Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.03.27
07:08
у неміч кануть сни
і сяєво на сході
розвидніється ніч
понад полями дим
нездалі та цупкі
народжені до вроди
слова усе не ті
але усе ж ходім
і сяєво на сході
розвидніється ніч
понад полями дим
нездалі та цупкі
народжені до вроди
слова усе не ті
але усе ж ходім
2026.03.27
06:45
Казковий світ дитячого життя,
Мов потічок весняний, нетривалий,
Безрадісно пішов у небуття,
В душі зродивши паросток печалі.
Майнув, як сон, найщасливіший час
Розливів сміху і всього хотіння, -
Він, наче день, у сутінках погас,
Щоби уяву тішити
Мов потічок весняний, нетривалий,
Безрадісно пішов у небуття,
В душі зродивши паросток печалі.
Майнув, як сон, найщасливіший час
Розливів сміху і всього хотіння, -
Він, наче день, у сутінках погас,
Щоби уяву тішити
2026.03.27
03:35
Знову до минулого йду в гості,
Фантастичні створюю картини.
Березень. Сьогодні двадцять шосте.
Я тебе вітаю, мила Зіно!
Пам'ятаєш Харків, потім Київ?
Я не їхав! Я летів на крилах!
Невимовний сум сьогодні криє
Фантастичні створюю картини.
Березень. Сьогодні двадцять шосте.
Я тебе вітаю, мила Зіно!
Пам'ятаєш Харків, потім Київ?
Я не їхав! Я летів на крилах!
Невимовний сум сьогодні криє
2026.03.26
21:41
Це море лупасить хвилями,
дме вітром і студить пусткою.
Хтось міряє море милями,
хтось міряє лиш відпусткою.
Ти ж міряєш море мріями,
що стануть колись реальними,
з чіткими часами й мірами,
дме вітром і студить пусткою.
Хтось міряє море милями,
хтось міряє лиш відпусткою.
Ти ж міряєш море мріями,
що стануть колись реальними,
з чіткими часами й мірами,
2026.03.26
21:15
Там немає біди, і колись не було,
ще душа не вродилася болем,
лиш безмежжя старого совине крило
блискавиця серпом гострим голить.
У отавах незайманих звуки Орфей
розсипає, а я підбираю.
Гнучі башти дерев серед тихих алей
ще душа не вродилася болем,
лиш безмежжя старого совине крило
блискавиця серпом гострим голить.
У отавах незайманих звуки Орфей
розсипає, а я підбираю.
Гнучі башти дерев серед тихих алей
2026.03.26
17:11
Випльовуючи вірш новий
В чекаючий на нього Всесвіт,
Створімо справжній буревій,
Що всі теорії закреслить!
Навіщо правила дурні
У творчій голові тримати?
Тут будуть оплески гучні,
В чекаючий на нього Всесвіт,
Створімо справжній буревій,
Що всі теорії закреслить!
Навіщо правила дурні
У творчій голові тримати?
Тут будуть оплески гучні,
2026.03.26
16:48
Соломон Фогельсон (1910-1994)
Вночі перед боєм
сиджу під вербою,
дивлюсь на дорогу – український шлях...
Й стає пред очима
все те незгасиме,
за що ми б’ємось у жорстоких боях.
Вночі перед боєм
сиджу під вербою,
дивлюсь на дорогу – український шлях...
Й стає пред очима
все те незгасиме,
за що ми б’ємось у жорстоких боях.
2026.03.26
16:26
Сині проліски снива
Мальовані на білому полотні Едему
(У тому саду теж буває весна –
Буває, буяє, п’янить ароматом),
Адам ще не вдягнув
Сирітську сорочку безхатька
І бідний, наче заброда,
Мандрує пустелями
Мальовані на білому полотні Едему
(У тому саду теж буває весна –
Буває, буяє, п’янить ароматом),
Адам ще не вдягнув
Сирітську сорочку безхатька
І бідний, наче заброда,
Мандрує пустелями
2026.03.26
15:01
шкандибає вперед за звичкою скоцюрблено роззираючись на місцевість понад свої крихітні окуляри · звіть його хомою чи сявою чи валєрою байдуже · зима завертається сніги пливуть дехто вже ходить без шапки · незнайомі тітки бабки матусі дідусі під пікселем і
2026.03.26
14:16
Тут хтось зненацька видихнув: - Татари!
