ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.09.15 22:21
Осіннє листя падає за комір
і наповнює страхом.
Сніг лягає білим саваном
для всіх дум і сподівань.
Грати в доміно можна
хіба що з пусткою.
Грати в карти - з абсурдом.
Цокатися з дзеркалом,

Артур Сіренко
2025.09.15 11:24
Вікно було відчинено не просто в густу теплоту ранку ранньої осені, вікно (доволі прозоре) було відчинено в безодню Всесвіту. І мені здавалось, що варто мені стрибнути з вікна, я не впаду на клумбу з жовтими колючими трояндами, а полечу незачесаною голово

Ігор Шоха
2025.09.15 10:40
А від «охочих» дуже мало толку,
хоча і повечеряли вони...
чотири роки
буцаються вовки
і одинадцять – виють барани.

***
А після європейського фуршету

Юрій Гундарєв
2025.09.15 09:33
Коли спецпредставник президента США Кіт Келлог перебуває в Києві, агресор не завдає масованих ударів. Отже, кияни можуть трохи виспатися…

Коли у Києві спецпредставник,
діти у дворі гомонять до ночі,
ніякої управи на них -
додому ніхто не хоче!

Ко

Віктор Кучерук
2025.09.15 05:57
Вона приходить на світанні,
Коли іще дрімає двір, –
Коли ледь видимі останні
Вогні холодні зблідлих зір.
Вона замислено світліє
На фоні сірого вікна
І подає щораз надію,
Що стане ніжити півдня.

Володимир Бойко
2025.09.15 00:57
Використаний корисний ідіот перестає бути корисним, але не перестає бути ідіотом. Без корисних ідіотів жодна корисна справа не обходиться. Всякий корисний ідіот комусь та шкідливий. Люди борються із шкідниками, але самі шкодять набагато більше.

Борис Костиря
2025.09.14 21:39
Я хочу поринути в розпад.
Лише в розпаді
я стану неабияк цілісносним.
Я хочу вести аморальний
спосіб життя. І тоді
мені відкриється нова мораль.
Ставши ізгоєм, буду
новим пророком.

С М
2025.09.14 16:19
дівчино що
на самоті
граєш у пасьянс
наглядачкою душі
замкнена у в’язниці
свого набуття
чи повіриш ти
болісно мені

Євген Федчук
2025.09.14 15:59
Іду якось тихцем по вулиці села.
Спекотний полудень, пташки навкруг співають.
Гулящий вітер десь, напевно, спочиває.
Я ледь встигаю піт втирати із чола.
День вихідний, отож і вулиця пуста.
Хто десь на річці, хто в кімнатній прохолоді.
Та я б і сам,

Віктор Кучерук
2025.09.14 15:00
Поки зором пещу виднокраї
Та гасаю по шляхах земних, -
Про полеглих завжди пам'ятаю
І щомить молюся за живих.
Бо, що справжнє, - те не затаїти
І несила втримати в собі, -
Тішуся, коли сміються діти
І журюсь, коли хтось у журбі.

Леся Горова
2025.09.13 22:18
Синьоока осінь, охролиста.
Як мені ти мила! Гойда-да:
Сливи лазуритове намисто
Вітру обірвати не шкода.

Він давно вже яблука обшморгав
Із вершків, що підпирають синь,
Груші обірвав, лише угорка,

Борис Костиря
2025.09.13 22:12
Я не хочу, щоб далі зима
Нас заковувала у кайдани.
Я оновлення жду, як права
Неповторні і Господом дані.

Я не хочу, щоб варта льодів
На холодних жорстоких багнетах
Нас тримала в тюрмі холодів,

Марія Дем'янюк
2025.09.13 13:17
Сонячний промінчик
Скочив на камінчик,
Радісно всміхається,
Всюди озирається.

Оглядає видноколо:
"Oй! Яка краса довкола!
Он троянди та жоржини,

Віктор Кучерук
2025.09.13 05:21
Оповиває тьмою смуток
Усіх надій моїх вогні, –
У стан байдужості закута,
Хоча б сказала “так”, чи “ні”.
В моїй душі одні страждання,
В моїм єстві – лише любов, –
Яке потрібно лікування,
Щоб не скипала палко кров?

Борис Костиря
2025.09.12 22:19
Усюди - лиш пітьма,
Суцільний знак питання.
І дихає зима,
Як гугенот останній.
Безмежна Колима
І птаха трепетання.

