ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.09.18 22:26
Краще говорити мовою жестів,
на дні якої - крик, відчай.
Ліпше говорити мовою очей,
на дні якої - пристрасть.
Худий, виснажений ізгой
гримить кайданами
порожніми вулицями.
І його ніхто не чує.

Світлана Пирогова
2025.09.18 21:16
Тендітні вії додолу опускаю,
У подумках з тобою я лечу.
Мені до болю тебе не вистачає,
Я, ніби полум'я свічі, тремчу.

Чекаю, що покличеш знову ти мене.
І без вагань я швидко прибіжу
Кохання , мов іскринка, до душі торкне.

Євген Федчук
2025.09.18 19:05
Жив в одного пана старець, ходив, побирався
Доки й помер і до Бога чи в пекло подався.
Залишилась після нього тільки одна свита.
Та погана, що і бідний погидує вдіти.
Двірник свиту, навіть, в руки не схотів узяти,
Тож підняв її на вила й закинув на х

Олександр Буй
2025.09.18 18:13
Байдуже – до пекла чи до раю.
Рішення приймати не мені.
Нині лиш на тебе я чекаю –
Наяву чекаю і у сні.

За плечами сорок вісім років –
І вони злетіли, наче мить.
Я збагнув, наскільки світ широкий,

С М
2025.09.18 12:14
Чоловіче шо ти як ти
Проспектом оцим-во хиляючи стильно
Дам – ді – дам – ді – да – ділі – ді
Мама зве тебе додому йди

Ситчику-читчику йди розкажи
Cпустошення все ще чатує мовби
Тон рожевий електрична блакить

Ольга Олеандра
2025.09.18 11:46
Осінь починається з цілунків
все ще розпашілих літніх вуст.
Вереснем прокочується лунко
сонячних обіймів перший хруст.

Це прощання буде неквапливим.
Вгорнутим у ніжну теплоту.
Вітер, то бурхливо, то пестливо

Юрій Гундарєв
2025.09.18 09:21
СІМ ЧУДЕС ЮВІЛЯРА Отже, мені виповнилося 70 років! З огляду на цю поважну цифру хотів би поділитися деяким нагромадженим досвідом. Можливо, він зацікавить когось із тих моїх читачів, хто лише наближається до такого далекого рубежу, який у дитинстві ч

Віктор Кучерук
2025.09.18 07:12
В'язень мрій і невільник турбот,
Часто змінюю плани позицій,
Бо упертий у чімсь, як осот,
Піддаюся всьому, мов мокриця.
Одягнувши сталеву броню,
Захистившись од куль і осколків, -
Я надалі боюся вогню
Допомоги чиєїсь без толку.

Тетяна Левицька
2025.09.18 01:11
Щастя любить тишу,
тож плекаєш в домі;
у душі колишеш
почуття знайомі.
Затуляєш вікна, 
запіркою двері —
квіточка тендітна
в пишнім інтер'єрі.

Борис Костиря
2025.09.17 22:28
Руїни зруйнованого міста.
Від міста нічого не лишилося.
Надгризені скелети будинків.
Бита цегла, щелепи дверей,
вищир безуства.
Що нам хочуть сказати
ці руїни? Вони не стануть
руїнами Херсонеса,

Галина Кучеренко
2025.09.17 18:46
Я обійму тебе…
У дотиках моїх
Забудь  свої печалі і тривоги,
Забудь напругу буднів гомінких,
Знайди спочинок на складних дорогах.
…..
…..
Нехай в моїх обіймах плине час

С М
2025.09.17 18:18
Знаючи, надходить ніч і сонце палить кораблі
Я чекатиму оркестру, пограти на трубі
Став на берег би праворуч, а ліворуч на пісок
І вінка плів би з волошок, і рояль би грав ото

Капричіо ріжком виймає павутини з вух моїх
Я цей раз одверто голий. Не с

Віктор Кучерук
2025.09.17 17:57
Ходу вповільнив і спинивсь
Раптово чоловік,
Схопивсь за груди та униз
Зваливсь на лівий бік.
Ногами сіпавсь і хрипів
До піни на устах,
Немов пояснював без слів,
Чому ця хрипота

Юрій Лазірко
2025.09.17 16:58
Заливався світанок пташино,
Зачекався бджоли липи цвіт.
Я сьогодні вдихав Батьківщину,
Видихаючи прожитість літ.

Приспів:
Від обійм Чужина – мати-мачуха,
Світла крайці і крихти тепла.

Володимир Бойко
2025.09.17 11:14
Нетрадиційність нині в моді,
Ярмо традицій – на смітник!
Здоровий глузд шукати годі,
Бо навіть слід по ньому зник.

Коли розкручують амбіції,
Передусім цькують традиції.

