Чумак Хокайдо

Згадуючи Юрка Ямайку

О як же волику-сан подібна земля до пляцка
О скільки сенсей-круторогий на пляцку тим плутанини По сей бік курили рили по той бік аляска ляска
А поруч із хвиль і піни здіймаються хвиліпіни
Я марю тут за сахаліном (хоч нащо він взагалі нам)
Та змащую вазеліном тобі чиряка за коліном

Тутейші аборигенші так дивно зовуться — "гейші"
Чорняві неначе сливи як персики золотошкірі
Та звичаї дивні тут (хоч фрухти значно дешевші) —
Стрибнувши би з котрою в бамбук та їй на умі харакірі Отож кружеляю тут саке з полпотівцем і чанкайшистом Були б непогані хлопці — друзі в Широкому Лузі
Ковтнемо бува й привидиться: їдемо степом чистим
А вранці прочуняєш голову і все під тією ж Фудзі

Вже поперек горла мені рис і каламутне саке
Жуєш недоварену рибу а перед очима гречаники
(Та й на смак теє саке як твої волику сльози)
Віддав би з себе усе за добрий гранчак бурячанки

А ніч навколо азійська така таємнича й погордлива
Тільки й чекаєш що вискочить якась в кімоно мана
Крикне гортанним голосом свого хрипкого єрогліфа
Трісне п’ятою межи очі — тут мені і хана


О.Ірванець
збірка “Вірші останнього
десятиліття”, Львів, 2001





Ковтнув…і здрімнув в кукурудзі…
Приснилась забава під Фудзі…
Їв рис недоварений, з хріном.
І гейшу тиснув коліном.
…Противне таке курили.
Забрати хотіли Курили.
За танці і гейші ласку
Я сам би віддав Аляску.
…Квасоля шепоче листом.
Набрався таки з чанкайшистом…
Відкрию я очі –годі!
Я сплю в українськім городі.
І саке мені до… фені,
Кругом огірки зелені.
Навіщо мені та гейша?
Чей буду у неї не перший…
Ось зараз піду за стайню,
В сусідки я теж не останній.
Які у неї сіднички!
Що гейші- худющі кицьки!
Люблю по-сусідськи, зранку,
Під добрий гранчак бурачанки…
Узнати б, Петро у полі?
Такі повороти долі…
І ще, щоб не бачили люди –
Докажуть, хана мені буде…


І.Гентош