ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2025.12.28 03:04
Я кинув читати цього Еліота,
Аби не постати між Вас ідіотом!

Артур Курдіновський
2025.12.27 14:02
Розмовляють гаслами й кліше
Спостерігачі та словороби.
Все для них однакової проби -
Куряче яйце чи Фаберже.

"Вір!", "Радій!", "Кохай!", "Кохай кохання!" -
Розмовляють гаслами й кліше.
Тільки їхня фраза: "Та невже?" -

Борис Костиря
2025.12.27 12:49
Страх нагадує кригу,
усепоглинаючу і всевладну.
Страх схожий
на безмежне царство зими.
Страх опутує людину
своїм павутинням,
нейронами непевності
та нейтронами зникомості.

Тетяна Левицька
2025.12.27 02:11
Боже, припини війну!
Знищи зброю на планеті!!!
Поклади її в труну
і сховай від злої смерті!

Хай настане врешті-решт
мир і спокій первозданний,
бо на кладовищі хрест

Іван Потьомкін
2025.12.26 22:33
Стільки народ мій мудрості втілив у приказки й прислів’я, що в дурнях залишатися якось уже й незручно. Ну, от хоча б: «Дозволь собаці лапу покласти на стіл,то він увесь захоче видертись». Або ж: «Зашморгом цей дивиться», «Добре говорить, а зле робить».

М Менянин
2025.12.26 22:25
Хоч родом з бувшого сторіччя,
хоч в розквіті в краю зима,
цілує вітерець обличчя
і ніжно-ніжно обійма.

Струна звучить в душі сердечно,
на подих вплинула сльоза,
тремтить в руці рука безпечна,

Світлана Пирогова
2025.12.26 17:24
Сніжить, світлішає у сірім світі.
Сніжинки витанцьовують у лад.
У дирижера- грудня певний такт.
Білішає примерзле з ночі віття.

Оновлення землі з старим графітом,
Бо справжній сніг, неначе чистий клад.
Сніжить, світлішає у сірім світі.

С М
2025.12.26 15:11
З віконня ковзнувши, стрибайте собі
Промінчики Місяця, ви є часткою снива
в якому (іще інший хтось-то, як ти)
й усміхнене сяєво киває згори

Стрибайте, промінчики, я знаю, я чув
ніби сходи небесні до пекла утечуть
і наша гординя – знамення падінь

Тетяна Левицька
2025.12.26 15:03
Приваблюють чужі жінки? —
Красиві, вишукані, свіжі,
одружені та незаміжні —
не доторкнутися руки.

В їх погляді і крутизна,
і незбагненність магнетична,
хода і усмішка незвична

Борис Костиря
2025.12.26 13:06
Лютий залишив мороз,
Наче відгомін погроз.

Навздогін штовхає сніг,
Ніби доленосний сміх.

Він з собою забере
Все нікчемне і старе.

Микола Дудар
2025.12.26 11:35
Хто на кого… проти кого…
Я навпроти, я за вас
Ви за мене і за Бога.
Я не проти, зробим пас.
А, ворота?.. Спільна квота.
Мій відрізок — мій ґешефт.
Хтось питає, чути: - Хто там?
«Хто» — той самий рикошет…

Артур Курдіновський
2025.12.26 09:27
Білий сніг - шепіт чорної ночі,
Безголоса симфонія грудня.
Несміливо сказати щось хоче
Тихий спогад - поламана лютня.

Німота безпорадної тиші.
Ніч мене, мов дитину гойдає.
Але руки святі, найрідніші

Євген Федчук
2025.12.25 18:48
Все хваляться по світу москалі,
Як героїчно предки воювали,
Як ворогів усіх перемагали.
Нема, мовляв, сильніших на землі,
Ніж москалі. І носяться із тим.
Роти всім «русофобам» закривають,
Які москальську «правду» не сприймають.
Уже всі вуха просвис

Ігор Шоха
2025.12.25 14:53
Феєричне колесо Ярила
покотило знову до весни,
тогою сріблястою укрило
ясла, де у сонмі таїни
народила Сина Діва-мати,
але людям нині не до свята.
На святій і праведній землі
убивають віру москалі

Борис Костиря
2025.12.25 14:03
Я іду крізь незміряне поле
Несходимих і вічних снігів.
Я шукаю вселенської волі,
Що не має стійких берегів.