Юрій Гундарєв
2025.09.17 08:56
вересня - День народження видатного українського письменника

Його називали соняшником, адже найбільше він любив сонце…

Шляхетний, стрункий, красивий,
по сходах життя пілігрим,
він ніколи не буде сивим,
він ніколи не буде старим.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші

 У кожного своє Різдво

“A baby was born
Last night
In soot and grit,
broken glass.”

“Christmas in the Alley” by Jeff Howe

broken heart (благаю зупинитись і задуматись)

Ій би не дав п`ятнадцять літ.
Марія доносила плід,
І від людей сльозу тамує.
Напівпритомна, півжива
Коштовний термін дожива,
Своє утробне алілуя.
А Богу видно,
Він се чує.
А-лі-луя.
А-лі-луя.
А-лі-лу-я.

В норі готельній, номер "Три"
Вольфрамну свічку запали,
Нехай вона з нутра струмує.
Зашморгуй тремоло вікон,
Крий матом право і закон,
Витримуй ноту алілуя.
А Богу видно,
Він се чує.
А-лі-луя.
А-лі-луя.
А-лі-лу-я.

Торкнулись ніби олівця,
Густіють контури лиця
І спазми біль з тебе малюють.
І рай відчинено немов,
І крик, і рідна й тепла кров
Вмивають небо, алілуя.
А Богу видно,
Він се чує.
А-лі-луя.
А-лі-луя.
А-лі-лу-я.

У серці пусто, ніби шов
Як розійшовся, біг, не йшов
Аби не сходитися всує.
Там за вікном кипить смола,
А тут бракує не тепла.
Хто вмиє тіло, поцілує?
А Богу видно,
Він се чує.
А-лі-луя.
А-лі-луя.
А-лі-лу-я.

Язик не повернувся – ключ,
оповила нашвидкуруч.
У смітнику хай заночує.
Несла і рвався целофан,
неначе голос цим словам.
Читайся, дихай, алілуя.
А Богу видно,
Він се чує.
А-лі-луя.
А-лі-луя.
А-лі-лу-я.

Колиску з пластики уздрій,
Он три щурі, як три царі,
Дорогу, де маля, шикують.
А замість янголів і труб
Лягає сніг і тиша з губ.
Різдво пронизливо віншує.
А Богу видно,
Він се чує.
А-лі-луя.
А-лі-луя.
А-лі-лу-я.

16 Червня 2010

Це мікс мелодії "Алілуя"
http://www.youtube.com/watch?v=P_NpxTWbovE&feature=related
і враження від Джефиного вірша...





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-06-16 18:34:08
Переглядів сторінки твору 2833
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.076 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.135 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.875
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Портрети
Автор востаннє на сайті 2025.09.17 16:58
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-06-16 19:43:22 ]
Чомусь так моторошно стало!
Незриме з пекла щось постало
І замість янголів і труб
Колюча тиша лише з губ,
В чоло злий демон мов цілує...
А Богу видно,
Він се чує.
А-лі-луя.
А-лі-луя.
А-лі-лу-я...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-06-16 19:59:28 ]
Дякую, Наталю!
Це правдива історія,а Джефа (це мій віртуальний англомовний наставник так би мовити, поет) вірш просто... ну просто не зміг пройти поруч...
З теплом,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-06-16 22:29:22 ]
Треба серйозно підходити як до поезії, так і до життя в цілому. І стане сумно. Мені завжди серйозні речі навіювали сумний настрій, починаючи зі школи, продовжуючись у Збройних силах і закінчуючись у відділі кадрів, де і донині зберігається моє резюме, в якому практично нічого не було.
Зі всією серйозністю, на яку тільки зміг налаштувати твій вірш, я його і засвоїв.
І зовсім не хочеться звертатись до будь-яких першоджерел. Одне відоме, а друге - залишу на потім.
Просто сказати, що вірш сподобався, це все одно що не сказати нічого.
Тому скажу більше. Рефрен мобілізовує, захоплює, гіпнотизує, а текст налаштовує на роздуми, які ніколи не були зайвими. Тематика актуальна.
Образність приземлено-художня, духовна та високопоетична.
Кожному образу і явищу - своя.

Не гигикаючи,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-06-17 00:49:20 ]
Дякую, Гаррі.
Я може колись перекладу цього автора декілька творів.
Деякі з ним насправді западають в душу.
З повагою,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-06-17 08:47:14 ]
Мурашки по шкірі... Від усього...

(Жоден Ваш твір не можна читати "не задумавшись" і в цьому їх магнітна сила для мене)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-06-17 22:45:38 ]
Ну то файно, Олесю.
Значить фокус удається - задуматись.
ЛЮ



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-06-17 10:47:42 ]
гарно, Юрчику, проймає.....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-06-17 22:47:05 ]
Гарно. Проймає.
чи
Гарно проймає, Софійко?

Дякую,
ЛЮ :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Підгайний (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-17 12:18:53 ]
так не повинно бути, але так є


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-06-17 22:48:34 ]
Подія - парадокс що підкреслює, що не так воно усе парадоксально.
Дякую, Михайле.
ЛЮ