, що з мого минулого, сірий, як вовк…
…Чоловік, той, що мого минулого, білий, як волхв…
Кумпала Вір, 26.05.2010 року,
м. Хмельницький
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