Ударив дзвін, одразу і замовк.
І вже орда посунула, як хмара.
Перед Степаном вигулькнув за крок
Кінний татарин, радісно ошкіривсь,
Тримаючи в руці міцний аркан.
Степана взяти у ясир наміривсь.
А той спиною вп
Ударив дзвін, одразу і замовк.
І вже орда посунула, як хмара.
Перед Степаном вигулькнув за крок
Кінний татарин, радісно ошкіривсь,
Тримаючи в руці міцний аркан.
Степана взяти у ясир наміривсь.
А той спиною вп
2026.03.26
12:16
Себе ти бережеш і власні нерви,
Сховашись під байдужості вуаллю.
І виникло тлумачення химерне,
Неначе я тебе вже не цікавлю.
Ні як амант і навіть не товариш,
Чи просто випадковий перехожий,
З яким ніде нічого не навариш,
Сховашись під байдужості вуаллю.
І виникло тлумачення химерне,
Неначе я тебе вже не цікавлю.
Ні як амант і навіть не товариш,
Чи просто випадковий перехожий,
З яким ніде нічого не навариш,
2026.03.26
12:05
Як тяжко розуміти те,
Що час минає невблаганно.
І Фауст чи то Прометей
Не вилікують наші рани.
Ще пів години до кінця
Доби натхнення чи марноти.
Ми не пізнаємо лиця
Що час минає невблаганно.
І Фауст чи то Прометей
Не вилікують наші рани.
Ще пів години до кінця
Доби натхнення чи марноти.
Ми не пізнаємо лиця
2026.03.26
11:32
Зродилася калина як тужлива пісня
В далекій від України північній чужині,
Та, мабуть, з туги добилася до батьківщини,
Де стільки здавна сестер і посестерей її,
Що молодики співають обійнявшись
Про долю тих, хто звик лиш гратися в любов,
Та як
В далекій від України північній чужині,
Та, мабуть, з туги добилася до батьківщини,
Де стільки здавна сестер і посестерей її,
Що молодики співають обійнявшись
Про долю тих, хто звик лиш гратися в любов,
Та як
2026.03.26
08:25
Зливаєш сотні тонн потів
у океан ударів серця!
Вміщаєш тисячі життів –
в одне, яке акторським зветься!
Опісля сцени, у думках,
стоїш над світом, як лелека,
бо кожен образ твій, мов птах,
у океан ударів серця!
Вміщаєш тисячі життів –
в одне, яке акторським зветься!
Опісля сцени, у думках,
стоїш над світом, як лелека,
бо кожен образ твій, мов птах,
2026.03.26
07:05
Серед ранкової краси
Різноманітної природи
Я - блиск сріблястої роси
І плавний подув прохолоди.
Я голос чистої води
І ніжний запах конюшини
Отут, куди тебе водив
Та заціловував невпинно.
Різноманітної природи
Я - блиск сріблястої роси
І плавний подув прохолоди.
Я голос чистої води
І ніжний запах конюшини
Отут, куди тебе водив
Та заціловував невпинно.
2026.03.26
00:46
Солодке життя починалося з медового місяця, а закінчилося цукровим діабетом.
Де келих по вінця, там і море по коліна.
Той, хто ледве ворушить кінцівками, навряд чи здатний на порухи душі.
Там, де вхід безкоштовний, вихід проблемний.
Словесний
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.03.27
2026.03.19
2026.03.13
2026.03.06
2026.02.26
2026.02.25
2026.02.24
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Юрій Лазірко /
Вірші
У кожного своє Різдво
(благаю зупинитись і задуматись)
Ій би не дав п`ятнадцять літ.
Марія доносила плід,
І від людей сльозу тамує.