Ген далеко у полі безмежнім
Постає споважнілий монах.
Він здолав маяки обережні

Віктор Кучерук
2025.12.25 09:09
Різдвяна зірочка ясніє
Понад оселями в імлі
І подає усім надію
На мир та радість на землі.
Вона одна з небес безкраїх
До нас з'явилася смерком
І крізь густу імлу вітає
Своїм світінням із Різдвом.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші

 Дорогою в нiч
church ruins Дорога – неначе заламано руки,
мов кинуто псам для весільної бучі.
Відходить – бо видно. І брамну рипучість
на воза ладує для скошених звуків.

Куди їй бездітній? З осель груди грубнуть.
Підносить пилюку, та – знову приляже.
Мов мазана дьогтем і мокра від сажі,
по ній залишається оповідь шлюбна,

чи оповідь бучі, розлізлої лайки.
Хай слухає півнів – кому треба знати,
скрипкові ключі під крилами – з хати,
у горлі зав`язла незпіяна зграйка

парканних акордів – нудних кукуріків.
Пригнися, умийся у місячній студні –
нехай перейдеться тобою пробудно
зеленого змія остання партика.

Такі-то традиції, а не закони.
І змії всі ситі, і цвинтару – втіха.
Дорога – неначе дивись, та не дихай,
сі пролежні весн між нікуди і сконом.

11 Червня 2010




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-06-11 20:08:24
Переглядів сторінки твору 2489
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.076 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.135 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.751
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2025.12.19 18:39
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Карасьов (М.К./М.К.) [ 2010-06-12 13:40:43 ]
Воно б і нічого, пане Юрію, але ж важко, наче отією дорогою грунтовою після тижневих дощів. А, може, воно й на краще у цьому вірші, Бог його знає. І автор, певно :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-06-14 14:44:02 ]
Мої пошанування, пане Михайле.
Беручи під увагу "рясне" коментування, можна підвести риску під твором.
Таки важкою є ся дорога. Головне що відсутні граматичні кляузи, не порушено милозвучність.
Питання розуміння залишаю риторичним, бо таки віршомази пишуть перш за все для себе, а я
цією химерою задоволений. Знаєте, ото віднедавна йогою почав займатися - ось цей твір - продукт медитації :)
Щиро вдячний за розуміння,
З повагою,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-06-14 14:59:13 ]
Юрчику-тезко, ми (вже навіть і я) трішки звикли до твоїх творів.
Вони завжди відрізняються від бляклих яскравістю, яка рідко коли буває надмірною.
До поетичних образів долучаються нові. Або використовуються старі, але в новому художньо-поетичному обрамленні.
Особисто я не бачив твого твору. Мабуть, флудерам, які вивалюють торбами свою продукцію, відомо про те, що ми не дуже полюбляємо відвідувати авторські сторінки.

З повагою до твого творчого пошуку,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-06-14 15:16:37 ]
„Заламано”, а не заламані?
Саме так? Метафора цікава. Ми звикли до паралелей. Дороги – ноги.
А в тебе – руки. Мені сподобалось, крім обраної тобою форми дієслова.
„Куди їй бездітній? З осель груди грубнуть.»
Легкий початок попри трагічність ситуації.
А друга половина важка. Може, тому, що мені не душі спондеї, без яких, мабуть, російськомовна поезія зупинилась би на якомусь з останніх віршів, написаних дійсно талановито не за ознакою смерті автора.
Цей спондей кращий за попередній.
Я знову пишу про метафоричність твоїх творів. Подобається. С початку і до останнього слова заключного рядка.
Бувай здоровим, друже.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-06-14 15:34:28 ]
Щиро дякую, Друже.
Мені завжди приємно, коли ти заходиш і кидаєш на твори своє орлине око.
Ціную, шаную, тисну міцно руку,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-06-14 15:40:06 ]
"кому треба знати".

Загубився як спондей, про який писалось, що він кращий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Карасьов (М.К./М.К.) [ 2010-06-14 16:12:41 ]
Ось Вам, пане Юрію, і відгуки. І, головне, що після прочитання коментарів Ваш твір уже здається не таким і важким (в смислі, буває й важче) :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-06-14 18:27:37 ]
Аби не лукаво лишень, пане Михайле.
А важко, бо дорога до самозрозуміння у мане така. :(
З повагою і вдячністю,
ЛЮ