Померкло світло враз.

Іван Потьомкін
2025.09.12 21:42
Шукав на зиму дикобраз притулок і натрапив
На печеру, де вже, мешкало подружжя зміїв.
«Дозвольте бодай у закутку перезимувать».
«А чому б і ні! Влаштовуйтесь, будь ласка».
Згорнувсь калачиком щасливий орендар.
Захропів небавом і проспав мало не
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші

 Дорогою в нiч
church ruins Дорога – неначе заламано руки,
мов кинуто псам для весільної бучі.
Відходить – бо видно. І брамну рипучість
на воза ладує для скошених звуків.

Куди їй бездітній? З осель груди грубнуть.
Підносить пилюку, та – знову приляже.
Мов мазана дьогтем і мокра від сажі,
по ній залишається оповідь шлюбна,

чи оповідь бучі, розлізлої лайки.
Хай слухає півнів – кому треба знати,
скрипкові ключі під крилами – з хати,
у горлі зав`язла незпіяна зграйка

парканних акордів – нудних кукуріків.
Пригнися, умийся у місячній студні –
нехай перейдеться тобою пробудно
зеленого змія остання партика.

Такі-то традиції, а не закони.
І змії всі ситі, і цвинтару – втіха.
Дорога – неначе дивись, та не дихай,
сі пролежні весн між нікуди і сконом.

11 Червня 2010




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-06-11 20:08:24
Переглядів сторінки твору 2429
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.076 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.135 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.751
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2025.09.06 22:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Карасьов (М.К./М.К.) [ 2010-06-12 13:40:43 ]
Воно б і нічого, пане Юрію, але ж важко, наче отією дорогою грунтовою після тижневих дощів. А, може, воно й на краще у цьому вірші, Бог його знає. І автор, певно :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-06-14 14:44:02 ]
Мої пошанування, пане Михайле.
Беручи під увагу "рясне" коментування, можна підвести риску під твором.
Таки важкою є ся дорога. Головне що відсутні граматичні кляузи, не порушено милозвучність.
Питання розуміння залишаю риторичним, бо таки віршомази пишуть перш за все для себе, а я
цією химерою задоволений. Знаєте, ото віднедавна йогою почав займатися - ось цей твір - продукт медитації :)
Щиро вдячний за розуміння,
З повагою,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-06-14 14:59:13 ]
Юрчику-тезко, ми (вже навіть і я) трішки звикли до твоїх творів.
Вони завжди відрізняються від бляклих яскравістю, яка рідко коли буває надмірною.
До поетичних образів долучаються нові. Або використовуються старі, але в новому художньо-поетичному обрамленні.
Особисто я не бачив твого твору. Мабуть, флудерам, які вивалюють торбами свою продукцію, відомо про те, що ми не дуже полюбляємо відвідувати авторські сторінки.

З повагою до твого творчого пошуку,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-06-14 15:16:37 ]
„Заламано”, а не заламані?
Саме так? Метафора цікава. Ми звикли до паралелей. Дороги – ноги.
А в тебе – руки. Мені сподобалось, крім обраної тобою форми дієслова.
„Куди їй бездітній? З осель груди грубнуть.»
Легкий початок попри трагічність ситуації.
А друга половина важка. Може, тому, що мені не душі спондеї, без яких, мабуть, російськомовна поезія зупинилась би на якомусь з останніх віршів, написаних дійсно талановито не за ознакою смерті автора.
Цей спондей кращий за попередній.
Я знову пишу про метафоричність твоїх творів. Подобається. С початку і до останнього слова заключного рядка.
Бувай здоровим, друже.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-06-14 15:34:28 ]
Щиро дякую, Друже.
Мені завжди приємно, коли ти заходиш і кидаєш на твори своє орлине око.
Ціную, шаную, тисну міцно руку,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-06-14 15:40:06 ]
"кому треба знати".

Загубився як спондей, про який писалось, що він кращий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Карасьов (М.К./М.К.) [ 2010-06-14 16:12:41 ]
Ось Вам, пане Юрію, і відгуки. І, головне, що після прочитання коментарів Ваш твір уже здається не таким і важким (в смислі, буває й важче) :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-06-14 18:27:37 ]
Аби не лукаво лишень, пане Михайле.
А важко, бо дорога до самозрозуміння у мане така. :(
З повагою і вдячністю,
ЛЮ