Напівпритомна, півжива
Коштовний термін дожива,
Своє утробне алілуя.
А Богу видно,
Він се чує.
А-лі-луя.
А-лі-луя.
А-лі-лу-я.
В норі готельній, номер "Три"
Вольфрамну свічку запали,
Нехай вона з нутра струмує.
Зашморгуй тремоло вікон,
Крий матом право і закон,
Витримуй ноту алілуя.
А Богу видно,
Він се чує.
А-лі-луя.
А-лі-луя.
А-лі-лу-я.
Торкнулись ніби олівця,
Густіють контури лиця
І спазми біль з тебе малюють.
І рай відчинено немов,
І крик, і рідна й тепла кров
Вмивають небо, алілуя.
А Богу видно,
Він се чує.
А-лі-луя.
А-лі-луя.
А-лі-лу-я.
У серці пусто, ніби шов
Як розійшовся, біг, не йшов
Аби не сходитися всує.
Там за вікном кипить смола,
А тут бракує не тепла.
Хто вмиє тіло, поцілує?
А Богу видно,
Він се чує.
А-лі-луя.
А-лі-луя.
А-лі-лу-я.
Язик не повернувся – ключ,
оповила нашвидкуруч.
У смітнику хай заночує.
Несла і рвався целофан,
неначе голос цим словам.
Читайся, дихай, алілуя.
А Богу видно,
Він се чує.
А-лі-луя.
А-лі-луя.
А-лі-лу-я.
Колиску з пластики уздрій,
Он три щурі, як три царі,
Дорогу, де маля, шикують.
А замість янголів і труб
Лягає сніг і тиша з губ.
Різдво пронизливо віншує.
А Богу видно,
Він се чує.
А-лі-луя.
А-лі-луя.
А-лі-лу-я.
16 Червня 2010
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
У кожного своє Різдво
“A baby was born
Last night
In soot and grit,
broken glass.”
“Christmas in the Alley” by Jeff Howe
(благаю зупинитись і задуматись)Ій би не дав п`ятнадцять літ.
Марія доносила плід,
І від людей сльозу тамує.
Напівпритомна, півжива
Коштовний термін дожива,
Своє утробне алілуя.
А Богу видно,
Він се чує.
А-лі-луя.
А-лі-луя.
А-лі-лу-я.
В норі готельній, номер "Три"
Вольфрамну свічку запали,
Нехай вона з нутра струмує.
Зашморгуй тремоло вікон,
Крий матом право і закон,
Витримуй ноту алілуя.
А Богу видно,
Він се чує.
А-лі-луя.
А-лі-луя.
А-лі-лу-я.
Торкнулись ніби олівця,
Густіють контури лиця
І спазми біль з тебе малюють.
І рай відчинено немов,
І крик, і рідна й тепла кров
Вмивають небо, алілуя.
А Богу видно,
Він се чує.
А-лі-луя.
А-лі-луя.
А-лі-лу-я.
У серці пусто, ніби шов
Як розійшовся, біг, не йшов
Аби не сходитися всує.
Там за вікном кипить смола,
А тут бракує не тепла.
Хто вмиє тіло, поцілує?
А Богу видно,
Він се чує.
А-лі-луя.
А-лі-луя.
А-лі-лу-я.
Язик не повернувся – ключ,
оповила нашвидкуруч.
У смітнику хай заночує.
Несла і рвався целофан,
неначе голос цим словам.
Читайся, дихай, алілуя.
А Богу видно,
Він се чує.
А-лі-луя.
А-лі-луя.
А-лі-лу-я.
Колиску з пластики уздрій,
Он три щурі, як три царі,
Дорогу, де маля, шикують.
А замість янголів і труб
Лягає сніг і тиша з губ.
Різдво пронизливо віншує.
А Богу видно,
Він се чує.
А-лі-луя.
А-лі-луя.
А-лі-лу-я.
16 Червня 2010
Це мікс мелодії "Алілуя"
http://www.youtube.com/watch?v=P_NpxTWbovE&feature=related
і враження від Джефиного вірша...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
